Ухвала

від 28.10.2024 по справі 954/903/24

НОВОВОРОНЦОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 954/903/24

Номер провадження 2/954/1014/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2024 рокусмт Нововоронцовка

Нововоронцовський районний суд Херсонської області в особі: головуючого судді Гончаренка О.В., за участю секретаря судового засідання Гром О.П., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 , в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Новоолександрівської сільської ради про встановлення місця проживання неповнолітніх дітей з батьком та знаходження на його утриманні, самостійного виховання дітей віком до 18 років,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом представника позивача ОСОБА_1 , в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Новоолександрівської сільської ради про встановлення місця проживання неповнолітніх дітей з батьком та знаходження на його утриманні, самостійного виховання дітей віком до 18 років.

17.09.2024 позивач і відповідач подали спільну заяву про затвердження мирової угоди по даній справі, в якій визначили наступні умови: визначити місце проживання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з позивачем; визначити місце проживання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з позивачем; за взаємною згодою Сторони домовились, що позивач ОСОБА_2 , буде самостійно займатися вихованням своїх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та матеріально утримувати їх, на свій розсуд на користь дітей до їх повноліття, що пов`язано з вихованням дітей, у тому числі щодо оформлення та підписання необхідних документів, плати за проїзд, лікування, проживання, харчування, проходження навчання та відвідування шкільного/навчального/спортивного та/або лікувального закладів, тощо, з правом представництва інтересів дитини з цих питань у компетентних державних або недержавних органах, у тому числі в органах місцевого самоврядування та їх структурних підрозділах, правоохоронних органах, судах, митниці та прикордонній службі, адміністраціях шкільних/навчальних/спортивних та/або лікувальних закладах, а також у взаємодії з фізичними та/або юридичними особами, тощо.

Відповідно до статті 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. До ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: 1) умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; 2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Отже, вирішуючи питання щодо затвердження мирової угоди, суд має з`ясувати чи не суперечать умови мирової угоди вимогам закону, а також чи не будуть порушені мировою угодою права чи охоронювані законом інтереси інших осіб.

Відповідно до статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Відповідно до статті 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року зазначив, що в таких справах основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини.

Тобто в усіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.

При розгляді справ щодо місця проживання дитини суд, насамперед, має виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, та балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини й обов`язком батьків діяти в її інтересах.

Отже, рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Суд враховує, що предметом цієї цивільної справи є визначення місця проживання дітей, одна з яких досягла чотирнадцяти років. Відповідні висновки щодо визначення місця проживання малолітньої дитини від органу опіки і піклування відсутні.

Відтак визначення місця проживання дітей з батьком може не відповідати їх інтересам, що може бути з`ясовано судом лише після повного та всебічного розгляду справи, за результатами якого суд може як погодитися, так і не погодитися з висновком органу опіки та піклування.

До того ж питання визначення самостійного виховання своїх дітей та їх матеріального утримання не може бути предметом мирової угоди, яка затверджується судом.

За таких обставин узатвердженні мирової угоди та закритті провадження у справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 255 ЦПК України слід відмовити.

Керуючись ст. 207 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в затвердженні мирової угоди, укладеної між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Новоолександрівської сільської ради про встановлення місця проживання неповнолітніх дітей з батьком та знаходження на його утриманні, самостійного виховання дітей віком до 18 років.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяО.В. Гончаренко