Постанова

від 22.10.2024 по справі 569/10081/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 569/10081/24 пров. № А/857/20152/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Гінди О.М., Гудима Л.Я.,

за участі секретаря судового засідання Прачук І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 15 липня 2024 року (суддя Гордійчук І.О., м. Рівне) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради про скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 у травні 2024 року звернулася до суду з адміністративним позовом до Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради серія RVN 038080 від 01.05.2024 складену відносно ОСОБА_1 . В обґрунтування позовних вимог зазначає, що постанова є незаконною та необґрунтованою з наступних підстав. На фотознімках правопорушення, які розміщені за посиланням, зафіксований окремо транспортний засіб Kia Sportage, д.н.з. НОМЕР_1 , та окремо дорожній знак 3.35 «Стоянка заборонена». На цих фотознімках не зафіксовано транспортного засобу Kia Sportage, д.н.з. НОМЕР_1 , який би знаходився (здійснив стоянку) в зоні дії дорожнього знаку 3.35 «Стоянка заборонена», оскільки на фотознімках із транспортним засобом Kia Sportage, д.н.з. НОМЕР_1 немає дорожнього знаку 3.35 «Стоянка заборонена», а на фотознімку із дорожнім знаком 3.35 «Стоянка заборонена» немає транспортного засобу Kia Sportage, д.н.з. НОМЕР_1 . Окрім того, фотознімки автомобіля зроблено 30.04.2023 року о 15:01:16, о 14:59:45, о 14:59:35 та о 14:51:13, а дорожнього знаку 3.35 «Стоянка заборонена» чомусь майже за п`ять години до цього - о 09:34:29. Таким чином, в матеріалах справи відсутні належні докази про порушення позивачем чи водієм п.3.35 додатку 1 розділу 33 ПДР України, а саме стоянку в зоні дії дорожнього знаку 3.35 «Стоянка заборонена».

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 15 липня 2024 року відмовлено в задоволенні позову.

Не погодившись з ухваленим судовим рішення, його оскаржив позивач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позов задовольнити. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що надані відповідачем фотозображення окремо фіксують зображення транспортного засобу, без будь-якої прив`язки до кілометрової або іншої координатної відмітки та окремо зображення дорожнього знаку 3.35 «Стоянка заборонена» без будь-якої прив`язки до координат такого розміщення дорожнього знаку, зони його дії в кілометровій або іншій координатній відмітці. Також вказує, що відповідачем не надано доказів, які підтверджують обставини щодо координатного улаштування дорожнього знаку 3.35 «Стоянка заборонена» на певно визначеному відрізку дороги по вул.16 Липня у м.Рівне та запровадженої зони його дії такого знаку в кілометровій або іншій координатній відмітці, згідно рішення Рівненської міської ради, яким мало б бути затверджено Комплексну схему організації дорожнього руху в місті Рівне в тому числі і на обумовленому відрізку дороги та відповідного акту служби шляхово-експлуатаційного управління автомобільних доріг, якою улаштовано вказаний дорожній знак на визначеному відрізку дороги по вул.16 Липня у м.Рівне із зазначенням координаційних відомостей такого розміщення та зони його дії в координатній площині, згідно рішення Рівненської міської ради. Вказує, що в оскаржуваній постанові притягнуто до відповідальності водія, однак згідно ч.1 ст.14-2 КУпАП адміністративну відповідальність несе фізична особа, за якою зареєстровано транспортний засіб.

Відповідач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити таку без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник позивача подав клопотання про відкладення розгляду справи. Суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні такого клопотання, а повідомлені причини неявки визнано судом не поважними, оскільки участь представника позивача в судовому засіданні обов`язковими не визнавалась, а відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України його неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Учасники справи, в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що постановою серії RVN 038080 від 01 травня 2024 року ОСОБА_1 , якій належить транспортний Kia Sportage д.н.з. НОМЕР_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею ч. 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 гривень.

Зі змісту постанови вбачається, що 30.04.2024 року о 15 год. 00 хв. 23 сек. за адресою: м.Рівне, вул.16-Липня, 6а, особа, яка керувала автомобілем Kia Sportage, д.н.з. НОМЕР_1 , порушила вимогу дорожнього знаку, а саме: здійснила стоянку в зоні дії дорожнього знаку 3.35 «Стоянка заборонена», чим порушила п.3.35 додатку 1 розділу 33 ПДР України та ч.І ст.122 КУпАП».

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а позивач правомірно притягнутий до адміністративної відповідальності, як власник даного транспортного засобу.

Відповідно до статті 14 Закону України Про дорожній рух (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України Про дорожній рух, встановлюється ПДР.

Пунктом 8.4. Правил дорожнього руху визначено, що дорожні знаки поділяються на групи. У підпункті «в» даного пункту зазначено, що заборонні знаки запроваджують або скасовують певні обмеження в русі. Знак 3.35 «Стоянку заборонено» є заборонним дорожнім знаком, оскільки забороняє стоянку всіх транспортних засобів у зоні його дії. Дія знаків 3.9, 3.10, 3.34 - 3.37 поширюється лише на той бік дороги, на якому вони встановлені.

Згідно з п. 3.45 розділу 33 ПДР України зона дії знаків 3.1 - 3.15, 3.19 - 3.21, 3.25, 3.27, 3.29, 3.33 - 3.37 - від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть, - до кінця населеного пункту. Дія знаків не переривається в місцях виїзду з прилеглих до дороги територій і в місцях перехрещення (прилягання) з польовими, лісовими та іншими дорогами без покриття, перед якими не встановлено знаки пріоритету.

Ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачає відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Згідно з статтею 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 статті 268 КУпАП законодавцем визначено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У наведених положеннях визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному (необґрунтованому) притягненню такої особи до відповідальності.

Статтею 251 КУпАП визначено перелік фактичних даних в справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до положень статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Як зазначено попередньо, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Таке провадження спрямоване, зокрема, на своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідач як представник державного органу, наділеного повноваженнями щодо виявлення та притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності у своїй діяльності має керуватися виключно законом та діяти відповідно до нього.

Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, поміж іншого, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справ та посилання на норму закону, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення.

Згідно з статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідачем надано фотознімки, долучені до відзиву, які були зроблені 30.04.2024 о 09:34:29, 14:51:13, 14:59:35, 14:59:45, 15:01:16 транспортний засіб, власником якого є позивачка здійснив стоянку в зоні дії дорожнього знаку 3.35 «Стоянку заборонено».

На цих фотознімках зображено автомобіль Kia Sportage д.н.з. НОМЕР_1 , який порушив вимоги п.3.35 додатку 1 розділу 33 ПДР України та ч.1 ст. 122 КУпАП.

З фотознімку, який створений 30.04.2024 року о 09:34:29, видно наявність знаку 3.35 «Стоянку заборонено», а також останній містить географічні координати 50.6178077, 26.2501192, що вказують на розташування його в одній географічній площині з місцем стоянки автомобіля.

Всі фотознімки, розміщені на сайті Рівненської міської ради за посиланням https://rivnerada.gov.ua/inspector/.

Вказані фотознімки містять дату, час, а також географічні координати, які відповідають місцю вчинення адміністративного правопорушення, що вказане в постанові.

Крім цього, дані фотознімки відповідають Приміткам ст.14-2 КУпАП, у яких зазначено, що режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: лати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об`єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов`язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів, а в разі фіксації порушення, що полягає у неоплаті вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування в межах населеного пункту, в якому не впроваджена автоматизована система контролю оплати паркування, обов`язковою є наявність додаткового зображення (зображень), що фіксує відсутність документа про оплату послуг з користування майданчиком для платного паркування під лобовим склом транспортного засобу.

Тобто твердження апеляційної скарги щодо фіксації зображення транспортного засобу без будь-якої прив`язки до кілометрової або іншої координатної відмітки є необґрунтованим.

Стоянка транспортного засобу в зоні дії знаку 3.35 «Стоянку заборонено» створює об`єктивну сторону правопорушення, відповідальність, за яке передбачена частиною 1 статті 122 КУпАП.

Відповідно до відповіді Комунального Рівненського шляхово-експлуатаційного управління автомобільних доріг Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненського міської ради від 26.06.2024, згідно схеми організації дорожнього руху по вулиці 16 Липня у місті Рівне, дорожній знак 3.35 «Стоянку заборонено», по вулиці 16 Липня у місті Рівне погоджена з УПП в Рівненській області ДПП 26.05.2021.

Щодо твердження апелянта про те, що погодження УПП в Рівненській області схеми організації дорожнього руху відбулось на ділянці вул. 16 Липня лише до вул. О.Вересая не відповідає матеріалам справи, що підтверджується доданою до відзиву Схемою організації дорожнього руху по вулиці 16 Липня у місті Рівне, на якій зображено дорожній знак 3.35 «Стоянку заборонено» та яка була досліджена судом першої інстанції.

Щодо доводів апелянта про те, що відповідачем не додано копії рішення, яке затверджувало б згадану схему організації дорожнього руху, то на думку колегії суддів вказане виходить за межі позовних вимог. Позов ОСОБА_1 стосується визнання протиправною та скасування постанови Департаменту муніципальної варти Рівненської міської рази серії RVN 038080 віл 01.05.2024 відносно ОСОБА_1 та не стосується координатного улаштування порожнього знаку 3.35 «Стоянка заборонена» на певно визначеному відрізку пороги по вул. 16 Липня ум. Рівне.

Щодо зони дії дорожнього знаку 3.35 «Стоянка заборонена», то відповідно до Правил порожнього руху дія знаку 3.35 поширюється на той бік дороги, на якому такий встановлений. Зона дії знаків 3.1-3.15, 3.19-3.21, 3.25, 3.27, 3.29, 3.33-3.37 - від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть, - до кінця населеного пункту. Дія знаків не переривається в місцях виїзду з прилеглих до дороги територій і в місцях перехрещення (прилягання) з польовими, лісовими та іншими дорогами без покриття, перед якими не встановлено знаки пріоритету.

Стосовно доводів апелянта про притягнення до адміністративної відповідальності водія, а не власника транспортного засобу, то дане твердження також не відповідає матеріалам справи, оскільки як видно з оскаржуваної постанови до адміністративної відповідальності було притягнуто ОСОБА_1 , яка є власником транспортного засобу Кіа Spoilage д.н.з. НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію ТЗ, доданим до позовної заяви.

Як наслідок, позивач як відповідальна особа, визначена за даними ЄДРТЗ, згідно ч.1 ст.142 КУпАП відноситься до переліку осіб, які несуть адміністративну відповідальність за порушення правил паркування стоянки та зупинки транспортних засобів, що перебувають в зоні їх контролю та відповідальності.

Апеляційний суд резюмує, що уповноваженою особою здобуто достатньо фактичних даних на підтвердження допущення ОСОБА_1 порушень ПДР, відповідальність за які передбачена ч. 1 статті 122 КУпАП.

Доводи апелянта про відсутність доказів вчинення ним адміністративного правопорушення є безпідставними та спрямовані лише на уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, винуватість в якому повністю доведена.

Отже, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.

В підсумку, апеляційний суд переглянув оскаржуване рішення суду і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.

Міркування і твердження апелянта не спростовують правильності правових висновків цього рішення, у зв`язку з чим його апеляційна скарга на рішення суду не підлягає задоволенню.

Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Керуючись ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 15 липня 2024 року в справі №569/10081/24 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та не може бути оскаржена.

Головуючий суддя В. В. Ніколін судді О. М. Гінда Л. Я. Гудим Повне судове рішення складено 24.10.24