Рішення
від 18.12.2007 по справі 4/493-07
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/493-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18


Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

18.12.2007                                                                Справа №  4/493-07

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом закритого акціонерного товариства "Украгротехніка" в особі філіалу "Таврія" закритого акціонерного товариства "Украгротехніка" м. Херсон

до   товариства з обмеженою відповідальністю "Лоялті" м. Херсон  

про   стягнення   27.223грн.59коп.

 

за участю  представників сторін:

від  позивача -  директор філії «Таврія» Авраменко А.В.

від  відповідача -  не з'явився  

          Позивач звернувся з  позовною  заявою  якою  просить  стягнути  з  відповідача 20.960грн.00коп. основного боргу,    3.877грн.60коп. втрат від інфляції,  628грн.80коп. –3% річних та 1757грн.19коп. пені, посилаючись  на невиконання відповідачем своїх  обов'язків по  розрахунках  за надані послуги  по збиранню ранніх  зернових  культур згідно з  договором №7/08/ЗЗ від 04.07.2006року.

          Відповідач  своїм правом на судовий захист не скористався,  в засідання суду  не  з'явився, відзив на позов і витребувані судом документи не надав, незважаючи на те,  що  був повідомлений про  час розгляду справи, про  що  свідчить поштове повідомлення від 12.12.2007року  про  вручення йому ухвали  про  порушення справи від 26.11.2007року.

          За таких  підстав, оскільки  клопотання про  відкладення розгляду справи від  відповідача не  надходило, справа відповідно до  статті 75 ГПК України розглядається без  участі представника відповідача, за наявними  в справі доказами, яких достатньо  для  вирішення спору по  суті.

Дослідивши матеріали  справи, заслухавши представника позивача суд  -

                                                  в с т а н о в и в:

          Між  сторонами 04 липня 2006року   укладено  договір   про  надання  послуг №7/08/ЗЗ, згідно з  яким замовник (відповідач) доручив,  а  виконавець (позивач),  зобов'язався надати  відповідачу    послуги по  збиранню  ранніх  зернових  урожаю  2006року на площі 2500га.

Пунктом 3.1 договору від 04.07.2006року  сторони  узгодили, що   вартість  послуг  становить  350.000грн.00коп. та зазначили, що остаточна  сума договору визначається  в акті прийому-передачі виконаної  роботи.

За умовами  пункту 3.5 договору остаточний розрахунок  по договору здійснюється відповідачем  на протязі 3 банківських  днів  після підписання актів виконаних  робіт.

Наданими до  матеріалів справи    доказами  підтверджується, що позивач надав  передбачені договором   послуги  по збиранню  урожаю  зернових  на площі 2414 га на суму 337.960грн.00коп., про  що   сторонами  підписано   акт прийомки-передачі робіт  від  08.08.2006року. В акті зазначено, що  в порядку попередньої оплати  від  відповідача одержано 30000грн.00коп., тому  належить  до  сплати 307.960грн. 00коп.          

Відповідно до  вимог п.п. 1, 7 ст. 193 Господарського  Кодексу України, ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та  вимог  Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не  встановлене  договором або законом.

Статтею  903 ч.1  ЦК України передбачено, що  замовник зобов'язаний сплатити   надану йому послугу в розмірі, у строки  та в  порядку, які встановлені договором.

Матеріали  справи та підписаний сторонами  акт  звірки  розрахунків від 30.11.2007року свідчать  про  те, що  свої  обов'язки  по розрахунках за надані позивачем послуги відповідач виконав частково. Його  заборгованість  станом на  день розгляду справи  становить 20.960грн.00коп.

Доказів погашення зазначеного боргу, або  будь-яких  заперечень  проти  позову  відповідач в засідання суду не  надав,  тому  вимоги  позивача про  стягнення  20.960грн.00коп. основного  боргу підлягають задоволенню.

Крім  того, відповідно до  частини  2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового  зобов'язання, на вимогу кредитора  зобов'язаний сплатити   суму боргу з  урахуванням  інфляції  за весь  час прострочення, а також  три  проценти  річних від  простроченої суми, якщо  інший розмір  процентів не  встановлений договором або  законом.

Відповідно до  зазначеної  норми  позивачем нараховано  за прострочку  виконання грошового зобов'язання 3.877грн.60коп. втрат від інфляції та 628грн.80коп. –3% річних, які також  підлягають  стягненню  з  відповідача.

Розглядаючи  вимоги  позивача про  стягнення  1757 грн. 19коп.  пені суд  виходить  із  наступного.

Відповідно до  ст. 230 ГК України штрафними  санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських  відносин  зобов'язаний сплатити  у разі порушення  ним  правил  здійснення господарської  діяльності, невиконання або  неналежного  виконання  господарського  зобов'язання. Статтею 611 ЦК України також  передбачено, що  у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або  законом, зокрема  - сплата неустойки (штрафу, пені).

Пункт 6 ст.231 Господарського  Кодексу  України визначає, що  штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань  встановлюються у відсотках,   розмір  яких  визначається  обліковою  ставкою  Національного  банку України за весь  час  користування чужими  коштами, якщо  інший  розмір  відсотків  не  передбачено  законом або  договором.

          В той же час відповідно до  ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних  санкцій  за прострочення виконання зобов'язання, якщо  інше не  встановлене законом або  договором, припиняється через  шість місяців від  дня, коли зобов'язання мало  бути  виконано. Тобто, за нормами  ГК України пеня  не  має тривалого  характеру та через  шість  місяців після дня виникнення прострочки слід  припинити  її  нарахування.

          Сторони в договорі не  визначили  конкретного  періоду  нарахування пені, а лише обмежили  її  розмір (0, 1 %) від  вартості несплаченої  суми, але не  більше подвійної обліковою  ставкою НБУ та порядок нарахування (за кожен  день  прострочки), не  визначивши при  цьому кінцевий  термін  обчислення. Тому, суд  вважає  необхідним застосувати  норму п.6 статті  232 ГК України, у зв'язку з  чим нарахування пені повинно  бути  припинено через  шість  місяців від  дня коли зобов'язання  мало  бути  виконано.

          Суд  також  зазначає, що в силу статті 232 Господарського  Кодексу України, при  реалізації  в  судовому порядку  відповідальності  за порушення в сфері  господарювання застосовуються  загальний та скорочені строки позовної  давності, передбачені Цивільним Кодексом України, якщо  інші строки  не  встановлені Господарським  Кодексом України.

          Статтею 258 ЦК України визначені спеціальні строки  позовної  давності в один  рік в частині стягнення неустойки (штрафу, пені). Таким чином статті  258 ЦК України та 232 ГК України підлягають  застосуванню  одночасно, оскільки  вони  не  суперечать, а доповнюють  одна одну.

Період  нарахування пені в силу ч.6 статті 232 ГК України  починається з 12.08.2006року року та закінчується 12.02.2007року. Строк позовної  давності щодо стягнення пені, передбачений ст.258 ЦК України позивачем також  пропущено. Таким чином,  позовні вимоги про  стягнення пені задоволенню  не  підлягають.

Судові витрати відповідно до  ст. 49 ГПК України відносяться на сторони  пропорційно  від  суми  задоволених  позовних  вимог.

В засіданні за згодою представника позивача  оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.    

На підставі п. 1, 7 ст. 193, ч. 6 ст.232   Господарського Кодексу України, ст. 258, 526, ч. 2 ст. 625  Цивільного Кодексу України  та керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 ГПК України, суд  

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити  частково.                                                                      2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Лоялті" м. Херсон  вул.Лавреньова № 17/68   р/р 26001052300363 в Херсонській філії ЗАТ «Приватбанк»  МФО 352479 код 32392522   на користь   закритого акціонерного товариства "Украгротехніка" в особі філії  "Таврія" закритого акціонерного товариства "Украгротехніка" м. Херсон  вул.Московська № 49   р/р 260092054 в ВАТ «Райффайзен банк «Аваль» м.Херсона МФО 352093  код  25827077  –20.960грн.00коп. основного боргу,    3.877грн.60коп. втрат від інфляції,  628грн.80коп. –3% річних,   254грн.66коп.  витрат по сплаті  державного мита  та 110грн.39коп.  витрат за  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ   видати  після набрання рішенням   законної сили.

3. В решті суми позову відмовити.

         Суддя                                                                                      З.І. Ємленінова

                                                                                           Рішення оформлено  відповідно  до  

                                                                                ст. 84 ГПК України 19.12.2007року.

                 

СудГосподарський суд Херсонської області
Дата ухвалення рішення18.12.2007
Оприлюднено25.12.2007
Номер документу1226174
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —4/493-07

Рішення від 18.12.2007

Господарське

Господарський суд Херсонської області

Ємленінова З.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні