Рішення

від 29.10.2024 по справі 475/652/24

ДОМАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Доманівський районний суд Миколаївської області

вул. Центральна, 35 м. смт. Доманівка Вознесенський район Миколаївська область Україна 56400

e-mail: inbox@dm.mk.court.gov.ua

Справа № 475/652/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29.10.2024смт. Доманівка

Доманівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого- суддіКривенко О.В.,

з участю секретаря Маташнюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю Миколаївська Аграрна Група про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю Миколаївська Аграрна Група про визнання договору купівлі-продажу дійсним та права власності на нежитлову будівлю.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 13.05.2020 р. між ОСОБА_1 та ТДВ «Миколаївська Аграрна Група» укладено у простій письмовій формі договір купівлі-продажу, за яким позивач придбав у власність нежитлову будівлю - майстерня за 160 000,00 (сто шістдесят тисяч) гривень, за адресою: АДРЕСА_1 б. літ. А1, загальною площею 382,6 кв.м.

Згідно з довідкою КП Доманівське районне бюро технічної інвентаризації від 23.09.2022р. за № 475. придбана позивачем нежитлова будівля майстерні зареєстрована на праві власності за відповідачем.

Відповідно до п. 15.6 Статуту ТДВ «Миколаївська Аграрна Група», органом, уповноваженим на укладання угод є директор, яким станом на дату укладання договору був ОСОБА_2 . Крім того, дозвіл на укладання Договору, наданий рішенням загальних зборів засновників, оформлених протоколом від 10.12.2019р.

Таким чином, Договір укладений уповноваженими сторонами (представниками) в межах дієздатності та наданих повноважень, та не порушує чиїх-небудь прав та законних інтересів.

На виконання умов договору, відповідач за актом приймання-передачі від 13.05.2020р. передав позивачу придбану останнім нежитлову будівлю (майстерня), а позивач того ж дня повністю сплатив відповідачу вартість придбаної нежитлової будівлі (майстерня) в розмірі 160 000.00 грн. та використовує його за цільовим призначенням в теперішній час.

Станом на дату укладання Договору, стан придбаної нежитлової будівлі (майстерня) відповідав умовам Договору, перебував у задовільному стані та був придатним до експлуатації за цільовим призначенням.

Зазначене свідчить про те, що Договір виконаний сторонами належним чином та в повному обсязі.

Однак, з моменту укладення угоди відповідач без поважних на те причин ухиляється від явки до нотаріуса для наступного посвідчення договору купівлі-продажу, хоча жодних обмежень для цього немає.

Відповідно до п. 2.2 Договору, відповідач прийняв на себе зобов`язання здійснити за власні кошти нотаріальне посвідчення Договору та надати необхідні для цього оригінали документів не пізніше 6 місяців з дати його укладання сторонами.

Під час укладання Договору, позивач із керівником відповідача - ОСОБА_2 , домовився про

те, що уповноважені представники сторін із оригіналами необхідних документів 20.05.2020р. о 14год. прибудуть до державного нотаріуса Доманівської державної нотаріальної контори за адресою: Миколаївська область, смт. Доманівка, вул. Центральна, 21 А, для спільного звернення до нього з метою нотаріального посвідчення договору.

Проте, в зазначений вище час та місце уповноважений представник відповідача для нотаріального посвідчення Договору не прибув.

В подальшому, позивач 21.05.2020р. звернувся особисто до керівника відповідача із письмовою заявою, в якій просив 28.05.2020р. о 14год. направити уповноваженого представника відповідача з оригіналами документів знову ж таки до державного нотаріуса Доманівської державної нотаріальної контори за адресою: Миколаївська область, смт. Доманівка, вул. Центральна. 2і А. для спільного звернення до нього з метою нотаріального посвідчення договору.

Проте, уповноважений представник відповідача і в зазначений час знову не прибув, та навпаки, наступного дня позивачу було надано письмову відповідь на заяву, в якій міститься остаточна відмова в нотаріальному посвідченні Договору та невизнанням права власності позивача на придбане нерухоме майно, що є нічим іншим ніж безповоротним ухиленням відповідача від нотаріального посвідчення Договору.

13.05.2020 р. між покупцем та продавцем було здійснена фактична передача придбаної будівлі майстерні за відповідним актом приймання передачі.

Але одразу після підписання акту приймання передачі, покупцем було здійснено обрахунок загальної площі придбаної будівлі, під час якої була встановлена неточність в договорі купівлі-продажу, де зазначено, що площа нежитлової будівлі складає 382,6 кв.м, хоча фактична загальна площа дорівнює 1299,0 кв.м.

У звязку із чим, 13.05.2020 р. між сторонами була укладена додаткова угода до договору купівлі-продажу нежитлової будівлі (яка є його невід`ємною частиною), згідно до якої, п.1.2 Розділу «1.Предмет договору`вирішено викласти в наступній редакції:

Нежитлова будівля майстерня, загальною площею 1299,0 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та складається з: нежитлова будівля майстерня, Літ. А1, площею 945,1 кв.м.; прибудова, Літ. а1, площею 326,0 кв.м.; прибудова, Літ. а2, площею 27,9 кв.м.

Як стало відомо, земельна ділянка, на якій розташована придбана позивачем нежитлова будівля - майстерня, має площу 0.4968 га, кадастровий номер 4822783200:05:000:0331. перебуває у комунальній власності, користувачем якої в теперішній час є відповідач, та у зв`язку із продажем нежитлової будівлі - майстерня позивачу, відповідач має намір відмовитися від права користування цією земельною ділянкою на користь позивача.

Тому позивач просить суд визнати дійсним договір купівлі-продажу від 13.05.2020р. та додаткову угоду до договору купівлі продажу від 13.05.2020 р. та право власноті на нежитлової будівлі, майстерня, за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 382,6 кв.м., укладений між Товариством з додатковою відповідальністю «Миколаївська Аграрна Група», а також визнати за ним право власності на нежитлове приміщення - майстерня, загальною площею 1299,0 кв.м., що складається з нежитлова будівля майстерня, Літ. А1, площею 945,1 кв.м.; прибудова, Літ. а1, площею 326,0 кв.м.; прибудова, Літ. а2, площею 27,9 кв.м.

Позивача ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач - керівник ТДВ "Миколаївська Аграрна Група" - Співак О.В. в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до наступного висновку.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору купівлі-продажу встановлено, що 13 травня 2020 року ТДВ «Миколаївська Аграрна Група» в особі директора ОСОБА_2 зобов`язується продати та передати, а ОСОБА_1 зобовязується купити та прийняти нежитлову будівлю майстерня літ. А1, загальною площею 382,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно даного договору купівлі-продажу загальна вартість товару становить 160000, 00 грн. а покупець здійснити оплату до 10 жовтня 2020 р.

Із акту приймання-передачі товару від 13 травня 2020 р. вбачається, що ТДВ «Миколаївська Аграрна Група» в особі директора ОСОБА_2 передав, а ОСОБА_1 прийняв нежитлову будівлю майстерня, літ А1, загальною площею 382,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Проте при підписанні акту приймання передачі, покупцем було здійснено обрахунок загальної площі придбаної будівлі, під час якої було встановлена неточність в договорі купівлі продажу, де зазначено, що площа нежитлової будівлі складає 382,6 кв.м, хоча фактична загальна площа дорівнює 1299,0 кв.м.

13.05.2020 р. між сторонами було укладена додаткова угода до договору купівлі-продажу від 13 травня 2020 року (яка є його невід`ємною частиною) згідно до якої п.1.2 Розділу викласти у наступній редакції «1.Нежитлова будівля майстерня, загальною площею 1299,0 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та складається з нежитлова будівля майстерня, Літ. А1, площею 945,1 кв.м.; прибудова, Літ. а1, площею 326,0 кв.м.; прибудова, Літ. а2, площею 27,9 кв.м.

Із акту приймання-передачі товару від 13 травня 2020 р. вбачається, що ТДВ «Миколаївська Аграрна Група» в особі директора ОСОБА_2 передав, а ОСОБА_1 прийняв нежитлову будівлю майстерня, Літ. А1, площею 945,1 кв.м.; прибудова, Літ. а1, площею 326,0 кв.м.; прибудова, Літ. а2, площею 27,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п.4 акт укладений у двох оригінальних примірниках, по одному примірнику для кожної із сторін, і є невід`ємною частиною договору купівлі продажу від 13.05.2020 р.

Даним актом сторони підтвердили, що товар переданий та отриманий і сторони не мають претензій один до одного.

Відповідно до типової форми № КО -1 до квитанції до прибуткового касового ордеру від 13 травня 2020 р. вбачається, що ОСОБА_1 оплатив вартість нерухомого майна за договором купівлі-продажу від 13.05.2020 р. в сумі 160000 (сто шістдесят тисяч) грн.. 00 коп.

Згідно довідки виданої начальником КП «Доманівське РБТІ» ОСОБА_3 від 23.09.2022 р. №475 встановле, що в КП «Доманівське РБТІ» на нежитлову будівлю (майстерна) за адресою АДРЕСА_1 згідно паперовим носіям станом на 31.12.2012 р. реєстрація права власності проводилась за Товариством з Додатковою Відповідальністю «Миколаївська Аграрна Група».

Технічний паспорт на нежитлову будівлю майстерню за адресою: АДРЕСА_1 виданий на Товариство з Додатковою Відповідальністю «Миколаївська Аграрна Група».

Відповідно до п. 15.6 Статуту ТДВ «Миколаївська Аграрна Група», органом, уповноваженим на укладання угод є директор, яким станом на дату укладання договору був ОСОБА_2 .

Згідно протоколу загальних зборів учасників товариства з додаткової відповідальністю "Миколаївська Аграрна Група" від 10.12.2019 р. учасниками даного товариства була надана згода на продаж нерухомого майна у виді нежитлової будівлі - майстерня, розташованої за адресою АДРЕСА_2 загальною площею 382,4 кв.м., ціна продажу 150000,00 грн.

Відповідно до п. 2.2 Договору, відповідач прийняв на себе зобов`язання здійснити за власні кошти нотаріальне посвідчення Договору та надати необхідні для цього оригінали документів не пізніше 6 місяців з дати його укладання сторонами.

Під час укладання Договору, позивач із керівником відповідача - ОСОБА_2 , домовився про те, що уповноважені представники сторін із оригіналами необхідних документів 20.05.2020 р. о 14 год. прибудуть до державного нотаріуса Доманівської державної нотаріальної контори за адресою: Миколаївська область, смт. Доманівка, вул. Центральна, 21 А, для спільного звернення до нього з метою нотаріального посвідчення договору.

21.05.2020 р. ОСОБА_1 направив до ТДВ «Миколаївська Аграрна Група» заяву а директор ТДВ «Миколаївська Аграрна Група» ОСОБА_2 21.05.2020 р. отримав заяву в якій зазначалося, що в якій просив 28.05.2020 р. о 14 год. направити уповноваженого представника відповідача з оригіналами документів до державного нотаріуса Доманівської державної нотаріальної контори за адресою: Миколаївська область, смт. Доманівка, вул. Центральна. 2і А. для спільного звернення до нього з метою нотаріального посвідчення договору.

Відповідно до відповіді директора ТДВ «Миколаївська Аграрна Група» Співака О.В. від 29.05.2020 р. №5 встановлено, що неможливість нотаріально посвідчити укладений договір від 13.05.2020 р. відсутня, оскільки товариство не здійснює господарську діяльність (зупинена), відсутні працівники, які можуть виконати вказані умови договору про нотаріальне посвідчення договору, відсутні грошові кошти для здійснення відповідних нотаріальних витрат.

Статтею 15 ЦК України зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст.317 ЦК України власникові надано право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

У відповідно до ч. 2 ст. 219 ЦК України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Ч.1 ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно із ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Ч.2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недісними» від 06.11.2009 року №9 з підстав недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину нікчемними є тільки правочини, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов`язковому нотаріальному посвідченню. При розгляді таких справ суди повинні з`ясувати, чи підлягає правочин обов`язковому нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину. У зв`язку з недодержанням вимог закону пронотаріальне посвідчення правочину договір може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених статями 218 та 220 ЦК України.

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах , що не забороняються законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч. 1, 3 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Відповідно до ст.392 вказаного Кодексу власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Аналізуючи письмові докази по справі, надані позивачем, судом встановлено, що товариство з додатковою відповідальністю "Миколаївська Аграрна Група", маючи у власності, документально підтвердженої, нежитлову будівлю - майстерню розпорядилася власністю нав свій розсуд, продавши зазначене нерухоме майно гр. ОСОБА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу, складеного у письмовій формі, підписаним сторонами угоди.

Сторони погодили між собою умови договору Товариство продало нежитлову будівлю, а ОСОБА_1 придбав її, сплативши за це кошти, що підтверджується квітанцією про сплату коштів та актом передачі нежитлової будівлі.

Після виконання умов договору, товариство з додатковою відповідальністю ухиляється від посвідчення укладеного договору нотарільно, що підтверджується листом -запрошення відповідача до нотаріальної контори від 21.05.2020 р., складеного позивачем, та відповіддю керівника підприємства ОСОБА_4 про відмову від нотарільного посвідчення укладеного договору.

Оскільки , між сторонами досягнуто домовленостей щодо усіх істотних умов договору, відбулося часткове виконання договору, але відповідач ухилився від його документального оформлення - нотаріального посвідчення, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Договір купівлі-продажу нежитлового приміщення підлягає визнанню його дійсним та доцільно визнати за позивачем право власності на даний об"єкт нерухомості.

Нежитлова будівля розташована на земельній ділянці, яка перебуває у комунальній власності.

Згідно ч 2 ст.141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

Беручи до уваги, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, судові витрати , документально підтверджені, у виді судового збору у розмірі 3200,00 грн. підлягають відшкодуванню позивачеві за рахунок відповідача.

На підставі наведеного, ст.ст.220,331,392,638,657, ЦК України, керуючись ст. ст.12,13,81,141,259,263-265ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу від 13.05.2020 р. та додаткову угоду до договору купівлі-продажу від 13.05.2020 р. нежитлової будівлі, майстерня, за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1299,0 кв.м.,, яка складається з: нежитлова будівля майстерня, літ. А1, площею 945,1 кв.м.; прибудова, літ. а1, площею 326,0 кв.м.; прибудова, літ. а2, площею 27,9 кв.м. укладеного між Товариством з Додатковою Відповідальністю «Миколаївська Аграрна Група» та ОСОБА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_3 ) право власності на нежитлову будівлю - майстерня, за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1299,0 кв.м.,, яка складається з: нежитлова будівля майстерня, літ. А1, площею 945,1 кв.м.; прибудова, літ. а1, площею 326,0 кв.м.; прибудова, літ. а2, площею 27,9 кв.м.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Миколаївська Аграрна Група" (ЄДРПОУ 00854891 с.Маринівка, вул.Симона Петлюри 13, Вознесенського району, Миколаївської області) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , прож. АДРЕСА_3 ) судові витрати у виді судового збору в сумі 3200,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення.

У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя : О. В. Кривенко