Постанова

від 21.10.2024 по справі 520/5151/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2024 р.Справа № 520/5151/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Любчич Л.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,

за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРИТЕТ-АГРО" на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2024, головуючий суддя І інстанції: Лук`яненко М.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі №520/5151/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРИТЕТ-АГРО"

до Харківської митниці

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

27 лютого 2024 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРИТЕТ-АГРО" (далі, позивач, заявник, апелянт, ТОВ "ПАРИТЕТ-АГРО"), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Харківської митниці (далі також - відповідач), в якому просив суд:

1. визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA807000/2022/000126/2 від 24.01.2022 Харківської митниці;

2. стягнути з Харківської митниці за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ТОВ "ПАРИТЕТ-АГРО" судові витрати у сумі 47568,11 грн, у тому числі судовий збір у сумі 12568,11 грн та витрати на правову допомогу у сумі 35000,00 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2024 адміністративний позов ТОВ "ПАРИТЕТ-АГРО" задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів №UA807000/2022/000126/2 від 24.01.2022; стягнуто на користь ТОВ "ПАРИТЕТ-АГРО" за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці сплачений судовий збір у розмірі 12568,11 грн.

23.07.2024 (вх№01/72465/24) від представника позивача до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі, яким здійснити розподіл судових витрат на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 35000 грн. Окрім цього, представник позивача просив суд визнати поважними причини пропуску та поновити строк звернення до суду із заявою про постановляння додаткового рішення, в обґрунтування чого посилався на реальну та об`єктивну неможливість через постійні планові та аварійні відключення від електропостачання та систематичні обстріли Шевченківського району міста Харкова за місцезнаходженням адвокатського бюро та необхідність вжиття безпекових заходів під час повітряних тривог, підготувати та подати зазначену заяву у межах, передбачених КАС України строків.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29 липня 2024 року викладені у заяві від 23.07.2024 причини пропуску процесуального строку на подання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу - визнано неповажними.

Клопотання про поновлення строку звернення до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення - залишено без задоволення.

Заяву представника позивача від 23.07.2024 про ухвалення додаткового рішення у справі - залишено без розгляду.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29 липня 2024 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт покликався на те, що ним з поважних причин було пропущено на два місяці п`ятиденний строк подання доказів понесення позивачем витрат на правничу допомогу, вказані обставини вмотивовані тим, що з 22.05.2024 по 22.07.2024 тривога оголошувалася 255 разів, а тривалість тривог склала 1073,2 години, переважна кількість з яких припадала на робочий час. Вказує, на неможливість вчасного подання доказів з огляду на вжиття адвокатом без пекових заходів. Звертав увагу на місцезнаходження його офісу. Покликався на висновки Касаційного господарського суду та Касаційного цивільного суду Верховного Суду в контексті наявності підстав для відкладення розгляду справи у випадку оголошення повітряної тривоги.

Відповідач не погодився з доводами апеляційної скарги та подав відзив на неї. Вказав на безпідставність тверджень апелянта про поважність пропуску строку звернення до суду з заявою про ухвалення додаткового судового рішення, у зв`язку з цим просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та відзиві на неї, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у поновленні строку звернення до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивач звернувся до суду з відповідною заявою (23.07.2024) майже через два місяці з дати ухвалення рішення суду (22.05.2024) по цій справі засобами Електронного Суду та не повідомив дійсно непереборних обставин, які зумовили пропуск строку на два місяці, вказавши, що акт приймання-передачі послуг було підписано 22.05.2024. Також вказав на те, що питання розподілу витрат на правничу допомогу вже було вирішено у рішенні суду по суті спору. У зв`язку з пропуском позивачем строку звернення з цією заявою суд застосував наслідки, визначені ч. 7 ст. 139 КАС України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає.

Відповідно до статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.132 КАСУ до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 134 КАСУ).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст. 134 КАСУ).

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ч. 3, 5 ст. 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що рішення по справі №520/5151/24 ухвалено судом першої інстанції у порядку спрощеного провадження 22.05.2024.

Згідно з довідкою Харківського окружного адміністративного суду від 24.05.2024 вказане рішення суду від 22.05.2024 було доставлено в електронний кабінет представника позивача ОСОБА_1 23.05.2024 о 19:31.

Відповідно до ч. 6 ст. 251 КАС України днем вручення судового рішення є, зокрема (п. 2): день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє. (ч.7 ст. 251 КАС України)

Отже, позивач вважається таким, що отримав рішення суду першої інстанції по суті спору 24.05.2024.

Таким чином, граничним строком подання позивачем заяви про ухвалення додаткового рішення було 29.05.2024.

Відповідно до частини 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Водночас, суд зазначає, що згідно з ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Натомість представник позивача подав заяву про ухвалення додаткового рішення 22.07.2024, тобто з пропуском строку звернення з відповідною заявою майже на два місяці.

Як правильно вказав апелянт, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22, зазначила, зокрема, що:

- питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку;

- сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду в розумні строки, у зв`язку із запровадженням такого, не може вважатись поважною причиною пропуску цих строків.

Стосовно посилання апелянта на загальну кількість та загальну тривалість тривог, колегія судів зазначає таке.

На ресурсах, на які посилається позивач https://air-alarms.in.ua та https://alerts.in.ua/ колегія судів не знайшла відомостей стосовно конкретних проміжків часу, коли на території Харківської області оголошувалося повітряна тривога, проте такі відомості наявні на ресурсі https://map.ukrainealarm.com/ (при натискані на область мапи відповідного регіону можна обрати необхідний для дослідження період).

Відповідно до відомостей, розміщених на цьому ресурсі, тривог не було, зокрема (колегія суддів навіть не враховує час, коли перерва між тривогами була у робочий час менше ніж півгодини):

- 27.05.2024 з 14:09 до 15.23;

- 28.05.2024 з 10:52 по 15:40;

- 30.05.2024 з 12:03 до 12:53, з 14:25 до 15:03;

- 03.06.2024 з 05:22 до 09:16, з 12:49 до 14:33;

- 04.06.2024 з 14:49 до 15:20;

- 05.06.2024 з 13:40 до 14:37, з 17:21 до 20:24;

- 07.06.2024 з 08:46 до 09:24, з 11:53 до 13:56,

- 10.06.2024 з 11:51 до 13:43, з 14:15 до 15:45;

- 11.06.2024 з 11:44 до 14:46;

- 12.06.2024 з 10:44 до 12:09, з 12:13 до 14:54;

- 13.06.2024 з 12:02 до 12:55,

- 14.06.2024 з 12:40 до 13:24;

- 17.06.2024 з 03:12 до 09:26, з 11:29 до 13:43, з 15:44 до 18:50;

- 18.06.2024 з 10:39 до 14:57 тощо.

Тобто, у представника позивача навіть у наведений вище час була можливість зі значно меншим порушенням строку звернутися безпосередньо до суду першої інстанції з цією заявою.

Разом з цим, представник позивача жодним чином не вмотивував неможливості подання у строки, визначені КАС України цієї заяви засобами Електронного Суду, при цьому, колегія суддів звертає увагу на той факт, що представник позивача подав заяву про ухвалення додаткового рішення не до канцелярії суду, а саме засобами Електронного Суду, тобто у нього не було жодної необхідності чекати закінчення повітряною тривоги задля подання цієї заяви до канцелярії суду.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на той факт, що у день подання позивачем заяви про ухвалення додаткового рішення (22.07.2022 ) тривога тривала з 23:53 21 липня 2024 року до 18:41 22 липня 2024 року, що не завадило апелянтові подати цю заяву до суду першої інстанції засобами Електронного Суду.

До кола поважних причин пропуску процесуального строку можуть бути віднесені реально існуючі обставини фактичної дійсності, які не залежать від внутрішньої волі заінтересованої особи, мали місце протягом перебігу пропущеного строку і створюють істотні та об`єктивно непереборні чи нездоланні перешкоди або труднощі у виконанні конкретної процесуальної дії у межах встановленого законом проміжку часу, у тому числі і дії з подання позову (постанова Верховного Суду від 21.04.2021р. у справі №640/25046/19, постанова Верховного Суду від 06.04.2023р. у справі №320/7204/21).

З огляду на вказане, колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта про поважність причин пропуску строку звернення до суду з заявою про ухвалення додаткового судового рішення.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про поновлення строку звернення до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення.

Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на висновки Верховного Суду з таких підстав.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Тобто, значення мають лише висновки щодо застосування конкретних норм права, а не будь-які висновки з будь-якого приводу, викладені у постановах Верховного Суду.

У наведених апелянтом постановах Верховного Суду по справах № 916/3496/20, № 523/11536/19, № 2-2823/11 пов`язані з застосуванням процесуальних норм цивільного та господарського судочинства в контексті оцінки поважності причин неявки сторони у судове засідання сторін під час оголошення повітряної тривоги, а тому ці висновки не підлягають врахуванню при розгляді питання про поновлення строку звернення до суду з відповідною заявою у адміністративному судочинстві.

Наслідки пропуск строку звернення до суду з заявою про ухвалення додаткового судового рішення визначені ч. 7 ст. 139 КАС України, відповідно до якої за відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З огляду на пропуск позивачем строку подання заяви з відповідними доказами на підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, ця заява підлягає залишенню без розгляду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.08.2020 по справі №340/2449/19, в якій Верховний Суд зазначив, що за умови відсутності будь-яких належних і беззаперечних доказів на підтвердження поважності пропуску позивачем встановленого частиною сьомою статті 139 КАС України строку подання доказів понесених стороною судових витрат та неможливості вчасного звернення до адміністративного суду внаслідок суттєвих перешкод, вказана заява підлягає залишенню без розгляду.

Ухвалюючи це судове рішення колегія суддів керуєтьсяст.322 КАС України,ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України (п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Статтею 316 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, переглянувши ухвалу суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення суд правильно застосував норми процесуального права.

Керуючись ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРИТЕТ-АГРО" залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29 липня 2024 року по справі №520/5151/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. ЛюбчичСудді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін Повний текст постанови складено 25.10.2024.