Рішення

від 25.10.2024 по справі 600/1943/24-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2024 р. м. Чернівці Справа №600/1943/24-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Чернівецькій області (позивач) до ОСОБА_1 (відповідач) з такими позовними вимогами:

стягнути з ОСОБА_1 податковий борг на загальну суму 11170,00 грн до місцевого бюджету.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на момент звернення до суду з даним позовом за позивачем рахується податкова заборгованість на загальну суму 11170,00 грн, яка виникла із земельного податку з фізичних осіб. Дана сума заборгованості на день подання позовної заяви є узгодженою, проте не сплаченою.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 07.05.2024 відкрито провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Копію ухвали про відкриття спрощеного провадження від 07.05.2024 надіслано відповідачу за адресою, зазначеною у позовній заяві, супровідним листом №600/1943/24-а/1995/2024 від 08.05.2023.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Зважаючи на відсутність клопотання будь-якої зі сторін про інше, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що за відповідачем обліковується податкова заборгованість по земельному податку з фізичних осіб на загальну суму 11170,00 грн, яка виникла на підставі податкового повідомлення-рішення форми "Ф" №81782-2411-2407 від 01.05.2023 та №81783-2411-2407 від 01.05.2023.

Головним управлінням ДПС в Чернівецькій області на адресу відповідача було направлено податкову вимогу форми "Ф" від 31.08.2023 №0002661-1311-2413 на суму 11170, 00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, заборгованість відповідача підтверджується розрахунком заборгованості та інтегрованою карткою платника податку, відповідно до яких за відповідачем обліковується податкова заборгованість на загальну суму 11170,00 грн.

Оскільки відповідач в добровільному порядку суму податкового боргу не сплатив, Головне управління ДПС у Чернівецькій області звернулось до суду з даним позовом.

До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755 (далі - ПК України).

Підпункт 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачає, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із п. 14.1.147. Податкового кодексу, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до п.14.1.72.Податкового кодексу України, земельний податок обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі (п. 269.1.Податкового кодексу України).

Об`єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, земельні частки (паї), які перебувають у власності (п. 270.1 .ПК України).

Базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ХІІ розділом Податкового кодексу; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено (п. 271.1. ПК України).

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (п.п. 285.1, 285.2 ПК України). Відповідно до п. 286.1.Податкового кодексу, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Відповідно до п. 287.5. ПК України податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, за відповідачем обліковується заборгованість по земельному податку з фізичних осіб в сумі 11170,00 грн, нарахована згідно податкових повідомлень-рішень форми "Ф" №81782-2411-2407 від 01.05.2023 та №81783-2411-2407 від 01.05.2023

Відповідно до п.57.3 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Однак, у визначений в п. 57.3 ПК України строк, відповідачем не сплачено вказаної суми грошових зобов`язань, податкове повідомлення-рішення в судовому порядку не оскаржено, що свідчить про те, що така заборгованість є узгодженою.

Пунктами 59.1 та 59.5 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення; якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що позивачем сформовано та направлено відповідачу податкову вимогу форми "Ф" від 31.08.2023 №0002661-1311-2413 на суму 11170,00 грн.

За змістом п. 87.11 ст.87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Системний аналіз змісту зазначених норм права свідчить про те, що органи Державної податкової служби України є органами виконавчої влади, їм надано право здійснювати контроль за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів та здійснювати заходи погашення податкового боргу, зокрема, примусово шляхом звернення до суду.

Зважаючи на те, що відповідачем сума податкового боргу станом на день звернення позивача з даним позовом добровільно не сплачена, суд дійшов висновку, що податкова заборгованість позивача у сумі 11170,00 грн підлягає стягненню в судовому порядку.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивач довів суду правомірність заявлених вимог, в той час як відповідач не надав належні, допустимі та достовірні докази відсутності або погашення ним податкового боргу.

Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і наявним матеріалам, а відтак позов підлягає задоволенню повністю.

У відповідності до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. У зв`язку із відсутністю таких витрат питання щодо повернення судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг на загальну суму 11170,00 грн до місцевого бюджету.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 43143196, вул. Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, Чернівецька область, 58013);

Відповідач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Суддя В.О. Григораш