Рішення

від 24.10.2024 по справі 460/7853/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

24 жовтня 2024 року м. Рівне№460/7853/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області(далі - відповідач), в якому просить суд:

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 проіндексованого розміру пенсії , на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118, на виконання постанови КМУ №168 від 24.02.2023 року та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 з урахуванням підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, в розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", без обмеження будь яким граничним розміром з 01 липня 2022 року, з 01 березня 2023 року, з 01 лютого 2024 року та з 01 березня 2024 року;

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з основного розміру призначеної пенсії 76% сум основних та додаткових видів грошового забезпечення, в проіндексованому розмірі, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 та на виконання постанови КМУ №168 від 24.02.2023 року та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185, з урахуванням підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, в розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік), без обмеження максимальним розміром з 01 липня 2022 року, з 01 березня 2023 року, з 01 лютого 2024 року та з 01 березня 2024 року та з врахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позову зазначено, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону УкраїниПро пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб. Також, позивач зазначає, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року у справі№460/13226/21 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській областіздійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до ст.43і63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ, положеньпостанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" від 11.11.2015 №988, із обов`язковим врахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії з 01.12.2019 на підставі довідки від 28.07.2021 №1421 виданої Державною установою "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Рівненській області"; рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 03 січня 2023 рокуу справі №460/46817/22 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській областіздійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 76% від відповідних сум грошового забезпечення, що зазначені в довідці Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Рівненській області"від 28.07.2021 №1421, з урахуванням виплачених сум; рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 27 травня 2021 рокуу справі № 460/2498/21 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській областіпровести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 відповідно допостанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", виходячи з розрахунку 76% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум; рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 рокуу справі №817/893/18 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській областіздійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» від 23.12.2015 № 900-VIII, статей51,63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ,постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11.11.2015 № 988; рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 рокуу справі №460/19984/23 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській областіпровести нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1 , виходячи із суми 2000,00 грн, відповідно допостанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", починаючи з 23 лютого 2023 року, з урахуваннямпостанови Кабінету Міністрів України №118 від 16.02.2022 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році"та на виконанняпостанови Кабінету Міністрів України №168 від 24.02.2023 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", без обмеження максимальним розміром, з врахуванням раніше виплачених сум. Крім того вказує, що має статус потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи та рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 31 січня 2022 року у справі №460/10163/21 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській областіздійснити з 14.01.2021 нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону УкраїниПро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік). Звертає увагу суду на те, що на сьогодні позивачу перераховано, на підставі рішення суду, пенсію як пенсіонер МВС, з доплатою 2000 грн. та підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеномуст.39 Закону України"Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка перевищує максимальний розмір і незважаючи на рішення судів щодо зобов`язання відповідача здійснювати виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром, розмір пенсії позивача обмежується з 01 липня 2022 року, з 01 березня 2023 року, з 01 лютого 2024 року та з 01 березня 2024 року. З огляду на наведене, вважає дії відповідача протиправними та такими, що порушують його права та інтереси, а тому просив суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 18.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач у встановлений судом строк подав відзив на позов, у якому зазначив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області. Пенсія призначена за вислугу років відповідно до норм Закону УкраїниПро пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осібз урахуванням років вислуги, що становить 76% сум грошового забезпечення у редакції ст. 13 Закону 2262. Законодавцем визначено правові підстави перерахунку пенсії військовослужбовцям та віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України визначати умови, порядок проведення перерахунку пенсії та встановлювати розміри проведених виплат. Крім того, зазначено, що на виконання Постанови 168, Головним управлінням було проведено індексацію пенсії позивача. Розмір індексації склав 1500,00 грн. однак пенсія позивача перевищує максимально допустимий розмір. На підставі наведеного зазначає, що ним проведено перерахунок пенсії позивача правильно, а тому підстави для перерахунку відсутні.За наведених обставин, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Оскільки розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, то відповідно до ч.4ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області. Пенсія призначена за вислугу років відповідно до норм Закону УкраїниПро пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осібз урахуванням вислуги років, що становить 76% сум грошового забезпечення.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року у справі№460/13226/21 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській областіздійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до ст.43і63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ, положеньпостанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" від 11.11.2015 №988, із обов`язковим врахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії з 01.12.2019 на підставі довідки від 28.07.2021 №1421 виданої Державною установою "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Рівненській області" .

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 03 січня 2023 рокуу справі №460/46817/22 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській областіздійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 76% від відповідних сум грошового забезпечення, що зазначені в довідці Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Рівненській області"від 28.07.2021 №1421, з урахуванням виплачених сум.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 27 травня 2021 рокуу справі № 460/2498/21 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській областіпровести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 відповідно допостанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", виходячи з розрахунку 76% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 рокуу справі №817/893/18 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській областіздійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» від 23.12.2015 № 900-VIII, статей51,63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ,постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11.11.2015 № 988.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 рокуу справі №460/19984/23 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській областіпровести нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1 , виходячи із суми 2000,00грн, відповідно допостанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", починаючи з 23 лютого 2023 року, з урахуваннямпостанови Кабінету Міністрів України №118 від 16.02.2022 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році"та на виконанняпостанови Кабінету Міністрів України №168 від 24.02.2023 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", без обмеження максимальним розміром, з врахуванням раніше виплачених сум..

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 31 січня 2022 року у справі №460/10163/21 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській областіздійснити з 14.01.2021 нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону УкраїниПро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).

Листом від 26.06.2024 відповідач повідомив позивачу, що після перерахунків, здійснених на виконання рішень судів, перевищує максимальний розмір, а тому виплачується у максимальному розмірі, а оскільки обмеження до виплати регламентовані ч.7 ст. 43 Закону 2262, якою встановлено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, то відсутні підстави у виплаті повного розміру пенсії.

Не погодившись з розміром пенсії та доплати до пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить із такого.

Частиною другоюстатті 19 Конституції Українивстановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно до частини п`ятоїстатті 17 Конституції Українидержава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначаєЗакон №2262-ХІІ. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв`язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення частини третьої статті43та статті63 Закону № 2262-XII.

Так, частиною третьоюстатті 63 Закону № 2262-ХІІвизначено, що перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції та податкової міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цьогоЗакону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Усі призначені заЗаконом № 2262-ХІІпенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій (частина четвертастатті 63 Закону № 2262-ХІІ).

Кабінет Міністрів України 11.11.2015 прийняв постанову № 988, яка набрала чинності 02.12.2015, та якою затверджено схеми окладів за спеціальним званням поліцейських, схеми посадових окладів курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання та схеми посадових окладів поліцейських у розмірах згідно з додатками 3-10.

При цьому пунктом 7 постанови № 988 доручено Міністерству внутрішніх справ України за погодженням з Міністерством соціальної політики та Міністерством фінансів затвердити у двотижневий строк порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання.

Такий порядок було затвердженонаказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейськихвідповідно достатті 94 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIIIПро Національну поліцію(далі - Закон № 580-VIII), постанови №988, з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, та який набрав чинності 27.05.2016.

Тобто, у встановлений постановою №988 двотижневий строк уповноваженими особами Міністерства внутрішніх справ України не було затверджено порядку і умов грошового забезпечення поліцейських.

Таким чином, з січня 2016 року поліцейські фактично не отримували доплат, додаткових видів грошового забезпечення через неприйняття уповноваженими особами Міністерства внутрішніх справ України відповідного нормативно-правового акта.

В подальшому, відповідно до частини четвертоїстатті 63 Закону № 2262-ХІІУряд ухвалив постанову № 103, яка набрала чинності 24.02.2018, абзацом першим пункту 3 якої встановив, перерахувати з 01.01.2016 пенсії, призначені згідно ізЗаконом № 2262-ХІІ, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови № 988. Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.

Зміст наведеної норми пункту 3 постанови № 103 свідчить про те, що нормотворець пов`язав перерахунок пенсій відповідній категорії осіб, які отримують пенсію заЗаконом № 2262-ХІІз 01.01.2016 із складовими грошового забезпечення поліцейського, у тому числі щомісячними додатковими видами грошового забезпечення (надбавками, доплатами, підвищеннями), які фактично виплачувались поліцейським у січні 2016 року, оскільки пов`язав їх із сплатою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування саме за січень 2016 року.

Проте, такі обставини не можуть ставитись у залежність з правом на належаний розмір пенсійного забезпечення з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, визначенихустатті 43 Закону № 2262-ХІІ.

При цьому пунктом 2 вказаного вищенаказу Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейськихвизначено, що він застосовується з дня набрання чинностіЗаконом № 580-VIII, тобто з 07.11.2015.

Так, пунктом 3 розділу І Порядку № 260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Зокрема, розділом ІІ Порядку № 260 установлено такі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (пункт 4); надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі (пункт 5); надбавка за виконання функцій державного експерта з питань таємниць (пункт 6); надбавка за службу в умовах режимних обмежень (пункт 7); надбавка за почесне званнязаслужений(пункт 8); доплата за науковий ступінь з відповідної спеціальності (пункт 9); доплата за учене звання (пункт 10); доплата за службу в нічний час (пункт 11).

У свою чергу рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019, в адміністративній справі № 826/12704/18, визнано протиправним та скасовано пункт 3 постанови № 103.

Разом з цим, законодавець делегував уряду повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.

Так,умовамислід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії.

Підпорядкомрозуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.

Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначеннярозміруперерахунку пенсій. При цьому орган виконавчої влади не уповноважений та не вправі змінювати визначенийЗакономперелік складових грошового забезпечення, які встановленістаттею 43 Закону № 2262-XII.

До повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, натомість приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого (а не його складові) може змінюватись Кабінетом Міністрів України.

Суд зазначає, що частина третястатті 1-1 Закону № 2262-XIIмістить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цимЗаконом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цьогоЗаконутаЗакону України від 09.07.2003 № 1058-IVПро загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Вказане свідчить про суперечність положення пункту 3 постанови № 103 нормамЗакону № 2262-ХІІ, про що також, було зазначено й у висновках судів, які розглядали справу№ 826/12704/18, наслідком чого було ухвалення рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.05.2019, залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019, про визнання протиправним та скасування пункту 3 постанови №103.

Крім того, Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідаютьКонституціїта законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).

Отже, з огляду на визначені в частині третійстатті 7 КАС Україниправила, суди у період чинності пункту 3 постанови № 103 у правовідносинах щодо перерахунку пенсій, призначених згідно ізЗаконом №2262-ХІІ, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, повинні застосовуватиЗакон № 2262-ХІІ(безвідносно до того, чи скасована ця норма постанови Уряду судом), хоч ця норма й не була скасована на момент перерахунку пенсій відповідній категорії осіб у 2018 році на підставі постанови № 988.

З урахуванням наведеного, оскільки зміна грошового забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є ідентичним складовим колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача, як колишнього працівника міліції на підставі постанови № 988, з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, визначеного устатті 43 Закону № 2262-ХІІта в повному розмірі.

У свою чергу, з метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 713, пунктом 1 якоїустановив з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно доЗакону № 2262-ХІІ(крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей13,21і36 Законустаном на 01.03.2018, щомісячну доплату в сумі 2000, 00 грн., яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.

Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01.03.2018, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.

У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000,00грн. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000,00 грн., щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.

Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеногоЗаконом, починаючи з 01.07.2021.

Відповідно до пояснювальної записки до проекту постанови № 713 метою її ухвалення зазначено поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018, які мають місце після перерахунку пенсії.

Прийняття постанови зумовлено тим, що в червні 2021 року в осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), яким пенсію призначено відповідно доЗакону № 2262-ХІІ, завершується період виплати частини коштів компенсації підвищеного розміру пенсії за 2016-2017 роки і підвищення розмірів пенсій з 2016 року для цієї категорії пенсіонерів не відбувалося. Сумарна виплата пенсії з цією доплатою з 01.07.2021 зменшилася до місячного розміру пенсії та середній розмір цієї виплати складає біля 2000,00 грн. Крім того, після перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям Збройних Сил України у 2018 році, їхні пенсії не індексувалися через відсутність відповідного механізму, а диспропорція у розмірах пенсій в залежності від часу їх призначення складає більше 70 відсотків. Мінімальні пенсійні виплати для військовослужбовців, зокрема складають близько 2000,00-2700,00 грн.

Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Уряду з 01.07.2021 колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормамиЗакону № 2262-ХІІдо 01.03.2018 було установлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн. виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018.

Водночас, аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної постанови№ 713 свідчить про те, що перерахунок пенсі, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей13,21і36 Закону № 2262-ХІІмає бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію заЗаконом № 2262-ХІІна підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення постанови №713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.

Таким чином, оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений ГУ ПФУ у 2022 році на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього винило до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови № 713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття постанови № 713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018.

Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду у справі №420/2473/22від 08.11.2022, які відповідно до ч. 5ст. 242 КАС Українивраховуються судом при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Щодо позовних вимог про визнати протиправними дій та зобов`язання відповідача провести індексацію пенсії позивача з 01.03.2023 та 01.03.2024 на виконання постанов Кабінету Міністрів Українивід 24.02.2023 №168 та від 23.02.2024 №185, а виплату пенсії проводити з врахуванням 76 % грошового забезпечення без обмеження будь яким максимальним розміром, то суду слід зазначити наступне.

Відповідно достатті 46 Конституції Українигромадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон УкраїниПро пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осібвід 09.04.1992 №2262-ХІІ(далі -Закон №2262-ХІІ) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

ЗазначенимЗакономдержава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цимЗаконом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеногозаконом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Згідно з частиною сьомоюстатті 43 Закону №2262-ХІІ(в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Поряд з цим, суд зазначає, що частиною 7статтю 43 Закону №2262-XIIбуло доповнено Законом України від 24.12.2015 № 848-VIIIПро внесення змін до деяких законодавчих актів України, про те, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Зазначене положення в цілому визнано неконституційним відповідно доРішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016.

Відповідно до пункту 2постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 роціустановлено, що з 1 березня 2023 р. розміри пенсій, призначених відповідно достатей 13,21і36Закону УкраїниПро пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб(без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно допункту 2постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році(Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієїпостанови, з урахуванням положень, передбаченихпунктом 10цієїпостанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

Підвищення пенсії, передбачене абзацом першим цього пункту, встановлюється додатково до щомісячної доплати до пенсії, передбаченоїпостановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р.№ 713Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб.

Підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієїпостанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31 грудня 2022 р. відповідно доЗакону УкраїниПро пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, та перерахунку пенсії відповідно до Закону УкраїниПро пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, крім перерахунків у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за зазначеним Законом.

Підвищення пенсії, передбачене цим пунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно дочастини четвертоїстатті 63 Закону УкраїниПро пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

З 01.03.2024 набрала чинностіПостанова Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», відповідно до якої з 1 березня 2024 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону УкраїниПро загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124Питання проведення індексації пенсій у 2019 році(Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далікоефіцієнт збільшення), у розмірі 1,0796.

Частиною 2 вказаної постанови установлено, що з 1 березня 2024 розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону УкраїниПро пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осібз урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році(Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) тапункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році(Офіційний вісник України, 2023 р., № 26, ст. 1475) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2023 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієїпостанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієїпостанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

Відповідно до частини третьоїстатті 7 КАС Україниу разі невідповідності правового актаКонституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

На думку суду, незважаючи на наявність у Постанові №185 застереження про підвищення розміру пенсії у межах максимального розміру пенсії, визначеногозаконом, станом на час здійснення відповідачем перерахунку пенсії позивача відповідно до Постанови №185 законодавча норма, яка б визначала максимальний розмір пенсії, призначеної відповідно доЗакону №2262-ХІІ, фактично відсутня, адже, як зазначалося вище, застосуванню підлягають нормиЗакону №2262-ХІІзурахуваннямрішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016, а не нормиЗакону №3668-VI.

Відтак, є помилковими доводи пенсійного органу щодо відсутності правових підстав для встановлення позивачу доплати до пенсії згідно із Постановою № 185 з огляду на перевищення пенсійної виплати позивача максимального розміру пенсії у десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.

Суд також зауважує, що право позивача на обрахунок його пенсії без застосування обмеження максимальним розміром було захищене судовим рішенням у справі №460/19984/23, після ухвалення якого не відбулося змін у чинному законодавстві України, які б створювали підстави для обмеження розміру пенсії.

Суд зауважує, що право позивача на обрахунок його пенсії виходячи із розрахунку 76 % відповідних сум грошового забезпечення без застосування обмеження максимальним розміром було захищене судовим рішенням від 03 січня 2023 рокуу справі №460/46817/22, яке набрало законної сили.

При цьому, на момент ухвалення судом рішення у цій судовій справі,змін у чинному законодавстві України, які створюють підстави для обмеження розміру пенсії, не відбулося, а тому судове рішення у справі №460/19984/23 залишається обов`язковим для виконання відповідачем і на даний час.

Відповідно достатті 2 Закону УкраїниПро заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системивід 08 липня 2011 року № 3668-VI, який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно доЗакону УкраїниПро пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Цим жеЗакономвикладено в новій редакції частину п`ятустатті 43 Закону УкраїниПро пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, якою встановлено максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), який не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Пунктом 2Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08 липня 2011 року №3668-VIПро заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системипередбачено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цимЗаконом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Законом України від 24 грудня 2015 року №911-VIIIПро внесення змін до деяких законодавчих актів України, який набрав чинності з 01 січня 2016 року (зі змінами, внесеними згідно зЗаконом України від 06 грудня 2016 року №1774-VIIIПро внесення змін до деяких законодавчих актів України), доповнено частину п`ятустатті 43 Закону УкраїниПро пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осібнаступним положенням:Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Згідно з пунктом 2 розділу 2 Прикінцевих положень Закону УкраїниПро внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 року №911-VIII, дія положень цьогоЗаконущодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року.

Крім того, Конституційним Судом України визнано такими, що не відповідаютьКонституції України(є неконституційними), положення законодавства, якими був обмежений максимальний розмір пенсії. Внесення в подальшому змін доЗаконушляхом зазначення іншого часового періоду, протягом якого діють обмеження максимального розміру пенсії, за аналогією є неконституційними, оскільки вирішальне значення має не період дії обмеження, а сам факт обмеження прав особи на отримання пенсії у відповідному розмірі.

Таким чином, буквальне розуміння змін внесенихЗаконом УкраїниПро внесення змін до деяких законодавчих актів Українивід 06 грудня 2016 року №1774-VIII, з урахуваннямрішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016дозволяє стверджувати, що уЗаконі УкраїниПро пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осібвідсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни є нереалізованими.

Тобто,протягом спірного періодустаття 43 Закону УкраїниПро пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осібне передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.

Отже, внесеніЗаконом УкраїниПро внесення змін до деяких законодавчих актів Українивід 06 грудня 2016 року №1774до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06 листопада 2018 року у справі №522/3093/17, від 16 жовтня 2018 року у справі №522/16882/17 та від 03 жовтня 2018 року у справі №753/1216917.

Упостанові від 16.12.2021 у справі №400/2085/19 Верховний Суд наголосив про протиправність обмеження органом пенсійного фонду максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановленеЗаконом №2262-ХІІ, та зазначив, що у спірних відносинах підлягають застосуванню норми Закону №2262-XIIз урахуваннямрішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016, а не нормиЗакону №3668-VI.

Згідно з частиною п`ятоюстатті 242 КАС Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних відносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Наведені вище висновки Верховного Суду мали бути враховані пенсійним органом під час обчислення та виплати пенсії позивача з 01.07.2022, з 01.03.2023, з 01.02.2024 та з 01.03.2024, а також ураховуються судом у ході розгляду цієї справи.

Суд звертає увагу, що незважаючи на наявність в постановах Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 та від 23.02.2024 №185вимоги про підвищення розміру пенсії у межах максимального розміру пенсії, визначеногозаконом, станом на момент здійснення відповідачем такого перерахунку пенсії позивача у зв`язку із проведенням її індексації, чинної норми, яка б визначала розмір такого максимального обмеження,законне містить, оскільки положення частини сьомоїстатті 43 Закону №2262-ХІІРішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016визнані такими, що не відповідаютьКонституції України, внаслідок чого втратили чинність з дати ухвалення відповідного Рішення Конституційного Суду України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а (провадження №11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Аргументи відповідача про існування законних підстав для обмеження пенсії позивача не узгоджуються із нормативним регулюванням спірних правовідносин та правовими висновками Верховного Суду щодо застосування норм права. Тому,такі його дії є протиправнимиоскільки, як встановлено матеріалами справи, позивач є військовим пенсіонером та перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Рівненській області, то обмеження його максимального розміру пенсії не допускається.

Відповідно до частини 2статті 2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності передзаконом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першоїстатті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до частин першої та другоїстатті 6 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейська Комісія за демократію через право (Венеціанська Комісія) у Доповіді щодо верховенства права від 4 квітня 2011 року № 512/2009 зазначила, що однією з складових верховенства права є правова визначеність; вона вимагає, щоб правові норми були чіткими й точними, спрямованими на те, щоб забезпечити постійну прогнозованість (передбачуваність) ситуацій та правовідносин, що виникають.

Практика Європейського Суду з прав людини поміж іншого, закріплює принцип юридичної визначеності, який, в свою чергу, є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права.

Суднаголошує, що принцип правової визначеності має застосовуватись не лише на етапі нормотворчої діяльності, а й під час безпосереднього застосування існуючих норм права, що даватиме можливість особі в розумних межах передбачати наслідки своїх дій, а також послідовність дій держави щодо можливого втручання в охоронювані Конвенцією таКонституцією Україниправа та свободи цієї особи.

Правова визначеність, як спеціальна складова більш загального принципу верховенства права, передбачає правило остаточності рішень суду та гарантованість їх виконання. Остаточне рішення суду є обов`язковим до виконання до моменту зміни умов, за яких його ухвалено.

Отже, зміна нормативно-правового регулювання окремого питання дійсно може мати наслідком втрати актуальності судового рішення, у якому суд розглянув питання застосування норми права, що у подальшому зазнала змін.

Згідно з положеннямистатті 9Конституції Українитастаттями 17, частиною п`ятоюстатті 19Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"суди та органи державної влади повинні дотримуватись положеньЄвропейської конвенції з прав людинита її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободвперше у рішенні від 16.12.1974 у справі "Міллер проти Австрії", де Суд встановив принцип, згідно з яким обов`язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні "Гайгузус проти Австрії" від 16.09.1996, в якому зазначено, що якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача, суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Європейська Комісія за демократію через право (Венеціанська Комісія) у Доповіді щодо верховенства права від 4 квітня 2011 року № 512/2009 зазначила, що однією з складових верховенства права є правова визначеність; вона вимагає, щоб правові норми були чіткими й точними, спрямованими на те, щоб забезпечити постійну прогнозованість (передбачуваність) ситуацій та правовідносин, що виникають.

Крім того, необхідно звернути увагу настаттю 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, яка захищає право особи на справедливий суд.

Зокрема, у рішенні ЄСПЛХристов проти Українивід 19 лютого 2009 року, заява №24465/04, Суд дійшов висновку, щоправо на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав..

Практика Європейського Суду з прав людини поміж іншого, закріплює принцип юридичної визначеності, який, в свою чергу, є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права.

Суднаголошує, що принцип правової визначеності має застосовуватись не лише на етапі нормотворчої діяльності, а й під час безпосереднього застосування існуючих норм права, що даватиме можливість особі в розумних межах передбачати наслідки своїх дій, а також послідовність дій держави щодо можливого втручання в охоронювані Конвенцією таКонституцією Україниправа та свободи цієї особи.

У постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №826/16495/17 зазначено, що потреба у визначеності не означає, що органові, який ухвалює рішення, не повинні надаватись дискреційні повноваження (де це необхідно) за умови наявності процедур, що унеможливлюють зловживання ними. У цьому контекстізакон, яким надаються дискреційні повноваження певному державному органові, повинен вказати чітко і зрозуміло на обсяг такої дискреції. Не відповідатиме верховенству права, якщо наданазакономвиконавчій владі дискреція матиме характер необмеженої влади. Отже,законповинен вказати на обсяг будь-якої такої дискреції та на спосіб її здійснення із достатньою чіткістю, аби особа мала змогу відповідним чином захистити себе від свавільних дій.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України" (рішення від 08.11.2005) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.

Європейський Суд з прав людини в своєму рішенні "Великода проти України" від 03.06.2014 зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача, суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Відповідно до ч. 2ст. 22 Конституції Українипри прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і cвобод.

Позивач, як пенсіонер органів внутрішніх справ має бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ним на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ним реалізовано.

Відповідно до частин першої та другоїстатті 6 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до положеньстатті 9 КАС Українирозгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Українизакріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихст. 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про доведеність в ході розгляду справи порушення прав позивача з боку відповідача у спірних правовідносинах.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що всупереч даним нормам, відповідач здійснивши перерахунок проіндексованої пенсії, виплачував таку із обмеженням максимального розміру, а відтак - про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо обмеження розміру пенсії позивача з 01 липня 2022 року, з 01 березня 2023 року, з 01 лютого 2024 року та з 01 березня 2024 року та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській областіпровести нарахування та виплату пенсії, виходячи з основного розміру призначеної пенсії 76% сум основних та додаткових видів грошового забезпечення, в проіндексованому розмірі, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 та на виконання постанови КМУ №168 від 24.02.2023 року та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185, з урахуванням підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, в розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік), без обмеження максимальним розміром з 01 липня 2022 року, з 01 березня 2023 року, з 01 лютого 2024 року та з 01 березня 2024 року та з врахуванням раніше виплачених сум.

При цьому, суд звертає увагу, що підвищення пенсії, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертоїстатті 63 Закону №2262-ХІІ(пункт 2 Постанови №168).

Відповідно дост. 139 КАС Українипідстави для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 проіндексованого розміру пенсії , на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118, на виконання постанови КМУ №168 від 24.02.2023 року та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 з урахуванням підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, в розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", без обмеження будь яким граничним розміром з 01 липня 2022 року, з 01 березня 2023 року, з 01 лютого 2024 року та з 01 березня 2024 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з основного розміру призначеної пенсії 76% сум основних та додаткових видів грошового забезпечення, в проіндексованому розмірі, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 та на виконання постанови КМУ №168 від 24.02.2023 року та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185, з урахуванням підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, в розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік), без обмеження максимальним розміром з 01 липня 2022 року, з 01 березня 2023 року, з 01 лютого 2024 року та з 01 березня 2024 року та з врахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)

Суддя Д.Є. Махаринець