Постанова

від 23.10.2024 по справі 160/31897/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 жовтня 2024 року м. Дніпросправа № 160/31897/23Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Шлай А.В., Божко Л.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Дніпровської митниці

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2024 року, (суддя суду першої інстанції Маковська О.В.), прийняте в порядку письмового провадження в м. Дніпрі, в адміністративній справі №160/31897/23 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю виробниче об`єднання «Мінерали України» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

УСТАНОВИВ:

05.12.2023 товариство з обмеженою відповідальністю виробниче об`єднання «Мінерали України» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 02.11.2023 №UА110110/2023/300045/1 прийняте Дніпровською митницею.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що спірне рішення про коригування митної вартості товарів, в якому митна вартість визначена не за ціною договору, а за резервним методом, є неправомірним, оскільки митному органу було надано всі необхідні документи, які в повній мірі підтверджували заявлену митну вартість товарів (числові значення складових митної вартості товарів) і жодних розбіжностей такі документи не містили. Посилання ж митного органу, як на підставу виникнення у нього сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товарів, на нижчий ціновий рівень імпортованого позивачем товару порівняно з митним оформленням інших ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, є нормативно необґрунтованими, оскільки лише сама по собі різниця між вартістю подібних (аналогічних) товарів не свідчить про наявність порушень з боку декларанта та не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 29.05.2024 задовольнив адміністративний позов ТОВ ВО «Мінерали України». Визнав протиправним та скасував рішення про коригування митної вартості товарів від 02.11.2023 №UА110110/2023/300045/1 прийняте Дніпровською митницею.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Дніпровська митниця звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідачем встановлено в митній декларації та митних документах розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей, щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Наголошує, що рішення про коригування митної вартості товару є обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ Виробниче об`єднання Мінерали України до митного контролю та оформлення за ЕМД від 02.11.2023 №23UA110110008253U5 заявлено партію товару труби сталеві безшовні, з нелегованої вуглецевої сталі, гаряче деформовані круглого поперечного перерізу, країна походження - Китай відповідно додаткової угоди від 08.08.2023 №1 до зовнішньоекономічного контракту від 01.12.2021 №20211201 (далі - Контракт) між компанією SHANDONG ZIDA STEEL GROUP CO., LIMITED (Китай) та покупцем ТОВ Виробниче об`єднання Мінерали України.

Відповідно до інвойсу вартість товару було визначено на рівні 16542,65 доларів США.

Поставка товарів була здійснена на умовах CIF, Gdansk, Польща.

Митна вартість товару заявлена позивачем за ціною договору (основний метод) відповідно до ст. 58 Митного кодексу України.

Для митного оформлення позивачем були подані документи, встановлені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України (графа 44 МД).

За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень ст. 337 МКУ, відповідачем встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості (п. 3 ст. 53 МКУ), а саме:

1.Відповідно до відомостей графи 44 ЕМД (4104 - Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів).

2. У графі 2 (Відправник/Експортер) ЕМД декларант зазначив SHANDONG ZIDA STEEL СО., LIMITED, хоча згідно контракту та інших товаросупровідних документів відправник товарів - SНАМРОNG ZIDA STEEL GROUP CO., LIMITED.

3. В наданому до митного оформлення контракті від 01.12.2021 №20211201 в п. 11.6 в графі Адреса та платіжні реквізити сторін зазначено наступні банківські реквізити компанії імпортера: Банк кореспондент: The Bank of New York Mellon, 240 Greenwich Street, New York, NY 10286, Uniteted States SWIFT Code: IRVTUS3N Chase Bank, Нью Йорк, США. Разом з тим, надані до митного оформлення Платіжні документи (гр. 44 ЕМД код документів 3001) №P230803982 від 03.08.2023 та №P231010983 від 10.10.2023 мають наступні банківські реквізити банку кореспонденту імпортера: JPMORGAN CHASE BANK М.А. UNITED STATES OF AMERICA383 MADISON AVENUE NEW YORK NY 10179.

4. Відповідно до інформації комерційного інвойсу від 21.08.2023 №1-17 (гр. 44 ЕМД - код документу 0380) оцінювана партія товару на загальну суму 16542,65 дол., постачається на комерційних умовах CIF Gdansk (Польща). Поставка за терміном CIF означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення. За умовами терміну CIF на продавця покладається також обов`язок придбання морського страхування на користь покупця проти ризику втрати й ушкодження товару під час перевезення.

5. Відповідно до додаткової угоди №l від 08.08.2023 (гр. 44 ЕМД - код документу 4103) до зазначеного контракту встановлено умови оплати за оцінюваний товар у розмірі 30% та 70%, що не кореспондується з наданими до митного оформлення платіжними документами (гp. 44 ЕМД - код документів 3001) №P230803982 від 03.08.2023 та №P231010983 від 10.10.2023.

Платіжні документи №P230803982 від 03.08.2023 та №PP231010983 від 10.10.2023, оформлені без дотримання вимог Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216, а саме: зазначена Платіжна інструкція не містить підпис (власноручний/електронний) відповідальної особи платника, яка відповідно до законодавства України має право розпоряджатися рахунком.

6. В наданому коносаменті від 22.08.2023 №230407691 (гр. 44 EMД - код документу 0705) зазначено, що на судні MANILA MAERSK товар перевозився від порту XINGANG (Китай) до порту GDANSK (Польща). Відповідно до інформації що міститься у заявці на транспортно-експедиторське обслуговування №47 від 25.10.2023 (гp. 44 ЕМД - код документу 4301) порт завантаження XIANGANG, а у наданій довідці про транспортні витрати від 30.10.2023 №30/10/23-1 (гр. 44 ЕМД - код документу 3007) зазначено маршрут з порту TIANJIN (Китай) до кордону України на адресу Товариство з обмеженою відповідальністю Виробниче об`єднання Мінерали України. Тобто, інформація про перевезення контейнеру №HASU4353548 має розбіжності стосовно порту відправлення товару.

7. У рахунку від 30.10.2023 №1072 (гр. 44 ЕМД - код документу 3004) від експедитора ТОВ ФСР ЛОДЖИСТІКС Україна, крім іншого, зазначена: Винагорода експедитора на території України ( з ПДВ 2095) - 3600,00 грн.

Враховуючи викладене, плата експедитору за надання ним послуг з організації та забезпечення перевезень імпортованих вантажів на умовах поставки, які передбачають оплату транспортних витрат за рахунок покупця товару, в тому числі в разі надання послуги на всьому шляху прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення, нерозділеної до та після перетину митного кордону України, є частина загальних витрат на транспортування, тому в межах вимог законодавства з питань державної митної справи (зокрема, частини 4, 10 ст.58 МКУ), Податкового кодексу України (пункту 190.1 ст.190) є обов`язковою для включення до бази оподаткування таких товарів. Враховуючи, що експедитор надає послуги на всій протяжності маршруту, витрати на транспортно-експедиційні послуги можуть бути розподілені до кордону та після безпосередньо експедитором, документально підтверджуватись i піддаватись обчисленню. Декларантом зазначена витрата до складових митної вартості не включена.

8. Декларантом надано до митного оформлення договір про перевезення вантажу між Експедитором (ТОВ ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС) та перевізником, який здійснював перевезення товару автомобільним транспортом (ТОВ ЮВІН ТРАНС), (гр. 44 ЕМД - код документу 4301) №26092022 від 26.06.2023 (далі - Договір). Заявку визначену зазначеним договором до митного оформлення декларантом не надано.

9. Також у електронному інвойсі гр. 31 ЕМД декларантом зазначено:

-холоднокатана труба (Сталь 20), ГОСТ 8734-75/ ДСТУ 8939:2019, зовнішній діаметр 76 мм, товщина стінки 12,0 мм, очікувана довжина 6000-11800 мм;

-холоднокатана труба (Сталь 20), ГОСТ 8734-75/ ДСТУ 8939:2019, зовнішній діаметр 108 мм, товщина стінки 18,0 мм, очікувана довжина 6000-11800 мм;

-холоднокатана труба (Сталь 20), ГОСТ 8734-75/ ДСТУ 8939:2019, зовнішній діаметр 32 мм, товщина стінки 6,0 мм, очікувана довжина 8100 мм;

-холоднокатана труба (Сталь 20), ГОСТ 8734-75/ ДСТУ 8939:2019, зовнішній діаметр 32 мм, товщина стінки 6,0 мм, очікувана довжина 7600 мм;

-холоднокатана труба (Сталь 20), ГОСТ 8734-75/ ДСТУ 8939:2019, зовнішній діаметр 32 мм, товщина стінки 6,0 мм, очікувана довжина 6500 мм.

Хоча згідно поданих документів зазначені труби гарячекатані та виготовлені згідно ДСТУ 8938:2019.

В рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи:

1) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

3) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

4) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування,

5) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

6) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

7) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

8) каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

9) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

10) копію декларації країни відправлення.

Також декларанту було необхідно надати завірені належним чином скановані копії та переклад всіх документів, наданих митному органу без перекладу на українську мову, зазначених в графі №44 ЕМД.

Декларант листом від 02.11.2023 №0211-1 повідомив митницю, що будь-які інші документи у ході митного оформлення товару, задекларованого за ЕМД №UА110110/2023/300045/1 від 02.11.2023, у 10-денний термін надаватись не будуть.

До товару №1 ЕМД застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2-ґ - резервний метод та винесено відповідне рішення про коригування митної вартості товару.

В інформаційних ресурсах митниці наявна інформація про митне оформлення товару за кодом згідно УКТЗЕД 7304398290 Труби сталеві безшовні гарячедеформовані круглого поперечного перерізу, без теплової ізоляції, загального призначення, з зовнішнім діаметром не більш як 168,3 мм, але не більш як 406,4мм: марка сталі 45 - 21450 кг. Торгівельна марка ZIDA STEEL Виробник SHANDONG ZIDA STEEL GROUP CO., LTD. імпортованого за угодою з виробником Shandong Zida Steel Group Co., Limited, країна виробництва та відправлення Китай, комерційні умови поставки CIF Gdansk, у співставних обсягах, митне оформлення якого здійснено за другорядним методом визначенням митної вартості та випущеного у вільний обіг у наближений час за ЕМД від 05.10.2023 №23UA1100500004438U6 на рівні 1,6 дол.США/кг., за кодом Труби сталеві безшовні гарячедеформовані круглого поперечного перерізу, без теплової ізоляції, загального призначення, з зовнішнім діаметром не більш як 168,3 мм, розміром 12 000,00 мм, марка сталі 20 7236 кг., розміром 12 000,00 мм, Торгівельна марка ZIDA STEEL Виробник SHANDONG ZIDA STEEL GROUP CO., LTD. імпортованого за угодою з виробником Shandong Zida Steel Group Co., Limited, країна виробництва та відправлення Китай, комерційні умови поставки CIF Gdansk, у співставних обсягах, митне оформлення якого здійснено за другорядним методом визначенням митної вартості та випущеного у вільний обіг у наближений час за ЕМД від 05.10.2023 №23UA1100500004439U5 на рівні 1,6 дол.США/кг.

У зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 25.12.2023 №UA110050/2023/000294/1.

Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся за захистом порушеного права до суду.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як передбачено ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (ч. 4 ст. 53 Митного кодексу).

Відповідно до ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Як встановлено ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України, основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Вказана правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 26.06.2018 року (справа № 814/1996/15), від 19.06.2018 року (справа № 826/6346/16), що враховується судом апеляційної інстанції, у відповідності до приписів ч. 5 ст. 242 КАС України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були надані усі документи для необхідності обчислення митної вартості товару.

Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 Митного кодексу України).

Таким чином, аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 року в справі №809/1884/16.

Так, митний орган посилається на невідповідність платіжних документів №№ P231010983 від 10.10.2023 та P230803982 від 03.08.2023 вимогам ПостановиПравління Національного банку України від 28.07.2008 №216 Про затвердження Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах.

Колегія суддів зазначає, що розділ 2 даної Постанови №216, на який посилається відповідач регламентує Порядок оформлення платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, а пункт 4 Постанови №216 визначає, що термін платіжна інструкція уживається у значеннях, визначених у Законі про платіжні послуги випадках.

Так, знідно з підпунктом 54 пункту 1 статті 1 Закону Про платіжні послуги, платіжна інструкція - розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції. Платіжна інструкція подається платником до банківської установи та відповідно підписується ініціатором платежу (платником).

До митного оформлення декларантом надані повідомлення від банку до платника про факт проведення платежу, ці документи підписані банком. Тобто надані до митного оформлення платіжні документи не є платіжною інструкцією і вимоги вищенаведених пунктів Постанови №216 на них не розповсюджуються.

Митний кодекс України встановлює, що до митного оформлення надаються, якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. (ч.2 ст. 53 МКУ).

Судом першої інтанції правильно встановлено, що саме такі документи і були надані декларантом до митного оформлення.

Стосовно посилань відповідача на розбіжності в банківських реквізитах постачальника, суд першої інстанції правильно зазначив, що в рішенні про коригування митної вартості митницею було зазначено, що в наданому до митного оформлення контракті від 01.12.2021 №20211201 в п.11.6 в графі Адреса та платіжні реквізити сторін зазначено наступні банківські реквізити компанії імпортера:Банк кореспондент: The Bank of New York Mellon, 240 Greenwich Street, New York, NY 10286, Uniteted States SWIFT Code: IRVTUS3N Chase Bank, Нью Йорк, США. Надана до митного оформлення специфікація №l3 від 08.07.2023 не містить інформації щодо банківських реквізитів, або їх зміни. Разом з тим, надані до митного оформлення Платіжні документи № P231010983 від 10.10.2023 та № P230803982 від 03.08.2023, мають наступні банківські реквізити банку кореспонденту імпортера: JPMORGAN CHASE BANK М.А. UNITED STATES OF AMERICA383 MADISON AVENUE NEW YORK NY 10179. З банком кореспондентом співпрацює Перший український міжнародний банк. Банк може співпрацювати та проводити розрахунки з декількома банками-кореспондентами на свій розсуд. При цьому банківські реквізити покупця (банк, номер рахунку) не змінюються. Враховуючи зазначене, у митниці відсутня інформація щодо зміни банківських реквізитів продавця, що становить розбіжності та ознаки недостовірності в поданих декларантом обов`язкових документах.

Крім того, в наданих платіжних документах було визначено отримувача, контракт та додаткову угоду, за якою сплачуються платежі. Будь-які розбіжності відсутні.

Стосовно посилання відповідача на порушення позивачем умов контракту з приводу оплати за товар, суд зауважує, що порушення порядку здійснення попередньої оплати за контрактом не є розбіжністю в наданих до митного оформлення документах та не є порушенням. Поняття розбіжності в документах означає, що в одному документі зазначені данні, які не співпадають (або протирічать) даним у іншому документі.

З матеріалів справи видно, що за поставлений товар покупець розрахувався в повному обсязі, що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними документами №P231010983 від 10.10.2023 та №P230803982 від 03.08.2023.

Крім того, слід зазначити, що загальна сума наданих до митного оформлення платіжних документів повністю співпадає з вартістю товару, яка зазначена в інвойсі. Тобто, Товариство з обмеженою відповідальністю виробниче об`єднання Мінерали України сплатило товар у повному обсязі. Відтак, в даному випадку, розбіжності відсутні.

Стосовно посилань відповідача на відсутність страхування товару (CIF), колегія суддів зазначає, що згідно з умовами поставки CIF, продавець зобов`язаний за власний рахунок застрахувати вантаж у відповідності з договором купівлі-продажу та нести витрати, пов`язані з придбанням страхування. Відтак, у ціну товару на умовах CIF вже включені витрати продавця на страхування вантажу. В якості доказу виконання продавцем умов поставки CIF було надано страховий поліс.

Стосовно тверджень відповідача про невідповідність порту відправлення (різна назва), суд зазначає, що, як вбачається з матеріалів справи, у місті TIANJIN (Китай) знаходиться порт з назвою XIANGANG. За світовими торговими звичаями обидві назви використовуються однаково (інколи їх пишуть у документах разом через риску TIANJIN/XIANGANG). Отже, такі твердження відповідача щодо невірного зазначення порту відвантаження суд вважає безпідставними. Крім того, така обставина є формальною, яка жодним чином не залежить від покупця та не впливає на вартість товару, оскільки це на умовах поставки включається у вартість.

За викладених обставин, документи подані декларантом до митного оформлення не містили розбіжностей та у повному обсязі підтверджували заявлені числові значення складових митної вартості декларованого товару.

Крім того, слід зазначити, що в рішеннях про коригування митної вартості товарів відсутні порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом (метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), відсутні пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Згідно із пунктом 2.1. Наказу Міністерства фінансів України 24.05.2012 № 598 Про затвердження Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Натомість, у рішенні про коригування митної вартості жодних пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, комерційних умов тощо, а також докладної інформації та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні не зазначено.

Суд також звертає увагу, що приписами ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України встановлено правило, за яким митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу Україниу разі якщо документи, подані для підтвердження митної вартості товару, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: для підтвердження митної вартості товару.

На підставі аналізу наведених норм, слід дійти до висновку, що законом чітко встановлено умови, за наявності яких у відповідача виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

На думку законодавця, сумніви є обґрунтованими, якщо документи: містять розбіжності; наявні ознаки підробки; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, приписи вказаних статей зобов`язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, відповідач повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Проте, відповідачем не вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що заявлено неповні чи/або недостовірні відомості до митної вартості товару, зокрема не вказано які саме складові митної вартості є непідтвердженими, а також не зазначено чому саме з документів, які було подано декларантом, неможливим є встановлення цих складових.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач надав митному органу усі необхідні документи, які надають можливість перевірити та підтвердити заявлену митну вартість товару. Суттєвих недоліків поданих до митного органу документи не містили, а відповідно у відповідача не було підстав для витребування додаткових документів, як і для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Також суд зазначає, що сама по собі наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.11.2018 року по справі №826/16046/16.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що зазначені митницею у повідомленнях та рішенні про коригування митної вартості зауваження, розбіжності та невідповідність відомостей, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

Отже, рішення про коригування митної вартості товару та картка відмови в митному оформленні є протиправними та підлягають скасуванню.

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпровської митниці залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2024 в адміністративній справі № 160/31897/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий - суддяО.О. Круговий

суддяА.В. Шлай

суддяЛ.А. Божко