Постанова

від 24.10.2024 по справі 148/1585/23

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 148/1585/23

Провадження № 22-ц/801/2010/2024

Категорія: 23

Головуючий у суді 1-ї інстанції Дамчук О. О.

Доповідач:Оніщук В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2024 рокуСправа № 148/1585/23м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Оніщука В. В. (суддя-доповідач),

суддів: Копаничук С. Г., Голоти Л. О.,

з участю секретаря судового засідання Литвина С. С.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Ремонтник»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 17 липня 2024 року, ухвалене у складі судді Дамчука О. О. у залі суду,

встановив:

Короткий зміст вимог

У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом до ТОВ «Ремонтник» про стягнення орендної плати та розірвання договорів оренди земельних ділянок.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , який був братом позивачки ОСОБА_1 .

Після його смерті ОСОБА_1 успадкувала земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: площею 1,5532 га з кадастровим номером 0524386200:01:001:0380; площею 1,5554 га з кадастровим номером 0524386200:01:001:0381; та площею 1,6126 га з кадастровим номером 0524386200:01:001:0383, які розташовані на території Тиманівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області.

За життя, 28 серпня 2017 року ОСОБА_2 уклав договори оренди зазначених земельних ділянок з ТОВ «Ремонтник» строком на 49 років.

За умовами договорів (пункт 9) орендна плата становить 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у грошовій, або натуральній формі.

Після оформлення спадщини позивачка зверталась до відповідача з проханням надати копії договорів та документи сплати покійному брату орендної плати та чи зареєстровані права оренди в Державному реєстрі речових прав, оскільки договорів оренди у неї не було, але лист повернувся з зазначенням «за закінченням терміну зберігання».

Позивач зазначає, що від дати укладення договорів відповідачем жодного разу не сплачувалась орендна плата та загальна заборгованість за трьома земельними ділянками за період з 2018 року по 2022 рік включно становить 56 537 грн.

З урахуванням викладеного ОСОБА_1 , звернувшись в суд із даним позовом, просила:

- стягнути з ТОВ «Ремонтник» на її користь заборгованість за договорами оренди землі б/н укладеними 28 серпня 2017 року між ТОВ «Ремонтник» та ОСОБА_1 за оренду земельних ділянок, площею 1,5532 га, кадастровий номер 0524386200:01:001:0380; площею 1,5554 га, кадастровий номер 0524386200:01:001:0381; площею 1,6126 га кадастровий номер 0524386200:01:001:0383, які розташовані на території Тиманівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області, за період з 2018 по 2022 роки включно, в сумі 56 537 грн.;

- розірвати договори оренди землі б/н укладені 28 серпня 2017 року між ТОВ «Ремонтник» та ОСОБА_1 щодо оренди земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,5532 га, кадастровий номер 0524386200:01:001:0380; площею 1,5554 га, кадастровий номер 0524386200:01:001:0381; площею 1,6126 га кадастровий номер 0524386200:01:001:0383, які розташовані на території Тиманівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області;

- вирішити питання розподілу судових витрат.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 17 липня 2024 року позовні вимоги задоволено частково:

- стягнуто з ТОВ «Ремонтник» на користь ОСОБА_1 9 128,04 грн орендної плати за 2022 рік за договорами оренди землі б/н укладеними 28 серпня 2017 року між ТОВ «Ремонтник» та ОСОБА_2 за оренду земельних ділянок з кадастровими номерами 0524386200:01:001:0380, 0524386200:01:001:0381, 0524386200:01:001:0383, (цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), розташованих на території Тиманівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області.

- в іншій частині вимог відмовлено;

- вирішено питання судових витрат.

Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що факт систематичного порушення умов договорів оренди земельних ділянок щодо отримання орендної плати ОСОБА_2 не знайшов підтвердження під час розгляду справи.

Натомість матеріалами справи підтверджується належне виконання ТОВ «Ремонтник» зобов`язання щодо сплати орендної плати за договорами оренди землі за період з 2017 року по час смерті орендодавця, а тому дійшов висновку про наявність підстав для стягнення орендної плати лише за 2022 рік.

Крім того, суд першої інстанції виснував, що ОСОБА_1 не виконала належним чином умов договорів оренди земельних ділянок та не повідомила орендаря у місячний термін про прийняття нею спадщини та набуття права власності на орендовані земельні ділянки. Відтак підстави для розірвання договорів оренди земельних ділянок відсутні.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, а також на неповно з`ясовані обставини справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 21 серпня 2024 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Оніщук В. В., судді: Копаничук С. Г., Рибчинський В. П.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 26 серпня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі, надано строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та матеріали справи витребувано із суду першої інстанції.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 11 вересня 2024 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Оніщук В. В., судді: Копаничук С. Г., Міхасішин І. В.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 16 вересня 2024 року справу призначено до розгляду на 03 жовтня 2024 року о 10 год. 15 хв., однак за клопотанням представника відповідача розгляд справи відкладено на 24.10.2024 року о 10 год. 10 хв.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 23 жовтня 2024 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Оніщук В. В., судді: Копаничук С. Г., Голота Л. О.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

У апеляційній скарзі позивач зазначає, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що відповідач продовжує систематичну невиплату орендної плати з 2022 року по даний час, що свідчить про порушення ним умов договорів оренди земельних ділянок та є підставою для їх розірвання.

Вказує, що висновок суду про неналежне повідомлення орендаря про зміну власника земельних ділянок є хибним, оскільки ОСОБА_1 направляла на офіційну адресу ТОВ «Ремонтник» заяву з копіями документів, однак, останнім не отримано лист з власної вини.

Крім того, відповідач підтвердив факт звернення ОСОБА_1 із повідомленням про зміну власника земельних ділянок, а тому позивачка вжила всіх необхідних заходів для належного повідомлення орендаря про зміну орендодавця.

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

В судовому засіданні позивач та її представник апеляційну скаргу підтримали з посиланням на викладені у ній підстави.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення апеляційної скарги заперечував.

Фактичні обставини, встановлені судом

Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 28 серпня 2017 року ОСОБА_2 передав в строкове платне користування ТОВ «Ремонтник» земельну ділянку з кадастровим номером 0524386200:01:001:0380 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,5532 га, розташовану на території Тиманівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області на строк 49 років. Вказаний договір зареєстрований у Державному реєстрі речових прав вчинено запис № 39618911 від 12.02.2018 року (а. с. 14, 80-82).

За договором оренди земельної ділянки від 28 серпня 2017 року ОСОБА_2 передав в строкове платне користування ТОВ «Ремонтник» земельну ділянку з кадастровим номером 0524386200:01:001:0381 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,5554 га, розташовану на території Тиманівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області на строк 49 років 6 місяців. Вказаний договір зареєстрований у Державному реєстрі речових прав вчинено запис № 39638380 від 12.02.2018 року (а. с. 16, 83-87).

Також договором оренди земельної ділянки від 28 серпня 2017 року ОСОБА_2 передав в строкове платне користування ТОВ «Ремонтник» земельну ділянку з кадастровим номером 0524386200:01:001:0383 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,6126 га, розташовану на території Тиманівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області на строк 49 років 6 місяців. Вказаний договір зареєстрований у Державному реєстрі речових прав вчинено запис № 39638247 від 12.02.2018 року (а. с. 19-20, 88-90).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 25 травня 2022 року (а. с. 8).

На підставі свідоцтв про право на спадщину за законом, посвідченого 23 березня 2023 року державним нотаріусом Тульчинської державної нотаріальної контори Тимчик Н.Ф. та зареєстрованих в реєстрі за № № 2-641; 2-640; 2-638, ОСОБА_1 успадкувала після смерті свого брата ОСОБА_2 земельні ділянки, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,5532 га, кадастровий номер 0524386200:01:001:0380, площею 1,5554 га, кадастровий номер 0524386200:01:001:0381, та площею 1,6126 га, кадастровий номер 0524386200:01:001:0383, які розташовані на території Тиманівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області та належали спадкодавцю на підставі свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 05 листопада 2016 року та за законом від 28 квітня 2016 року (а. с. 10, 12, 17).

Право власності на вказані земельні ділянки зареєстровано за спадкоємцем ОСОБА_1 23 березня 2023 року (а. с. 11, 15, 18).

Позиція суду апеляційної інстанції

Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, дійшов таких висновків.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За змістом частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Указаним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає у повній мірі.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно достатті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ізстаттею 629 ЦК України,договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої та другоїстатті 651 ЦК України,зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 2 Закону України «Про оренду землі»(в редакції, чинній на момент укладання договору) передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюютьсяЗемельним кодексом України,Цивільним кодексом України, цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі статтею 13 вказаної редакціїЗакону України «Про оренду землі»,договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно достатті 15 Закону України «Про оренду землі»,істотними умовамидоговору орендиземлі є:об`єкт оренди(кадастровийномер,місце розташування та розмірземельної ділянки); датаукладення тастрок діїдоговору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з положеннями статей 21, 22 Закону України «Про оренду землі»,орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно доПодаткового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Орендна платасправляєтьсяугрошовій формі.Зазгодою сторінрозрахункищодоорендної платизаземлюможуть здійснюватисяунатуральній формі.Розрахунок унатуральній формімає відповідатигрошовому еквівалентувартості товарівза ринковимицінами надатувнесенняорендної плати. Розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі.

Відповідно до частини першоїстатті 32 Закону України «Про оренду землі», на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями24і25цьогоЗаконута умовами договору.

Пункт д) частини першоїстатті 141 ЗК Українипередбачає, щопідставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Отже, підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суду у постановіОб`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі №183/262/17 (провадження №61-41932сво18), Верховний Суд у постанові від 20 листопада 2023 року усправі №499/793/21 (провадження №61-8740 св 23).

За змістом ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У даній справі встановлено, що договори оренди, які оспорює позивачка, укладені 28 серпня 2017 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Ремонтник».

Пунктом 11 вказаних договорів визначено, що орендна плата вноситься до 31 грудня кожного року оренди.

При цьому, в матеріалах справи наявні видаткові касові ордери, якими підтверджується сплата орендної плати ОСОБА_2 за 2018-2021 роки та отримання останнім цієї сплати, про що свідчить його підпис на них (а. с. 145-148).

Крім того, відповідачем надано довідку про сплату податків при виплаті орендної плати ОСОБА_2 за 2018-2021 роки (а. с. 91).

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про недоведеність факту систематичної несплати орендної плати ОСОБА_2 , із яким ТОВ «Ремонтник» уклало договори оренди земельних ділянок.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер (а. с. 8).

23 березня 2023 року, на підставі свідоцтв про право на спадщину серій НСК №500507, НСК №500509, НСК №500510 від 23 березня 2023 року, ОСОБА_1 зареєструвала право власності на земельні ділянки площею 1,5532 га, кадастровий номер 0524386200:01:001:0380; площею 1,5554 га, кадастровий номер 0524386200:01:001:0381; площею 1,6126 га кадастровий номер 0524386200:01:001:0383, які розташовані на території Тиманівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області (а. с. 10-20).

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (статті 1218 ЦК України).

Частиною третьою статті 1223 ЦК України визначено, що спадщина належить спадкодавцю від дня відкриття спадщини. Тобто дата оформлення спадщини, а саме отримання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину не може обмежувати можливість реалізації належних спадкоємцю прав власника від дня відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 148-1 ЗК України визначено, що до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

У разі переходу права власності на земельну ділянку, що перебуває у постійному користуванні, від держави до територіальної громади або від територіальної громади до держави до набувача земельної ділянки переходять права та обов`язки власника земельної ділянки за правовідносинами постійного користування нею.

Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів.

Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.

Отже, на спадкоємця, який прийняв спадщину, покладається обов`язок повідомити орендаря про зміну власника орендованих земельних ділянок.

Матеріалами справине доведеноздійснення ОСОБА_1 належного повідомлення ТОВ«Ремонтник» проприйняття неюспадщини післясмерті ОСОБА_2 ,твердження жапелянта пронеотримання повідомленняіз власноївини ТОВ«Ремонтник» та визнання останнім повідомлення про зміну власника земельних ділянок не підтверджуються належними та допустимими доказами.

Факт повернення листа про набуття ОСОБА_1 права власності на спірні орендовані земельні ділянки та його повернення на адресу позивача з зазначенням «за закінченням терміну зберігання» не свідчить про повідомлення відповідача належним чином про зміну власника спірних земельних ділянок.

На думку суду, позивач не довела належними та допустимими доказами той факт, що вона, відповідно до вимог ст. 148-1 ЗК України, протягом одного місяця з дня набуття права власності на земельні ділянки повідомила про це користувачів земельних ділянок із зазначенням:

- кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки;

- найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника;

- місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси;

- платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі).

Зважаючи на викладене, доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими.

Щодо тверджень скаржника про систематичну несплату орендної плати ТОВ «Ремонтник» з 2022 року по даний час, апеляційний суд зауважує, що вказане не було предметом позову та не входить до позовних вимог ОСОБА_1 у цій справі, а тому, згідно з вимогами ч. 6 ст. 367 ЦПК України, не розглядаються та є безпідставними.

Крім того, оскільки позивачем не доведено факт не сплати орендної плати орендодавцю ОСОБА_2 за 2018-2021 роки, за його життя, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення орендної плати за ті самі роки спадкодавцю ОСОБА_1 .

Рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ТОВ «Ремонтник» на користь ОСОБА_1 9 128,04 грн орендної плати за 2022 рік за оспорюваними договорами оренди землі сторонами не оскаржується, а тому в силу вимог ст. 367 ЦПК України, апеляційним судом не переглядається.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення процесуального права або неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. При вирішенні вказаної справи судом правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони, хоча пункт 1 статті 6 і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент (рішення у справі «Ruiz Toriya v. Spaine», заява від 09 грудня 1994 року № 18390/91, § 29). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення у справі «HIRVISAARI v. FINLAND», заява від 27 вересня 2001 року № 49684/99, § 2).

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанціїбез змін як законне та обґрунтоване.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, судові витрати у зв`язку із переглядом рішення місцевого суду у суді апеляційної інстанції слід залишити за ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 17 липня 2024 року залишити без змін.

Судові витрати, понесені ОСОБА_1 у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, залишити за нею.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Повна постанова складена 29 жовтня 2024 року.

Головуючий В. В. Оніщук

Судді С. Г. Копаничук

Л. О. Голота