Справа № 752/7269/24
Провадження № 2/752/4363/24
РІШЕННЯ
Іменем України
15 жовтня 2024 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі:
головуючої судді - Слободянюк А.В.,
за участю секретаря - Крушельницької Д.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі в приміщенні суду в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пан Кредит" про визнання правочинів недійсними,
в с т а н о в и в:
У квітні 2024 року позивач ОСОБА_1 , через адвоката Жабченко Т.М. (ордер а.с.23), звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Пан Кредит", в якому просила визнати кредитний договір № КД-0030/12-21/1712 від 03 грудня 2021 року та третейську угоду від 03 грудня 2021 року недійсними, стягнути з відповідача судові витрати.
На обґрунтування позовних вимог зазначається, що між ОСОБА_1 та ТОВ "Пан Кредит" 03 грудня 2021 рокуукладено кредитний договір № КД-0030/12-21/1712, відповідно до умов якого кредитор надає позичальнику фінансовий кредит у формі кредитної лінії з лімітом у сумі 1 300 000,00 грн.
Також, 03 грудня 2021 рокуміж ТОВ "Пан Кредит" та ОСОБА_1 , з метою забезпечення зобов`язання, укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М., номер і реєстрі 11844, предметом якого є однокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1 . Додатково, 03 грудня 2021 року між ТОВ "Пан Кредит" та ОСОБА_1 укладено Третейську угоду.
22 травня 2023 року рішенням Постійно діючого третейського суду при асоціації виробничих підприємств "БОНА ДЕА" у справі № 0705-23/06 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Пан Кредит" заборгованість за кредитним договором № КД-0030/12-21/1712 від 03 грудня 2021 року у розмірі 2 349 155,60 грн., частково нараховано штраф за неналежне виконання умов договору іпотеки.
06 жовтня 2023 року Київським апеляційним судом постановлено ухвалу про видачу виконавчого листа; 12 жовтня 2023 року цим судом видано виконавчий лист на примусове виконання рішення третейського суду від 22 травня 2023 року у справі № 0705-23/06.
На підставі постанови від 20 жовтня 2023 року приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Овчаренка М.О. про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2, ухвалено постанову від 08 лютого 2024 року про опис та арешт майна боржника, а саме однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .
Позивачка вказує, що, отримавши постанову виконавця, дізналась про рішення третейського суду.
У позові зазначається, що кредитний договір № КД-0030/12-21/1712 від 03 грудня 2021 року, який укладено між ТОВ "Пан Кредит" та ОСОБА_1 , є недійсним, оскільки не відповідає вимогам Закону України «Про споживче кредитування», тому третейська угода також має бути визнана недійсною.
В оспорюваному кредитному договорі вказано цільове призначення кредиту - на створення (початок), розвиток, удосконалення приватної підприємницької діяльності позичальником, позивачка зазначає, що отримувала кредитні кошти для особистих потреб, не пов`язаних з підприємницькою діяльністю і не суб`єктом підприємницької діяльністю.
Вважає, що кредитор навмисно ввів її в оману щодо цільового призначення кредиту - нібито на розвиток та удосконалення приватної підприємницької діяльності, хоча кредитні кошти отримувались для особистих потреб позивача, яка не мала статусу суб`єкта підприємницької діяльності. Кредитор свідомо спонукав її на укладення договору на несправедливих, незаконних умовах, які істотно порушують баланс прав та обов`язків на користь кредитора і вона не була попереджена про ризики, які вона несе у разі укладення такого договору.
На думку позивача, за своєю правовою природою кредитний договір від 03 грудня 2021 року № КД-0030/12-21/1712, укладений між нею та ТОВ «Пан Кредит», є споживчим кредитом; правовідносини, які виникли між кредитодавцем та позичальником на підставі кредитного договору, підпадають під дію законодавства України про споживче кредитування та Закону України «Про захист прав споживачів», які поширюється на правовідносини, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.
Посилається на те, що ввівши позивача в оману, відповідач позбавив позивача прав, передбачених Законом України «Про споживче кредитування» та Закону України «Про захист прав споживачів», таких як право споживача вимагати приведення договору, укладеного на несприятливих умовах внаслідок ненадання визначеної законом інформації у відповідність із зазначеною інформацією, та право споживача на відмову від одержання споживчого кредиту протягом чотирнадцяти календарних днів з моменту передачі йому примірника укладеного договору, за умов, передбачених в законі. Крім того, відповідач порушив умови п. 14 ст. 6 Закону України «Про третейські суди» та звернувся до третейського суду, який не може розглядати справи у спорах щодо захисту прав споживачів.
Отже, скориставшись професійною перевагою, відповідач ввів позивача в оману щодо законності укладання договору, який був укладений на несправедливих та незаконних умовах, які істотно порушують баланс договірних прав та обов`язків на користь кредитора, чим порушив ч. 1 ст. 203 ЦК України. Крім того, у зв`язку з тим, що кредитний договір, укладений між позивачем та відповідачем, є недійсним та таким, що підпадає під дію Закону України «Про захист прав споживачів», то укладена третейська угода також має бути визнана недійсною.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 23 квітня 2024 року позовну заяву залишено без руху ( а.с.49,50).
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 02 травня 2024 року позовну заяву прийнято до провадження за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання ( а.с.58-60).
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 30 липня 2024 року підготовче засідання закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 15 жовтня 2024 року (а.с.104,105).
22 травня 2024 року представником відповідача ТОВ "Пан Кредит" - Огородник К.Я. (ордер а.с.96) подано відзив на позовну заяву, в якому заперечується проти задоволення позову. Вказується, що при укладанні спірного договору з відповідачем ОСОБА_1 окремим підписом у розписці про ознайомлення з істотними умовами договору від 03 грудня 2021 року, підтвердила, що нею обрано умови неспоживчого кредитування, які вона вважає вигідними для себе, кошти отримуються без мети подальшого використання для особистих потреб, не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконання обов`язків найманого працівника, кредит за укладеним договором не є споживчим.
Крім того, зазначається, що правова природа кредитного договору № КД-0030/12-21/1712 від 03 грудня 2021 року, а саме виникнення на його підставі правовідносин споживчого кредитування була предметом дослідження у цивільній справі № 824/128/23, що розглядалась Київським апеляційним судом, яким було встановлено, що цільове призначення кредиту носить фінансовий характер, зокрема, цільовим призначенням отримання кредиту було створення (початок), розвиток, удосконалення приватної підприємницької діяльності (а.с.76-99)
Представник відповідача Огородник К.Я. подав заяву про розгляд справи в судовому засіданні, призначеного на 15 жовтня 2024 року, без його участі (а.с.109,110).
Представник ОСОБА_1 - адвокат Кеню Д.В. (ордер а.с.113), подав заяву про розгляд справи в судовому засіданні, призначеного на 15 жовтня 2024 року без його участі (а.с.111,112).
Враховуючи те, що сторони до судового засідання не з`явились, суд, керуючись, ч.2 ст.247 Цивільного процесуального Кодексу України розглянув справу без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши докази в справі у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено право кожної особи в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Положеннями статей 15, 16 Цивільного Кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судом встановлено і цевбачається з матеріалів справи, 03 грудня 2021 між ТОВ "Пан Кредит"(кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено Кредитний договір № КД-0030/12-21/1712 про надання коштів у позику (далі - кредитний договір), в тому числі і на умовах фінансового кредиту (далі - кредитний договір).
Відповідно до пункту 1.1. кредитного договору кредитодавець надає позичальнику фінансовий кредит у формі кредитної лінії з лімітом в сумі 1 300 000,00 грн. Плата за користування кредитом становить 24% річних. Тип процентної ставки - фіксована. Збільшення фіксованої процентної ставки за договором можливе за письмовою згоди позичальника.
Пунктом 1.2. кредитного договору визначено, що кредитодавець надає позичальнику кредит з цільовим призначенням - створення (початок), розвиток, удосконалення приватної підприємницької діяльності позичальником.
Згідно з пунктом 1.4.1. кредитного договору, кредит надається строком на 36 фактичних місяців від дати отримання позичальником кредиту, тобто з 03 грудня 2021 року по 03 грудня 2024 року.
Відповідно до п. 11.5.1. кредитного договору позичальником визнано, що правовідносини, які виникли між сторонами на підставі укладення цього Договору не підлягають врегулюванню положеннями Закону України "Захист прав споживачів", Закону України "Про споживче кредитування",оскільки: за цим договором позичальнику надано фінансовий кредит; грошові кошти надані за цим договором, надаються позичальнику без подальшої мети для придбання, замовлення, використання, ним або наміру придбання чи замовлення товарів та/або продукції для особистих потреб безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника; використання кредитних коштів за цим договором здійснюватиметься позичальником виключно на створення (початок), розвиток, удосконалення приватної підприємницької діяльності (а.с.11-14).
Також, 03 грудня 2021 року між ТОВ "Пан Кредит"та ОСОБА_1 укладено Третейську угоду, відповідно до якої спори щодо правовідносин сторін, що виникають між ними на підставі укладених правочинів, окрім тих, які непідвідомчі розгляду в третейських судах згідно законодавства, вирішуються Постійно діючим третейським судом при асоціації виробничих підприємств "БОНА ДЕА"відповідно до Закону України "Про третейські суди", Регламенту Третейського суду та законодавства України (а.с.90).
У зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору щодо внесення періодичних платежів зі сплати відсотків, ТОВ «Пан Кредит» звернулося до третейського суду з відповідним позовом.
Рішенням Постійно діючого третейського суду при асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» від 22 травня 2023 у справі № 0705-23/06 позов ТОВ «Пан Кредит» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Пан Кредит» заборгованість за кредитним договором у розмірі 2 349 155,60 грн, штраф за неналежне виконання умов договору іпотеки у розмірі 1 300 000,00 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 30 150,00 грн.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 жовтня 2023 року, справа № 824/128/23, задоволено заяву ТОВ «Пан Кредит» про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» від 22 травня 2023 року у справі № 0705-23/06.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 травня 2024 року, справа № 824/28/24, залишено без змін рішенням Постійно діючого третейського суду при асоціації виробничих підприємств "БОНА ДЕА"від 22 травня 2023 року у справі № 0705-23/06. Ухвала Київського апеляційного суду від 06 травня 2024 року (справа № 824/28/24) залишена без змін постановою Верховного Суду від 01 серпня 2024 року.
Дані судові рішення судом досліджено у форматі повного доступу з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Згідно із ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частини 1, 3 та 5 ст.203 ЦК України визначають, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
За змістом ст. 230 ЦК України у разі, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч. 1 ст. 229 ЦК України), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.
Згідно зі ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 ст.628, ст.629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені між ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Оспорюваний Кредитний договір № КД-0030/12-21/1712 від 03 грудня 2021 року підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі, позивачка на момент укладення договору не заявляла додаткових умов щодо умов спірного договору, відповідач надав позивачу документи, які передували укладенню кредитного договору.
Зокрема, відповідно до п. 11.4 кредитного договору укладенням (підписанням) договору позичальник додатково підтверджує, що:
- до укладання договору ознайомлений з положенням «Про фінансові послуги ТОВ «Пан Кредит»» (у редакції, що діяла на момент укладання договору) та ним на підставі отриманої інформації здійснено свідомий вибір кредитного продукту, який відповідає інтересам позичальника;
- в укладеному договорі містяться всі істотні для позичальника умови кредитування, які є вигідними та справедливими для нього, відповідають його інтересам, йому зрозумілі та ним усвідомлені, не є несправедливими чи дискримінаційними. Позичальник заявляє про відсутність підстав та наміру для надсилання на адресу кредитодавця протоколу розбіжностей з метою зміни, доповнення, редагування, додання, виключення як окремих положень (умов) договору, так і всього договору в цілому;
- отримав у письмовій формі від кредитодавця до укладення договору інформацію, вказану в частині другій статті 24 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»;
- інформація, надана кредитодавцем з дотриманням вимог законодавства та забезпечує правильне розуміння позичальника суті фінансової послуги без нав`язування її придбання.
Отже, доводи позовної заяви стосовного того, що оспорюваний кредитний договір, хоча місить поняття фінансового кредиту, фактично є споживчим кредитом, на який розповсюджується правила Закону України "Про споживче кредитування" та Закону України "Про споживче кредитування", є неспроможними та спростовуються матеріалами справи.
Крім того, 03 грудня 2021 року, перед укладанням договору кредиту, позивач ОСОБА_1 звернулась до ТОВ «Пан Кредит» із заявою на отримання кредиту, у якій вона повідомила, що отримала в усній та письмовій формі від кредитодавця до укладення договору інформацію відповідно до статей 6, 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг, статей 11, 15 Закону України «Про захист прав споживачів»; інформація надана кредитодавцем із дотриманням вимог законодавства про захист прав споживачів та забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання. Повідомила, що метою отримання кредиту є створення (початок), розвиток, удосконалення приватної підприємницької діяльності, без мети використання кредитних коштів на придбання, замовлення товарів та/або продукції для особистих потреб; зі змістом ст. 190 (шахрайство), ст. 222 (шахрайство з фінансовими ресурсами), ст. 358 (підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання відроблених документів) КК України ознайомлена та про відповідальність за вчинення дій, передбачених даними статтями (а.с. 10).
Також, окремим підписом заявниці, що міститься у розписці ОСОБА_1 про ознайомлення з істотними умовами договору від 03 грудня 2021 року, підтверджено, що вона обрала умови неспоживчого кредитування, які вважає вигідними для себе; кредит отримала без мети подальшого придбання, замовлення, використання або наміру придбання чи замовлення продукції для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівник, а кредит за укладеним договором не є споживчим.
Отже, судом встановлено, що зміст заяви позивача про отримання кредиту, розписки ОСОБА_1 про ознайомлення з істотними умовами договору, безпосередньо самого кредитного договору, свідчить про те, що позивач своїм підписом добровільно погодила його умови, цільове призначення отримання кредиту, мети використання кредитних коштів, а відтак, підстав для визнання оспорюваного кредитного договору недійсним, як такого, що вчинений під впливом обману, не вбачається.
Частиною 2 ст.1 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.
У пункті 14 частини першої статті 6 Закону України «Про третейські суди» встановлено, що третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком, зокрема, справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).
Відповідно до положення до ст. 51 Закону України "Про третейські суди", рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим Законом. Рішення третейського суду може бути оскаржене сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов`язки, у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ.
Так, підписавши третейську угоду від 03 грудня 2021 року, ОСОБА_1 підтвердила своє волевиявлення на передачу на розгляд Постійно діючого Третейського суду при Асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» усіх спорів, що виникають між сторонами на підставі укладених правочинів, окрім тих, які не підвідомчі розгляду в третейських судах згідно законодавства.
Питання підвідомчості спору третейському суду було предметом дослідження Київським апеляційним судом під час розгляду заяви ТОВ «Пан Кредит» про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» від 22 травня 2023 року.
Як вже зазначалось, ухвалою Київського апеляційного суду від 06 жовтня 2023 року, яка набрала законної сили, задоволено заяву ТОВ «Пан Кредит» про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» від 22 травня 2023 року у справі № 0705-23/06. У мотивувальній частині указаної ухвали судом зазначено, що під час розгляду справи не встановлено підстав, визначених статтею 486 ЦПК України, для відмови у видачі виконавчого листа, у тому числі й підстави не підвідомчості справи у якій прийнято рішення третейському суду.
Також позивачка скористалась правом оскарження рішення третейського суду, звернувшись до компетентного суду, який розглядає заяву про скасування рішення третейського суду відповідно до змісту з ст.51 Закону "Про третейські суди".
Слід зазначити, позивачка ставить питання про визнання недійсною третейської угоди вже після того як спір між сторонами було розглянуто третейським судом та ухвалено рішення не на її користь, рішення звернуто до примусового виконання. Звернення позивачки з даним позовом може свідчити про намір ухилитися від виконання рішення третейського суду, спробу поставити його під сумнів.
Виходячи з наведеного, встановивши, що на правовідносини, які виникли між сторонами на підставі кредитного договору від 03 грудня 2021 року, не поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів», та зміст кредитного договору не суперечить актам цивільного законодавства, суд приходить до висновку, що підстави для визнання укладеної між сторонами 03 грудня 2021 року третейської угоди відсутні, як похідної вимоги від вимоги про визнання недійсним кредитного договору.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Частинами 1, 2, 3 та 4 ст.12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. В тому числі, суд враховує вимоги ст.80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.
Враховуючи наведене, оцінивши надані суд докази, суд дійшов висновку про відмову у позові.
Оскільки позов задоволенню не підлягає, судові витрати, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України залишаються за позивачем.
Керуючись ст.ст. 4, 10, 13, 16, 76-81, 82, 89, 141,258, 263-266, 268, 273, 352, 354 Цивільного процесуального Кодексу України, суд -
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пан
Кредит", про визнання правочинів недійсними, залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 .
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Пан Кредит" , адреса: м. Київ, вул. Віктора Забіли, б. 5, оф. 117, Код ЄДРПОУ 40518384.
Суддя А.В. Слободянюк
Суд | Голосіївський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 15.10.2024 |
Оприлюднено | 30.10.2024 |
Номер документу | 122607211 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них |
Цивільне
Голосіївський районний суд міста Києва
Слободянюк А. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні