Постанова

від 24.10.2024 по справі 300/1842/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/1842/23 пров. № А/857/12898/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:Затолочного В.С.,

суддів:Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року у справі № 300/1842/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МД ФАРМ СЕРВІС» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання до вчинення дії (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Панікар І.В. в м. Івано-Франківську 24.04.2024 в порядку письмового провадження), -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МД ФАРМ СЕРВІС» (далі ТОВ «МД ФАРМ СЕРВІС», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (далі ГУ ДПС, відповідач 1), Державної податкової служби України (далі ДПС, відповідач 2), у якому просить: визнати протиправними та скасувати рішення від 22.02.2023 № 8312597/44373272 Комісії Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі Комісія ГУ ДПС), рішення від 10.03.202 № 25033/443732723 Комісії Державної податкової служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі Комісія ДПС) про відмову в реєстрації податкової накладної від 18.01.2023 року № 12 та зобов`язати ДПС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову (далі також Реєстр, ЄРПН) податкову накладну від 18.01.2023 № 12 (далі також спірна податкова накладна, ПН.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив відповідач 1, який покликаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні заявлених вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що платником не надано: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні послуги), у тому числі рахунків фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, а саме не надано підтверджуючі документи щодо здійснених перевезень реалізованого товару, відсутні документи щодо наявності об`єктів оподаткування де зберігається придбаний товар та в позивача недостатня чисельність працюючих.

Позивач та відповідач 2 не скористалися правом подання відзиву на апеляційну скаргу.

Справа, в силу вимог пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), розглядається апеляційним судом в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши та обговоривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «МД ФАРМ СЕРВІС» зареєстроване як юридична особа та взяте на податковий облік Державною податковою інспекцією ГУ ДПС.

На виконання приписів Податкового кодексу України (далі ПК України) позивачем складено та подано на реєстрацію в ЄРПН спірну податкову накладну.

13.02.2023 відповідно до квитанції № 9021391685 про реєстрацію ПН від 18.01.2023 № 12, за результатом обробки: документи прийнято, відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України вищевказаної податкової накладної в ЄРПН зупинена. ПН відповідає вимогам пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

На підтвердження реальності здійснення операцій по спірній податковій накладній ТОВ «МД ФАРМ СЕРВІС» подало відповідачу повідомлення, до якого було додано письмове пояснення та документи, що підтверджують факт здійснення операції.

Однак, рішенням Комісії ГУ ДПС від 22.02.2023 № 8312597/44373272 відмовлено позивачу в реєстрації спірної ПН з підстав ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні послуги), у тому числі рахунків фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Зазначено, що не надано підтверджуючі документи щодо здійснених перевезень реалізованого товару. Відсутні документи щодо наявності об`єктів оподаткування де зберігається придбаний товар. Недостатня чисельність працюючих.

Не погодившись з рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН, позивач оскаржив в адміністративному порядку.

Згідно рішення Комісії ДПС від 10.03.2023 № 25033/44373272/2 за результатами розгляду скарги, скаргу залишено без задоволення, а вищевказане рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних залишено без змін.

Не погодившись із оскаржуваними рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції покликається на те, що позивачем виконані умови, визначені законом для прийняття рішення щодо реєстрації спірної податкової накладної у ЄРПН.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює ПК України.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до пункту 1 Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 12.12.2019 № 520 (далі Порядок № 520) цей Порядок визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня) (пункт 2 Порядку № 520).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (пункт 3 Порядку № 520).

За правилами пункту 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку № 520 встановлено, що перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункт 7 Порядку № 520).

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що пункт 5 Порядку № 520 визначає перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, однак такий перелік не є вичерпним та не передбачає необхідності надання платником податку усіх документів згідно такого переліку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19 липня 2023 року у справі № 420/7850/22.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені наданими платником податку документами, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку № 520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договір), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.

У постанові від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку № 520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

При цьому, в залежності від виду господарської операції, за наслідками якої подається податкова накладна для реєстрації в ЄРПН, а також відповідних договірних зобов`язань між суб`єктами господарювання, обсяг документів може бути відмінним.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що квитанцією від 13.02.2023 № 9021391685 ДПС України запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН, для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації спірної податкової накладної в ЄРПН.

Разом з тим, дана квитанція не містить інформації, які документи необхідні контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірної ПН.

17.02.2023 позивач надіслав контролюючому органу письмові пояснення, в якому описав свій вид господарської діяльності та зазначив, що ТОВ «МД ФАРМ СЕРВІС» знаходиться за адресою: вул. Польова, 4, корпус А, м. Івано-Франківськ. Приміщення офісу винаймається по договору оренди від 07.06.2021 між ТОВ «МД ФАРМ СЕРВІС» та ТОВ «Європейський мовний стандарт».

До вказаних пояснень долучено копії документів, якими підтверджується реальність здійснення операцій по вищевказаній податковій накладній.

Також з матеріалів справи встановлено, що згідно договору оренди від 07.06.2021 ТОВ «МД ФАРМ СЕРВІС» для здійснення господарської діяльності орендує приміщення площею 28,4 кв.м, яке знаходиться за адресою: вул. Польова, 4-А, м. Івано-Франківськ.

Окрім того, для здійснення своєї господарської діяльності ТОВ «МД ФАРМ СЕРВІС» здійснювало покупку сільськогосподарської техніки, запасних частин та додаткового обладнання згідно договору поставки № Па-029 від 28.12.2022.

Так, 28.12.2022 між ТОВ «ПРОФІАГРО» та ТОВ «МД ФАРМ СЕРВІС» укладено договір поставки № ПА-029, за умовами якого ТОВ «ПРОФІАГРО» (постачальник) зобов`язалось поставити і передати у власність ТОВ «МД ФАРМ СЕРВІС» (покупцю) товар, зазначений у додатках до даного Договору, які є його невід`ємною частиною та/або накладних документах на відпуск товару.

Із наданих позивачем додатку від 12.01.2023 № 1 до Договору від 28.12.2022 № ПА-29 та видаткової накладної від 20.01.2023 № ПА-0000018 судом встановлено факт продажу ТОВ «ПРОФІАГРО» та отримання ТОВ «МД ФАРМ СЕРВІС» шнеку кормозмішувача без ножів в комплекті в кількості 1 шт., ножа з кріпленням в комплекті 6 шт., обладнання для шнека (ковпак, кришка, болти) 1 шт..

В подальшому, 02.01.2023 року між ТОВ «МД ФАРМ СЕРВІС» та ТОВ «Україна» укладено договір купівлі-продажу № MD-01/23, за умовами якого ТОВ «МД ФАРМ СЕРВІС» (постачальник) зобов`язалось поставити і передати у власність ТОВ «Україна» (покупцю) товар, надавати послуги згідно видаткових накладних та актів наданих послуг.

Відповідно до пункту 2.1 вказаного договору купівлі-продажу поставка продукції за цим договором здійснюється на умовах після оплати. Покупець зобов`язаний оплатити вартість продукції згідно з рахунком, виставленим постачальником протягом 7-ми банківських днів після одержання продукції.

Згідно додатку від 12.01.2023 № 1 до договору від 02.01.2023 № MD-01/23 ТОВ «МД ФАРМ СЕРВІС» (постачальник) зобов`язалось поставити і передати у власність ТОВ «Україна» (покупцю) шнеку кормозмішувача без ножів в комплекті в кількості 1 шт., ножа з кріпленням в комплекті 6 шт., обладнання для шнека (ковпак, кришка, болти) 1 шт.

Як наслідок, з матеріалів адміністративної справи встановлено, що 12.01.2023 ТОВ «МД ФАРМ СЕРВІС» виписало ТОВ «Україна» рахунок на оплату № 2 на загальну суму 249755,60 грн., в тому числі ПДВ 41625,93 грн..

Згідно акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2023 по 01.03.2023 між ТОВ «МД ФАРМ СЕРВІС» та ТОВ «Україна», на виконання умов договору покупець 18.01.2023 переказав на рахунок ТОВ «МД ФАРМ СЕРВІС» 249755,60 грн.

Із наданої позивачем видаткової накладної від 23.01.2023 № 6, встановлено факт продажу ТОВ «МД ФАРМ СЕРВІС» та отримання ТОВ «Україна» товару за вищевказаним договором на загальну суму 249755,60 грн., в тому числі ПДВ 41625,93 грн.

Відтак, на виконання умов договору ТОВ «Україна» 18.01.2023 здійснило попередню оплату на рахунок ТОВ «МД ФАРМ СЕРВІС».

Однак, контролюючий орган оскаржуваними рішеннями відмовив у реєстрації наведеної вище податкової накладної.

Так, відповідно до пунктів 9 та 11 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених норм, надає суду апеляційної інстанції підстави для висновку, що наведеним нормативно-правовим актом визначено вичерпний перелік підстав, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 листопада 2021 року у справі № 380/3498/20 та 19 липня 2023 року у справі № 420/7850/22.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та не спростовано відповідачем, позивачем виконано вимоги контролюючого органу, а саме надано відповідні пояснення до яких долучено копії наявних документів, що підтверджують проведення господарської операції. Натомість посилаючись на те, що вказаних документів не достатньо податковий орган відмовив у реєстрації відповідної накладної.

Доказів та обґрунтувань щодо того, що подані документи складені/оформлені з порушенням вимог чинного законодавства відповідачем не надано, а судом апеляційної інстанції не встановлено.

Крім цього, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Аналогічні висновки у подібних спірних правовідносинах викладено у постанові Верховного Суду від 07.12.2022 справа № 500/2237/20.

Натомість, відповідач 1, приймаючи рішення про відмову у реєстрації спірної ПН з підстав, що подані документи, складені із порушенням, не зазначив таких порушень та не визначив конкретний перелік відповідних документів, необхідних для реєстрації податкової накладної.

Таким чином, зважаючи на наявність документів для того, щоб спростувати сумніви щодо ризиковості здійснення операцій та на те, що наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, у податкового органу не було правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної № 12 від 18.01.2023.

Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що позивач під час здійснення операцій з постачання/надання товарів/послуг вчинив усі необхідні дії щодо реєстрації ПН.

Щодо позовних вимог про зобов`язання ДПС зареєструвати податкову накладну, то суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно з приписами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Зважаючи на це, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було здійснено правильні висновки, і вказаний спосіб захисту є найефективнішим, оскільки є похідним та забезпечує відновлення порушеного права та не є передчасним.

Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені відповідачем 1 в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

З огляду на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним та скасуванню не підлягає.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає, що такі були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Доводами апеляційної скарги не спростовуються висновки, викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

З огляду на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним та скасуванню не підлягає.

Згідно частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

З огляду на вищезазначене, вказаним вимогам оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Підсумовуючи, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Наведені висновки суду є вичерпні, а доводи апелянта - безпідставні.

Апеляційний суд переглянув оскаржуване судове рішення і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.

Відповідно до пункту 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 370 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року у справі № 300/1842/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя В. С. Затолочний судді Л. Я. Гудим В. Я. Качмар