Рішення

від 24.10.2024 по справі 320/48773/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2024 року № 320/48773/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за заявою Головного управління ДПС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРІНА" про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Київській області звернулося до Київського окружного адміністративного суду із заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРІНА", в якій заявник просить суд постановити рішення про надання дозволу ГУ ДПС у Київській області на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРІНА" , що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування вимог заявник зазначає, що станом на 24.10.2024 за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 1 390 433,89 гривні, а саме: з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 295 750,80 грн; орендній платі з юридичних осіб у сумі 52 741,69 грн; податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в сумі - 1 041 716,19 грн.; податку на прибуток приватних підприємств в сумі 225,21 грн.

Заявником вживались заходи щодо погашення податкової заборгованості, в тому числі звертався до суду з позовом про стягнення боргу, надсилалась податкова вимога. Також було складено акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, направлено до банківських установ, що обслуговують відповідача платіжні інструкції для стягнення податкового боргу, але всі вони були повернуті без виконання у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за заявою Головного управління ДПС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРІНА", в якому заявник просить суд постановити рішення про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків ТОВ "КАРІНА" (ЄДРПОУ 6294498), що перебуває у податковій заставі та призначено судове засідання на 24.10.2024 о 17:00 год.

Вказану ухвалу доставлено засобами електронного зв`язку на електронну пошту зазначену відповідачем в позовній заяві, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Крім того, 24.10.2024 секретарем судового засідання було здійснено спроби повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та про призначення судового засідання телефонограмою, проте за номером вказаним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутній зв`язок з відповідачем.

У судове засідання 24.10.2024 сторони не з`явились представник позивача подав клопотання з проханням розглянути заяву у порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Також представник позивача подав документи на вимогу ухвали суду від 21.08.2024, разом із доказами повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та призначення судового засідання.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзив на позов не подав.

Відповідно до підпункту 1 частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд вважає за необхідне розглянути заяву позивача в порядку письмового провадження.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Каріна» (код ЄДРПОУ 16294498) знаходиться за адресою: 07401, Київська область, місто Бровари, вулиця Київська, будинок 221-Б.

Станом на 23.10.2024 за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 1 390 433,89 гривні.

Відповідно до Розрахунку податкового боргу, сформованого на підставі даних ІКС «Податковий блок», за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 1 390 433,89, а саме: з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 295 750,80 грн; орендній платі з юридичних осіб у сумі 52 741,69 грн; податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в сумі - 1 041 716,19 грн.; податку на прибуток приватних підприємств в сумі 225,21 грн.

У зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості, податковим органом було винесено податкову вимогу форми «Ю» від 21.02.2019 №13941-52, яку було направлено відповідачу рекомендованим листом.

Надалі, Головним управлінням ДПС у Київській області прийнято рішення про опис майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Каріна» (код ЄДРПОУ 16294498) у податкову заставу від 07.03.2024 №13304/6/10-36-13-07, на підставі якого описано майно в податкову заставу, про що складено відповідні акти.

З метою погашення податкового боргу, Головне управління ДПС у Київській області області винесло рішення №472/4-1036 від 19.09.2024 року про стягнення коштів платника податків з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу, яке було направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримано останнім 10.10.2024.

Податковий орган звернувся до банків, обслуговуючих товариство з обмеженою відповідальністю «Каріна», щодо списання з розрахункових рахунків відповідача суму податкового боргу, водночас платіжні інструкції на примусове списання (стягнення) від 09.10.2024 повернулись без виконання через відсутність коштів на рахунках платника податків.

Враховуючи наявність у відповідача податкового боргу станом на 24.10.2024 року у розмірі 1 390 433,89 грн., та відсутність коштів у товариства, на які можливо було б звернути стягнення, позивач звернувся до суду з позовною заявою про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна товариства з обмеженою відповідальністю «Каріна», що перебуває у податковій заставі.

Дослідивши адміністративний позов та письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі ПКУ).

Згідно пункту 15.1 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

За пунктом 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пункту 36.1 статті 36 ПК України визначено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

За пунктом 36.5 статті 36 ПК України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст.38 ПК України).

Згідно п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

За пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (п.59.5 ст.59 ПК України).

За пунктом 87.1 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (п.87.2 ст.87 ПК України).

Пунктом 87.3 статті 87 ПК України закріплені джерела, які не можуть бути використані для погашення податкового боргу платника податків, зокрема, майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави.

За пунктом 88.1 статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Відповідно до пункту 89.1 ст.89 ПК України право податкової застави виникає, зокрема, у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

За пунктом 89.2 статті 89 ПК України, з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею. Відповідно до пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно пункту 89.3 статті 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі (п.89.5 ст.89 ПК України).

У разі якщо контролюючий орган приймає рішення про включення майна до акта опису, складається відповідний акт опису, один примірник якого надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

У разі порушення платником податків вимог цього пункту він несе відповідальність згідно із законом.

Контролюючий орган зобов`язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі (п.89.8 ст.89 ПК України).

Як встановлено судом через несплату відповідачем у строки, встановлені ПК України, сум податкового боргу, податковий орган, з метою його погашення, прийняв рішення №13304/6/10-36-13-07 від 07.03.2024 року про опис майна у податкову заставу, а також склав акт опису майна від 13.03.2024 №36.

Статтею 93 ПК України визначені підстави припинення податкової застави.

Згідно п.95.1 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

За п.95.2 ст.95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно п.95.3 ст.95 ПК України контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Аналізуючи вищевказане, у випадку недостатності коштів платника податків на рахунках у банківських установах, податковий борг платника податків може бути погашений за рахунок його майна (за винятками, встановленими ПК України), яке передане податковим органом у податкову заставу. У той же час, рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі, приймається на підставі рішення суду.

Обов`язковими умовами (обставинами), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом є:

наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів);

сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку;

відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків;

наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Сукупність вказаних обставин наділяє контролюючий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Тобто, звернення контролюючого органу до суду з позовними вимогами щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків має відбуватись після звернення про погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податку, зокрема, шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку. І лише в разі недостатності коштів податковий орган має право звернутись до суду з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.

Аналогічну за змістом правову позицію висловлено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 24.04.2020 у справі №822/1262/17, від 15.04.2020 у справі №1340/3692/18, від 22.01.2020 у справі №826/12587/17.

З огляду на наведені правові норми, вбачається, що підставою для звернення до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, є здійснення контролюючим органом заходів щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, недостатність таких коштів та перебування майна платника податків у податковій заставі. При цьому у разі зміни розміру податкового боргу платника податку положення Податкового кодексу України не зобов`язують контролюючий орган проводити всю законодавчо встановлену процедуру погашення податкового богу щодо кожного випадку такої зміни.

Матеріалами справи підтверджується, що контролюючим органом з метою виконання рішень суду та стягнення у дохід держави сум податкового боргу з відповідача, до банківських установ, що обслуговують відповідача, направлялися платіжні інструкції, але всі вони були повернуті без виконання у зв`язку з тим, що кошти на рахунках платника відсутні.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Враховуючи викладене та з огляду на наявність у відповідача несплаченого податкового боргу в розмірі 1 390 433,89 грн, відсутність коштів на рахунках відповідача у банках, наявність у відповідача майна, яке перебуває у податковій заставі, та оскільки вжиті заявником заходи щодо погашення податкового боргу відповідача позитивних результатів не дали, суд доходить висновку, що заява Головного управління ДПС у Київській області про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРІНА" за рахунок коштів отриманих від продажу майна, що перебуває у податковій заставі, підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 8 статті 283 КАС України рішення суду у справах, визначених пунктами 1-4, 7 частини 1 цієї статті, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За правилами частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Позивач не заявляв клопотань щодо стягнення таких витрат.

Відтак, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір з відповідача не стягується.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Київській області - задовольнити у повному обсязі.

Надати дозвіл Головному управлінню ДПС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5-А, код ЄДРПОУ ВП 44096797) на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРІНА» (код ЄДРПОУ 16294498), що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Подання апеляційної скарги на рішення суду не перешкоджає його виконанню.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Колеснікова І.С.