Рішення

від 24.10.2024 по справі 460/26040/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

24 жовтня 2024 року м. Рівне№460/26040/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гудими Н.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "100 ШИН+" доРівненської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "100 ШИН+" звернулося до суду з позовом до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2023/000147 та рішення про коригування митної вартості №UA204000/2023/000116/2 від 07.08.2023.

Позовна заява обґрунтована тим, що в серпні 2023 року позивачем подано до митного органу декларацію з метою оформлення товарів разом з документами, які підтверджують митну вартість товару за основним методом визначення митної вартості (за ціною договору). Зазначено, що жодних розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не було, а тому вимога митного органу про надання додаткових документів є необґрунтованою та безпідставною. Вважає, що рішення про коригування митної вартості, відповідно до яких скориговано митну вартість товарів за другорядним резервним методом визначення митної вартості, є протиправним та підлягає скасуванню. За таких обставин, просив задовольнити позов повністю.

Ухвалою суду від 14.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав. На обґрунтування заперечень зазначив, що подані позивачем до митного оформлення товару документи містили окремі неточності та митний орган володів інформацією щодо іншого цінового рівня товарів. Повідомлено, що оскільки декларантом не подано повного переліку додаткових документів, витребуваних відповідачем, то митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним резервним методом визначення митної вартості товару. Вважає оскаржуване рішення, прийнятими на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені чинним законодавством, тобто правомірним та обґрунтованим. За таких обставин, просив відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.

На адресу суду також надійшла відповідь на відзив, у якій позивач не погодився з доводами відповідача, наведеними у відзиві та просив позов задовольнити з підстав, викладених у позові.

Ухвалою від 29.11.2023 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, то відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши заяви по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю "100 ШИН+" зареєстроване юридичною особою та здійснює діяльність за такими видами як: 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (основний); 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 50.20 Вантажний морський транспорт; 52.10 Складське господарство; 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

26.10.2020 між ТОВ «100 ШИН+ » (Покупець) та «QINGDAO UNI-POWER TYRE CO., LTD », Китай (Продавець) укладено зовнішньоекономічний договір № 100SH-UNI2020, відповідно до умов якого продавець відвантажує, а покупець приймає та оплачує вантажні та легкові шини виробник: «QINGDAO UNI-POWER TYRE CO., LTD » у кількості та по цінам, вказаним у комерційному інвойсі, що є невід`ємною частиною договору.

На виконання умов договору відповідно до інвойсу №23-2802-1 від 03.06.2023 позивач придбав у продавця товар на умовах CFR (GDANSK) на загальну суму 28057,40 дол. США,

З метою митного оформлення придбаного товару за вказаним вище контрактом декларантом подано до митного оформлення митну декларацію МД №23UA204020031451U6 від 03.08.2023. Разом з митною декларацією декларантом митному органу також подано такі документи: Пакувальний лист № 23-2802-1 від 03.06.2023; Рахунок-проформу № 23-2802-1 від 02.05.2023; Рахунок-фактуру (інвойс) № 23-2802-1 від 03.06.2023; Коносамент №227828433 від 03.06.2023; Автотранспортну накладну №319 від 31.07.2023; Сертифікат про походження товару №22C3702M4848/00235R від 11.07.2023; Рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №1007 від 01.08.2023; Банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг №12394 від 03.08.2023; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №1 від 01.08.2023; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №98 від 01.08.2023; Прейскурант (прайс-лист) виробника товару Б/Н від 03.06.2023; Розрахунок ціни (калькуляція) № 23-2802-1 від 03.06.2023; Доповнення до зовнішньоекономічного договору від 01.11.2020, від 01.07.2021, від 01.01.2022, від 05.04.2022, від 30.12.2022; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №100SH-UNI2020 від 26.10.2020; Договори (контракти) про перевезення №010921 від 01.09.2021, №230729/1 від 26.07.2023, №782 від 27.07.2023; Копію митної декларації країни відправлення №431020230000109504 від 03.06.2023.

Вартість товару заявлена декларантом за основним методом визначення митної вартості товарів за ціною контракту 28057,40 дол США.

Рівненською митницею прийняте Рішення про коригування митної вартості товарів від 07.08.2023 №UA204000/2023/000116/2, яким здійснено коригування митної вартості товарів згідно з вищевказаною митною декларацією за резервним методом визначення митної вартості товарів.

У рішенні зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки:

1) декларантом не подано усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2 ч.4 ст.53 МКУ та у відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VІІ ГАТТ/СОТ від 1994 р.

2) подані до митного оформлення та на вимогу митниці документи містять неточності:

- у наданих до митного оформлення рахунку-проформі від 02.05.2023 №23-2802-1 та інвойсі від 03.06.2023 №23-2802-1 зазначено наступні умови оплати: 100% оплата на протязі 180 днів після отриманні товару, але разом з тим зазначено, що термін доставки кожної партії товару на територію України не повинен перевищувати 120 календарних днів з дати здійснення покупцем передоплати за партію товарів. У зв`язку з вищезазначеним не можливо встановити який вид оплати передбачено за оцінювану партію товару.

- у наданому до митного оформлення рахунку на оплату від 01.08.2023 №1007 зазначено вартість експедиторського обслуговування у розмірі 9275 грн. Але зазначена вартість експедиторського обслуговування не включена до митної вартості оцінюваної партії товарів, що є порушенням ч.10 ст.58 Митного кодексу України. Додатково до митного оформлення надано рахунок на оплату від 01.08.2023 №1007 (уточнений) в якому вже не зазначено вартість експедиторського обслуговування у розмірі 9275 грн. Таким чином до митного оформлення надано два рахунки на оплату з тими самими реквізитами, але різними відомостями щодо вартості експедиторського обслуговування. Слід зауважити, що дата виставлення рахунку на оплату №1007 (уточнений) на суму 11130 грн є 01.08.2023, але разом з тим сума платежу згідно платіжної інструкції №12394, яка датується 03.08.2023, є 22260 грн. У листі щодо повернення коштів від 03.08.2023 №68 зазначено як підставу для повернення надлишково коштів рахунок на оплату від 01.08.2023 №1007, а не рахунок на оплату від 01.08.2023 №1007 (уточнений).

- до митного оформлення для підтвердження витрат на транспортування надано довідку про транспортні витрати від 01.08.2023 № 1. Але даний документ не може бути взятий до уваги так як відсутній у переліку документів, що підтверджують відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів відповідно до розділу ІІІ Правил заповнення декларації митної вартості, що затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 599 (далі Наказ №599).

Отже, для підтвердження витрат на транспортування за маршрутом Гданськ (Польща) п/п Ягодин - Дорогуськ до митного оформлення не надано документів, що підтверджують відомості про вартість перевезення у відповідності до положень Наказу №599. Також до митного оформлення не надано банківські платіжні документи, що стосуються оплати по договору-заявці від 27.07.2023 № 782.

- наданий документ, що заявлений як «Прайс-лист» від 03.06.2023 б/н не може розглядатись як джерело цінової інформації щодо продажу товарів для широкого кола покупців в умовах вільної конкуренції, оскільки він містить інформацію лише щодо продажу товару, який зазначений у інвойсі від 03.06.2023 №23-2802-1, що наштовхує на спеціальну ціну для конкретного підприємства, а саме імпортера за поданим інвойсом. Також рахунок проформа від 02.05.2023 №23-2802-1 виставлена раніше ніж наданий до митного оформлення прайс-лист.

- у наданій до митного оформлення калькуляції від 03.06.2023 №23-2802-1 зазначається однією з витрат середня вартість шин за шт, але не вказується на підставі чого формується дана витрата (виробничі витрати, прибуток тощо).

- порт відправлення у перекладі копії експортної митної декларації країни відправлення від 03.06.2023 № 431020230000109504 відрізняється від порту відправлення, що зазначений у коносаменті від 03.06.2023 № 227828433.

ІІ. Рівненська митниця володіє інформацією щодо митної вартості товару з аналогічними характеристиками, митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 12.06.2023 №23UA401020030482U0 3,01 дол.США/кг. (товар Шини гумові нові до вантажних автомобілів 385/65R22.5-20PR 160K, вага 14000 кг).

ІІІ. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів згідно з переліком:

1) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

2) виписку з бухгалтерської документації продавця;

3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

4) документи в межах положень наказу МФУ від 24.05.2012 №599 щодо витрат на транспортування, що стосуються договору заявки від 27.07.2023 № 782.

ІV. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 Митного кодексу України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (статі 59 61 Митного кодексу України), достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 63 Митного кодексу України, митну вартість товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України.

Митну вартість товару визначено на підставі інформації щодо митної вартості товару з аналогічними характеристиками, митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 12.06.2023 №23UA401020030482U0 3,01 дол.США/кг. Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 40183,5 дол. США (13350 кг * 3,01 дол.США/кг), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 1469454,34 грн (40183,5 дол. США * 36,5686 грн/дол. США).

З результатами перевірки митної декларації та документів, наданих для митного оформлення, Рівненською митницею прийнято картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2023/000147.

Вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови у прийнятті митної декларації протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

За приписами ч.1 ст.1 Митного кодексу України №4495-VI від 13.03.2012 (далі МК України), законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1, ч.2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

За правилами ч.1, ч.2 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до частин 8 11 ст.52 МК України, у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей. Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч.1 ст.53 МК України).

Відповідно до ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи.

Тобто, стаття 53 МК України містить опис двох підстав, за яких митний орган може зобов`язати декларанта надати додаткові документи:

(1) у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

(2) у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

У першому випадку вимагається надання документів згідно переліку: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У другому випадку: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Так, судом встановлено, що митний орган надсилав повідомлення про необхідність надання декларантом додаткових документів, у яких зазначені аналогічні підстави для витребування таких документів: при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, зазначеної декларантом за основним методом визначення митної вартості, та відомостей, які містяться у наданих до митного оформлення документів, встановлено розбіжності, зокрема: митниця володіє інформацією щодо рівнів митної вартості товарів, схожих призначенням, країною виробництва тощо, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів.

В силу вимог ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. При цьому, положеннями частини 6 цієї статті передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до ч.1 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до ч.5 ст.54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з ч.7 ст.54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митний орган зобов`язаний доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Правові висновки аналогічного змісту викладені Верховним Судом у постанові від 20.02.2018 у справі №809/1884/16, які суд в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України враховує при вирішенні цих спірних правовідносин.

При цьому, твердження митного органу, зазначені в оспорюваному рішенні, про неможливість встановити, який вид оплати передбачено за оцінювану партію товару, суд оцінює критично та до уваги не бере, з огляду на таке

Відповідно до п.5.2. зовнішньоекономічного договору № 100SH-UNI2020 від 26.10.2020 порядок оплати товару визначається відповідно до рахунку проформи на кожну поставку товару. Згідно з рахунком-проформи №23-2802-1 від 02.05.2023 передбачені умови оплати : 100% оплата на протязі 180 днів після отриманні товару. Тобто, умови оплати чітко визначені відповідно до зовнішньоекономічного договору та рахунку-проформи і аргументи, про те, що термін доставки кожної партії товару на територію України не повинен перевищувати 120 календарних днів з дати здійснення покупцем передоплати за партію товарів не суперечить вказаним умовам.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 17.04.2018 у справі №815/329/17 зазначив, що відсутність оплати за товар не впливає на митну вартість такого товару з огляду на те, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені)

Аргументи відповідача про невключення вартості експедиторського обслуговування до митної вартості оцінюваної партії товарів суд також до уваги не бере, оскільки як встановлено судом при складанні рахунку на оплату вартості навантажувальнорозвантажувальних робіт №1007 від 01.08.2023, надавачам послуг ( ТОВ «АГТ ЛТД») була допущена технічна помилка, а саме: неправильно зазначено вартість послуг 22260 грн. замість 11130 грн. Після виявлення допущенної помилки, надавач послуг (ТОВ «АГТ ЛТД») виправив зазначену технічну помилку шляхом надання рахунку на оплату від 01.08.2023 №1007 (уточненого), що був наданий до митного оформлення. Водночас, сума коштів надміру сплачених у зв`язку з такою технічною помилкою була повернута позивачу відповідно до платіжного доручення №645 від 04.08.2023.

Поряд з цим, суд зауважує, що достовірність вартості послуг, зазначеної в рахунку на оплату послуг, також може бути встановлена на підставі відомостей, зазначених в інших документах, що були надані до митного оформлення, зокрема: довідці про витрати №98 від 01.08.2023, заявці до Договору транспортного експедирування від 01.09.2021 №010921.

Щодо зауважень митного органу до довідки про транспортні витрати від 01.08.2023 №1, зокрема, що така довідка відсутня у переліку документів, що підтверджують відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а отже декларантом не надано документів для підтвердження витрат на транспортування за маршрутом Гданськ (Польща) п/п Ягодин Дорогуськ, суд враховує таке.

На підтвердження транспортних та витрат за маршрутом (Gdansk) Польща до п/п.Ягодин - Дорогуськ (Україна) до митного оформлення декларантом позивача було надано довідку про транспортні витрати №1 від 01.08.2023, яка містить дані про вартість перевезення з пункту відправлення до митного кордону України, номер автотранспортного засобу, яким здійснювалось перевезення ( BK4523IC/BK4985XF), номер та дату CMR (№319 від 31.07.2023), номер контейнера (BMOU4254319), посилання на інвойс (№23-2802-1 03.06.2023), що в повній мірі співпадає з товаросупровідними документами, що були подані до митного оформлення, що дозволяє ідентифікувати даний документ, як такий, що підтверджує складову митної вартості даної поставки.

Поряд з цим, МК України не визначає виду доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів, та не вказує, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи, а тому вказані документи є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів. Надані позивачем до митного оформлення документи у сукупності надають можливість визначити розмір транспортних витрат та не мають суперечностей, тому висновки митного органу у цій частині є безпідставними.

Суд відхиляє як безпідставні доводи відповідача про неврахування прайс-листа від 03.06.2023, виданого постачальником товару «QINGDAO UNIPOWER TYRE CO., LTD», при визначенні митної вартості товару, ввезеного позивачем, позаяк відображена у прайслисті вартість товарів, в повній мірі відповідає тій вартості, що визначена у інвойсі №23-2802-1 від 03.06.2023. Водночас, прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми чи термінів видачі прайс-листів, а відтак митний орган не може посилатись на неповноту, обмеженість чи актуальність його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.

Також, суд не бере до уваги твердження митного органу, що у наданій до митного оформлення калькуляції від 03.06.2023 №23-2802-1 зазначається однією з витрат середня вартість шин за шт, але не вказується на підставі чого формується дана витрата (виробничі витрати, прибуток тощо).

Так, декларантом позивача по митного оформлення надано розрахунок ціни (калькуляція) №23-2802-1 від 03.06.2023. При цьому, калькуляція - це розрахунково-вартісна методика обліку, за допомогою якого обраховується планова собівартість продукції. Всі види калькуляції є попередніми, їх розробляють до початку виробництва продукції та використовують при складанні кошторису. Обов`язкової вимоги щодо отримання від суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару вказаної вище документації, чи вимог до її складання чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, не передбачено. Калькуляція це документ, який складається постачальником, та позивач не має впливу на його зміст. Тобто, постачальник самостійно вирішує, які саме витрати включити до калькуляції, виходячи з фактично понесених ним видатків у зв`язку з поставкою товару позивачу.

Ні, прайс-лист, ні калькуляція виробництва не є документами, які підтверджують митну вартість товарів, що передбачені ч.2 ст.53 МК України, а тому не впливають на визначення митної вартості товару.

Що стосується твердження митного органу, що порт відправлення у перекладі копії експортної митної декларації країни відправлення від 03.06.2023 №431020230000109504 відрізняється від порту відправлення, що зазначений у коносаменті від 03.06.2023 №227828433, то такі не відповідають дійсності і спростовуються змістом вказаних документів.

Суд зауважує, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв`язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумнів в достовірності задекларованої митної вартості.

Висновки аналогічного змісту викладені у постановах Верховного Суду від 02.04.2024 у справі № 380/6459/20 та від 10.04.2024 у справі № 826/7085/16.

Відповідачем не наведено жодних обґрунтованих аргументів стосовно того, яким чином зазначені у спірному рішенні обставини ставлять під сумнів достовірність визначеної митної вартості товару.

Натомість у своїй сукупності усі надані товариством документи та інформація, яка містилася у цих документах, підтверджували заявлений рівень митної вартості поставленого товару.

Відповідно до пунктів 2, 4 ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які була взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

На підтвердження правомірності коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів відповідач у своєму рішенні не наводить порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціни яких взяті за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення останнім вимог ч.2 ст.55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Натомість в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів митний орган обмежився лише тим, що прирівняв ціни одного товару до інших, та жодним чином не обґрунтував своє рішення (з огляду на дати поставки, кількість, асортимент товару та умови поставок).

Крім того, суд зазначає, що наявність у митного органу інформації щодо іншого рівня товарів, заявлених до митного оформлення, є лише підставою для поглибленого вивчення документів, поданих декларантом до митного оформлення, але не є самостійною правовою підставою для витребування у декларанта додаткових документів.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом.

Суд звертає увагу на те, що митний орган повинен (за наявності підстав) витребувати від декларанта лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості товару, а не усі документи, які визначені переліком статті 53 МК України.

Ненадання повного переліку документів може бути підставою для визначення митної вартості товару не за основним методом лише тоді, коли подані декларантом документи є недостатніми чи такими, що у своїх сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими та чому з наданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого числового показника, чого у даному випадку відповідачем не здійснено.

Вказане вище свідчить про те, що митний орган не мав жодних правових підстав для зобов`язання декларанта надавати додаткові документи.

Згідно з ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.2 ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною 3 статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

В силу вимог ч.4 ст.57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до ч.5 ст.57 МК України, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина шоста статті 57 МК України).

З даного приводу суд зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості №UA204000/2023/000116/2 від 07.08.2023 не містить жодного опису обставин, причин неможливості застосування методів визначення митної вартості товарів почергово, а лише містить загальне формулювання щодо неможливості їх почергового використання.

За приписами ч.1 ст.58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з ч.2 ст.58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч.3 ст.58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина друга статті 55 МК України).

При цьому, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган зазначає докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598).

Суд зазначає, що при зверненні до митного органу щодо оформлення товарів позивачем були надані усі належні документи, які підтверджують числові значення вартості товарів. Натомість відповідачем жодним чином не обґрунтовано наявність сумнівів у заявленій митній вартості товарів.

Положення ст.53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни товару, вказаної у документах, які самі по собі вже підтверджують митну вартість товару.

Правові висновки аналогічного змісту викладені Верховним Судом у постанові від 20.02.2018 у справі №809/1884/16, які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 30.10.2018 у справі №826/25605/15 міститься правовий висновок про те, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на встановлені обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2023/000116/2 від 07.08.2023 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2023/000147, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, визначені чинним законодавством. Вказане рішення не відповідає критеріям правомірності, визначеним ч.2 ст.2 КАС України, необґрунтоване, безпідставне, а отже є протиправним і підлягає скасуванню.

Враховуючи положення ст.139 КАС України, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню сума судового збору, сплачена за подання цього позову. Доказів понесення будь-яких інших судових витрат станом на час прийняття судового рішення сторонами суду не надано та матеріали справи не містять.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними і скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів №UA204000/2023/000116/2 від 07.08.2023 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2023/000147.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "100 ШИН+" за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці витрати по сплаті судового збору в сумі 4294,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 24 жовтня 2024 року

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "100 ШИН+" (автодорога Київ-Чернігів-Нові Яриловичі 25км,сільрада Княжицька,Київська обл., Броварський р-н,07455, ЄДРПОУ/РНОКПП 38012976)

Відповідач - Рівненська митниця (вул. Соборна, буд. 104,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)

Суддя Н.С. Гудима