Ухвала

від 24.10.2024 по справі 320/46237/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про забезпечення позову

24 жовтня 2024 року № 320/46237/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Пауер Євроелектрик Україна» про забезпечення позову у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Пауер Євроелектрик Україна» до Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві про визнання протиправними та скасування постанов,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Грін Пауер Євроелектрик Україна» (пров. Новопечерський, буд. 5, м. Київ, 01042, код ЄДРПОУ 34838178) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві (вул. Волинська, 12, м. Київ, 03151, код ЄДРПОУ 40414833), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати постанови про накладення штрафу від 27.08.2024 року 86/4833, від 27.08.2024 року 87/4833, від 27.08.2024 року 88/4833, від 27.08.2024 року 89/4833, від 27.08.2024 року 90/4833, від 27.08.2024 року 91/4833, від 27.08.2024 року 92/4833, від 27.08.2024 року 93/4833, від 27.08.2024 року 94/4833, прийняті Головним управлінням Держпродспоживслужби у м. Києві.

Підставами звернення до суду є незгода позивача з оскаржуваними постановами.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи матеріали адміністративної справи №320/46237/24 передані на розгляд судді Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків позову.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

23.10.2024 представником позивача подано заяву про забезпечення позову.

В обґрунтування заяви зазначено, що 16.10.2024 державним виконавцем Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Павліченко В.О. відкриті виконавчі провадження №76306690, №76306142, №76305987, №76305901, №76292317, №76305475, №76305513, №76305441, на підставі поданої відповідачем заяви про примусове виконання постанов про накладення штрафу від 27.08.2024 №86/4833, №87/4833, №88/4833, №89/4833, №90/4833, №91/4833, №92/4833, №93/4833, №94/4833. Позивач вказує, що виконавчі провадження є відкритими та в їх рамках вчиняються виконавчі дії.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з частиною 2 статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (пункт 1); або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (пункт 2).

Відповідно до частини 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частино 2 статті 151 КАС України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Таким чином, зі змісту приписів частини 2 статті 150 КАС України випливає, що обов`язковими підставами для вжиття заходів забезпечення позову є обставини, за якими невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Інститут забезпечення позову за своєю сутністю та з урахуванням європейського досвіду є інститутом попереднього судового захисту порушеного права. На цій стадії процесу суд не констатує факт порушення права, однак забезпечує можливість виконання рішення суду, яке може бути прийнято на користь позивача.

Конституційний Суд України в рішенні від 30.01.2003 року, №3-рн/2003 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 120, частини шостої статті 234, частини третьої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України (справа про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора) зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13) (пункт 9 мотивувальної частини рішення).

Європейський суд з прав людини у своєму рішення від 23.01.2014 року, №19336/04 Справа East/West Alliance Limited проти України вказав на те, що межі обов`язків за статтею 13 різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці; використанню засобів захисту не повинні невиправдано та необґрунтовано перешкоджати дії чи бездіяльність органів влади держави-відповідача (див., серед інших джерел, вищезазначене рішення у справі "Аксой проти Туреччини", п. 95, та рішення у справі "Кудла проти Польщі" [ВП], заява N 30210/96, п. 157, ECHR 2000-XI) (пункт 227).

Отже існування інституту забезпечення позову обумовлено потребою в ефективному юридичному захисті прав та інтересів людини. Ефективне використання інституту забезпечення позову унеможливить порушення права людини, яке, на думку останньої, є порушеним.

Судом встановлено, що Головним управлінням Держпродспоживслужби у м. Києві винесені постанови про накладення штрафу від 27.08.2024 №86/4833, №87/4833, №88/4833, №89/4833, №90/4833, №91/4833, №92/4833, №93/4833, №94/4833 у розмірі 68000 грн кожна постанова.

16.10.2024 Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Павліченко В.О. відкриті виконавчі провадження №76306690, №76306142, №76305987, №76305901, №76292317, №76305475, №76305513, №76305441, на підставі поданої відповідачем заяви про примусове виконання постанов про накладення штрафу від 27.08.2024 №86/4833, №87/4833, №88/4833, №89/4833, №90/4833, №91/4833, №92/4833, №93/4833, №94/4833.

По вказаним виконавчим провадженням винесені постанови про стягнення виконавчого збору та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною другою статті 48 Закону № 1404-VIII стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Частиною четвертою цієї статті встановлено, що на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, або на електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках та електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

Відповідно до пункту 7 Розділу VІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року, розпочинаючи виконання рішення про стягнення коштів, виконавець зобов`язаний винести постанову відповідно до абзацу другого частини першої статті 48 Закону № 1404-VIII.

Пунктом восьмим Розділу VІІІ Інструкції встановлено, що на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, або на електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку/електронного гаманця, на якому знаходяться кошти/електронні гроші, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти/електронні гроші на всіх рахунках/електронних гаманцях боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.

Разом із тим, у силу вимог пункту другого частини 1 статті 34 Закону № 1404-VIII виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Отже, законом визначено порядок виконання судового рішення про зупинення стягнення на підставі виконавчого документа та встановлено обов`язок державного виконавця зупинити вчинення виконавчих дій в разі прийняття судом відповідного рішення.

Виходячи з вищенаведеного суд приходить до висновку про наявність підстав для забезпечення позову і зазначає, що в даному випадку належним видом забезпечення позову є зупинення стягнення на підставі постанов про накладення штрафу від 27.08.2024 року 86/4833, від 27.08.2024 року 87/4833, від 27.08.2024 року 88/4833, від 27.08.2024 року 89/4833, від 27.08.2024 року 90/4833, від 27.08.2024 року 91/4833, від 27.08.2024 року 92/4833, від 27.08.2024 року 93/4833, від 27.08.2024 року 94/4833, прийнятих Головним управлінням Держпродспоживслужби у м. Києві, до набрання законної сили судовим рішенням у справі №320/46237/24.

Відтак, заходи забезпечення позову на переконання суду є співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Водночас, застосовуючи заходи забезпечення позову судом не розглядається питання правомірності заявлених позовних вимог і наявності обставин, як підстав для задоволення позову. У даному випадку судом встановлюється саме існування спору між сторонами та обрано адекватні заходи забезпечення позову, які будуть діяти до моменту вступу в законну силу судового рішення в цій справі.

Згідно з частиною 6 статті 154 КАС Українив ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

у х в а л и в:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Пауер Євроелектрик Україна» про забезпечення позову у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Пауер Євроелектрик Україна» до Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві про визнання протиправними та скасування постанов задовольнити.

Забезпечити позов шляхом зупинення стягнення на підставі постанов про накладення штрафу від 27.08.2024 року 86/4833, від 27.08.2024 року 87/4833, від 27.08.2024 року 88/4833, від 27.08.2024 року 89/4833, від 27.08.2024 року 90/4833, від 27.08.2024 року 91/4833, від 27.08.2024 року 92/4833, від 27.08.2024 року 93/4833, від 27.08.2024 року 94/4833, прийнятих Головним управлінням Держпродспоживслужби у м. Києві, до набрання законної сили судовим рішенням у справі №320/46237/24.

Позивач (стягувач) - Товариство з обмеженою відповідальністю «Грін Пауер Євроелектрик Україна» (пров. Новопечерський, буд. 5, м. Київ, 01042, код ЄДРПОУ 34838178).

Відповідач (боржник) - Головне управління Держпродспоживслужби у м. Києві (вул. Волинська, 12, м. Київ, 03151, код ЄДРПОУ 40414833).

Ухвала набирає чинності з 24.10.2024 і підлягає негайному виконанню на підставі ч. 1 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути пред`явлена до виконання до 24.10.2027.

Відповідно до статті 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Парненко В.С.