Рішення

від 25.10.2024 по справі 520/9230/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2024 р. №520/9230/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мороко А.С., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "ТАХІОН" (вул. Ахсарова, буд. 11, к. 18, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 24487975) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, 46,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "ТАХІОН" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 29.01.2024 р. за №00046500709.

В обґрунтування позовних вимог, представник позивача вказав, що зі змісту частини 5 статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" чітко явно та однозначно слідує, що запроваджена вказаною нормою права міра юридичної відповідальності у вигляді нарахування пені може бути застосована виключно за порушення строку розрахунку, установленого саме статтею 13 Закону України "Про валюту і валютні операції", а не будь-якими іншими актами права. Разом із тим, представник позивача вважає, що саме лише не спростування владним суб`єктом задекларованого, але не підтвердженого документально твердження приватної особи про конкретну обставину фактичної дійсності, не означає реального існування такої обставини. Представник позивача звернув увагу, що у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 07.11.2019 по справі № 826/1647/16 (адміністративне провадження № К/9901/16112/18) обов`язковою умовою визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями. Отже, у спірних правовідносинах допущені владним суб`єктом порушення спричинили безпідставне настання для позивача негативних наслідків, що є визначеною процесуальним законом підставою для задоволення позову.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу через систему "Електронний суд" та надійшла в електронний кабінет користувача, що підтверджується електронною роздруківкою.

Представник відповідача надав до суду відзив на позов, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав того, що перевіркою встановлено, що граничний строк надходження валютної виручки по контракту на поставку продукції виробничо-технічного призначення від 14.09.2020 № 150/Р, укладеному з ООО «ПК Энергоучет», Російська Федерація (дата операції 22.09.2020) настав 21.09.2021, таким чином відповідно частини 5 статті 13 Закону України нараховується пеня за порушення строків розрахунків за цим контрактом. Порушення резидентами граничного строку розрахунків, встановленого згідно з ч. п`ятою ст. 13 Закону № 2473, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3% суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару). Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару). Таким чином, ГУ ДПС було правомірно винесено податкове повідомлення - рішення від від 29.01.2024 №00046500709 про зобов`язання сплатити пеню у розмірі 1 435 078,8 грн.

Представник позивача надав до суду відповідь на відзив, в якій вказав, що саме лише не спростування владним суб`єктом задекларованого, але не підтвердженого документально твердження приватної особи про конкретну обставину фактичної дійсності, не означає реального існування такої обставини. І хоча спір безумовно підлягає вирішенню у порядку частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, однак реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.

Представник позивача через функціонал "Електронний суд" подав додаткові пояснення в обґрунтування позовних вимог, в яких вказав, що у даному випадку має місце поширення на спірні правовідносини дії п.52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції законів України від 30.03.2020р. №540- ІХ та від 13.05.2020р. №591-ІХ та юридичних наслідків встановленого Кабінетом Міністрів України карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби ( згідно з якими штраф не застосовується ані протягом дії Карантину, ані після завершення дії Карантину), які містять чітку та однозначну вказівку про звільнення учасника суспільних відносин від відповідальності за порушення податкового законодавства. Разом із цим, Закон України від 21.06.2018р. №2473-VIII входить до складу валютного законодавства, а не податкового законодавства. При цьому, порушення учасником суспільних відносин норм Закону України від 21.06.2018р. №2473-VIII в частині строків за операціями з імпорту товарів чи експорту товарів не утворює складу податкового правопорушення у розумінні ст.109 Податкового кодексу України. Таким чином, представник позивача звернув увагу суду, що пеня, нарахована за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті, з 01.01.2021 (дата набрання чинності Законом України «Про внесення змін до ПК України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-IX) є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162. пункту 14.1. ст. 14 ПК України, та, відповідно, на неї розповсюджується дія положень абз. 11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, який передбачає, що протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню. Також представник позивача зауважує, що з огляду на загальну відомість обставин повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України з 24.02.2022р., місце розташування заявника та належність нерезидента - покупця до кола резидентів Російської Федерації, то у даному конкретному випадку у силу прямої дії норм ст.8 Конституції України ці фактори відповідно до ст.13 Закону України від 21.06.2018р. №2473-VIII та ст.14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» виключають правомірність притягнення заявника до будь-якої міри юридичної відповідальності з 24.02.2022р. безвідносно до наявності або відсутності окремого письмового рішення ТПП України про засвідчення цих факторів у якості форс-мажорних обставин.

Відповідно 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

На підставі наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 25.10.2023 № 4573-п, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПРАТ «ТАХІОН», код ЄДРПОУ 24487975, з питання дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічним контрактом на постачання продукції виробничо-технічного призначення від 14.09.2020 № 150/Р за період з 14.09.2020 по 30.09.2023.

Результати перевірки оформлено актом перевірки від 12.12.2023 № 39623/20-40-07-09-05/24487975.

Так, контролюючим органом встановлено, що Приватне акціонерне товариство "ТАХІОН" в особі директора Стеценка А.А., діючого на підставі статуту (постачальник) уклало з ООО "ПК Энергоучет", Російська Федерація, в особі директора ОСОБА_1 , діючого на підставі статуту (покупець), контракт на поставку продукції виробничо-технічного призначення від 14.09.2020 № 150/Р.

Відповідно до умов контракту постачальник приймає на себе зобов`язання передати покупцю у власність (поставити) продукцію виробничо-технічного призначення, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити її (п. 1.1 контракту).

Найменування, кількість, якісні та інші характеристики продукції, її вартість зазначена в специфікації № 1, яка є невід`ємною частиною вказаного контракту (п.1.2. контракту).

Загальна вартість контракту складає 3930000,00 рос. руб. Валюта контракту - рос. руб.

Умови поставки - DDU (м. Бєлгород), згідно правил Інкотермс-2000. (п.3.1. контракту).

Поряд з цим, 01.10.2020 року між Приватним акціонерним товариством "ТАХІОН" та ООО "ПК Энергоучет", Російська Федерація, укладено додаткову угоду № 1 до контракту від 14.09.2020 № 150/Р, відповідно до якої сторони дійшли згоди щодо зміни строку дії контракту, а саме до 31.12.2021.

30.12.2021 між Приватним акціонерним товариством "ТАХІОН" та ООО "ПК Энергоучет", Російська Федерація, укладено додаткову угоду № 2 до контракту від 14.09.2020 № 150/Р, відповідно до якої сторони дійшли згоди що строк дії контракту складає до 31.12.2022.

У акті перевірки податковим органом констатовано, що на виконання умов експортного контракту на поставку продукції виробничо-технічного призначення від 14.09.2020 № 150/Р, укладеного з ООО "ПК Энергоучет", Російська Федерація, відвантажено товар: складальний комплект ультразвукового лічильника рідини (УВР-011 А2.2 Ду80 Ру20 0)-2 компл., код товару УКТЗЕД 9031808000; складальний комплект ультразвукового лічильника рідини (УВР-011 А2.2 Ду80 Ру20 0)-2 компл., код товару УКТЗЕД 9026102100 на загальну суму 3930000,00 рос. руб. (еквівалент 1450641,60 грн.). згідно митної декларації від 22.09.2020 № 048736- граничний строк надходження валютної виручки 21.09.2021.

Як вбачається зі змісту акту перевірки (сторінка 5), інформація щодо надходження до України валютної виручки по експортному контракту на поставку продукції виробничо -технічного призначення від 14.09.2020 № 150/Р відсутня, валютна виручка у розмірі 3930000,00 рос. руб. (еквівалент 1450641,60 грн.). від ООО "ПК Энергоучет", Російська Федерація у законодавчо встановлений строк не надійшла, чим, на думку податкового органу, ПРАТ ТАХІОН порушено вимоги ч.2 ст. 13 Закону України № 2473-VIII Про валюту і валютні операції, із змінами та доповненнями, пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5, із змінами та доповненнями.

На підставі висновків вказаного акту перевірки від 12.12.2023 № 39623/20-40-07-09- 05/24487975 прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.01.2024 № 00046500709 про застосування до ПРАТ «ТАХІОН» фінансових санкцій в сумі 1 435 078,80 гривень, яким нараховано пеню за період з 22.09.2021 по 30.09.2023.

Позивач, не погоджуючись з вищезазначеним податковим повідомленням - рішення, звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Приписами статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» встановлено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов`язана з виробництвом і обміном матеріальних та нематеріальних благ, що виступають у формі товару.

Зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб`єктів господарської діяльності України та іноземних суб`єктів господарської діяльності, а також діяльність державних замовників з оборонного замовлення у випадках, визначених законами України, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

При цьому, правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ, відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначає Закон України «Про валюту і валютні операції».

За визначенням понять, наведених у ст. 1 Закону України «Про валюту і валютні операції», валютна операція - операція, що має хоча б одну з таких ознак: а) операція, пов`язана з переходом права власності на валютні цінності та (або) права вимоги і пов`язаних з цим зобов`язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами, крім операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта; б) торгівля валютними цінностями; в) транскордонний переказ валютних цінностей та транскордонне переміщення валютних цінностей.

Цією ж нормою вказаного Закону визначено, що валютне регулювання - діяльність Національного банку України та в установлених цим Законом випадках Кабінету Міністрів України, спрямована на регламентацію здійснення валютних операцій суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами; валютний нагляд - система заходів, спрямованих на забезпечення дотримання суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами валютного законодавства.

Водночас, ст. 1 Закону України «Про валюту і валютні операції» серед іншого, визначає, що резидентом є юридична особа та інший суб`єкт господарювання з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про валюту і валютні операції» відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

При цьому, приписами ст. 4 Закону України «Про валюту і валютні операції» визначено, що валютні операції здійснюються без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов`язань за міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження Національним банком України відповідно до цього Закону заходів захисту.

Свобода здійснення валютних операцій забезпечується шляхом дотримання принципів валютного регулювання, встановлених Законом України «Про валюту і валютні операції».

Згідно з ч. 4 ст. 4 Закону України «Про валюту і валютні операції» резиденти мають право придбавати валютні цінності за кордоном, здійснювати їх транскордонне переміщення та (або) транскордонний переказ з урахуванням обмежень, визначених цим Законом.

За змістом ч. 5 ст. 11 Закону України «Про валюту і валютні операції», Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами, а відповідно до ч. 1 ст. 13 вказаного закону, Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Положеннями ч. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» визначено що, у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Згідно з ч. 3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

При цьому, положеннями ст. 44 Закону України «Про Національний банк України» визначено, що Національний банк України діє як уповноважена державна установа при застосуванні валютного законодавства, і до компетенції Національного банку України у сфері валютного регулювання та нагляду належать, зокрема, видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій.

Водночас, у розумінні п.п.14.1.162 ст.14 Податкового кодексу України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі орган.

Отже, об`єктом нарахування пені згідно з п.п.14.1.162 ст.14 Податкового кодексу України є як суми несвоєчасно сплачених податкових зобов`язань і суми несвоєчасно сплачених штрафних (фінансових) санкцій, так і інші випадки вчинення суб`єктом владних повноважень управлінського волевиявлення з приводу стягнення пені за наслідками контролю за дотриманням іншого законодавства, тобто законодавства, котре у тому числі не входить до складу податкового законодавства.

Верховним Судом у постанові від 13.05.2024р. у справі №420/11208/23 сформовано правовий висновок стосовно того, що ".. ПК України визначено, що пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є різновидом грошового зобов`язання платника податків та застосовується контролюючим (податковим) органом в порядку, який передбачений для прийняття податкових повідомлень-рішень, а Закон України «Про валюту і валютні операції», зокрема його стаття 13, містить лише встановлення такого виду відповідальності, як пеня за порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею. Відповідно до частин другої та третьої статті 3 Закону № 2473-VIII питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону. У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону. У цьому випадку положення ПК України дійсно не регламентують порядок здійснення валютних операцій та не встановлюють відповідальність за його порушення. Зазначене врегульовано Законом України "Про валюту і валютні операції". Утім, частина восьма статті 16 цього Закону передбачає, що рішення про застосування до уповноважених установ, суб`єктів валютних операцій заходів впливу приймається органами валютного нагляду відповідно до компетенції, визначеної частинами п`ятою і шостою статті 11 цього Закону, у порядку, визначеному законодавством, що діє на день прийняття відповідного рішення. Отже, Закон № 2473-VIII встановлює лише розмір та порядок обчислення пені, тоді як для визначення порядку прийняття податкового повідомлення-рішення про нарахування пені Закон № 2473-VIII відсилає до відповідного законодавства, що діє на день прийняття відповідного рішення. Таким чином, Закон № 2473-VIII дозволяє при прийнятті податкового повідомлення- рішення застосовувати положення іншого законодавства, яким у спірному випадку є ПК України, норми якого надають підстави застосовувати мораторій на нарахування пені протягом дії карантину".

Верховним Судом у постанові від 15.02.2024р. у справі №420/1538/23 констатовано: Податковим кодексом України визначено, що пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є різновидом грошового зобов`язання платника податків та застосовується контролюючим (податковим) органом в порядку, який передбачений для прийняття податкових повідомлень-рішень, а Закон України «Про валюту і валютні операції», зокрема його стаття 13, містить лише встановлення такого виду відповідальності, як пеня за порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею. Пеня, нарахована за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті, з 01.01.2021 (дата набрання чинності Законом України «Про внесення змін до ПК України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-IX) є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162. пункту 14.1. ст. 14 ПК України, та, відповідно, на неї розповсюджується дія положень абз. 11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, який передбачає, що протягом періоду з 1 березня 2020року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Окрім того, Верховним судом у постанові від 13.05.2024р. у справі №420/11208/23 констатовано, що згідно з абзацом одинадцятим пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Вказане свідчить про відсутність у контролюючого органу підстав для нарахування позивачеві у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що вказує на протиправність спірного податкового повідомлення - рішення суб`єкта владних повноважень від 29.01.2024 № 00046500709.

Стосовно правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 29.01.2024 № 00046500709 у контексті форс- мажорних обставин, які викликані військовою агресією рф, що мало вплив на зовнішньоекономічну діяльність, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 21 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженим постановою Правління Національного банку України №5 від 02.01.2019, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Разом з тим, відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Відповідно до вимог статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» № 671/97-ВР від 02.12.1997 торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

З викладеного слідує, що нарахування пені відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону зупиняється у разі якщо виконання договору (Контракту) зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин.

Воєнний стан запроваджено на всій території України 24.02.2022 року.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією держави-терориста Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023, № 734/2023 від 06.11.2023 строк дії режиму воєнного стану продовжувався.

28.02.2022 Торгово-промисловою палатою України, на її офіційному веб-сайті (https://ucci.org.ua/) оприлюднено лист №2024/02.0-7.1, яким повідомлено, що:

- військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили).

- зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними для суб`єктів господарської діяльності по зобов`язанням, виконання яких настало згідно з умовами законодавчих актів, і виконання яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин.

- задля спрощення процедури засвідчення форс-мажорних обставин, вказаний лист Торгово-промислової палати України слід вважати загальним офіційний листом щодо засвідчення форс-мажорних обставин.

Тому, враховуючи факт існування в період з 24.02.2022 форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), нарахування пені за валютними операціями позивача, відповідно до положень ч. 6 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» зупиняється на весь строк дії форс-мажорних обставин.

Також суд звертає увагу, що згідно п.п. 112.8.9 п.112.8 ПК України обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є: вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).

Суд наголошує, що настання 24.02.2022 обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), стало непередбачуваним для позивача, у зв`язку з чим в діях позивача відсутня вина у вчиненні податкового правопорушення, а відповідачем не доведено наявність обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення валютного законодавства.

Таким чином, підсумовуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідач, в порушення зазначених норм чинного законодавства України, проігнорувавши зупинення перебігу строку, визначеного відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», наявність форс - мажорних обставин, викликаних збройною агресією рф, помилково визначивши правову природу пені у даному випадку, оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням від 29.01.2024 № 00046500709 протиправно виснував про порушення позивачем вказаних положень чинного законодавства України та нарахував пеню на підставі ч. 5 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», з огляду на що вказане рішення суб`єкта владних повноважень підлягає скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням встановлених судом обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.

Щодо витрат на правову допомогу, суд зауважує, що наразі позивачем не надано до суду доказів понесення вищезазначених витрат, а відтак наразі вказане питання не підлягає розгляду.

Позивач не позбавлений права надати до суду вищезазначені докази протягом п`яти днів з дня прийняття рішення у даній справі.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "ТАХІОН" (вул. Ахсарова, буд. 11, к. 18, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 24487975) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, 46,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 29.01.2024 р. за №00046500709, яким до Приватного акціонерного товариства "ТАХІОН" ( код ЄДРПОУ 24487975) застосовано пеню за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 1435078 (один мільйон чотириста тридцять п`ять тисяч сімдесят вісім) грн. 80 коп.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "ТАХІОН" (код ЄДРПОУ 24487975) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 17 220 (сімнадцять тисяч двісті двадцять) грн. 94 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя А.С.Мороко