Рішення

від 25.10.2024 по справі 600/2393/24-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2024 р. м. Чернівці Справа №600/2393/24-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Старосинявський кар`єр" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Чернівецькій області (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Старосинявський кар`єр" (відповідач) з такими позовними вимогами:

стягнути з рахунків у банках платника та за рахунок готівки Товариства з обмеженою відповідальністю Старосинявський кар`єр в рахунок погашення податкового боргу в сумі 22204,07 грн до Державного бюджету;

накласти арешт на кошти та інші цінності ТОВ Старосинявський кар`єр, що знаходяться в банку, в межах суми податкового боргу в розмірі 22204,07 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що за відповідачем обліковується заборгованість у сумі 22204,07 грн по податку на додану вартість, екологічного податку, який справляється за викид в атмосферне повітря забруднених речовин. Вказана сума грошового зобов`язання вважається узгодженою проте у добровільному порядку несплаченою.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 05.06.2024 відкрито провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Копію ухвали про відкриття спрощеного провадження від 05.06.2024 надіслано на адресу відповідача, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, супровідним листом №600/2393/24-а/2437/2024 від 06.06.2024. Проте 13.06.2024 конверт повернувся на адресу суду з поштовою відміткою від 11.06.2024 "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч.ч. 8 та 11 ст. 126 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Таким чином, ухвала про відкриття спрощеного провадження від 05.06.2024 вважається врученою відповідачу 11.06.2024.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Зважаючи на відсутність клопотання будь-якої зі сторін про інше, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Старосинявський кар`єр" (код ЄДРПОУ 42903115) зареєстроване, як суб`єкт господарювання. На обліку в ГУ ДПС у Чернівецькій області перебуває з 22.03.2019. Адреса платника податків вул. Пирогова, буд. 15-Г, м. Новоселиця, Чернівецький район, Чернівецька область.

Судом встановлено, що за відповідачем обліковується податкова заборгованість на загальну суму 22204,07 грн, яка нарахована на підставі:

- податкового повідомлення-рішення форми "Н" від 03.11.2022 №00/5980/0408 на суму 2207,00 грн;

- податкового повідомлення-рішення форми "ПС" від 28.06.2022 №000005045/Ж10/24-13-04-08 на суму 2040,00 грн;

- податкового повідомлення-рішення форми "Ш" від 14.09.2022 №000006293/Ж10/24-13-04-08 на суму 9308,50 грн;

- податкового повідомлення-рішення форми "ПС" від 03.10.2023 №000006664/Ж10/24-13-04-08 на суму 4080,00 грн;

- податкового повідомлення-рішення форми "Н" від 21.11.2023 №000007836/Ж10/24-13-04-08 на суму 148,57 грн;

- податкового повідомлення-рішення форми "ПС" від 04.12.2023 №000008253/Ж10/24-13-04-08 на суму 2040,00 грн;

- податкового повідомлення-рішення форми "ПС" від 07.02.2024 №000001067/Ж10/24-13-04-08 на суму 2040,00 грн.

- податкового повідомлення-рішення форми "ПС" від 21.06.2023 №000004941/Ж10/24-13-04-08 на суму 340,00 грн.

- заборгованість по платежу 340,00 грн.

Крім того, заборгованість відповідача підтверджується розрахунком заборгованості, обліковою карткою платника податку, відповідно до яких за відповідачем обліковується заборгованість на загальну суму 22204,07 грн.

Податковим органом на адресу відповідача було направлено податкову вимогу форми "Ю" від 08.09.2023 №0002793-1311-2413 на суму 4587,00 грн.

Оскільки відповідач в добровільному порядку суму податкового боргу не сплатив, Головне управління ДПС у Чернівецькій області звернулось до суду з даним позовом.

До спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-17 (далі - ПК України).

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Статтею 8 ПК України визначено, що в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Згідно п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України, при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, нарахування пені розпочинається - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом.

Відповідно до пп.16.1.4. п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Пункт 31.1 ст. 31 ПК України визначає, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як встановлено з матеріалів справи, на виконання п. 59.1. ст. 59 ПК України податковим органом на адресу відповідача було направлено податкову вимогу форми "Ю" від 08.09.2023 №0002793-1311-2413 на суму 4587,00 грн. На момент утворення заборгованості зазначена податкова вимога не була відкликана, відтак, податкове зобов`язання є узгодженим.

Згідно інтегрованої картки платника податків за відповідачем рахується узгоджене, проте не сплачене податкове зобов`язання на загальну суму 22204,07 грн.

Згідно з п. 95.1. ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3. ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 87.1. ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Таким чином, судом встановлено, що за відповідачем рахується узгоджена заборгованість на загальну суму 22204,07 грн.

Станом на день розгляду даної справи в суді вказана заборгованість в добровільному порядку відповідачем не погашена, а тому наявні підстави для її стягнення за рішенням суду.

Крім того, суд звертає увагу, що в даній справі вимогами заявленого контролюючим органом позову є саме стягнення податкового боргу, тобто предметом доказування є обставини, що свідчать про наявність чи відсутність правових підстав з якими закон пов`язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, у той час як питання правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, як і питання правильності визначення у них суми відповідного податкового зобов`язання не є предметом даного спору.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України викладеною в постанові від 19.02.2019 справа №824/399/17-а (провадження №К/9901/53274/18).

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Стосовно позовних вимог про накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходять в банку, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 94.4 статті 94 ПК України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Положеннями підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 ПК України передбачено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Таким чином, на законодавчому рівні, положеннями норм податкового законодавства розрізнені правові поняття щодо арешту майна та арешту на кошти, що знаходяться в банківських установах платника податків.

Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

З огляду на правовий зміст та аналіз наведених норм матеріального права у їх взаємному зв`язку, суд вважає, що законодавством чітко встановлена не тільки процесуальна можливість на звернення до суду з законодавчо визначеним предметом позову, що складає суть вимог, але і за наявності підстав (умов), за яких існує правова можливість для задоволення таких вимог.

В даному випадку, такими правовими підставами (умовами) є саме, або наявність податкового боргу, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

З матеріалів справи судом встановлено, що у відповідача відсутнє майно, яке може бути використане як джерело погашення податкового боргу, доказів зворотного відповідачем суду не надано, а тому позовні вимоги в частині накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться у банку в межах суми податкового боргу в сумі 22204,07 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму податкового боргу, відповідач у встановлені законодавством строки до бюджету не сплатив, і наявність податкового боргу підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та доцільність задоволення позову повністю.

Згідно із п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на наведене, враховуючи ненадання відповідачем доказів відсутності або погашення ним заборгованості, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і наявним матеріалам, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень пов`язаних з залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи відсутність витрат позивача - суб`єкта владних повноважень пов`язаних з залученням свідків та проведенням експертиз, суд не вирішує питання про їх стягнення з відповідача.

Керуючись статтями 244-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ВИРІШИВ:

1.Адміністративний позов Головного управління ДПС у Чернівецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Старосинявський кар`єр" про стягнення заборгованості, - задовольнити повністю.

2. Стягнути з рахунків у банках платника та за рахунок готівки Товариства з обмеженою відповідальністю "Старосинявський кар`єр" в рахунок погашення податкового боргу в сумі 22204,07 грн до Державного бюджету України.

3. Накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю "Старосинявський кар`єр", що знаходяться в банку, в межах суми податкового боргу в розмірі 22204,07 грн.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, Чернівецька область, 58013, код ЄДРПОУ 44057187).

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Старосинявський кар`єр" (вул. Пирогова, буд. 15-Г, м. Новоселиця, Чернівецький район, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 42903115).

Суддя В.О. Григораш