Рішення

від 28.10.2024 по справі 360/983/24

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

28 жовтня 2024 рокум. ДніпроСправа № 360/983/24

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом адвоката Алєйнік Катерини Михайлівни в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

26 серпня 2024 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов адвоката Алєйнік Катерини Михайлівни (далі представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), з вимогами:

1) визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати у повному обсязі індексації грошового забезпечення у період з 13.10.2014 по 30.06.2022 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 13.10.2014 по 28.02.2018 - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 по 30.06.2022 - березень 2018 року;

2) зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення у період з 30.09.2016 по 30.06.2022 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку забезпечення в період з 13.10.2014 по 28.02.2018 - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 по 30.06.2022 - березень 2018 року відповідно до абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач з 13.10.2014 по 30.06.2022 проходила військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_4 та була зарахована на грошове забезпечення до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до наказу від 30.06.2022 № 55 позивача з 30.06.2022 було виключено зі списків особового складу, знято із усіх видів забезпечення.

Позивач зазначає, що станом на день прийняття наказу про звільнення з нею не було проведено розрахунку щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, яка була гарантована чинним законодавством України, зокрема, Законом України від 06.02.2003 № 491-ІV «Про індексацію грошових доходів населення», Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 «Про затвердження порядку проведення індексації грошових доходів населення», а також численними роз`ясненнями Міністерства соціальної політики та Департаменту фінансів України Міноборони.

Позивач вказує, що базовим місяцем в період з 13.10.2014 по 28.02.2018 є січень 2008 року, за період з 01.03.2018 по 30.06.2022 - березень 2018 року відповідно до абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Позивач вважає, що бездіяльність щодо незастосування відповідачем місяців для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року та березень 2018 року є протиправною і не обґрунтованою.

Ухвалою суду від 02 вересня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 16 жовтня 2024 року витребувано додаткові докази у відповідача.

Відповідачем через підсистему «Електронний суд» від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти позовних вимог з таких підстав.

За правилом ч.1 ст.4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078 (у редакції постанови КМУ від 17.07.2003 № 1078) було передбачено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, а п.5 Порядку №1078 у редакції постанови КМУ від 17.07.2003 № 1078 що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної допомоги сім`ям з дітьми, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться.

Відповідач вказує, що у нормах Порядку № 1078 було запроваджено правило, у силу якого календарний місяць підвищення розміру мінімальної заробітної плати та календарний місяць зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (що має місце у випадку підвищення винагороди за працю) є подією, котра припиняє раніше розпочату процедуру нарахування індексації наростаючим підсумком і ця процедура розпочинається знов лише у наступному календарному місяці.

Відповідно до п.5 Порядку №1078 у редакції постанови КМУ від 17.05.2006 № 690 у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної допомоги сім`ям з дітьми, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 1078 у редакції постанови КМУ від 12.03.2008 № 170 у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

З приписів наведених положень Порядку № 1078 вбачається, правило події збільшення розміру мінімальної заробітної чи події зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (що має місце у випадку підвищення винагороди за працю) залишалось одночасно і правовою підставою для припинення раніше розпочатої процедури індексації наростаючим підсумком, і правовою підставою для початку нової процедури індексації з наступного календарного місяця.

Постановою КМУ від 13.06.2012 № 526 пункт 101 Порядку № 1078 було доповнено новим положенням, згідно з яким обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу.Водночас із цим, цією ж самою постановою відбулось доповнення Порядку №1078 і п.102, відповідно до якого для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на

інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість, та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи сума індексації зберігається, якщо сума збільшення заробітної плати менша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць. У разі коли сума збільшення заробітної плати більша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць, такий місяць вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.

Окрім того, згідно з абз.3 п.5 Порядку № 1078 у редакції постанови КМУ від 13.06.2012 № 526, сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Постанова КМУ від 13.06.2012 № 526 набрала чинності з 21.06.2012.

Таким чином, відповідач зазначає, що з 21.06.2012 було введено у дію нове спеціальне нормативне правило визначення базового календарного місяця для початку процедури індексації - календарний місяць прийняття найманого працівника на роботу.

Відтак, усі наймані працівники у цілях застосування процедури індексації Порядком №1078 у редакції постанови КМУ від 13.06.2012 №526 були поділені законодавцем на дві категорії: 1) ті, хто вже працював станом на 21.06.2012 (для цих осіб залишилось у силі старе правило визначення місяця початку процедури індексації); 2) ті, хто був прийнятий на роботу (службу) після 21.06.2012 (для цих осіб було запроваджено нове правило визначення місяця початку процедури індексації - календарний місяць працевлаштування).

Посилаючись на пункт 5 Порядку №1078 у редакції постанови КМУ від 09.12.2015 №1013, рішення Міністра оборони України, доведеного телеграмою від 31.12.2015 №248/3/1/1150, наказ Міністерства оборони України №44 від 27.01.2016 року «Про особливості виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України в 2016 році» зі змінами, внесеними наказом Міністерства оборони України №60 від 08.02.2016 року «Про внесення змін до наказу Міністерства оборони України від 27.01.2016 року №44», рішення Міністра оборони України, доведеного телеграмою від 29.01.2018 року №248/3/9/172, відповідач вказує, що з 01.12.2015 нормативно скасоване правило визначення місяця початку процедури індексації від події прийняття на роботу після 21.06.2012 і введено в дію уніфіковане правило визначення місяця початку процедури індексації - від наступного місяця, коли мала місце подія підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання.

Таким чином, відповідно до наведеного та згідно вимог Постанови №1013 і Порядку

№1078 грудень 2015 року є місяцем підвищення грошових доходів населення (грошового забезпечення військовослужбовців) випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції. Відповідно, для проведення подальшої індексації доходів у період з січня 2016 до березня 2018, обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 відповідно до Порядку №1078.

На підставі викладеного, у задоволенні позовних вимог відповідач просить відмовити.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах позовних вимог та наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд виходить з такого.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), має статус учасника бойових дій відповідно до посвідчення від 08.04.2016 серії НОМЕР_2 .

З 13.10.2014 по 30.06.2022 ОСОБА_1 проходила військову службу за контрактом у ІНФОРМАЦІЯ_4 та перебувала на грошовому забезпеченні у ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується витягом з наказу ІНФОРМАЦІЯ_7 (по стройовій частині) від 13.10.2014 № 54, витягом з наказу ІНФОРМАЦІЯ_8 від 30.06.2022 № 55, довідкою ІНФОРМАЦІЯ_8 від 06.09.2024 № св/5/1136.

Відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про нараховане та виплачене грошове забезпечення ОСОБА_1 від 17.09.2024 № 2409 з серпня 2017 року по листопад 2018 року включно позивачу не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення. Виплачено: у грудні 2018 року - 71,08 грн, у лютому 2019 року 71,08 грн, у період з лютого 2019 року травень 2019 року - 134, 47 грн щомісячно, з червня 2019 року по листопад 2019 року 206,72 грн щомісячно, з грудня 219 року по вересень 2020 року 216,51 грн щомісячно, жовтень 2020 року та грудень 2020 року 226, 29 грн щомісячно, з січня 2021 року по березень 2021 року 331, 42 грн щомісячно, з квітня 2021 року по червень 2021 року 415,41 грн щомісячно, з липня 2021 року по листопад 2021 року 540,03 грн, з грудня 2021 року по січень 2022 року 563,19 грн, з лютого 2022 року по квітень 2022 року 672,35 грн, травень 202 року 913 грн., червень 2022 року 1017, 21 грн. Загальна сума нарахованої та виплаченої індексації за період з грудня 2018 року по червень 2022 року складає 14786, 14 грн.

Згідно з розрахунком суми індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 16.03.2014 по 30.06.2022 відповідачем сума індексації з жовтня 2014 року по листопад 2018 року включно не нараховувалася та не виплачувалася.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Спеціальним законом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців є Закон України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі також - Закон № 2011-XII).

Відповідно до частини першої статті 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону №2011-XII).

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України Про індексацію грошових доходів населення від 03.07.1991 № 1282-XII (далі Закон № 1282-XII; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з положеннями статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення в межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до статті 4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частина четверта статті 4 Закону №1282-XII).

Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України (частина друга статті 5 Закону № 1282-XII).

За змістом частини першої статті 9 Закону № 1282-XII індексація доходів громадян повинна проводитися за місцем їх одержання. Так як виплату заробітної плати (грошового забезпечення) здійснюють роботодавці, то і нараховувати індексацію за цим видом доходу також повинні усі без виключення роботодавці.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 6 Закону №1282-XII).

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення.

Згідно з пунктом 1-1 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01.01.2016). Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова № 1013) внесено зміни до окремих положень Порядку № 1078.

За приписами пункту 5 Постанови №1013 вона набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 01.12.2015.

За правилами пункту 2 Порядку № 1078 (у редакції Постанови №1013) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Водночас абзацом 4 пункту 4 Порядку №1078 установлено, що частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).

Абзацом 1 пункту 5 Порядку № 1078 визначено, що в разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку (абзац 6 пункту 5 Порядку №1078).

Отже, підсумовуючи викладене, з 01.12.2015 нормами Порядку № 1078 (у редакції Постанови № 1013) було запроваджено два види індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці» та удосконалено механізм проведення індексації доходів громадян, у тому числі з урахуванням періодів підвищення заробітної плати працівників.

У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.

Верховний Суд неодноразово, зокрема й в постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 29.03.2023 у справі №380/5493/21, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21, від 20.04.2023 у справі №320/8554/21, зазначав, що для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 суд повинен встановити:

1) розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);

2) суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);

3) чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.

Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

Суд наголошує, що приписи абзаців 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 визначають суму індексації грошового забезпечення, яка мала б скластися в місяці підвищення (березень 2018 року), якби в тому місяці не відбулося підвищення окладів військовослужбовців.

З огляду на це суму індексації грошового забезпечення, яка мала скластися у березні 2018 року, слід визначати на основі застосування січня 2008 року як місяця підвищення доходу.

Отже, для правильного розрахунку суми можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року потрібно визначити розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на березень 2018 року, а також величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, застосовуючи січень 2008 року як місяць підвищення доходу.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 №2246-VIII в березні 2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 1762,00 грн.

Для визначення величини приросту індексу споживчих цін в березні 2018 року необхідно розрахувати індекс споживчих цін в березні 2018 року наростаючим підсумком (шляхом перемноження індексів інфляції (поділених на 100), починаючи з місяця, наступного за базовим, до перевищення порогу індексації), від якого віднімається 100%.

У постанові від 23.05.2024 у справі №160/15411/23 Верховний Суд розрахував, що величина приросту індексу споживчих цін в березні 2018 року, застосовуючи січень 2008 року як місяць підвищення доходу, становить 253,3%.

Верховний Суд зазначив, що оскільки станом на березень 2018 року величина приросту індексу споживчих цін становила 253,3%, у березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн, то сума можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 році, якби не відбулося чергового підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців, мала становити 4463,15 грн (1762,00 грн х 253,30% / 100 = 4463,15 грн).

Щодо періоду з 01.03.2018 по 30.06.2022, судом встановлено, що відповідач у межах спірних правовідносин безпідставно оминув норми абзацу 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 в частині вирішення питання про наявність підстав для виплати позивачу індексації його грошового забезпечення у місяці підвищення доходу (березень 2018 року), не встановив, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу позивача суму індексації, що склалася у місяці підвищення такого доходу.

При цьому відповідно до довідки від 17.09.2024 №2409 нараховане та виплачене грошове забезпечення ОСОБА_1 за лютий 2018 року складає 7671,84 грн, а саме: посадовий оклад 605,00 грн; оклад за військовим званням 35,00 грн; надбавка за вислугу років 64,00 грн; надбавка за виконання особливо важливих завдань 352,00 грн; щомісячна премія 3509,00 грн; щомісячна додаткова грошова винагорода 2739,00 грн.

Грошове забезпечення позивача за березень 2018 року складає 7054,83 грн, а саме: посадовий оклад 2730,00 грн; оклад за військовим званням 600,00 грн; надбавка за вислугу років 832,50 грн; надбавка за особливості проходження служби 416,25 грн; щомісячна премія 2476,08 грн.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» (далі - Постанова № 889) (втратила чинність 01.03.2018) встановлено щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, Національної гвардії та Державної прикордонної служби - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Отже, щомісячна додаткова грошова винагорода, яка була передбачена постановою № 889, входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців, про що неодноразово висловлювався Верховний Суд в постановах від 16.05.2019 у справі № 826/11679/17, від 29.11.2019 у справі № 822/112/18.

При цьому, зі змісту Постанови № 889 слідує, що щомісячна додаткова грошова винагорода відповідає ознакам щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, оскільки є щомісячною та має постійний характер, отже вона враховується при розрахунку індексації.

Грошове забезпечення згідно з цим Порядком виплачується: військовослужбовцям, які проходять військову службу в апаратах Міністерства оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України, Генеральному штабі Збройних Сил України, органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, військовій частині НОМЕР_3 (далі - військові частини).

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 Міністерством оборони України затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України допомоги від 24.10.2016 № 550, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2016 р. за № 1470/29600 (діяла в період спірних правовідносин та втратила чинність на підставі Наказу Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018).

Ця Інструкція визначала порядок та умови виплати особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом (далі - військовослужбовці), які займають посади в органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - військові частини), щомісячної додаткової грошової винагороди (далі - винагорода) (пункт 1 Інструкції №550).

Відповідно до пункту 5 Інструкції № 550 винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби одночасно з виплатою грошового забезпечення на підставі наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації); командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) - на підставі наказів вищих командирів (начальників).

В подальшому діяв Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженний Міністерством оборони України наказом від 07.06.2018 №260, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 р. за № 745/32197 (далі Порядок №260).

Відповідно до абзацу 1 пункту 8 Порядку №260 грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий.

Таким чином, нарахована до виплати позивачу у лютому 2018 року щомісячна додаткова грошова винагорода у розмірі 2876,94 грн входить до складу грошового забезпечення позивача за січень 2018 року.

Відтак, розмір грошового забезпечення позивача з урахуванням складових грошового забезпечення, які не мають разового характеру складав:

у лютому 2018 року 4794,90 грн (посадовий оклад 605,00 грн; оклад за військовим званням 35,00 грн; надбавка за вислугу років 64,00 грн; надбавка за виконання особливо важливих завдань 352,00 грн; щомісячна премія 3509,00 грн).

у березні 2018 року - 7054,83 грн (посадовий оклад 2730,00 грн; оклад за військовим званням 600,00 грн; надбавка за вислугу років 832,50 грн; надбавка за особливості проходження служби 416,25 грн; щомісячна премія 2476,08 грн).

Таким чином, розмір підвищення доходу внаслідок підвищення посадових окладів позивача в березні 2018 року склав 2259,93 грн (7054,83 грн (грошове забезпечення за березень 2018 року) - 4794,90 грн (грошове забезпечення за лютий 2018 року)).

Відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4463,15 грн (сума можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року) - 2259,93 грн (розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року) = 2203,22 грн і саме ця сума індексації повинна братися до обрахунку при визначенні індексації грошового забезпечення позивача у період з 01.03.2018 по 30.06.2022.

Відтак, сума індексації за період з 01 березня 2018 року по 30 червня 2022 року включно, яку відповідач мав нарахувати та виплатити позивачу становить 2203,22 грн щомісячно.

За таких обставин відповідач відповідно до абзацу четвертого пункту 5 Порядку №1078 мав розрахувати позивачу суму індексації-різниці та здійснити її виплату у розмірі 2203,22 грн* 52 місяці = 114567,44 грн.

З довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про нараховане та виплачене грошове забезпечення ОСОБА_1 від 17.09.2024 №2409 убачається, що відповідачем здійснювалося нарахування і виплата сум індексації: у грудні 2018 року - 71,08 грн, у лютому 2019 року 71,08 грн, у період з лютого 2019 року по травень 2019 року - 134, 47 грн щомісячно, з червня 2019 року по листопад 2019 року 206,72 грн щомісячно, з грудня 219 року по вересень 2020 року 216,51 грн щомісячно, жовтень 2020 року та грудень 2020 року 226, 29 грн щомісячно, з січня 2021 року по березень 2021 року 331, 42 грн щомісячно, з квітня 2021 року по червень 2021 року 415,41 грн щомісячно, з липня 2021 року по листопад 2021 року 540,03 грн, з грудня 2021 року по січень 2022 року 563,19 грн, з лютого 2022 року по квітень 2022 року 672,35 грн, травень 2022 року 913 грн, червень 2022 року 1017, 21 грн. Загальна сума нарахованої та виплаченої індексації за період з грудня 2018 року по червень 2022 року складає 14786, 14 грн.

Відтак, сума недоотриманої індексації за період з 01 березня 2018 року по 30 червня 2022 року з урахуванням виплачених сум складає 99 781,30 грн (114567,44 грн 14786,14 грн).

Що стосується розрахунку розміру індексації грошового забезпечення позивача за період з 13.10.2014 по 28.02.2018, то суд зазначає наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачу індексація грошового забезпецення в період з 13.10.2014 по 28.02.2018 не нараховувалася і не виплачувалася.

Пунктом 5 Порядку № 1078 (в редакції, чинній до 01.12.2015) визначено, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

З 01.12.2015 редакція пункту 5 Порядку № 1078 передбачає, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Аналіз редакцій норми пункту 5 Порядку № 1078 дозволяє зробити висновок, що до 01.12.2015 будь-яке зростання доходів громадян, в тому числі військовослужбовців, мало наслідком зміну базового місяця для нарахування індексації.

Відтак, до 01.12.2015 базовий місяць для обрахунку індексації не був прив`язаний до події зростання тарифних окладів працівника.

Проте, редакція пункту 5 Порядку № 1078, яка діє з 01.12.2015, покладає обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення військовослужбовців) на підприємства, установи, організації у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації з урахуванням базового місяця, в якому відбулося підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання тарифних ставок (окладів).

Таким чином, з 01.12.2015 зміна базового місяця для нарахування індексації залежить від підвищення тарифних ставок (окладів).

Згідно пункту 14 Порядку № 1078 роз`яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.

Мінсоцполітики в листі від 28.04.2016 № 201/10/1.37-16 надало роз`яснення щодо індексації заробітної плати, яке полягає в наступному: «Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, починаючи з грудня 2015 року, здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Враховуючи викладене та наведені у листі дані, для працівника, який працює з лютого 2014 року, обчислення індексу споживчих цін має здійснюватись з місяця підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Якщо останнє підвищення окладу за посадою відбулося у квітні 2012 року, то для визначення суми індексації такому працівнику з грудня 2015 року має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з травня 2012 року».

Приписами пункту 10-1 Порядку № 1078, у редакції, чинній до 01.12.2015, визначалось, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу.

Порядок № 1078 доповнено пунктом 10-2 згідно зпостановою Кабінету Міністрів України № 526 від 13.06.2012, яка діє в редакціїпостанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015.

Пункт 10-2 Порядку № 1078 застосовується з 01.12.2015 та встановлює, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що з 01.12.2015 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а з моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (далі - постанова № 1294), яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність 01.03.2018, встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені, зокрема, Додатками № 1-7 до Постанови № 1294.

01.03.2018 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - постанова № 704), якою було затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить висновку, що саме з 01.12.2015 по 28.02.2018 відповідач мав встановити базовий місяць для обчислення індексації грошового забезпечення позивача - січень 2008 року.

Постановою від 10.09.2020 у справі № 200/9297/19 Верховний Суд зазначає, що при розрахунку індексації грошового забезпечення має застосовуватись з 01.12.2015 - базовий місяць січень 2008 року відповідно до пункту 10-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003.

Отже, ненарахування та невиплата позивачу в повному розмірі індексації грошового забезпечення у період служби з 01.12.2015 по 28.02.2018 свідчить про порушення відповідачем вимог Закону України № 1282-XII та Порядку № 1078.

Враховуючи, що відповідачем у період з 01.12.2015 по 28.02.2018 індексація грошового забезпечення не виплачувалась взагалі, то сума, що підлягає до виплати складає 85927,84 грн:

Грудень 2015 рік 100,70% (індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно даних Держстата), 100,70% (індекс споживчих цін для визначення порогу), 267,10% (наростаючий індекс споживчих цін), 167,10% (величина приросту індексу споживчих цін), 1378,00 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб), 2302,64 грн (сума індексації), 0,00 грн (виплачено військовою частиною), 2302,64 грн (належить до виплати);

Січень 2016 рік 100,90% (індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно даних Держстата), 101,61% (індекс споживчих цін для визначення порогу), 271,20% (наростаючий індекс споживчих цін), 171,20% (величина приросту індексу споживчих цін), 1378,00 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб), 2359,14 грн (сума індексації), 0,00 грн (виплачено військовою частиною), 2359,14 грн (належить до виплати);

Лютий 2016 рік 99,60% (індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно даних Держстата), 101,20% (індекс споживчих цін для визначення порогу), 271,20% (наростаючий індекс споживчих цін), 171,20% (величина приросту індексу споживчих цін), 1378,00 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб), 2359,14 грн (сума індексації), 0,00 грн (виплачено військовою частиною), 2359,14 грн (належить до виплати);

Березень 2016 рік 101,00% (індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно даних Держстата) 102,21% (індекс споживчих цін для визначення порогу), 271,20% (наростаючий індекс споживчих цін), 171,20% (величина приросту індексу споживчих цін), 1378,00 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб), 2359,14 грн (сума індексації), 0,00 грн (виплачено військовою частиною), 2359,14 грн (належить до виплати);

Квітень 2016 рік 103,50% (індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно даних Держстата), 105,79% (індекс споживчих цін для визначення порогу), 271,20% (наростаючий індекс споживчих цін), 171,20% (величина приросту індексу споживчих цін), 1378,00 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб), 2359,14 грн (сума індексації), 0,00 грн (виплачено військовою частиною), 2359,14 грн (належить до виплати), перевищення порогу 103%;

Травень 2016 рік 100,10% (індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно даних Держстата), 100,10% (індекс споживчих цін для визначення порогу), 271,20% (наростаючий індекс споживчих цін), 171,20% (величина приросту індексу споживчих цін), 1450,00 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб) 2482,40 грн (сума індексації), 0,00 грн (виплачено військовою частиною), 2482,40грн (належить до виплати);

Червень 2016 рік 99,80% (індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно даних Держстата), 99,90% (індекс споживчих цін для визначення порогу), 286,90% (наростаючий індекс споживчих цін), 186,90% (величина приросту індексу споживчих цін), 1450,00 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб), 2710,05 грн (сума індексації), 0,00 грн (виплачено військовою частиною), 2710,05 грн (належить до виплати);

Липень 2016 рік 99,90% (індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно даних Держстата), 99,80% (індекс споживчих цін для визначення порогу), 286,90% (наростаючий індекс споживчих цін), 186,90% (величина приросту індексу споживчих цін), 1450,00 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб), 2710,05 грн (сума індексації), 0,00 грн (виплачено військовою частиною), 2710,05 грн (належить до виплати);

Серпень 2016 рік 99,70% (індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно даних Держстата), 99,50% (індекс споживчих цін для визначення порогу), 286,90% (наростаючий індекс споживчих цін), 186,90% (величина приросту індексу споживчих цін), 1450,00 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб), 2710,05 грн (сума індексації), 0,00 грн (виплачено військовою частиною), 2710,05 грн (належить до виплати);

Вересень 2016 рік 101,80% (індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно даних Держстата), 101,29% (індекс споживчих цін для визначення порогу), 286,90% (наростаючий індекс споживчих цін), 186,90% (величина приросту індексу споживчих цін), 1450,00 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб), 2710,05 грн (сума індексації), 0,00 грн (виплачено військовою частиною), 2710,05 грн (належить до виплати);

Жовтень 2016 рік 102,80% (індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно даних Держстата), 104,13% (індекс споживчих цін для визначення порогу), 286,90% (наростаючий індекс споживчих цін), 186,90% (величина приросту індексу споживчих цін), 1450,00 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб), 2710,05 грн (сума індексації), 0,00 грн (виплачено військовою частиною), 2710,05 грн (належить до виплати), перевищення порогу 103%;

Листопад 2016 рік 101,80% (індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно даних Держстата), 101,80% (індекс споживчих цін для визначення порогу), 286,90% (наростаючий індекс споживчих цін), 186,90% (величина приросту індексу споживчих цін), 1450,00 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб), 2710,05 грн (сума індексації), 0,00 грн (виплачено військовою частиною), 2710,05 грн (належить до виплати);

Грудень 2016 рік 100,90% (індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно даних Держстата), 102,72% (індекс споживчих цін для визначення порогу), 298,60% (наростаючий індекс споживчих цін), 198,60% (величина приросту індексу споживчих цін), 1600,00 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб), 3177,60 грн (сума індексації), 0,00 грн (виплачено військовою частиною), 3177,60 грн (належить до виплати);

Січень 2017 рік 101,10% (індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно даних Держстата), 103,85% (індекс споживчих цін для визначення порогу), 298,60% (наростаючий індекс споживчих цін), 198,60% (величина приросту індексу споживчих цін), 1600,00 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб), 3177,60 грн (сума індексації), 0,00 грн (виплачено військовою частиною), 3177,60 грн (належить до виплати), перевищення порогу 103%;

Лютий 2017 рік 101,00% (індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно даних Держстата), 101,00% (індекс споживчих цін для визначення порогу), 298,60% (наростаючий індекс споживчих цін), 198,60% (величина приросту індексу споживчих цін), 1600,00 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб), 3177,60 грн (сума індексації), 0,00 грн (виплачено військовою частиною), 3177,60 грн (належить до виплати);

Березень 2017 рік 101,80% (індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно даних Держстата), 102,82% (індекс споживчих цін для визначення порогу), 310,00% (наростаючий індекс споживчих цін), 210,00% (величина приросту індексу споживчих цін), 1600,00 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб), 3360,00 грн (сума індексації), 0,00 грн (виплачено військовою частиною), 3360,00 (належить до виплати);

Квітень 2017 рік 100,90% (індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно даних Держстата), 103,74% (індекс споживчих цін для визначення порогу), 310,00% (наростаючий індекс споживчих цін), 210,00% (величина приросту індексу споживчих цін), 1600,00 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб), 3360,00 грн (сума індексації), 0,00 грн (виплачено військовою частиною), 3360,00 грн (належить до виплати), перевищення порогу 103%;

Травень 2017 рік 101,30% (індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно даних Держстата), 101,30% (індекс споживчих цін для визначення порогу), 310,00% (наростаючий індекс споживчих цін), 210,00% (величина приросту індексу споживчих цін), 1684,00 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб), 3536,40 грн (сума індексації), 0,00 грн (виплачено військовою частиною), 3536,40 грн (належить до виплати);

Червень 2017 рік 101,60% (індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно даних Держстата), 102,92% (індекс споживчих цін для визначення порогу), 321,50% (наростаючий індекс споживчих цін), 221,50% (величина приросту індексу споживчих цін), 1684,00 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб), 3730,06 грн (сума індексації), 0,00 грн (виплачено військовою частиною), 3730,06 грн (належить до виплати);

Липень 2017 рік 100,20% (індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно даних Держстата), 103,13% (індекс споживчих цін для визначення порогу), 321,50% (наростаючий індекс споживчих цін), 221,50% (величина приросту індексу споживчих цін), 1684,00 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб) 3730,06 (сума індексації), 0,00 грн (виплачено військовою частиною), 3730,06 грн (належить до виплати), перевищення порогу 103%;

Серпень 2017 рік 99,90% (індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно даних Держстата), 99,90% (індекс споживчих цін для визначення порогу), 321,50% (наростаючий індекс споживчих цін), 221,50% (величина приросту індексу споживчих цін), 1684,00 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб), 3730,06 грн (сума індексації), 0,00 грн (виплачено військовою частиною), 3730,06 грн (належить до виплати);

Вересень 2017 рік 102,00% (індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно даних Держстата), 101,90% (індекс споживчих цін для визначення порогу), 331,40% (наростаючий індекс споживчих цін), 231,40% (величина приросту індексу споживчих цін), 1684,00 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб), 3896,78 грн (сума індексації), 0,00 грн (виплачено військовою частиною), 3896,78 грн (належить до виплати);

Жовтень 2017 рік 101,20% (індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно даних Держстата), 103,12% (індекс споживчих цін для визначення порогу), 331,40% (наростаючий індекс споживчих цін), 231,40% (величина приросту індексу споживчих цін), 1684,00 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб), 3896,78 грн (сума індексації), 0,00 грн (виплачено військовою частиною), 3896,78 грн (належить до виплати), перевищення порогу 103%;

Листопад 2017 рік 100,90% (індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно даних Держстата), 100,90% (індекс споживчих цін для визначення порогу), 331,40% (наростаючий індекс споживчих цін), 231,40% (величина приросту індексу споживчих цін), 1684,00 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб), 3896,78 грн (сума індексації), 0,00 грн (виплачено військовою частиною), 3896,78 грн (належить до виплати);

Грудень 2017 рік 101,00% (індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно даних Держстата), 101,91% (індекс споживчих цін для визначення порогу), 341,70% (наростаючий індекс споживчих цін), 241,70% (величина приросту індексу споживчих цін), 1762,00 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб), 4258,75 грн (сума індексації), 0,00 грн (виплачено військовою частиною), 4258,75 грн (належить до виплати);

Січень 2018 рік 101,50% (індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно даних Держстата), 103,44% (індекс споживчих цін для визначення порогу), 341,70% (наростаючий індекс споживчих цін), 241,70% (величина приросту індексу споживчих цін), 1762,00 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб), 4258,75 грн (сума індексації), 0,00 грн (виплачено військовою частиною), 4258,75 грн (належить до виплати), перевищення порогу 103%;

Лютий 2018 рік 100,90% (індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно даних Держстата), 100,90% (індекс споживчих цін для визначення порогу), 341,70% (наростаючий індекс споживчих цін), 241,70% (величина приросту індексу споживчих цін), 1762,00 (прожитковий мінімум для працездатних осіб), 4258,75 грн (сума індексації), 0,00 грн (виплачено військовою частиною), 4258,75 грн (належить до виплати).

Таким чином сума індексації грошового забезпечення, яку відповідач мав нараховувати і виплатити позивачу за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 складає 85927,84 грн, за період з 01.03.2018 по 30.06.2022 99781,30 грн, загальна сума індексації до виплати 185709,14 грн.

Що стосується періоду з 13.10.2014 по 30.11.2015, то вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, зважаючи на те, що саме з 01.12.2015 пункт 5 та 10-2 Порядку № 1078 діє в редакціях, згідно з якими змінилися правила індексації оплати праці (грошового забезпечення) для працівників.

За новим правилом обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, починаючи з грудня 2015 року, здійснюється від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

В період до 01.12.2015 нарахування індексації здійснювалось індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а не з моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою.

Тому, позовні вимоги в частині щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивача за період з 13.10.2014 по 30.11.2015 з застосуванням базового місяця січень 2008 року, задоволенню не підлягають.

Позивачем не наведено розрахунку індексації грошового забезпечення та не оскаржується розмір індексації.

Натомість, суд звертає увагу, що Верховний Суд у постановах від 06.07.2023 у справі № 560/6684/22, від 15.08.2023 у справі № 400/3784/22 та від 15.08.2024 у справі № 620/7524/23 підкреслював, що для належного та ефективного захисту прав та інтересів позивача судам необхідно перевірити обґрунтованість нарахованих ним сум індексації, розрахувати їх і, відповідно, у судовому рішенні вказати конкретні суми (індексації грошового забезпечення), на які позивач має право та які відповідач зобов`язаний нарахувати й виплатити. Позиція Верховного Суду ґрунтується на тому, що застосований судами спосіб захисту не вносить юридичної визначеності у спірні правовідносини та не забезпечує ефективного захисту прав та інтересів позивача від порушень з боку відповідача, оскільки суди попередніх інстанцій в ухвалених рішеннях не розрахували та не визначили конкретних сум індексації грошового забезпечення які відповідач зобов`язаний нарахувати й виплатити позивачу, не перевірили розраховану позивачем суму індексації.

Щодо обраного способу захисту порушених прав позивача в цій частині вимог суд зазначає наступне.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зорустатті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з частиною другоюстатті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 10 частини другої статті 245 КАС Українивизначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципуналежного урядування. Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах Беєлер проти Італії[ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000,Онер`їлдіз проти Туреччини[ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII,.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 08.04.2008, іМоскаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15.09.2009). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справахЛелас проти Хорватії(Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010, іТошкуце та інші проти Румунії(Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своєму рішення по справі «Yvonne van Duyn v.Home Office» зазначив, що принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених уконституціїчи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії»(рішення від 17.07.2008), Європейський суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статті 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Рішенням Конституційного Суду України від 30.01.2003 у справі № 3-рп/2003р визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Згідно з частиною другоюстатті 9 КАС Українисуд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цьогоКодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд, з метою дотримання принципу юридичної визначеності, на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних та:

- комплектування та соціальної підтримки щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, за період з 01.03.2018 по 30.06.2022 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) березень 2018 року.

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року, за період з 01.03.2018 по 30.06.2022 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) березень 2018 року в загальній сумі 185709,14 грн.

Отже, підсумовуючи вище викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, і підлягають до часткового задоволення.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вони не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення позовних вимог в цій частині.

Питання про розподіл судових витрат відповідно до вимог статті 139 КАС України судом не вирішується, оскільки позивач згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений.

Керуючись статтями 72-77, 90, 241-246, 250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги адвоката Алєйнік Катерини Михайлівни в інтересах ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_4 ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, за період з 01.03.2018 по 30.06.2022 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) березень 2018 року.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року, за період з 01.03.2018 по 30.06.2022 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) березень 2018 року в загальній сумі 185 709,14 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Захарова