Ухвала

від 28.10.2024 по справі 296/9942/24

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 296/9942/24

2/296/3572/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про залишення позовної заяви без руху

28 жовтня 2024 рокум. Житомир

Суддя Корольовського районного суду міста Жмитомира Пилипюк Лілія Миколаївна, вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до територіальної громади міста Житомира в особі Житомирської міської ради про зняття арешту з майна,

В С Т А Н О В И В:

25 жовтня 2024 року до Корольовського районного суду міста Житомира надійшов позов ОСОБА_1 до територіальної громади міста Житомира в особі Житомирської міської ради про зняття арешту з майна. Позовна заява підписана представником ОСОБА_1 адвокатом Дмитрієвою Ж. А.

Позовна заява не відповідає вимогам ст.175, ст. 177 ЦПК України та підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Пунктом 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Всупереч вищенаведеній нормі процесуального закону у позовній заяві не зазначено доказів прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті батька, хоча така обставина фактично є підставою звернення до суду. Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 обґрунтовує свої вимоги, зокрема, порушенням її прав, як власника майна, що захищається ст. 41 Конституції України, ст. 319, ст. 321 Цивільного кодексу України, однак позивач не зазначає доказів набуття нею права власності на арештоване спадкове майно.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19) зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа,в інтересахякої накладеноарешт намайно увиконавчих провадженнях,оскільки задоволеннятакого позовуможе безпосередньовплинути направа тазаконні інтересисторін спірнихвідносин щодотакого майна. При цьому орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Таким чином, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів (орган фіскальної служби), банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

Такий же висновок щодо застосування норм права міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року (провадження № 11-680апп19).

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц, від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17, від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17, постанові Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 227/5540/18 сформульовано висновок про те, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Разом з тим установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

Згідно з ч. 3 ст. 53 ЦПК України, якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов`язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у цій справі встановлено, що рішення за наслідками розгляду справи може вплинути на права та обов`язки інших спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 , а також на права та обов`язки особи, в інтересах якої накладено арешт майна спадкодавця.

Заявляючи вимоги про скасування арешту спадкового майна, ОСОБА_1 визначає відповідачем у справі орган місцевого самоврядування та не залучає до участі у справі інших осіб, на права та обов`язки яких може вплинути рішення суду в цій справі. Вирішуючи питання про відкриття провадження в цій справі, суд позбавлений можливості залучити таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору в зв`язку з відсутністю в матеріалах позову належних відомостей про них.

Крім того, передумовою звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав спадкоємців є наявність постанови нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду в позовному провадженні.

В позові відсутня письмова обґрунтована постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, зокрема про відмову ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно дост. 185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин позов ОСОБА_1 до територіальної громади міста Житомира в особі Житомирської міської ради про зняття арешту з майна слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, зазначених в цій ухвалі суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Приведену у відповідність до ст.ст.175,177 ЦПК України позовну заяву позивачу слід направити суду з примірником для інших учасників справи.

Керуючись ст. ст.175,185,353 ЦПК України,суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до територіальної громади міста Житомира в особі Житомирської міської ради про зняття арешту з майна -залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Корольовського районного суду

міста Житомира Лілія ПИЛИПЮК