Ухвала

від 16.10.2024 по справі 761/1699/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/1699/22

Провадження № 6/761/1377/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарі: Габунії М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Центрбудсервіс», заінтересована особа: ОСОБА_1 про видачу дублікату виконавчого листа, -

ВСТАНОВИВ:

19.09.2024 року до суду надійшла зазначена заява в якій заявник просить: видати дублікат виконавчого листа у цивільні справі №761/1699/22 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Центрбудсервіс» заборгованості за спожиті послуги за період з 01.12.2018 року по 30.11.2021 року в сумі 25 964,36 грн.

Заява обгрунтована тим, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 06.07.2022 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центрбудсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, позов задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Центрбудсервіс» заборгованість за спожиті послуги за період з 01.12.2018 року по 30.11.2021 року в сумі 25 964,36 грн. та судові витрати у розмірі 1 770,60 грн.

17.01.2023 року на примусове виконання вказаного рішення Шевченківським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист.

Однак, вказаний виконавчий лист до виконання не пред`явлено, оскільки його було втрачено бухгалтерією ТОВ «Центрбудсервіс», тому заявник просить суд видати його дублікат.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Тому суд вважає за можливе розглядати справу без участі осіб, що не з`явились в судове засідання, оскільки згідно з положеннями ЦПК України їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про видачу дубліката виконавчого документа.

Дослідивши матеріали справи та заяви, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 06.07.2022 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центрбудсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, позов задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Центрбудсервіс» заборгованість за спожиті послуги за період з 01.12.2018 року по 30.11.2021 року в сумі 25 964,36 грн. та судові витрати у розмірі 1 770,60 грн.

17.01.2023 року позивачу на примусове виконання вказаного рішення Шевченківським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист.

Автоматична система виконавчиї проваджень не містить інформації про відкрите виконавче провадження на підставі зазначеного виконавчого листа.

Як зазначив заявник, вказаний виконавчий лист до виконання не пред`явлено, оскільки його було втрачено бухгалтерією ТОВ «Центрбудсервіс».

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Так, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду.

Європейський суд з прав людини наголосив, що пункт 1 статті 6 вказаної Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (пункт 43 рішення від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України»).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку врегульовані Законом України «Про виконавче провадження».

Так, у статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пп. 17.4 п. 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

При розгляді питання про видачу дубліката перевіряється чи не виконано рішення, чи не втратило воно законної сили. У випадку часткового виконання змінювати у дублікаті загальну суму забороняється. Це враховується в ході подальшого виконавчого провадження.

При цьому, сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено.

Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06, провадження № 61-11034св19.

Отже, у зв`язку з вищенаведеним, оскільки виконавчий лист відсутній у заявника та на виконанні в органів виконавчої служби, суд вважає, що заявник довів, що виконавчий лист №761/1699/22 від 17.01.2023 року, виданий Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Центрбудсервіс» заборгованості за спожиті послуги за період з 01.12.2018 року по 30.11.2021 року в сумі 25 964,36 грн. є втраченим.

Суду не надано доказів належного виконання рішення суду.

За наведених обставин, суд вважає за необхідне заяву про видачу дубліката судового наказу задовольнити та видати дублікат виконавчого листа, оскільки оригінал втрачено, рішення не виконано, натомість, відсутність виконавчого листа у стягувача і в органах виконавчої служби унеможливлює виконання рішення суду та порушує права стягувача.

На підставі викладеного та керуючись п.17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, ст.ст. 12, 15 Закону України «Про виконавче провадження», суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Центрбудсервіс», заінтересована особа: ОСОБА_1 про видачу дублікату виконавчого листа - задовольнити.

Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Центрбудсервіс» дублікат втраченого виконавчого листа №761/1699/22, на виконання ухваленого 06.07.2022 року рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центрбудсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Суддя: Н.Г. Притула