Постанова

від 29.10.2024 по справі 689/2076/24

ЯРМОЛИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Справа № 689/2076/24

1-кс/689/155/24

УХВАЛА

29 жовтня 2024 року селище Ярмолинці

Слідчий суддя Ярмолинецького районного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , начальника сектору дізнання Відділення поліції № 3 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області капітана поліції ОСОБА_3 розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого дізнавача сектору дізнання Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області капітана поліції ОСОБА_4 про передачу активів в управління АРМА шляхом реалізації майна, на яке накладено арешт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024242240000030 від 11.09.2024 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України,

встановив:

23.10.2024 старший дізнавач сектору дізнання Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області капітан поліції ОСОБА_5 звернулася до суду з клопотанням, погодженим прокурором, про передачу активів в управління АРМА шляхом реалізації майна, на яке накладено арешт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024242240000030 від 11.09.2024 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.

Ухвалою Ярмолинецького районного суду від 25.09.2024 року накладено арешт на 54,8750 га сої, яка вирощується на земельній ділянці за межами с.Калюсик Віньковецької ТГ Хмельницького району Хмельницької області за кадастровим номером 6820684000:11:004:0013, загальною площею 57, 6069 га.

В обґрунтування клопотання дізнавач посилається на те, що в ході вирішення питання на предмет наявності підстав для представництва інтересів держави при використанні на території Віньковецької селищної ТГ земельних ділянок сільськогосподарського призначення та за результатами опрацювання інформацій з ІНФОРМАЦІЯ_1 « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та Gisfile Карти ( ІНФОРМАЦІЯ_3 встановлено факт можливого самовільного зайняття земельної ділянки загальною площею 57,6069 га розташованої за межами населеного пункту с. Калюстик Віньковецької селищної ради за кадастровим номером 6820684000:11:004:0013 шляхом посіву сільськогосподарської культури (сої).

19 вересня 2024 року здійснено огляд земельної ділянки, що розташована за межами с.Калюсик Віньковецької ТГ, Хмельницького району, за кадастровим номером 6820684000:11:004:0013, в ході чого було підтверджено факт самовільного зайняття земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності Віньковецької ТГ, а саме здійснено вирощування сільськогосподарської культурної рослини сої, площею 54,8750 га.

25 вересня 2024 року Ярмолинецьким районним судом Хмельницької області накладено арешт на 54,8750 га сої, яка вирощується на земельній ділянці за межами населеного пункту с. Калюсик Віньковецької ТГ Хмельницького району Хмельницької області за кадастровим номером 6820684000:11:004:0013 загальною площею 57,6069 га.

Згідно з відкритих Інтернет джерел, зокрема « ОСОБА_6 » ( ІНФОРМАЦІЯ_4 встановлено, що середня ринкова вартість 1 тонни сої у Хмельницькій області становить 305 Доларів США, що в перерахунку становить 16190 гривень. Із одного гектару поля, із середньою врожайністю, можна зібрати близько 2 т. урожаю сої дані « ОСОБА_7 » ( ІНФОРМАЦІЯ_5 та сайт Lidea ІНФОРМАЦІЯ_6

Враховуючи вище викладене, із земельної ділянки за межами населеного пункту АДРЕСА_1 за кадастровим номером 6820684000:11:004:0013 загальною площею 57,6069 га., де посіяна соя площею 54,8750 га можна зібрати орієнтовно близько 109 т. урожаю, що по ринковій вартості становити 33245 Доларів США, що в перерахунку становить 1764710 гривень.

Дізнавач в судовому засіданні підтримав клопотання.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення дізнавача, дослідивши матеріали, додані до клопотання, приходить до висновку, що клопотання слід задоволити.

Так, у постанові Обєднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду по справі № 758/16546/18 від 27 січня 2020 року зазначенео, що речові докази відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК є процесуальним джерелом доказів у кримінальному провадженні. При цьому їх зберігання є однією з гарантій реалізації завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК, та умовою дотримання прав осіб, права котрих було обмежено, у тому числі й майнові, щодо речей чи майна, яке визнано речовим доказом у кримінальному провадженні і на яке ухвалою слідчого судді уже накладено арешт. Тобто це судове рішення вирішує інше питання, яке перебуває поза межами розділу ІІ КПК, що визначає заходи забезпечення кримінального провадження та підстави їх застосування, у тому числі й глави 17 КПК, яка регламентує порядок накладення арешту на майно у кримінальному провадженні. Зокрема, така ухвала слідчого судді, якою визначається порядок зберігання речових доказів у кримінальному провадженні шляхом передачі в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів,встановлює спосіб їх (речових доказів) зберігання. Таким чином, потрібно розрізняти підстави для арешту майна від передачі такого майна на зберігання як речового доказу у кримінальному провадженні, у тому числі передачі майна в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, а їх ототожнення є помилковим. Чинний кримінальний процесуальний закон у ст. 100 чітко передбачає порядок зберігання речових доказів і документів та вирішення питання про спеціальну конфіскацію. Зокрема, у ч. 2 цієї статті регламентовано, що зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 року № 1104 «Про реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу України» затверджено Порядок зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження (далі порядок). Так, забезпечення схоронності тимчасово вилученого майна врегульовано у п. 27 вказаного Порядку, де зазначено, що схоронність такого майна забезпечується згідно з пунктами 126 цього Порядку до повернення майна власнику у зв`язку з припиненням тимчасового вилучення майна або до постановлення слідчим суддею, судом ухвали про накладення арешту на майно. При цьому за п. 28 Порядку речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, які через громіздкість або з інших причин, визначених у КПК, не можуть зберігатися без зайвих труднощів в обладнаних приміщеннях або в інших місцях зберігання, визначених у пунктах 1726 цього Порядку, передаються (крім випадків, коли такі речові докази повернуто власникові або передано йому на відповідальне зберігання) за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності за рішенням слідчого судді, суду торговельному підприємству для реалізації, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження. Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 100 КПК речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості. Також згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову лише щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року. Крім того, вказано, що зазначені активи приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів, копії яких надсилаються Національному агентству не пізніше наступного робочого дня після їх винесення (надання) з відповідним зверненням прокурора (п. 2 ч. 1 ст. 19 Закону). Отже, кримінальне процесуальне законодавство передбачає спеціальну процедуру (особливий спосіб) визначення порядку зберігання речових доказів у кримінальному провадженні шляхом передачі в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Зокрема, звернення до суду з клопотанням щодо визначення порядку зберігання речових доказів у кримінальному провадженні, а слідчий суддя, керуючись положеннями ст. 100, 171-173, ч. 3 ст. 309 КПК та п. 2 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», розглядає таке клопотанням про визначення порядку зберігання речових доказів, у тому числі й майна, на яке накладено арешт, у кримінальному провадженні. Тобто при розгляді питання про визначення порядку зберігання речових доказів у кримінальному провадженніслід керуватися як загальними нормами, зокрема щодо порядку розгляду подання слідчого, так і спеціальними, зокрема частинами 2, 6 та 7 ст. 100 КПК щодо порядку зберігання речових доказів, а також ч. 1 ст. 309 КПК щодо переліку судових рішень слідчого судді, які підлягають оскарженню в апеляційному порядку.

25 вересня 2024 року слідчим суддею Ярмолинецького районного судом Хмельницької області накладено арешт на 54,8750 га сої, яка вирощується на земельній ділянці за межами населеного пункту с. Калюсик Віньковецької ТГ Хмельницького району Хмельницької області за кадастровим номером 6820684000:11:004:0013 загальною площею 57,6069 га.

Згідно з абз. 3 ч. 6 ст. 100 КПК України, речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості.

Законом України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (далі - Закон) передбачено, що АРМА є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, та/або з управління активами, на які накладено арешт або які конфісковано у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 9 Закону, Національне агентство, зокрема забезпечує здійснення заходів оцінки, ведення обліку та управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні.

Пунктом 4 ст. 1 цього Закону передбачено, що управління активами - діяльність із володіння, користування та розпорядження активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, та вирішено питання про їх передачу Національному агентству, тобто забезпечення збереження активів, збереження (за можливості - збільшення) їх економічної вартості, передача їх в управління або реалізація активів у випадках та порядку, передбачених цим Законом, а також реалізація активів, конфіскованих у кримінальному провадженні чи стягнених за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.

Пунктом 1 ч.1 ст. 1 цього Закону передбачено, що активами є кошти, майно, майнові та інші права, на які може бути накладено або накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковані за рішенням суду у кримінальному провадженні чи стягнені за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.

У той же час, згідно з ч. 1 ст. 19 Закону Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, сума або вартість яких перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня відповідного року.

Частинами 2, 3 ст. 21 Закону передбачено, що нерухоме майно, прийняте Національним агентством в управління, підлягає оцінці, яка здійснюється визначеними за результатами конкурсу суб`єктами оціночної діяльності, та передачі в управління визначеним за результатами конкурсу юридичним особам або фізичним особам - підприємцям у порядку, встановленому законодавством про державні (публічні) закупівлі. Управління активами здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Управління такими активами здійснюється на умовах ефективності, а також збереження (за можливості - збільшення) їх економічної вартості. Управитель має право на плату (винагороду), а також на відшкодування необхідних витрат, зроблених ним у зв`язку з управлінням активами, що відраховуються безпосередньо з доходів від використання прийнятих в управління активів. Управитель не має права відчужувати активи, прийняті ним в управління.

Дія договору про управління активами припиняється у разі скасування арешту прийнятих в управління активів або їх конфіскації, спеціальної конфіскації, іншого судового рішення про їх стягнення в дохід держави. Ці та інші умови управління активами зазначаються в договорі між Національним агентством та управителем.

Нерухоме майно не може бути передано для реалізації без згоди власника такого майна до винесення обвинувального вироку суду, що набрав законної сили, або іншого судового рішення, що набрало законної сили, яке є підставою для застосування спеціальної конфіскації відповідно до КПК України.

Передання арештованого майна в управління має забезпечувати досягнення мети арешту, визначеної у статті 170 КПК України. Проте це не дозволяє ототожнювати арешт майна з переданням такого майна на зберігання як речового доказу у кримінальному провадженні, у тому числі з переданням майна для здійснення Національним агентством заходів з управління ним (постанова об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 27.01.2020 у справі № 758/16546/18).

Аналізуючи вищезазначені положення законодавства, при вирішенні питання про можливість передачу вказаного у клопотанні нерухомого майна в управління АРМА, слідчий суддя має встановити:

1)вартість такого майна перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2)вказане майно є речовими доказами у цьому кримінальному провадженні;

3)на вказані речові докази накладено арешт у кримінальному провадженні;

4)така передача можлива без шкоди для кримінального провадження та її метою є забезпечення збереження таких речових доказів або збереження їхньої економічної вартості.

Так, ухвалою слідчого судді Ярмолинецького районного суду від 03.10.2024 в управління Центрально-західного міжрегіонального територіального управління АРМА з місцезнаходженням у м. Вінниця передано 54,8750 га сої, яка вирощується на земельній ділянці за межами населеного пункту с. Калюсик Віньковецької ТГ Хмельницького району за кадастровим номером 6820684000:11:004:0013 загальною площею 57,6069 га.

Разом з тим, відповідно до листа Департаменту менеджменту активів Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів від 15.10.2024 №1269/6.1-26-24/6.1 зазначено про необхідність ухвалення слідчим суддею рішення про передачу активів (сої) в управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, шляхом реалізації у відповідності до статей 1, 9, 19, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».

Отже, не передача майна, на яке накладено арешт (54,8750 га сої, яка вирощується на земельній ділянці за межами населеного пункту АДРЕСА_1 за кадастровим номером 6820684000:11:004:0013 загальною площею 57,6069 га) в управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, може призвести до незбереження цих речових доказів, а тому клопотання є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 132, 170 - 173 КПК України, -

постановив:

Клопотання задовольнити.

Передати майно на, яке накладено арешт, а саме 54,8750 га сої, яка вирощується на земельній ділянці за межами населеного пункту с. Калюсик Віньковецької ТГ Хмельницького району Хмельницької області за кадастровим номером 6820684000:11:004:0013 загальною площею 57,6069 га. в управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, шляхом реалізації у відповідності до статей 1, 9, 19, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».

Ухвала про передачу майна підлягає негайному виконанню.

Копію ухвали вручити дізнавачу, особі, у володінні якої знаходилось майно,та прокурору.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 29.10.2024.

Слідчий суддя Андрій КУЛЬБАБА

Слідчий суддя (підпис) ОСОБА_8

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Слідчий суддя ОСОБА_8

29.10. 2024