Рішення

від 24.10.2024 по справі 460/25421/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

24 жовтня 2024 року м. Рівне№460/25421/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гудими Н.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Даліс Аутомотів Груп" доВолинська митниця про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Даліс Аутомотів Груп" звернулося до суду з позовом до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA205020/2023/000205/2 від 27.04.2023.

Позовна заява обґрунтована тим, що в квітні 2023 року позивачем подано до митного органу декларацію з метою оформлення товарів разом з документами, які підтверджують митну вартість товару за основним методом визначення митної вартості (за ціною договору). Зазначено, що жодних розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не було, а тому вимога митного органу про надання додаткових документів є необґрунтованою та безпідставною. Вважає, що рішення про коригування митної вартості, відповідно до яких скориговано митну вартість товарів за другорядним резервним методом визначення митної вартості, є протиправним та підлягає скасуванню. За таких обставин, просив задовольнити позов повністю.

Ухвалою суду від 07.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав. На обґрунтування заперечень зазначив, що подані позивачем до митного оформлення товару документи містили окремі неточності та митний орган володів інформацією щодо іншого цінового рівня товарів. Повідомлено, що оскільки декларантом не подано повного переліку додаткових документів, витребуваних відповідачем, то митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним резервним методом визначення митної вартості товару. Вважає оскаржуване рішення, прийнятими на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені чинним законодавством, тобто правомірним та обґрунтованим. За таких обставин, просив відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.

На адресу суду також надійшла відповідь на відзив, у якій позивач не погодився з доводами відповідача, наведеними у відзиві та просив позов задовольнити з підстав, викладених у позові.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, то відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши заяви по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю Даліс Аутомотів Груп (код ЄДРПОУ 41160309 ) здійснює діяльність, зокрема, у сфері оптової та роздрібної торгівлі деталями та приладдям для автотранспортних засобів, 45.31 (основний); інші: 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 66.22 Діяльність страхових агентів і брокерів; 66.29 Інша допоміжна діяльність у сфері страхування та пенсійного забезпечення; 73.11 Рекламні агентства; 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки; 82.30 Організування конгресів і торговельних виставок; 46.37 Оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами; 46.43 Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення; 46.51 Оптова торгівля комп`ютерами, периферійним устаткованням і програмним забезпеченням; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

11.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Даліс Аутомотів Груп (Покупець) та GSP AUTOMOTIVE GROUP WENZHOU CO., LTD (Продавець) укладено контракт №С2022071916, згідно з п.1.1 якого предметом договору є продаж та поставка автомобільних запасних частин продавцем, а також придбання та приймання цього товару покупцем.

На виконання умов контракту продавець GSP AUTOMOTIVE GROUP WENZHOU CO., LTD поставив позивачу партію товару згідно з інвойсом №GSPLJ8059A-1 від 02.03.2023 на суму 131743 дол.США та партію товару згідно з інвойсом №GSPLJ8059A-2 від 02.036.2023 на суму 151897,10 дол.США.

З метою митного оформлення придбаного товару за вказаним вище контрактом декларантом позивача подано до митного оформлення митну декларацію МД №23UA2050500309001U2 від 26.04.2023. Разом з митною декларацією декларантом митному органу також подано такі документи: інвойси №GSPLJ8059A-1 та № GSPLJ8059A-1 від 02.03.2023; автотранспортні накладні (CMR) №2504/2023/GSP/1, №2504/2023/GSP/2, №2504/2023/GSP/3 від 25.04.2023; сертифікати про походження товару №23С3303А0165/00103, №23С3303А0165/00104 від 21.03.2023; рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг №0077/04/23FVW, №0078/04/23FVW, №0079/04/23FVW, №0080/04/23FVW, №0081/04/23FVW від 26.04.2023; довідки про транспортні витрати від 26.04.2023; виписки з бухгалтерської документації (рахунки-фактури про вартість складських витрат) №0101/04/23/FVW, №0102/04/23/FVW, №0103/04/23/FVW від 26.04.2023; зовнішньоекономічний договір - контракт №С202071916 від 11.03.2020; договір про надання послуг митного брокера №557 від 25.04.2018; договори морського і автомобільного транспортного експедирування.

Вартість товару заявлена декларантом за основним методом визначення митної вартості товарів за ціною контракту.

Волинською митницею прийняте Рішення про коригування митної вартості товарів від 27.04.2023 №UA205050/2023/000205/2, яким здійснено коригування митної вартості товарів згідно з вищевказаною митною декларацією за резервним методом визначення митної вартості товарів.

Згідно з описом підстав для коригування митної вартості:

"Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів було встановлено, що документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, містять розбіжності.

А саме: Надано рахунок на оплату транспортних послуг від ASSA Sp. z.o.o., при цьому відповідно до графи 16 CMR перевізником товару є фірма Private Interpreneur YAROSLAVA SAVCHUK. В контракті не передбачено наявність третьої сторони - відправника товарів, при цьому, відповідно до графи 1 СMR відправником товарів є фірма Sukces Sp.z.о.о.

Згідно з п.5 ст.54 МКУ митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Згідно з ст.54 МКУ митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товару шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містили усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містили розбіжності, декларанту було запропоновано згідно ст.53 та ст.54 МКУ в 10-ти денний термін надати:

1)якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів;

2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезених товарів;

3) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

4) якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

5) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов?язаний з контрактом про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

6) виписку з бухгалтерської документації;

7) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товарів;

8) копію митної декларації країни відправлення;

9) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товарів. за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезених товарів;

Зазначено, що декларант відмовився надати додаткові документи, про що зазначено в заяві від 27.04.2023 №1/1.

У зв`язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, Митного кодексу України, вимогами ч.6 ст.54 Митного кодексу України передбачено, що у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у 4.2-4 ст.53 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст.59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63МКУ з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України на підставі цінової інформації, наявної в ЄС, та з урахуванням вимог наказу Держмитслужби від 01.07.2021 №476 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України. Рівень митної вартості при ідентичних умовах поставки та подібній за обсягом партії товару становить: Товар №3 6,46 дол.США кг (МД від 09.02.2023 №UA209170/2023/10154)".

Вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

За приписами ч.1 ст.1 Митного кодексу України №4495-VI від 13.03.2012 (далі МК України), законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1, ч.2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

За правилами ч.1, ч.2 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до частин 8 11 ст.52 МК України, у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей. Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч.1 ст.53 МК України).

Відповідно до ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Тобто, стаття 53 МК України містить опис двох підстав, за яких митний орган може зобов`язати декларанта надати додаткові документи:

(1) у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

(2) у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

У першому випадку вимагається надання документів згідно переліку: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У другому випадку: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Так, судом встановлено, що митний орган надсилав повідомлення про необхідність надання декларантом додаткових документів, у яких зазначені аналогічні підстави для витребування таких документів: при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, зазначеної декларантом за основним методом визначення митної вартості, та відомостей, які містяться у наданих до митного оформлення документів, встановлено розбіжності.

В силу вимог ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. При цьому, положеннями частини 6 цієї статті передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до ч.1 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до ч.5 ст.54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з ч.7 ст.54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митний орган зобов`язаний доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Правові висновки аналогічного змісту викладені Верховним Судом у постанові від 20.02.2018 у справі №809/1884/16, які суд в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України враховує при вирішенні цих спірних правовідносин.

Щодо аргументів митного органу, що декларантом надано рахунок на оплату транспортних послуг від ASSA Sp. z.o.o., при цьому відповідно до графи 16 CMR перевізником товару є фірма Private Interpreneur YAROSLAVA SAVCHUK, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що 19.06.2020 між ТОВ Даліс Аутомотів Груп (Замовник) та ASSA Sp. z.o.o (Виконавець) укладено договір перевезення вантажів в міжнародному сполученні №190/06/20. На виконання умов зазначеного договору сторонами погоджено перевезення вантажу за інвойсами №GSPLJ8059A-1 та №GSPL8059A-2 від 02.03.2023 з м.Хелм, Польща до м.Луцьк, Україна, про що сторонами складено заявки у формі договорів автомобільного транспортного експедирування №56, №57 та №58 від 24.04.2023.

В свою чергу, на виконання цих договорів ASSA Sp. z.o.о. залучило до перевезення безпосереднього перевізника ФОП ОСОБА_1 .

Відповідно до умов договору №19/06/20 від 19.06.2020 розрахунки за здійсненні перевезення здійснюються у валюті вказаній в заявці, шляхом переведення грошових коштів з розрахункового рахунку Замовника на розрахунковий рахунок Виконавця. Вартість окремого перевезення узгоджується сторонами додатково і вказується в заявці. Виконавець пред`являє Замовнику для оплати рахунок і оригінал CMR з відміткою одержувача про отримання вантажу.

Матеріали справи свідчать, що декларантом позивача митному органу для підтвердження витрат на транспортування товару з м.Хелм, Польща до м.Луцьк, Україна було надано рахунки-фактури на оплату транспортних послуг від ASSA Sp. z.o.о. №0077/04/23/FVW, №0078/04/23/FVW, №0079/04/23/FVW від 26.04.2023, договори автомобільного транспортного експедирування №56, №57 №58 від 24.04.2023, CMR №2504/2023/GSP/1, №2504/2023/GSP/2, №2504/2023/GSP/3 від 25.04.2023.

Окремо позивачем було надано митному органу договір перевезення вантажів в міжнародному сполученні №19/06/20 від 19.06.2020 та договір перевезення вантажів в міжнародному сполученні №2.01.2023 від 02.01.2023 для підтвердження зазначених обставин.

Доводи митного органу, що в контракті не передбачено наявність третьої сторони - відправника товарів, при цьому, відповідно до графи 1 СMR відправником товарів є фірма Sukces Sp.z.о.о, суд також оцінює критично та відхиляє як безпідставні з огляду на таке.

Згідно з інвойсом №GSPLJ8059A-1 та №GSPLJ8059A-2 від 02.03.2023 умовами поставки товару є CIF Гданськ, Польща.

Відповідно до правил Інкотермс термін CIF "вартість, страхування та фрахт" (... назва порту призначення) означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Покупець зобов`язаний прийняти поставку товару, та одержати товар від перевізника в названому порту призначення.

Іншими словами, на підставі умов контракту та інвойсів продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання з поставки товарів, коли поставив їх в морський порт Гданськ, Польща.

Судом встановлено, що на виконання умов договорів морського транспортного експедирування №E-02 та №E-03 від 20.04.2023 ASSA Sp. z.o.о. здійснило поставку товару з порту Гданськ, Польща до митного складу SUKCES SP.Z.O.O, м. Хелм, Польща.

Також судом встановлено, що між ТОВ Даліс Аутомотів Груп та компанією SUKCES SP.Z.O.О. укладено договір складського зберігання №01/08 від 01.08.2022, згідно з яким остання надає позивачу послуги з приймання, зберігання та видачі товарів з митного складу.

В подальшому товари було видано з митного складу SUKCES SP.Z.O.О. перевізнику позивача, який доставив їх на митну територію України відповідно до укладених договорів автомобільного транспортного експедирування №56, №57 та №58 від 24.04.2023 за автотранспортними накладними CMR №2504/2023/GSP/1, №2504/2023/GSP/2 та №2504/2023/GSP/3 від 25.04.2023.

З огляду на наведене, оскільки видача (відправлення) товару з митного складу здійснювалась SUKCES SP.Z.O.О., то, відповідно, відправником товару зазначено SUKCES SP.Z.O.O. (Хелм). Таким чином, SUKCES SP.Z.О.О. була відправником товарів за договором складського зберігання №01/08 від 01.08.2022, а не за контрактом № С202071916 від 11.03.2020.

На підтвердження зазначених обставин декларантом позивача до митного оформлення також було надано рахунки-фактури про вартість складських витрат №0101/04/23/FVW/A, №0102/04/23/FVW/A, №0103/04/23/FVW/A від 26.04.2023.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв`язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумнів в достовірності задекларованої митної вартості.

Висновки аналогічного змісту викладені у постановах Верховного Суду від 02.04.2024 у справі № 380/6459/20 та від 10.04.2024 у справі № 826/7085/16.

У своїй сукупності усі надані товариством документи та інформація, яка містилася у цих документах, підтверджували заявлений рівень митної вартості поставленого товару.

Відповідно до пунктів 2, 4 ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які була взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

На підтвердження правомірності коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів відповідач у своєму рішенні не наводить порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціни яких взяті за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення останнім вимог ч.2 ст.55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Поміж того, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів митний орган обмежився лише тим, що зазначив номер та дату митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, прирівняв ціни одного товару до інших, та жодним чином не обґрунтував своє рішення (з огляду на дати поставки, кількість, асортимент товару та умови поставок).

Крім того, суд зазначає, що наявність у митного органу інформації щодо іншого рівня товарів, заявлених до митного оформлення, є лише підставою для поглибленого вивчення документів, поданих декларантом до митного оформлення, але не є самостійною правовою підставою для витребування у декларанта додаткових документів.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом.

Суд звертає увагу на те, що митний орган повинен (за наявності підстав) витребувати від декларанта лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості товару, а не усі документи, які визначені переліком статті 53 МК України.

Ненадання повного переліку документів може бути підставою для визначення митної вартості товару не за основним методом лише тоді, коли подані декларантом документи є недостатніми чи такими, що у своїх сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими та чому з наданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого числового показника, чого у даному випадку відповідачем не здійснено.

Вказане вище свідчить про те, що митний орган не мав жодних правових підстав для зобов`язання декларанта надавати додаткові документи.

Згідно з ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.2 ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною 3 статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

В силу вимог ч.4 ст.57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до ч.5 ст.57 МК України, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина шоста статті 57 МК України).

З даного приводу суд зазначає, що оскаржуване рішення №UA205020/2023/000205/2 від 27.04.2023 не містить жодного опису обставин, причин неможливості застосування методів визначення митної вартості товарів почергово, а лише містить загальне формулювання щодо неможливості їх почергового використання.

За приписами ч.1 ст.58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з ч.2 ст.58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч.3 ст.58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина друга статті 55 МК України).

При цьому, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган зазначає докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598).

Суд зазначає, що при зверненні до митного органу щодо оформлення товарів позивачем були надані усі належні документи, які підтверджують числові значення вартості товарів. Натомість відповідачем жодним чином не обґрунтовано наявність сумнівів у заявленій митній вартості товарів.

Положення ст.53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни товару, вказаної у документах, які самі по собі вже підтверджують митну вартість товару.

Правові висновки аналогічного змісту викладені Верховним Судом у постанові від 20.02.2018 у справі №809/1884/16, які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 30.10.2018 у справі №826/25605/15 міститься правовий висновок про те, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на встановлені обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів №UA205020/2023/000205/2 від 27.04.2023, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, визначені чинним законодавством. Вказане рішення не відповідає критеріям правомірності, визначеним ч.2 ст.2 КАС України, необґрунтоване, безпідставне, а отже є протиправним і підлягає скасуванню.

Враховуючи положення ст.139 КАС України, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню сума судового збору, сплачена за подання цього позову.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними і скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205020/2023/000205/2 від 27.04.2023.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Даліс Аутомотів Груп за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці витрати по сплаті судового збору в сумі 2684 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 24 жовтня 2024 року

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Даліс Аутомотів Груп" (вул. Івана Франка, буд. 29Б,м. Радивилів,Дубенський р-н, Рівненська обл.,35500, ЄДРПОУ/РНОКПП 41160309)

Відповідач - Волинська митниця (вул. Призалізнична, 13,с. Римачі,Волинська обл., Ковельський р-н,44350, ЄДРПОУ/РНОКПП 43958385)

Суддя Н.С. Гудима