Рішення

від 29.10.2024 по справі 944/4580/24

ЯВОРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 944/4580/24

Провадження №2-а/944/53/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2024 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Матвіїва І.М.

з участю секретаря судового засідання Леньо Б.Ю.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Яворів, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення №445 від 05 серпня 2024 року.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 05 серпня 2024 року було винесено постанову №445 про притягнення його, ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000,00 грн. Вважає, що дана постанова є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки, 25.10.2002 він зарахований у запас, з 13.01.2003 по теперішній час перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 . Указом Президента України від 24.02.2022 року №69/22 оголошено проведення загальної мобілізації по всій території України. Закон 10449 має дві прив?язки, але до різних дат з моменту яких починається обов?язок прийти і оновити свої військово облікові дані.

Обов?язок оновити свій контактний телефон, місце реєстрації, місце проживання чи навіть наявності електронної пошти виникає з моменту набрання чинності Закону 10449, тобто після 18 травня 2024 року. В період часу з 13.05.2024 року по 02.08.2024 року позивач перебував за кордоном, по поверненню одразу, зокрема 05.08.2024 року прибув у ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення своїх військово-облікових даних. Вважає, що дії відповідача щодо винесення зазначеної постанови є незаконними, а саму постанову протиправною і такою, що підлягає безумовному скасуванню з наведених підстав. Викладені обставини свідчать про те, що постанова №445 від 05.08.2024 року, винесена відповідачем за відсутністю належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт вчинення ним правопорушення, передбаченого ч.2 ст.210 КУпАП.

Просив суд, визнати протиправною та скасувати постанову №445 від 05.08.2024 року про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.210 КУпАП.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_4 правом подачі відзиву, передбаченого статтею 175 КАС України, не скористався, відзивів на позовну заяву на адресу суду не надходило.

Ухвалою судді від 23.08.2024 року відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд справи.

Позивач в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов просить задовольнити.

Представник відповідачав судовезасідання повторноне з`явився,03.09.2024подав заявупро розглядсправи увідсутності представника ІНФОРМАЦІЯ_4 , просить розглянути в порядку письмового провадження.

За таких обставин, суд вбачає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні на підставі ч.9 ст.205 КАС України.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до положень ч.4ст.229 КАС України.

Оскільки в судове засідання 23.10.2024 не з`явилися всі учасники справи, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження, як передбачено ч.5 ст.250 КАС України, є дата складення повного судового рішення 29.10.2024.

Дослідивши та перевіривши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, суд встановивнаступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

За приписами ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Згідноз постановою№445від 05.08.2024року,винесеною начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_1 підданий адміністративномустягненню увигляді штрафув розмірі17000грн завчинення адміністративногоправопорушення,передбаченогоч.2ст.210КУпАП,а саме: ОСОБА_1 не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов?язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки про що свідчать дані з електронного кабінету військовозобов?язаного (дата оновлення 05.08.2024), чим порушив правила військового обліку, які визначені додатком 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів, затверджених постановою КМ України №1487.

Відповідно до п.23 Порядку призовники, військовозобов`язані та резервісти в разі зміни адреси їх місця проживання або інших персональних даних зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, зокрема у випадках, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 "Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад", через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-комунікаційні системи.

Призовники, військовозобов`язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.

Відповідно до ч.7 ст.1 Закону № 2232-ХІІ виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

18.05.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-ІХ від 11.04.2024. Цим Законом положення ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" викладено в новій редакції, згідно якої, зокрема встановлено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Статтею 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

19.05.2024 набрав чинності Закон України № 3696-ІХ «Про внесення змін до КУпАП щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким ст.210 КУпАП доповнено частиною третьою, а саме: щодо порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.

Згідно зі ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Стаття 58 Конституції України закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Частиною 2 статті 58 Конституції України передбачено, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Згідно із ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Суд зазначає, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а також відповідати принципу законності. Чинним законодавством заборонено притягнення особи до адміністративної відповідальності, якщо на момент подій адміністративна відповідальність не була передбачена певною нормою КУпАП, адже закони, що встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

В цій же справі судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , в позовні заяві зазначив, що дані він оновив 05.08.2024. Витяг про оновлення даних з бази даних доданий до позовної зави.

З 19.05.2024 Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» встановлено 60-денний строк уточнити громадянам України свої дані щодо виконання військового обов`язку, що включає виконання правил військового обліку, і одночасно введено норму ч.3 ст.210 КУпАП, яка передбачає адміністративну відповідальність за невиконання цих правил.

На виконання ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» ОСОБА_1 з`явився до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з витягом, проте на нього було складено протокол за ч.2 ст.210 КУпАП за те, що не став на військовий облік, протягом 60 днів з 19.05.2024.

Тобто, для притягнення особи до відповідальності та кваліфікації дій цієї особи за ч.2 ст.210 КУпАП необхідна повторність протягом року вчинення вказаного порушення, тобто за ч.1 ст.210 КУпАП.

В протоколі про адміністративне правопорушення №445 від 05.08.2024 відсутні дані про попереднє притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .

Отже, з наведено виходить що позивач до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.210 КУпАП не притягувався, а відтак неправомірним є притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 210 КУпАП.

Крім того, нормою ч.2 ст.210 КУпАП, що діяла на час винесення оскаржуваної постанови, не передбачено санкцію у вигляді стягнення штрафу у розмірі 17000,00 грн.

Суд зазначає, що статтею 210 КУпАП визначено, що: (ч. 1 статті) порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, - тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

(ч. 2 статті) повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(ч. 3 статті) вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно положень ЗУ «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014 року, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Крім того, Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває по даний час.

Відтак, порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, станом на 05.08.2024 року могло бути кваліфікованим за ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Суд наголошує на тій обставині, що як у протоколі про адміністративне правопорушення №454 від 05.08.2024 року, так і в постанові інкриміновано вчинення правопорушення за ч.2 ст.210 КУпАП, що є помилковим.

В даному випадку, є невірна кваліфікація правопорушення.

Постановою №445 Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210 КУпАП, однак кваліфікованою ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.210 КУпАП, є повторне протягом року вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню. Натомість, в Протоколі б\н та Постанові №445, не зазначено, що ОСОБА_1 раніше притягався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.210 КУпАП.

Постанова №445 винесена відповідачем за відсутністю належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт вчинення Позивачем правопорушення, передбаченого ч.2 ст.210 КУпАП. В оскаржуваній постанові, як докази вчинення Позивачем адміністративного правопорушення вказується тільки протокол б/н. Як зазначалося вище, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи. До зазначеного протоколу Позивачем не було долучено яких-небудь доказів.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З оскаржуваної постанови №445 від 05.08.2024 виходить, що посадовою особою при розгляді справи про адміністративне правопорушення не виконано вимоги ст. 280 КУпАП.

Водночас, представником відповідача суду не надано жодного доказу, який би спростовував наведені вище встановленні обставини. Отже, відповідачем не вірно кваліфіковані дії позивача та не доведено правомірність оскаржуваного рішення.

Статтею ст.251 КУпАП передбачено, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Постанова яка є предметом спору між сторонами не може розглядатись як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.

Дослідивши подані позивачем докази в сукупності, оцінивши їх за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд прийшов до висновку, що вина позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.210 КУпАП не була доведена.

Як передбачено ч.4 ст.159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити.

На підставі викладеного, керуючисьст.19 Конституції України, ч.2 ст.210 КУпАП, ст.6, 8,9,72,77,134,242,243-246,262,286 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №445 датовану 05.08.2024 про накладення стосовно ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.210 КУпАП у виді штрафу в сумі 17000,00 гривень.

Справу про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.210 КУпАПвідносно ОСОБА_1 закритиза відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 29 жовтня 2024 року.

Повне найменування сторін:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_6 ,адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 . Код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Суддя І.М.Матвіїв