Рішення

від 25.10.2024 по справі 140/8781/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2024 року ЛуцькСправа № 140/8781/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області (далі ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу від 07.08.2024 №6-с Про накладення дисциплінарного стягнення.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що наказом в.о. начальника ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області №6-с від 07.08.2024 на нього накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону України Про державну службу, а саме невиконання або неналежне виконання своїх посадових обов`язків під час здійснення позапланового заходу державного контролю, проте не конкретизовано які саме положення посадових обов`язків ОСОБА_1 не виконав або виконав неналежно, таким чином вимоги норми ст.77 Закону України Про Державну службу щодо обов`язкового зазначення в наказі виду дисциплінарного проступку не виконані.

Позивач не погоджується з наказом про накладення на нього дисциплінарного стягнення та зазначає, що на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів вчинення працівником дисциплінарного проступку, однак у наказі про порушення дисциплінарного провадження не зазначено яке саме порушення перевіряється, більше того, якщо проаналізувати зміст наказу вбачається, що факт правопорушення уже встановлений для посадових осіб на підставі листа Держпродспоживслужби, а дисциплінарне провадження порушується з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку. Усі подальші дії характеризуються, як упереджені, оскільки провадження не порушувалось для встановлення наявності порушень, а лише з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку.

На переконання позивача дисциплінарна комісія фактично не проводила ніякої перевірки, оскільки у своєму поданні від 05.01.2024 визнала той факт, що не може оспорювати чи спростовувати обставини, які викладені у листі Держпродспоживслужби, який і став підставою для написання від 07.12.2023 службової записки і порушення дисциплінарного провадження.

Крім того, у матеріалах дисциплінарної справи відсутні будь-які інструкції та посадові обов`язки, які були передбачені і обов`язкові до виконання ОСОБА_1 , а тому комісія не встановила усіх обставин, які потрібно було встановити під час дисциплінарного провадження.

З врахуванням викладеного просив позов задовольнити.

Ухвалою суду від 26.08.2024 відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У відзиві на позов представник відповідача позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції зазначив, що підставою для порушення дисциплінарного провадження стали факти, викладені у спільній службовій записці виконуючого обов`язки першого заступника начальника Головного управління Олександра Козія та начальника відділу правового забезпечення Івана Саламана від 07.12.2023 № 09.09/2128, де вказано, що зазначена в акті від 15.09.2023 № 73/16.01-08 інформація стосовно відповідності потужності ФОП ОСОБА_2 діючим вимогам не відповідає дійсності, оскільки у листі Держпродспоживслужби зазначено, що за результатами розгляду матеріалів, наданих ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області відповідно до листів № 02.02.-07/4219 від 05.10.2023, № 02.02- 07/4590 від 02.11.2023, а також додаткової інформації наданої у робочому порядку встановлено, що система управління безпечністю запроваджена на потужності з виготовлення напівфабрикатів ФОП ОСОБА_2 не в повній мірі відповідає діючим вимогам, зокрема, в частині можливості здійснення експорту продукції до Європейського Союзу.

Зауважив, що у листі Держпродспоживслужби від 05.12.2023 № 11.2.2- 3/25514 викладені відповідні обґрунтування щодо невідповідності (відповідає не у повній мірі) потужності ФОП ОСОБА_2 встановленим вимогам.

Вважає, що викладені вище обставини мали ознаки вчинення позивачем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону України Про державну службу, а саме, невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків під час здійснення позапланового заходу державного контролю, що було встановлено дисциплінарною комісією.

Вказав, що відповідно до частини 3 статті 66 Закону України Про державну службу, у разі допущення державним службовцем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану, тому ОСОБА_1 за виявлений дисциплінарний проступок, з урахуванням відсутності заохочень, оцінювання результатів службової діяльності та відсутності дисциплінарних стягнень, підлягав притягненню до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

Інших заяв по суті справи учасниками справи не подано.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 займає посаду займає посаду начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області.

Згідно із наказом Головного управління від 13.09.2023 № 367-адм «Про проведення заходу державного контролю» та посвідчення від 13.09.2023 № 237, позаплановий захід на потужності ФОП ОСОБА_2 проводився протягом 14-15 вересня 2023 року начальником управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини ОСОБА_1 , головним спеціалістом відділу державного контролю управління безпечності харчових продуктів ОСОБА_3 та головним спеціалістом відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Луцького районного управління Головного управління Новосад В. В.

11.12.2023 відповідно до наказу ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області № 434-од стосовно позивача було порушено дисциплінарне провадження та затверджено склад дисциплінарної комісії.

Підставою для порушення дисциплінарного провадження стали факти, викладені у спільній службовій записці виконуючого обов`язки першого заступника начальника Головного управління ОСОБА_4 та начальника відділу правового забезпечення ОСОБА_5 від 07.12.2023 № 09.09/2128, де вказано, що зазначена в акті від 15.09.2023 № 73/16.01-08 інформація стосовно відповідності потужності ФОП ОСОБА_2 діючим вимогам не відповідає дійсності, оскільки у листі Держпродспоживслужби зазначено, що за результатами розгляду матеріалів, наданих ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області відповідно до листів № 02.02.-07/4219 від 05.10.2023, № 02.02- 07/4590 від 02.11.2023, а також додаткової інформації наданої у робочому порядку встановлено, що система управління безпечністю запроваджена на потужності з виготовлення напівфабрикатів ФОП ОСОБА_2 не в повній мірі відповідає діючим вимогам, зокрема, в частині можливості здійснення експорту продукції до Європейського Союзу.

07.08.2024 наказом в.о. начальника ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області №6-с на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу», а саме невиконання або неналежне виконання своїх посадових обов`язків під час здійснення позапланового заходу державного контролю.

Не погоджуючись з прийнятим наказом, позивач звернувся до суду з цим позовом.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначаються Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII.

Цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку з вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.

За визначеннями, наведеними у ст. 1 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закону України від 10.12.2015 №889-VIII) державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо реалізації повноважень державного органу, визначених законодавством.

Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

За основними принципами, наведеними у ст. 4 Закону України від 10.12.2015 №889-VIII, державна служба здійснюється з дотриманням, у тому числі: верховенства права - забезпечення пріоритету прав і свобод людини і громадянина відповідно до Конституції України, що визначають зміст та спрямованість діяльності державного службовця під час виконання завдань і функцій держави; законності - обов`язок державного службовця діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; професіоналізму - компетентне, об`єктивне і неупереджене виконання посадових обов`язків, постійне підвищення державним службовцем рівня своєї професійної компетентності, вільне володіння державною мовою і, за потреби, регіональною мовою або мовою національних меншин, визначеною відповідно до закону; доброчесності - спрямованість дій державного службовця на захист публічних інтересів та відмова державного службовця від превалювання приватного інтересу під час здійснення наданих йому повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України від 10.12.2015 №889-VIII державний службовець зобов`язаний, у тому числі: дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки; виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.

За правилами ч. 1 ст. 64 Закону України від 10.12.2015 №889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 65 Закону України від 10.12.2015 №889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Дисциплінарними проступками є невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень (п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України від 10.12.2015 №889-VIII).

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 66 Закону України від 10.12.2015 №889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

За правилами ст. 67 Закону України від 10.12.2015 №889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність державного службовця, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень; 3) високі показники виконання службових завдань; 4) вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Під час застосування дисциплінарного стягнення можуть враховуватися також інші, не зазначені у частині другій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність державного службовця.

Обставинами, що обтяжують відповідальність державного службовця, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного сп`яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або токсичних засобів; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно, до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого державного службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення щодо нього; 4) вчинення проступку умисно з мотивів неповаги до держави і суспільства, прав і свобод людини, окремих соціальних груп; 5) настання тяжких наслідків або заподіяння збитків внаслідок вчинення дисциплінарного проступку.

Частинами 1, 10, 11 ст. 69 Закону України від 10.12.2015 №889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ.

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Згідно із ч. ч. 1, 2, 3, 5 ст. 77 Закону України від 10.12.2015 №889-VIII рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.

У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Якщо під час розгляду дисциплінарної справи у діях державного службовця не виявлено дисциплінарного проступку, суб`єкт призначення приймає рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно державного службовця, яке оформляється наказом (розпорядженням).

Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов`язковими для розгляду суб`єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Аналізуючи вищенаведені положення Закону України «Про державну службу», суд приходить до висновку, що проходження державної служби зобов`язує державного службовця діяти з дотриманням Конституції та законів України, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, із забезпеченням в межах наданих повноважень ефективного виконання завдань і функцій державного органу, з виконанням своїх посадових обов`язків сумлінно і професійно, з виконанням рішень державного органу, наказів (розпоряджень), доручень керівника, наданих на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.

Високий рівень відповідальності особи, яка перебуває на посаді державної служби, зумовлює державного службовця дотримуватись принципів верховенства права, законності, професіоналізму і доброчесності.

Невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, становить склад дисциплінарного проступку, за який згідно із ч. 3 ст. 66 Закону України від 10.12.2015 №889-VIII до державного службовця застосовується дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани.

Причини та умови, за яких державним службовцем вчинено дисциплінарний проступок, а також ступінь його вини, у тому числі обставини, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність, з`ясовуються під час дисциплінарного провадження відповідною Комісією із дотриманням прав державного службовця на надання своїх пояснень, пояснень іншими особами, яким відомі обставини дисциплінарного проступку, а також з дотриманням принципів повноти та об`єктивності цього провадження.

Дисциплінарним стягненням вважається передбачена законом міра примусу, що застосовується роботодавцем до працівника, який порушив трудову дисципліну, тобто вчинив дисциплінарний проступок.

При цьому, для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкта, суб`єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника.

Встановлено, що підставою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є те, що зазначена в акті від 15.09.2023 №73/16.01-08 інформація стосовно відповідності потужності ФОП ОСОБА_2 діючим вимогам не відповідає дійсності, оскільки у листі Держпродспоживслужби зазначено, що за результатами розгляду матеріалів, наданих Головним управлінням Держпродспоживслужби у Волинській області відповідно до листів № 02.02.-07/4219 від 05.10.2023, № 02.02- 07/4590 від 02.11.2023, а також додаткової інформації наданої у робочому порядку встановлено, що система управління безпечністю запроваджена на потужності з виготовлення напівфабрикатів ФОП ОСОБА_2 не в повній мірі відповідає діючим вимогам, зокрема, в частині можливості здійснення експорту продукції до Європейського Союзу.

Так, згідно із наказом Головного управління від 13.09.2023 № 367-адм «Про проведення заходу державного контролю» та посвідчення від 13.09.2023 № 237, позаплановий захід на потужності ФОП ОСОБА_2 проводився протягом 14-15 вересня 2023 року начальником управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини ОСОБА_1 , головним спеціалістом відділу державного контролю управління безпечності харчових продуктів ОСОБА_3 та головним спеціалістом відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Луцького районного управління Головного управління Новосад В. В.

Згідно акту від 15.09.2023 №73/16.01-08, складеного за результатами проведеного вище заходу державного контролю, надано висновок, що потужність ФОП ОСОБА_2 відповідає діючим вимогам, однак, під час дисциплінарного провадження комісією зроблено висновок про те, що зазначена в акті від 15.09.2023 №73/16.01-08 інформація не відповідає дійсності, що підтверджується листом Держпродспоживслужби.

Так, 30.10.2023 Держпродспоживслужба надіслала на адресу ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області лист з проханням отримати в оператора ринку та надати Дерпродспоживслужбі такі відомості: копію затвердженого переліку постачальників сировини тваринного походження, що буде використовуватись для виготовлення продуктів, призначених для експорту в ЄС; копію плану виробничого (загального) лабораторного контролю за сировино, готовою продукцією, обладнанням по ходу технологічного процесу; затверджений асортимент перелік продукції, яка планується для експорту до СС із додатковою інформацією щодо кладу продукції із цього переліку; копії/зразки (погоджених за змістом форм) супровідних документів, якими буде супроводжуватись сировина тваринного походження (за різними видами: м`ясо, молочні продукти, риба), призначена для використання при виробництві продуктів призначених для експорту до СС; інформацію про розроблену та впроваджену на виробництві процедуру для забезпечення дієвого відділення технологічного процесу виготовлення продукції, призначеної для експорту до ЄС чи іншого виробництва (фізичне розмежування, розділення у часі тощо).

У зв`язку з запитуваною інформацією керівництво ГУ ДПСС зверталось до оператора ринку ФОП ОСОБА_2 , у відповідь на що отримали відмову, з огляду на те, що надання додаткової інформації не передбачено процедурою затвердження експортної потужності для експорту до ЄС, зокрема СОП та Технологічною карткою.

Виходячи з наведеного, ГУ Держпродспоживслужби у Волинської області на адресу Держпродспоживслужби було надіслано відповідний лист, і в подальшому Держпродспоживслужба надіслала лист до ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області щодо відсутності підстав для подачі відповідного клопотання до ЄС.

Суд зазначає, що в даному листі вказано, що наданий план виробничого лабораторного контролю продукції, інгредієнтів та обладнання протягом технологічного процесу передбачає серед іншого дослідження за мікробіологічними параметрами готового продукту (напівфабрикатів з м`ясною начинкою) з періодичністю 1 раз на квартал. Враховуючи те, що підприємство отримує в якості сировини не фарш, а м`ясо птиці, а в ході технологічного процесу виробляє фарш, до цієї потужності відноситься вимога регламенту ЄС 2073/2005 про мікробіологічні критерії харчових продуктів, зокрема що оператори ринку харчових продуктів боєнь або підприємств, що виробляють фарш, м`ясні напівфабрикати, м`ясо механічної обвалки або свіже м`ясо птиці, повинні відбирати зразки для мікробіологічного аналізу принаймні один раз на тиждень. День відбору проб потрібно змінювати кожного тижня, щоб забезпечити охоплення кожного дня тижня.

На переконання суду, позивач, як начальник управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області. повинен був знати та дотримуватись наведеного регулювання. Натомість, позивачем в порушення зазначеного правового регулювання було зроблено висновок, що потужність ФОП ОСОБА_2 відповідає діючим вимогам.

Викладені обставини вже вказують на неналежне виконання позивачем своїх обов`язків при здійсненні позапланового заходу державного контролю стосовно ФОП ОСОБА_2 .

Суд зазначає, що дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарної справи стосовно позивача дотримано процедуру розгляду справи про дисциплінарне правопорушення. Так, позивача було належно повідомлено про час та місце проведення засідання комісії, надано можливість надати пояснення (в тому числі письмові) з приводу вчиненого правопорушення, а відповідно до абзацу 8 пункту 32 Порядку, відсутність державного службовця на засіданні Комісії, дисциплінарної комісії не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження.

Схожа позиція викладена у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2024 у справі № 140/778/24 при оскарженні іншим працівником ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області дисциплінарного стягнення за неврахування при здійсненні перевірки технологічних регламентів періодичності контролю продукції при підписанні висновку про відповідність діючим вимогам у суб`єкта господарювання.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді догани є таким, що відповідає характеру вчиненого дисциплінарного проступку, відтак позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити

Також суд звертає увагу, що відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Керуючись статтями 2, 72-77, 243 - 246, 262, 295, 371 КАС України, на підставі ЗУ «Про державну службу» суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя С.Ф. Костюкевич