Рішення

від 24.10.2024 по справі 320/38681/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2024 року справа №320/38681/24

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПарненко В.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «С.І.А Логістик» до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «С.І.А Логістик» (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів від 20.05.2024 №UA100000/2024/000097/1;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100190/2024/000168.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ`єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Позивач зазначає, що в оскаржуваному рішенні відповідачем не обґрунтовано неможливість визначення митної вартості товару за першим (основним) методом, необґрунтовано визначення митної вартості товару за попередніми методами. Митниця у своєму рішенні вказує, що рівень митної вартості товарів, що ввозяться позивачем, більший з наявною у митниці інформацією, проте в рішенні відсутня інформація, що за наведеною відповідачем митною декларацією відбулось митне оформлення такого ж самого товару. У зв`язку з чим, на думку позивача, наявні усі підстави для скасування рішень, які пред`явлено до оскарження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.08.2024 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків позову.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.08.2024 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

14.10.2024 судом зареєстровано відзив представника відповідача, в якому останній заперечував проти позовних вимог, зазначивши, що під час здійснення Київської митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Отже, відповідач вказує, що за результатами розгляду поданих документів, виник сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, який став підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «С.І.А Логістик» (код ЄДРПОУ 38408637) зареєстровано 28.09.2012, основним видом діяльності за КВЕД є: 46.32 Оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами.

Товариством з обмеженою відповідальністю «С.І.А Логістик» (покупець) укладено Контракт №1 від 20.03.2024 з Artur Burlak T/A Royal Foods Company (продавець), за умовами якого продавець зобов`язується поставити зі складів постачальника (відправника), зазначених в інвойсах, а покупець прийняти і оплатити продукти, які надалі іменуються товаром згідно інвойсів, які є невід`ємною частиною контракту.

Пунктом 1.2 контракту передбачено, що при тлумаченні умов цього контракту мають силу положення «Інкотермс 2010».

Згідно з п. 2.2 контракту якість предмета контракту має підтверджуватись ветеринарним сертифікатом, сертифікатом якості або іншими сертифікатами, передбаченими міжнародними угодами.

Відповідно до п. 4.1 контракту ціни на товари, що постачаються по даному контракту розуміються в доларах США, Австралії і вказані в інвойсах. Також, можуть використовуватись інші валюти, наприклад Євро.

На підставі п. 11.1 цей договір вступає в силу з дати його підписання і діє до 31.12.2018.

17.05.2024 ТОВ «C.I.А. Логістик» подало до митного органу митну декларацію №24UA100190057248U3 та документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням їх митної вартості за першим методом (за ціною контракту розмитнення товару, а саме: «Chilled Boneless Beef full set mixed cuts: Inside Skirt / Яловичина без кістки охолоджена, різні частини, у складі:

- вирізка діафрагми внутрішня частина - 40,01 кг. I Chilled Boneless Beef full set mixed cuts: Outside Skirt / Яловичина без кістки охолоджена, різні частини, у складі: Вирізка діафрагми зовнішня частина-58,11кг.; Chilled Boneless Beef full set mixed cuts: Flank Steak/Яловичина оез кістки охолоджена, різні частини, у складі: Пашина - 33, 93 кг. і Chilled Boneless Beef full set mixed cuts: Brisket / Яловичина без кістки охолоджена, різні частини, у складі: Грудинка- 117, 30кг. i Chilled Boneless Beef full set mixed cuts: Sirloin Fat On Culotte/Яловичина без кістки охолоджена, різні частини, у складі: Задній відруб верхня частина-64, 50кг. і Chilled Boneless Beef full set mixed cuts: Hanging Tender/Яловичина без кістки охолоджена, різні частини, у складі: Верхушка тонкого краю- 149,41кг. Всього (чиста вага): 527,81 кг. Дата виробництва 22/04/2024 - 02/05/2024. Термін придатності-3 місяця. Без теплової кулінарної обробки; без консервування; Без ГМО. Кожен кусок запаковано в поліетиленову плівку: Без добавок. Упаковано в 22 картонних коробок. Виробник: Greater Omaha Packing CO. INC. Торговельна марка-Greater Omaha. Країна виробництва-US. Упаковано в фіброкартонні коробки та теплоізоляц. мат. з сухим льодом;

- Яловичина на кістці охолоджена, різні частини, у складі: Задні Ребра-47,35 кг. ; Chilled Bone In Beef full set mixed cuts: Shortloin/ Яловичина на кістці охолоджена, різні частини, у складі: Вирізка тонкий край-34 97 кг. і Chilled Bone In Beef full set mixed cuts: Hindshank frenched/Яловичина на кістці охолоджена, різні частини, у складі: Гомілки зачищені -43, 82кг. Chilled Bone In Beef full set mixed cuts: Chuck Short Ribs/Яловичина на кістці охолоджена, різні частини, у складі: Ребра з Ошийка - 103, 47 кг. Всього (чиста вага) : 339, 92 кг. Дата виробництва-22/04/2024 - 02/05/2024. Термін придатності-3 місяця. Без теплової кулінарної обробки; без консервування; Без ГМО. Кожен кусок запаковано в поліетиленову плівку; Без добавок. Упаковано в 12 картонних коробок. Виробник: Greater Omaha Packing CO. INC. Торговельна марка-Greater Omaha. Країна виробництва-US. Упаковано в фіброкартонні коробки та теплоізоляц. мат. з сухим льодом.

Визначення митної вартості товарів декларантом було здійснено за встановленим п.1 ч.1 ст. 57 МК України основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. При цьому відносно декларанта відсутні застереження щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст. 58 МК України.

На підтвердження заявленої митної вартості товарів подані наступні документи:

-зовнішньоекономічний контракт №1 від 20.03.2024;

-доповнення до зовнішньоекономічного контракту від 10.05.2024;

-сертифікат якості від 02.05.2024;

-рахунок-фактуру (інвойс) №242 від 06.05.2024;

-автотранспорту накладну №1024050100 від 09.05.2024;

-міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво №МРР-759697 від 07.05.2024;

-сертифікат про походження товару №GOC-24-40105 від 03.05.2024;

-рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №100 від 06.05.2024;

-договору про надання послуг митного брокера №57бр від 01.05.2024;

-договору про перевезення №06/05/24 від 06.05.2024;

-документ на підтвердження оплати рахунку №658689 від 17.05.2024.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, митницею підприємству було направлено електронне повідомлення, відповідно до якого були виявлені розбіжності у наданих документах, які, на думку митниці, впливають на числові значення митної вартості, а також встановлено, що подані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

ТОВ «С.І.А. Логістик» на запит митного органу надало платіжну інструкцію від 07.05.2024, платіжну інструкцію від 14.05.2024 №1, інвойс від 14.05.2024 №ORD - 068579, електронну експортну інформацію від 11.05.2024, авіаційну накладну AirWayBill від 13.05.2024 №016-46648556, лист продавця від 20.05.2024 б/н, лист від 20.05.2024 №20/5 щодо надання всіх можливих документів на вимогу митного органу.

20.05.2024 відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА100000/2024/000097/1, яким визначено митну вартість товарів за резервним методом, у зв`язку з чим митну вартість було збільшено:

- до 37,0300 доларів США за одиницю відносно товару - Товар № 1, код товару 0201300000, у зв`язку з чим розрахована Декларантом митна вартість у розмірі 9631,22 доларів США була збільшена відповідачем до 19544,80 доларів США;

-до 24,22 доларів США за одиницю відносно товару - Товар № 2, код товару 0201209000, у зв`язку з чим розрахована Декларантом митна вартість у розмірі 6701,39 доларів США була збільшена відповідачем до 8232,86 доларів США.

Також, позивачу надіслано картку відмови №UA100190/2024/000168 в прийнятті митної декларації.

Оцінюючи рішення про коригуванням митної вартості товару та картку відмови у митному оформленні товарів, на предмет їх відповідності закону, суд виходить з наступного.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 7 МК України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п.24 ч.1 ст.4 МК України).

Відповідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті.

Приписами ст. 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно п.1 ч.4 ст.54 МК України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно ч.1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 ст.55 МК України визначено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Передбачене частиною п`ятою статті 54 МК України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені частиною третьою статті 53 МК України, - надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак суперечності (розбіжності) між відомостями, які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару та витребування додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 МК України.

З матеріалів справи встановлено, що оскаржуваним рішенням, митну вартість товару скориговано за результатами проведення перевірки документів, як надані на підтвердження заявленої митної вартості товару у відповідності до ст. 337 МК України.

Суд зазначає, що для митного оформлення декларантом подані документи для випуску у вільний обіг, митна вартість визначена Декларантом за ціною контракту (за основним методом).

Стосовно тверджень митниці, що згідно наданого інвойсу від 06.05.2024 №242, умовами поставки є CPT - Frankfurt (Німеччина), а відповідно до розділу 3 «Умови поставки» Контракту відсутні погоджені умови поставки CPT - Frankfurt (Німеччина). Разом з тим, інших доповнень щодо внесення змін до розділу 3 до митного органу не надано, у зв?язку з чим встановлено невідповідність між інвойсом та Контрактом в частині «Умови поставки» суд зазначає наступне.

Додатком №1 до Контракту №1 від 20.03.2024 сторони змінили п. 3.1 Контракту та виклали його в наступній редакції: «Сторони погодили, що поставка товару здійснюється на умовах Інкотермс - 2010 CPT Frankfurt (Німеччина).»

Згідно Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року), видання МТП №560 термін «Фрахт/перевезення оплачені до…» означає, що продавець доставить товар названому ним перевізнику. Крім цього, продавець зобов?язаний оплатити витрати, пов?язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики втрати або пошкодження товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику.

Під словом "перевізник" розуміють будь-яку особу, яка на підставі договору перевезення бере на себе зобов?язання забезпечити саме або організувати перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським і внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту.

У разі здійснення перевезення в узгоджений пункт призначення кількома перевізниками, перехід ризику відбудеться в момент передачі товару під опіку першого з них.

За умовами терміну СРТ на продавця покладається обов?язок з митного очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися при перевезенні товару будь-яким видом транспорту, включаючи змішані перевезення.

Позивачем до позовної заяви додано авіа накладну ORD - 46648556, зі змісту якої встановлено, що товар у 34 коробках вагою 1 027 кг було відправлено із Чикаго, аеропорт О?Хара до Франкфурту-на-Майні, аеропорт Франкфурт Інтренешенал. Перевезення здійснювалось авіа компанією «Об?єднані авіалінії» (United Airlines).

З вказаної вище накладної слідує, що вантажовідправником товару є Artur Burlak T/A Royal Foods Company, а вантажоотримувачем є компанія Cool Chain Cargo FRA GmbH. Вартість перевезення згідно накладної склало 1 500,00 USD.

В подальшому, 14.05.2024 компанія Cool Chain Cargo FRA GmbH прийняла товар вагою 1 027 кг в аеропорту Франкфурта, що підтверджується доданою до справи митною декларацією Європейського Союзу 24DE330276519784J1.

Також до скарги додано інвойс №10-2405-01100 від 16.05.2024, яким підтверджується факт оплати продавцем - Artur Burlak T/A Royal Foods Company на користь компанії Cool Chain Cargo FRA GmbH вартості логістичних послуг на загальну суму 426, 00 Євро.

В день доставки товару, а саме - 14.05.2024 компанія Cool Chain Cargo FRA GmbH передає товар, що міститься у 34 коробках, а перевізник ФОП ОСОБА_1 приймає товар для подальшого його транспортування в Україну, тобто товар не передавався на зберігання, а транзитом був переданий для подальшого перевезення.

На підтвердження вказаного, позивачем додано лист з електронної пошти, яким повідомлено компанію Cool Chain Cargo FRA GmbH, що товар буде переданий від Cool Chain Cargo FRA GmbH до ФОП ОСОБА_1 .

Таким чином твердження митного органу, викладене в оскаржуваному рішенні, що декларантом підтверджені лише витрати на «транспортні міжнародні послуги по перевезенню вантажу за маршрутом: м. Франкфурт на Майні (Німеччина)-м/п Краківець» у розмірі 42 366, 00 грн і подані документи не дають можливість перевірити факт міжнародного перевезення товару не відповідають дійсності, оскільки з наданих документів вбачається ланцюг постачання товару транзитними країнами та оплата вказаних послуг. Окрім того сума 1 950,00 дол. США була закладена в інвойсі, як витрати на перевезення.

Також позивачем надано платіжне доручення від 31.05.2024 про повну оплату товару за зовнішньо-економічним договором, що у свою чергу підтверджує числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари.

Суд зазначає, що надання транспортних (перевізних) документів не впливало на рівень митної вартості товару, оскільки товар і так постачався на умовах CPT- Frankfurt (Німеччина) (Incoterms 2010), а тому витрати на його транспортування вже були включені до ціни товару.

Згідно ч. 3 ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи. Аналіз даної статті свідчить, що митний орган повинен забезпечити мінімізацію митних формальностей під час перетину державного кордону та ввезення товарів для здійснення господарської операції.

Це означає, що процеси, пов?язані з митним оформленням, мають бути максимально спрощеними, швидкими та ефективними, щоб не створювати перешкод для бізнесу і торгівлі. Важливо, щоб митні процедури не затримували рух товарів і сприяли швидкому оформленню документів, що особливо важливо для підтримки економічної діяльності та міжнародної торгівлі.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим п. п. 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур» №3018-VI від 15.02.2011, а відтак, митний орган необґрунтовано вимагав підтвердження вартості доставки до Франкфурту.

Щодо твердження митного органу про те, що до митного оформлення не долучено страховий документ товару, суд вказує на таке.

Згідно п. 3.4 Контракту сторонами встановлено право застрахувати вантаж. Тобто, умовами даного договору не передбачено обов?язку сторін страхувати вантаж, окрім того, предметом договору є поставка швидкопсувних продуктів (м?ясо рогатої худоби), які вимагають ретельного дотримання умов перевезення.

Постачання в даному ланцюгу здійснювалося на умовах Інкотермс-2010 CPT Frankfurt (Німеччина). Дані правила перевезення не передбачають обов?язкового страхування товару, адже ризик несе покупець з моменту передачі товару його перевізнику.

Крім того, згідно ст. 50 Монреальської Конвенції держави-сторони вимагають, щоб їхні перевізники забезпечили належне страхування своєї відповідальності згідно із цією конвенцією. Держава - сторона, до якої перевізник виконує польоти, може вимагати від нього доказів забезпечення належного страхування своєї відповідальності згідно з цією Конвенцією.

Таким чином, при здійсненні авіа перевезень, перевізник, в даному випадку - United Airlines, несе повну відповідальність за вантаж, а відтак, додаткове страхування не оформлювалось. Окрім того, страхування продуктів, що швидко псуються страховими компаніями не здійснюється.

Відповідно до п. 7 ч.10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на страхування цих товарів.

Згідно п. 8 ч. 2 ст. 53 МК України страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування подають декларантом з основним пакетом документів для підтвердження митної вартості лише у тому випадку, якщо здійснювалося страхування.

Отже, зі змісту вказаної норми вбачається, що страхові документи подаються митному органу лише у тому випадку, якщо страхування здійснювалось. Якщо страхування не здійснювалося, то такі документи не надаються.

Так, в документі ORD 46648556 в розділі «Amount of Insurance» (Ціна страхування) вказано - «$0, 00», що свідчить про відсутність витрат на страхування, а тому враховуючи положення п. 8 ч. 2 ст. 53 МК України у декларанта був відсутній обов?язок подавати будь-які документи щодо страхування.

Таким чином, митний інспектор посилаючись на вказану обставину, як на правову підставу для витребування додаткових документів діяв необґрунтовано.

Стосовно вимоги митного органу надати каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, суд зазначає наступне.

Прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не містить обов`язкової форми та/або змісту прайс-листа та кожен виробник продукції формує свій прайс-лист відповідно до власної комерційної політики, зазначаючи в ньому ту інформацію, яку він вважає доцільною.

Також, прайс-лист відсутній в переліку обов`язкових документів, визначених ч.2 ст.53 МК України, він носить виключно інформаційний характер та не є документом, який підтверджує митну вартість товарів.

Більше того, наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів (аналогічна позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, в постанові від 23 вересня 2020 року по справі № 820/3893/16).

Верховний Суд у Постанові від 23.10.2020 у справі № 810/690/17 вказує, що «жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару».

Верховним Судом у Постанові від 08.12.2022 у справі № 420/2792/19 зазначено, що «прайс-лист є документом довільної форми й чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару, а й продавцем у довільній формі на власний розсуд; наявність же чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, лише сама по собі не може свідчити про заниження митної вартості товарів».

Враховуючи те, що позивач не укладав із виробником товару Greater Omaha Packing прямих договорів, тому в останнього відсутні будь-які каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) товару.

Позивачем надано суду інвойс від 05.02.2024, виставлений виробником товару продавцю на покупку товару, який згодом був проданий за зовнішньоекономічним договором позивачу. Підтвердженням цього є платіжне доручення продавця «Artur Burlak T/A Royal Foods Company» від 17.05.2024 на суму 12 898, 82 дол. США на користь виробника товару GREATER OMAHA PACKING CO.

Стосовно банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, та інших платіжних та/або бухгалтерських документів, суд вказує на наступне.

Так, згідно п. 4.1 Контракту ціни на товари, що постачаються по даному Контракту розуміються як в доларах США Австралії і вказані в інвойсах. Також можуть використовуватись інші валюти, наприклад ЄВРО.

Інвойсом №242 від 06.05.2024 визначено ціну 15 258, 92 $, в тому числі 1 950,00 $ на транспортні витрати. У відповідності до додатку 2 до Контракту від 10.05.2024 сторони погодили, що товар, що постачається згідно інвойсу №242 від 06.05.2024 має УКТЗЕД 0201. Умови оплати - 10% передоплати при пред?явленні копії медичної довідки, сертифіката проходження, 90% оплата залишку згідно п.5.1 договору №1 від 20.03.2024.

Спосіб взаєморозрахунків - банківський переказ на р/р продавця, що зазначений в пункті 12.

Додатком 1 до Договору було викладено пункт 12 у наступній редакції: «ПРОДАВЕЦЬ: Artur Burlak T/A Royal Foods Company 3/6 Sixth, Ave Sandgate - 4017, Brisbane, Australia Банківські реквізити: BANK: ST GEORGE BANK LTD 12/55 MARKET ST SYDNEY SWIFT: SGBLAU2S BSB: 105-900 a/c: 203491 USD 01 a/c: 203491 EUR 02 Corr bank: HSBC FRANCE, Paris, 103 AVENUE DES CHAMPS ELYSEES SWIFT: CCRFRPPXXX BANK: NATIONAL AUSTRALIA BANK LIMITED Account Number: ARTBUEUR01 Currency of Account: EURO Account Number: ARTBUUSD01 Currency of Account: US DOLLAR Account BSB: 082 039 BIC/SWIFT code: NATAAU3303M».

Платіжним дорученням №1 від 14.05.2024 на рахунок продавця було сплачено 10% коштів за товар, а саме: Chilled Beef.

Платіжним дорученням від 31.05.2024 на рахунок продавця було сплачено 90% коштів за товар, а саме: Chilled Beef.

Отже, наявні платіжні документи повністю підтверджують, що декларантом понесено витрати на придбання товару за ціною, що обула вказана в інвойсі до зовнішньо-економічного контракту.

Щодо надання виписки з бухгалтерської документації, судом встановлено наступне.

Враховуючи те, що оплата товару була здійснена після розмитнення, то бухгалтерські документи були оформлені після оприбуткування товару на складі ТОВ «С.І.А Логістик».

В матеріалах справи наявна прибуткова накладна №14 від 21.05.2024, транспортні витрати по інвойсу №1 від 21.05.2024 та оборотно-сальдові відомості.

Стосовно тверджень відповідача про включення витрат на доставку, суд вказує на таке.

За результатами контролю митної вартості товару, контролюючий органом було встановлено, що оцінюваний товар у кількості 1024 кг ваги брутто відправлено з аеропорту США до Франкфурта (Німеччина) авіаційним транспортом згідно авіаційної накладної від 13.05.2024 №016-46648556, в якій наведено витрати на авіафрахт у сумі 1600 дол. США.

Одержувачем товару в авіаційній накладній зазначено компанію COOL CHAIN CARGO FRAGMBH (Німеччина), яка також зазначена в CMR від 14.05.2024 №1024050100 як особа, відповідальна за відправлення товару.

Також, надано інвойс від 14.05.2024 №2RD-068579 від компанії CF (Commodity Forwarders Inc) виставлений на адресу продавця «Artur Burlak T/A Royal Foods Company» на суму 1875 дол. США. Продавцем у інвойсі від 06.05.2024 №242 зазначено транспортні витрати у сумі 1950 дол. США, які згідно з листом є витратами на транспортування авіатранспортом та витрати на логістику та зберігання в авіапорту Франкфурта (Німеччина).

Інвойс на авіа доставку 14.05.2024 №ORD-068579 та авіа накладна від 13.05.2024 №016-46648556, в яких міститься вартість транспортування виставлені пізніше, ніж інвойс від продавця - 06.05.2024. Отже, невідомо яким чином на момент виставлення інвойсу від 06.05.2024 №242 включені витрати на доставку, які ще на момент виставлення не були відомі.

Згідно до додатку 2 до контракту №1 від 20.03.2024 товар, що постачається згідно інвойсу №242 від 06.05.2024 має УКТЗЕД 0201. Умови оплати - 10% передоплата при пред?явленні копій медичної довідки, сертифіката походження; 90% оплата залишку згідно п. 5.1 Договору №1 від 20.03.2024. Спосіб взаєморозрахунків - банківський переказ на р/р продавця зазначений в пункті 12, BANK: NATIONAL AUSTRALIA BANK LIMITED. Виробник: GREATER OMAHA PACKING CO., INC. 3001 L STREET OMAHA, NE 68107 USA. Строк поставки товару згідно інвойсу 242 від 06.05.2024 - до 30 червня 2024. Доставка товару до Київ, Україна з Франкфурт, Німеччина здійснюється автотранспортом за рахунок покупця. Кінцевий пункт отримання товару - Київ, Україна.

Таким чином, у контракті зафіксовано вимогу лише щодо виставлення інвойсу покупцю перед фактичним його відвантаженням. Саме на продавця товару покладається організація та ризик перевезення.

Товар поставляється виробником у стандартному пакуванні для кожного виду продукції, тому його вага, об?єм поставки наперед відомі постачальнику (продавцю) з моменту укладення контракту та підтвердження замовлення покупцем, а відтак, останній розраховує вартість доставки товару та формує ціноутоврення на перед, оскільки ціна безпосередньо залежить від об?єму замовлення та закладає майбутні витрати у договір.

Митний орган вказав, що у графі авіа накладної «rate/charge» має наводитись ставка за кг, у графі «Total» - загальна сума товару, проте саме відправник на підставі інструкцій і вказівок, які він отримує від транспортно - експедиторської компанії здійснює заповнення авіа накладної, тому кінцевий отримувач товару, тобто позивач не повинен нести додаткові ризики за третіх осіб по ланцюгу постачання товару.

До того ж неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, оскільки решта даних авіа-накладної дозволяють ідентифікувати здійснену операцію, її зміст, період, вартість, маршрут.

Щодо відсутності заявки на перевезення товару за договором міжнародного перевезення від 06.05.2024 №06/05/24, митним органом було зазначено, що декларантом у порушення вимог договору міжнародного перевезення від 06.05.2024 №06/05/24 не було надано письмову заявку.

На момент розмитнення товару декларантом не було додано заявку на оформлення міжнародного перевезення, оскільки остання не була підписана та скріплена печатками з боку сторін договору. Відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути підставою для відмови в розмитненні товару, за умови, якщо інші надані документи підтверджують проведення господарської операції.

На момент розмитнення товару декларантом на підтвердження здійснення міжнародного перевезення було надано акт наданих послуг від 17.05.2034 №280, що підписаний та скріплений печатками обох сторін та платіжне доручення на суму 63 504,00 грн, що є достатніми та належними первинними доказами.

Стосовно митної декларації країни відправлення, суд зазначає, що митна декларація країни відправлення - це документ, який не входить до переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України. Копію митної декларації країни відправлення декларант має надати на письмову вимогу митного органу, у разі якщо документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МК України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, вимога відповідача про надання декларації країни відправлення є правомірною лише у разі, якщо дані, які містяться в ній, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей.

Стосовно тверджень митного органу, що інвойс був виставлений раніше, аніж доставка, а відтак, не можливо зробити висновки про повну вартість товару, суд зазначає, що доставка розраховується відповідно до ваги товару, згідно тарифів перевізника.

Митний орган вказав у рішенні, що згідно відкритих джерел в мережі Інтернет вартість доставки складає від 3,6 дол США до 7 дол. США, то слід зазначити, що будь-яка інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних джерелах носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Крім того, наявність у мережі Інтернет інформації про більшу вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, не є підставою для не застосування резервного методу для визначення митної вартості товарів. У ситуації з рішенням про коригування митної вартості товарів митний орган повинен не просто зазначити, зокрема, обставину відсутності в нього інформації щодо оформлення ідентичних та подібних товарів як підставу незастосування методів за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), а навести цінову інформацію з ЄС про оформлення товарів, що мають ознаки, найбільш схожі на ознаки задекларованих товарів, та пояснити з урахуванням положень статей 59, 60 МК України, чому ця інформація не може бути взята за основу для визначення митної вартості.

Натомість, як слідує із змісту оскаржуваного рішення за основу для обрахунку митної вартості ввезеного товару взято інформацію інших митних декларацій та з мережі Інтернет, при цьому, митним органом не було наведено посилання на вказані інформаційні ресурси, що позбавляє об?єктивної можливості перевірити та співставити дані, на які посилається контролюючий орган, також не було наведено порівняння характеристик оцінюваних товарів.

Крім того, сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

В той же час, положення ст. 64 МК України передбачено, що у разі визначення митної вартості за резервним методом, митна вартість товарів повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. У разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов?язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (п. 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених Наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012).

Відтак, визначення відповідачем митної вартості лише за прирівненням цін, зазначених у митній декларації до цін, що містяться в інших митних деклараціях та згідно даних в мережі Інтернет, не відповідає ні приписам ст. 64 МК України, ні вимогам п. 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених Наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012), оскільки не містить відомостей щодо митної вартості аналогічних товарів та вартості доставки за аналогічним маршрутом, в аналогічних умовах поставки, датах та кілограмах вантажу, що є суттєвими для формування ціни перевезення.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїх постановах від 19.06.2018 у справі №826/6346/16 (№K/9901/36092/18), від 31.01.2018 у справі №813/7272/13-а (К/9901/3036/18), від 02.03.2018 у справі №804/2997/17 (К/9901/4472/17).

Суд звертає увагу, що товар розмитнювався за митною декларацією №24 UA100190057248U3, в той час, як у рішенні та картці відмови порушення викладені щодо декларації №24 UA100190057248U6, що взагалі не відповідає дійсності.

Унікальний реєстраційний номер митної декларації формується автоматизованою системою митного оформлення автоматично, таким чином, митні формальності були виконані щодо іншої електронної митної декларації, що також є правовою підставою для визнання рішення протиправним та скасування.

Щодо того, що декларантом в повному обсязі не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товару, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 3, 4ст. 53 Митного кодексу України, право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно ч. 2ст. 53 Митного кодексу України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічний правовий висновок з приводу застосування цих положень Митного кодексу України викладено у постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 року у справі №21-127а15.

Однак всупереч вищевказаним вимогам Закону, витребувавши додаткові документи, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити або у своїй сукупності можуть спростувати/чи впливають на митну вартість товару, що свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Отже, сам факт подання декларантом не всіх додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Разом з тим, митний орган, встановивши вищевказані розбіжності, жодним чином не обґрунтовує, яким чином зазначені розбіжності, позбавляють митний орган можливості перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару.

Суд зазначає, що правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна неможливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Застосувавши другорядний метод визначення митної вартості товару, ціна товару значно збільшилась, порівняно з ціною на придбання, у зв`язку із чим суд зазначає про додатковий тягар, покладений на позивача.

Розбіжність між рівнем заявленої Декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку Митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався раніше за вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку Декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Викладена правова позиція відповідає правовому висновку Верховного Суду, наведеному у постанові від 07.08.2018 року у справі № 815/3400/17.

Крім того, суд звертає увагу, що застосована Митницею митна вартість товару ґрунтується на митній вартості товару, який раніше був оформлений у митному відношенні за митною вартістю, яку також визначеною митним органом за резервним методом.

Вищевказане відповідає правовим висновкам Верховного Суду від 31.01.2018 у справі № 810/2839/17, від 22.08.2019 у справі № 810/2784/18, від 23.07.2019 у справі № 1140/3242/18, від 21.08.2019 у справі № 520/9022/18.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що митним органом оспорювані рішення прийняті без урахування усіх обставин та без дотримання норм чинного законодавства, тому наявні підстави для його скасування.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що за подання вказаного адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 6461,59 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 09.08.2024 та від 29.08.2024.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено повністю, сплачений судовий збір в сумі 6461,59 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

в и р і ш и в:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «С.І.А Логістик» (вул. Бориспільська, 30, м. Київ, 02093, код ЄДРПОУ 38408637) до Київської митниці (бул. Гавела Вацлава, буд. 8а, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 43997555) про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів від 20.05.2024 №UA100000/2024/000097/1.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100190/2024/000168.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «С.І.А Логістик» за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці судовий збір у розмірі 6461 грн 59 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.