Постанова

від 05.09.2006 по справі 6/346/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/346/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2006 р. 12:34Справа №  6/346/06

м. Миколаїв

05.09.2006 р. 12 год. 34 хв. м. Миколаїв, Будинок Рад, вул. Адміральська, 22.каб. № 921.

Господарський суд Миколаївської області в складі: судді Ткаченко О.В. при секретарі Засядівко О.О.

Позивач:      Прокурор Центрального району м. Миколаєва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва, м. Миколаїв.

Відповідач:   Госпрозрахункового виробничо-торгівельного підприємства ім. Коларова, м. Миколаїв.

про:                стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у сумі 4343,77 грн.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача          Рубан Т.Л., довіреність № 8 від 11.07.06.

Від відповідачаПредставник не з'явився

У судовому засіданні приймає участь прокурор Давиденко А.В.

ПРЕДМЕТ СПОРУ: про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у сумі 4343,77 грн.

          Відповідач відзив на позов не представив, заперечень проти позову не висловив, представник у судове засідання не з'явився, причин неявки не пояснив.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, суд –

встановив:

Відповідач, відповідно до ст.ст.14,15 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року № 1058-IV, є страхувальником та платником страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Станом на день розгляду справи відповідач має заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій на пільгових умовах за липень 2005 року - липень 2006 року  в сумі 4343,77 грн., що підтверджується розрахунком фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів „б” - „з” ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення”.

Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058 –ІV від 09.07.2003р. в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів „б”-„з” ст. 13. Закону України „Про пенсійне забезпечення” № 1788-ХІІ від 05.11.1991р., п. 6 Інструкції „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України” № 21-1 від 19.12.2003р., зареєстрованої в Міністерстві Юстиції України 16.01.2004р. за № 64/8663, відповідач повинен вносити до Пенсійного фонду плату, що покриває витрати на виплату і доставку пенсій громадянам до досягнення ними пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України „Про пенсійне забезпечення”.

Відповідно до п. 6.4. Інструкції № 21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів  органів  Пенсійного  фонду  України  щорічно  в повідомленнях  про  розрахунок  сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,  призначених відповідно  до  частини  2 "Прикінцевих  положень"  Закону  України  "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ),  які  надсилаються  підприємствам до 20-го січня поточного року.

          Пунктом 6.8.  Інструкції № 21-1 передбачено, що підприємства  щомісяця  до  25-го   числа   вносять   до Пенсійного  фонду  зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку  пенсій,  призначених  на  пільгових умовах.

Станом на день розгляду справи визначена до сплати сума заборгованості залишилась несплаченою.

         За таких обставин позовні вимоги обґрунтовані та  підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 94, 161-163 КАС України,  господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1.  Позов задовольнити.

2. Стягнути з госпрозрахункового виробничо-торгівельного підприємства ім. Коларова, м. Миколаїв, вул. Целінна, 20,  ЄДРПОУ 01710347, на користь Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва, м. Миколаїв, вул. Артилерійська, 19, р/р 256053019117 в ОПЕРВ ОУ Ощадбанку м. Миколаєва, МФО 326461, ЄДРПОУ 20876125 заборгованість у сумі 4343,77 грн.  

Постанова  або ухвала суду першої інстанції,  якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд  першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом  десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя О.В.Ткаченко