Ухвала

від 25.10.2024 по справі 199/8326/24

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/8326/24

(2/199/3640/24)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2024 року суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Руденко В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Держави в особі Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради про визнання права здійснювати дії за іншу фізичну особу на правах представника,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою до відповідача ради про визнання права здійснювати дії за іншу фізичну особу на правах представника.

Вирішуючи питання про прийняття до розгляду та відкриття провадження по справі, приходжу до висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України з огляду на наступне.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір за вимогу майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивач подав клопотання про звільнення його від сплати судового збору, оскільки він звертається в інтересах іншої особи. Також посилається на положення ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Вирішуючи клопотання про звільнення від сплати судового збору суд вважає, що воно не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не надано суду докази, що він звертається до суду щодо захисту прав та інтересів іншої особи у випадку, передбаченого законодавством.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постанові Верховного Суду від 24 вересня 2024 року у справі № 276/622/16 зазначено, що особа, яка заявляє відповідне клопотання, зокрема, про звільнення від сплати судового збору повинна навести доводи того, що її майновий стан об`єктивно перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, звільнення від сплати судового збору, відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», належить до повноважень суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд, зокрема звільнити від сплати судового збору.

При цьому, оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (§ 44 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; § 63, 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Jedamskiand Jedamska v. Poland»).

Так, відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням, зокрема, звільнити її від сплати судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо, зокрема, розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

При розгляді клопотання про звільнення від сплати судового збору суд не вбачає підстав для його задоволення, оскільки позивачем не наведено доводів і не подано доказів на підтвердження важкого матеріального стану, що перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законом порядку розмірі.

Отже позивачу необхідно заплатити судовий збір за немайнову вимогу у розмірі 968,96 грн. за кожну на р/р UA748999980313101206000004627, отримувач платежу: ГУК у Дн-кiй обл/АНД р/ 22030101, код ЄДРПОУ отримувача 37988155 , банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська (назва суду, де розглядається справа), з поданням суду оригіналу платіжного документу для долучення до матеріалів позову.

Відповідно до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. 185 ЦПК України; -

ПОСТАНОВИВ:

Позову заяву ОСОБА_1 до Держави в особі Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради про визнання права здійснювати дії за іншу фізичну особу на правах представника, - залишити безруху для усунення недоліків, зазначених в ухвалі у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

У разі невиконання ухвали суду і не усунення недоліків в зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявникові зі всіма доданими до неї документами.

Суддя: В.В. Руденко