Рішення

від 25.10.2024 по справі 140/7179/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2024 року ЛуцькСправа № 140/7179/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Любешівської селищної ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся з позовом до Любешівської селищної ради (далі відповідач) про визнання протиправною бездіяльності щодо відмови в перегляді правильності присвоєного рангу посадової особи місцевого самоврядування та присвоєння 6 рангу посадової особи місцевого самоврядування;

зобов`язання переглянути правильність встановленого рангу та присвоїти 6 ранг посадової особи місцевого самоврядування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з серпня 2002 року позивач працював на посаді спеціаліста І категорії з питань соціальних виплат, пільг, компенсацій управління праці і соціального захисту населення Любешівської РДА. ОСОБА_1 було присвоєно 15 ранг державного службовця. У 2005 році було присвоєно 14 ранг. З червня 2005 року позивач прийнятий на посаду провідного спеціаліста сектору економіки та галузей народного господарства фінансового управління Любешівської РДА та присвоєно 13 ранг. У 2012 році переведено на посаду завідувача сектору економіки та галузей народного господарства фінансового управління Любешівської РДА та присвоєно 12 ранг. За новим Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі Закон №889-VIII) з 01 травня 2016 року позивачу присвоєно 6 ранг держслужбовця.

З 2018 року ОСОБА_1 призначений начальником відділу доходів, аналізу виконання бюджету та соціального забезпечення населення управління фінансів Любешівської селищної ради. У 2020 році присвоєно 11 ранг. Позивач зазначає, що на даний час працює начальником відділу доходів, аналізу виконання бюджету та соціального забезпечення населення управління фінансів Любешівської селищної ради.

25.06.2024 позивач звернувся із письмовою заявою до селищного голови з проханням перевірити правильність встановлення йому рангу посадової особи місцевого самоврядування та присвоєння 6 рангу.

Листом №1324/04-06/2-24 від 08.07.2024 селищною радою відмовлено в перегляді правильності присвоєного рангу посадової особи місцевого самоврядування та присвоєнні 6 рангу посадової особи місцевого самоврядування.

Позивач зазначає, що Національне агентство України з питань державної служби (далі - НАДС) листом від 18.12.2019 №9449/13-19 надало роз`яснення, що державним службовцям, які займають посади державної служби категорії «А», присвоюють 1, 2, 3 ранг; державним службовцям, які займають посади державної служби категорії «Б», присвоюють 3, 4, 5, 6 ранг; державним службовцям, які займають посади державної служби категорії «В», присвоюють 6, 7, 8, 9 ранг (ч.3 ст.39 Закону №889-VIII). До 01.05.2016 було встановлено 15 рангів державних службовців (ст.26 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII (далі Закон №3723-ХІІ)). Посадовим особам органів місцевого самоврядування присвоюють ранги на рівні тих, які вони мали відповідно до Закону України «Про державну службу» (п.3 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»). На думку НАДС, не має значення, чи особа має ранг, присвоєний відповідно до Закону №3723-ХІІ чи Закону №889-VIII. Тому, якщо особа має 6 ранг державного службовця, присвоєний відповідно до Закону №889-VIII, при призначенні на посаду в орган місцевого самоврядування їй мають присвоїти 6 ранг посадової особи місцевого самоврядування на рівні рангу державного службовця.

Позивач зазначає, оскільки надбавка за ранг посадової особи місцевого самоврядування є складовою заробітної плати, тому не присвоєння йому відповідачем 6 рангу посадової особи місцевого самоврядування впливає на його майнові права у розумінні статті 1 Протоколу №1 до «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

З наведених підстав просить задовольнити позов.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду 31.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.33).

Представник відповідача у поданому відзиві (а.с.39-42) адміністративний позов ОСОБА_1 не визнав, посилаючись на те, що на момент призначення в Любешівську селищну раду за попереднім місцем роботи позивачу було присвоєно 12 ранг державного службовця в межах шостої категорії посад відповідно до Закону №3723-ХІІ, а з набранням чинності Закону №889-VIII 6 ранг державного службовця. Твердження позивача про те, що йому необхідно призначити 6 ранг посадової особи місцевого самоврядування у зв`язку з тим, що саме такий ранг він мав при переході з державної служби на службу в орган місцевого самоврядування, не обґрунтовані, оскільки категорії і ранги посадових осіб місцевого самоврядування та категорії і ранги державних службовців відповідно до Закону №889-VIII не є співставними, а співвідношення рангів законодавством не визначено. Тому при призначенні позивача на посаду начальника відділу доходів та аналізу виконання бюджету управління фінансів Любешівської селищної ради йому присвоєно 12 ранг посадової особи місцевого самоврядування в межах шостої категорії посад, тобто ранг посадової особи місцевого самоврядування на рівні рангу державного службовця, який він мав відповідно до Закону №3723-ХІІ.

На думку представника відповідача, органом місцевого самоврядування правильно встановлено позивачу ранг посадової особи місцевого самоврядування, з огляду на що просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Інших заяв по суті справи не надходило.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, ОСОБА_1 з 12.08.2022 по 17.06.2005 та з 21.06.2005 по 26.02.2018 працював на посадах державної служби в Любешівській райдержадміністрації, що підтверджується трудовою книжкою позивача НОМЕР_1 від 12.08.2002 (а.с.10-20).

З 01.01.2015 позивачу присвоєно 12 ранг державного службовця, а з 01.05.2016 6 ранг державного службовця в межах категорії «Б».

27.02.2018 ОСОБА_1 призначено на посаду начальника відділу доходів та аналізу виконання бюджету управління фінансів Любешівської селищної ради, як такого, що пройшов за конкурсом, та присвоєно 12 ранг посадової особи місцевого самоврядування в межах шостої категорії посад.

08.09.2020 позивачу присвоєно черговий 11 ранг посадової особи місцевого самоврядування в межах шостої категорії посад.

25.06.2024 ОСОБА_1 звернувся до селищного голови ОСОБА_2 із заявою, в якій просив перевірити правильність встановлення йому рангу та присвоєння 6 рангу (а.с.22).

Листом від 08.07.2024 №1324/04-06/2-24 відповідач повідомив позивача, що оскільки категорії і ранги посадових осіб місцевого самоврядування та категорії і ранги державних службовців відповідно до Закону №889-VIII не є співставними, а співвідношення рангів законодавством не визначено, тому при призначенні позивача на посаду начальника відділу доходів та аналізу виконання бюджету управління фінансів Любешівської селищної ради йому присвоєно 12 ранг посадової особи місцевого самоврядування в межах шостої категорії посад, тобто ранг посадової особи місцевого самоврядування на рівні рангу державного службовця, який він мав відповідно до Закону №3723-ХІІ (а.с.23-24).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, правові та організаційні засади державної служби визначає Закон України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон №889-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону №889-VIII державна служба це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави; державний службовець це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Згідно з пунктом 11 частини третьої статті 3 Закону №889-VIII дія цього Закону не поширюється на депутатів місцевих рад, посадових осіб місцевого самоврядування.

Частиною першою статті 39 Закону №889-VIII передбачено, що ранги державних службовців є видом спеціальних звань.

Відповідно до частини другої статті 39 Закону №889-VIII встановлюється дев`ять рангів державних службовців.

Порядок присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями визначаються Кабінетом Міністрів України.

Співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями встановлюється для випадків призначення осіб, яким присвоєно такі спеціальні звання, на посади державних службовців, на яких може бути присвоєно нижчий ранг. У такому разі особі присвоюється ранг державного службовця на рівні рангу, який вона мала відповідно до спеціальних законів.

Частиною третьою статті 39 Закону №889-VIII передбачено, що присвоюються такі ранги: державним службовцям, які займають посади державної служби категорії «А», - 1, 2, 3 ранг; державним службовцям, які займають посади державної служби категорії «Б», - 3, 4, 5, 6 ранг; державним службовцям, які займають посади державної служби категорії «В», - 6, 7, 8, 9 ранг.

Згідно з частиною дев`ятою статті 39 Закону №889-VIII у разі переходу на посаду нижчої категорії або звільнення з державної служби за державним службовцем зберігається раніше присвоєний йому ранг.

Загальні ж засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування врегульовано Законом України від 07.06.2001 №2493-ІІІ «Про службу в органах місцевого самоврядування» (далі - Закон №2493-ІІІ).

Частинами першою та другою статті 15 Закону №2493-ІІІ передбачено, що під час прийняття на службу в органи місцевого самоврядування присвоюються ранги у межах відповідної категорії посад. Встановлюються такі ранги посадових осіб місцевого самоврядування: особам, які займають посади, віднесені до першої категорії, може бути присвоєно 3, 2 і 1 ранг; особам, які займають посади, віднесені до другої категорії, може бути присвоєно 5, 4 і 3 ранг; особам, які займають посади, віднесені до третьої категорії, може бути присвоєно 7, 6 і 5 ранг; особам, які займають посади, віднесені до четвертої категорії, може бути присвоєно 9, 8 і 7 ранг; особам, які займають посади, віднесені до п`ятої категорії, може бути присвоєно 11, 10 і 9 ранг; особам, які займають посади, віднесені до шостої категорії, може бути присвоєно 13, 12 і 11 ранг; особам, які займають посади, віднесені до сьомої категорії, може бути присвоєно 15, 14 і 13 ранг.

Пунктами 2 - 4 розділу VII «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону №2493-ІІІ передбачено, що дія Закону України «Про державну службу» поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.

За посадовими особами місцевого самоврядування, посади яких на момент набрання чинності цим Законом було віднесено до відповідних категорій та яким присвоєно ранг, згідно з пунктом 5 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», зберігається така сама категорія та присвоюється такий самий ранг з додержанням вимог цього Закону.

З набранням чинності цим Законом посадовим особам органів місцевого самоврядування присвоюються ранги на рівні тих, які вони мали відповідно до Закону України «Про державну службу».

У разі переходу посадової особи органу місцевого самоврядування на державну службу рівнозначної чи нижчої категорії посад їй присвоюється ранг державного службовця на рівні рангу, який вона мала відповідно до цього Закону.

Разом з тим, спірні правовідносини виникли у зв`язку з переходом позивача з державної служби на службу в орган місцевого самоврядування.

При цьому, питання співвідношення рангів посадових осіб місцевого самоврядування та рангів державних службовців врегульовано пунктом 3 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2493-ІІІ, відповідно до якого з набранням чинності цим Законом посадовим особам органів місцевого самоврядування присвоюються ранги на рівні тих, які вони мали відповідно до Закону України «Про державну службу».

Особливістю спірних правовідносин є те, що на момент набрання чинності Законом №2493-ІІІ (04.07.2001) правовий статус державних службовців був врегульований Законом України від 16.12.1993 №3723-XII «Про державну службу».

Так, Законом України від 16.12.1993 №3723-XII «Про державну службу» було передбачено аналогічну до Закону №2493-ІІІ ієрархію категорій посад і рангів, а також співвідношення рангу і категорії, а саме встановлювалося сім категорій посад, в межах яких присвоювалися ранги від 15 (для посад, віднесених до сьомої категорії) до 1 (для посад, віднесених до першої категорії).

Проте, з набранням чинності Законом №889-VIII (з 01.05.2016) ієрархія категорій і рангів істотно змінилася, адже Законом №889-VIII передбачено три категорії посад державної служби «А», «Б» і «В», у межах яких може бути призначено 9 рангів.

Отже, з набранням чинності Законом №889-VIII категорії і ранги посад державної служби і посадових осіб органів місцевого самоврядування перестали мати уніфіковані ієрархію та співвідношення.

Крім того, в пункті 11 частини третьої статті 3 міститься застереження про те, що дія Закону №889-VIII не поширюється на депутатів місцевих рад, посадових осіб місцевого самоврядування.

У подібних до спірних у даній справі правовідносинах Верховний Суд уже вирішував питання застосування пункту 3 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2493-ІІІ щодо можливості встановлення особі, яка призначається на посаду в органі місцевого самоврядування, рангу на рівні того, що така особа отримала відповідно до Закону №889.

У постанові від 23.06.2022 у справі №380/1721/20 Верховний Суд виходив і з того, що з прийняттям Закону №889-VIII передбачене пунктом 3 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2493-ІІІ право посадової особи органів місцевого самоврядування на збереження рангу на рівні того, який вона мала відповідно до Закону України «Про державну службу», не може бути скасоване або звужене.

Так, аналізуючи частину другу статті 39 Закону №2493-ІІІ, Верховний Суд зазначив, що законодавець цією нормою передбачив, що співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями встановлюється для випадків призначення осіб, яким присвоєно такі спеціальні звання, на посади державних службовців, на яких може бути присвоєно нижчий ранг. У такому разі особі присвоюється ранг державного службовця на рівні рангу, який вона мала відповідно до спеціальних законів.

Ця норма регулює правовідносини «від зворотного», тобто у разі переведення (призначення) на державну службу, а не з неї. Проте, ця норма підкреслює очевидну волю законодавця прирівняти ранги державного службовця, зокрема, з рангами посадових осіб органів місцевого самоврядування у разі їхнього переведення.

Оскільки частиною другою статті 39 Закону №889-VIII передбачено право посадової особи органу місцевого самоврядування при призначенні її на посаду державного службовця на присвоєння їй такого рангу державного службовця, який вона мала відповідно до Закону №2493-ІІІ, незважаючи на те, що за цією посадою державного службовця може бути присвоєно нижчий ранг, дискримінаційним є присвоєння особі при її прийнятті на посаду в органі місцевого самоврядування нижчого рангу, ніж вона мала відповідно до Закону №889-VIII.

Крім цього, у вказаній постанові Верховний Суд зазначив, що у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а). Недосконалість у законодавчому регулюванні спірних правовідносин не повинна впливати на можливість реалізації особою своїх трудових прав, зокрема, на присвоєння їй рангу посадової особи місцевого самоврядування на рівні того, що вона отримала як державний службовець в період проходження державної служби.

Беручи до уваги гарантії, встановлені пунктом 3 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2493-ІІІ, вимоги пункту 11 частини третьої статті 3 Закону №889-VIII не можуть бути перешкодою для встановлення посадовій особі органу місцевого самоврядування рангу на рівні того, що така особа набула під час державної служби.

Подібні висновки були також викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19.10.2022 у справі №420/14701/20 та від 07.12.2023 у справі №340/2175/21.

Матеріалами справи підтверджується та обставина, що перед призначенням на посаду в орган місцевого самоврядування позивачу вже був присвоєний 6 ранг державного службовця.

Водночас наведений вище аналіз законодавства спростовує доводи відповідача про правомірність присвоєння позивачу 12 рангу посадової особи органу місцевого самоврядування при призначенні його на посаду начальника відділу доходів та аналізу виконання бюджету управління фінансів Любешівської селищної ради.

Таким чином, суд дійшов висновку, що Любешівська селищна рада протиправно відмовила листом у перегляді правильності присвоєння позивачу рангу посадової особи місцевого самоврядування.

Повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 КАС України. Як встановлено частиною другою вказаної статті, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).

З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд у даній справі дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача є прийняття судом рішення про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у присвоєнні ОСОБА_1 . шостого рангу посадової особи місцевого самоврядування; зобов`язання відповідача присвоїти позивачу шостий ранг посадової особи місцевого самоврядування з моменту призначення в Любешівську селищну раду на посаду начальника відділу доходів та аналізу виконання бюджету управління фінансів.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Любешівської селищної ради щодо відмови у присвоєнні ОСОБА_1 шостого рангу посадової особи місцевого самоврядування.

Зобов`язати Любешівську селищну раду присвоїти ОСОБА_1 шостий ранг посадової особи місцевого самоврядування з моменту призначення в Любешівську селищну раду на посаду начальника відділу доходів та аналізу виконання бюджету управління фінансів, тобто з 27.02.2018.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );

Відповідач: Любешівська селищна рада (44200, Волинська обл., Камінь-Каширський р-н, с-ще Любешів, вул.Незалежності, 53, код ЄДРПОУ 04333170).

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій