Постанова

від 22.10.2024 по справі 274/9283/23

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 274/9283/23

Провадження 3/0274/300/24

ПОСТАНОВА

Іменем України

22.10.2024 м.Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області ХоцькаЛ.М., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Зарудинці Ружинського району, громадянина України, виконуючого обов`язки начальника Бердичівського ВДВС, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 664473 від 16.12.2023, ОСОБА_1 16.12.2023 о 15:49 в м. Бердичеві по вул. Житомирській, 79, керував транспортним засобом DACIA LOGAN, д.н.з НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, нечітка мова, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимогип. 2.5 ПДРУкраїни, за що передбачена відповідальність за ч. 1ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що його працівники поліції переслідували. Причиною зупинки його транспортного засобу стало те, що він нібито був не пристебнутий ременем безпеки. Однак, він був пристебнутий, оскільки підозрював, що його автомобіль переслідують. Від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився, так як перебував у знервованому стані і навіть не пам`ятає чи йому пропонували пройти огляд.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 , який є працівником Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області пояснив, що був зупинений транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 . При зустрічному роз`їзді на вулиці Житомирській в м. Бердичеві, біля переїзду, було видно, що водій не пристебнутий ременем безпеки. Вони почали за ним рух і зупинили на заправці. ОСОБА_1 не заперечував, що був не пристебнутий. Водій був з ознаками алкогольного сп`яніння, поводив себе не дуже подобаюче, від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився. Матеріали про адміністративне правопорушення складалися на місці зупинки транспортного засобу, працівником поліції Пушкаруком. ОСОБА_1 відмовився від підпису в матеріалах, хоча весь час перебував на місці.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 , який є працівником Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області пояснив, що не пам`ятає всіх подробиці, оскільки події були давно. Пам`ятає, що було холодно, причину зупинки не пам`ятає. Пам`ятає, що при спілкуванні з водієм був чітко відчутній запах алкоголю. Не пам`ятає чи водій ознайомлений з протоколом.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Олянюк В.Л. просив провадження в справі закрити, оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази про законні підстави зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , а тому його підзахисний не повинен був виконувати подальші вимоги поліцейських. Крім того, працівники поліції не ознайомили ОСОБА_1 з протоколом про адміністративне правопорушення.

Вина ОСОБА_1 в порушенні вимог ч. 1ст. 130 КУпАПповністю підтверджується матеріалами адміністративної справи, зокрема:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 664473 від 16.12.2023, який за змістом відповідає вимогамстатті 256 КУпАПі сумнівів не викликає;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16.12.2023;

- постановою Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП;

- відеозаписи з автомобільного відеореєстратора та боді-камер поліцейських, на яких зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та факт порушення ним вимог п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Окрім того, на зауваження поліцейського про те, що ОСОБА_1 не пристебнутий ременем безпеки, що стало підставою зупинення транспортного засобу, останній не заперечував. Працівники поліції неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу або ж в найближчому медичному закладі, при цьому поліцейські роз`яснювали, що в разі відмови від огляду буде складено протокол за ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу відмовився проходити огляд в категоричній формі, погодився пройти огляд в медичному закладі, однак тривалий проміжок часу з будь-яких підстав уникав такого огляду, пояснюючи, що до медичного закладу поїде на своєму автомобілі. Такі дії були правильно розцінені працівниками поліції, як відмова від проходження огляду на стан сп`яніння і на місці зупинки транспортного засобу, і в медичному закладі. Так само на відео зафіксовано, що ОСОБА_1 відмовився від підпису та отримання копії протоколу.

З огляду на викладене, суд критично відноситься до посилань сторони захисту щодо відсутності належних доказів вини ОСОБА_1 , оскільки вони спростовані дослідженими судом належними та допустимими доказами, допитом свідків, є формальними та на вирішення справи по суті не впливають. Також, суд розцінює невизнання вини ОСОБА_1 , як спосіб захисту, обраний правопорушником з метою уникнення відповідальності.

Водночас суд зауважує, що керування транспортним засобом та набуття статусу учасника дорожнього руху є передумовою для виникнення у особи, яка керує транспортним засобом, низки обов`язків, встановлених вимогами чинного законодавства, адже, діяльність, пов`язана з використанням транспортних засобів чинним законодавством України визначена джерелом підвищеної небезпеки та підлягає підвищеному контролю з боку держави.

За таких обставин, користуючись правом та реалізуючи бажання керувати транспортним засобом, ОСОБА_1 одночасно прийняв на себе і обов`язок неухильно підкорятися вимогам нормативно-правових актів України, визначених для водіїв транспортних засобів, в тому числі на вимогу працівників поліції проходити медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Оцінюючи досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 130 КУпАП- відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.

Відповідно ст. 33 Кодексу України про адміністративне правопорушення стягнення за адміністративне правопорушення призначається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При призначенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Суд, врахувавши характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки - дане правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху, є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров`ю, тяжкість ймовірних наслідків, відомості про особу ОСОБА_1 та зважаючи на те, що санкцією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено безальтернативне стягнення, вважає за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Визначаючи саме такий вид адміністративного стягнення, суд враховує, що відповідно до довідки Бердичівського РВП ОСОБА_1 отримав посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 31.10.2007 категорії «А, В» та протягом року до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП не притягувався.

Згідно із ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.23,24,40-1,245,251,280,283,284 КУпАП, суд,-

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Роз`яснити особі, щодо якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 (п`ятнадцять) днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно вимог ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60грн.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Л.М. Хоцька