Рішення

від 25.10.2024 по справі 274/4721/24

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 274/4721/24

провадження № 2/0274/1239/24

Рішення

Іменем України

25.10.2024 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: судді Вдовиченко Т.М., за участю секретаря судового засідання Рудич М.О., представників сторін ОСОБА_1 , Заруцького І.В., розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердичеві Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бердичів» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної ушкодженням здоров`я -

в с т а н о в и в :

Позивачка, інтереси якої представляє адвокат Ковальчук А.О., звернулася в суд з позовною заявою до ТзОВ «Бердичів», згідно якої просить стягнути з відповідача на свою користь 31 617 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я та 100 000 грн моральної шкоди, а також понесені витрати на правову допомогу.

Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що 25.11.2023 в період з 09 год 00 хв по 11 год 00 хв, внаслідок неналежного утримання території ринку «Привокзальний» за адресою: м.Бердичів, вул.Європейська, 130 а, в результаті падіння вона отримала травму у вигляді закритого уламкового перелому лівої стегнової кістки зі зміщенням. Вказує, що вона впала, оскільки територія ринку під час ожеледиці не була оброблена піщано-соляною сумішшю. Внаслідок падіння відчула гострий біль та зателефонувала сину, який приїхавши на ринок, викликав їй швидку медичну допомогу, після чого вона була доставлена до травматологічного відділення ЦМЛ м.Бердичева. В лікарні у неї було виявлено перелом тазостегнового суглобу зліва та наступного для їй була проведене операція в Житомирській обласній лікарні ім. Горбачевського. В результаті операції проведено заміну зламаного суглобу імплантатом. Зазначає, що на лікування нею було витрачено 31617,00 грн. Вважає, що оскільки ушкодження здоров`я вона зазнала на території ринку «Привокзальний» власником якого являється ТОВ «Бердичів», саме на відповідача покладено обов`язки щодо утримання вказаного майна в належному стані, здійснювати благоустрій прилеглої території. Внаслідок отриманої травми їй завдано моральну шкоду, яка виразилась в отриманні нею емоційного стресу, відчутті фізичного болю при заподіянні тілесного ушкодження, необхідності відновлювати попередній стан здоров`я, перенесення операції, моральну шкоду оцінює в розмірі 100000 грн.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 17.07.2024 року відрито загальне позовне провадження у справі (а.с.34 - 35).

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 05.09.2024 року закрито підготовче засідання, справу призначено до розгляду по суті (а.с.46).

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав з підстав зазначених в позовній заяві, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, суду пояснив, не заперечує проти того факту, що позивачка впала на території ринку. 25.11.2024 року територія ринку під час ожеледиці була посипана піщано - соляною сумішшю. Територія ринку постійно обробляється під час ожеледиці, оскільки це впливає на репутацію товариства. Можливо позивачка впала внаслідок того, що в неї запаморочилася голова. Позивачка або її рідні до них не зверталися, про подію їм стало відомо лише від поліції.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, дійшов висновку, що позов не підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом та не оспорюється учасниками процесу, 25.11.2023 року з 09 год 00 хв по 11 год 00 хв ОСОБА_2 впала на території ринку «Привокзальний» за адресою: м.Бердичів, вул.Європейська, 130 а, внаслідок чого отримала травму: «закритий черезвертлюговий уламковий перелом лівої стегнової кістки зі зміщенням». 26.11.2023 позивачка була госпіталізована до Ортопедично-травматичного відділення №1 КНП "Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф.Гербачевського" ЖОР у стані середньої важкості. 27.11.2023 проведено хірургічну операцію: "Відкрита репозиція інтрамедулярний металоостеосинтез черезвертлюгового уламкового перелому лівої стегнової кістки системою PFNA. Дренування", що підтверджується Випискою із медичної карти стаціонарного хворого №28977 від 03.06.2024 та Довідкою КНП "Бердичівська міська лікарня" БМР №88 від 26.11.2023 (а.с. 8,11).

Внаслідок отриманої травми, ОСОБА_2 понесла витрати на лікування, що підтверджується наданими нею копіями чеків. Загальний розмір яких становить 31617,00 грн, що не оспорюється часниками процесу (а.с.9-10).

18.12.2023 року ОСОБА_2 звернулась до Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області з приводу притягнення до відповідальності винних осіб. В подальшому заява була зареєстрована за ЄО №20186, про результати розгляду якої старшим ДОП СДОП ВП Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області Мовчаном Л. була складена довідка. Відповідно до довідки про результати розгляду заяви ОСОБА_2 від 15.01.2024 року інформацію, щодо місця та причин падіння ОСОБА_2 підтвердили свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які підтвердили, що територія ринку, де знаходяться металеві кіоски, поруч з якими впала позивачка не була оброблена ніякою сумішшю. Відповідно до листа № 404/203/04-2024 від 16.01.2024 року в ході виконання матеріалів було встановлено, що в даному випадку відсутні ознаки кримінального правопорушення та матеріали не підлягають реєстрації до Єдиного реєстру досудових розслідувань (а.с.13 - 14).

В судовому засіданні за клопотанням представника позивачки досліджено матеріали ІПНП № 20186 від 18.12.2023 року по факту звернення ОСОБА_2 до Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Як передбачено ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором ( ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

Згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини 5, 6 статті 81 ЦПК України).

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частини перша, друга статті 1166 ЦК України).

Аналіз наведеної норми права з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди; діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Такий же правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 19 серпня 2014 року у справі № 3-51гс14, підстав відступити від якого Верховний Суд не встановив.

Разом з тим, потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди.

Заперечуючи проти позову, відповідачі мають спростувати презумпцію вини у завданні шкоди позивачу своєю бездіяльністю.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 18 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані утримувати в належному стані об`єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об`єктів територію.

Таким чином, на відповідача ТОВ «Бердичів» покладено обов`язок прибирання території та дотримання санітарно-гігієнічних норм на ринку «Привокзальний» та за прилеглою територією, а отже саме ТОВ «Бердичів» несе відповідальність за безпечну експлуатацію ринку «Привокзальний».

Таким чином судом, на підставі письмових матеріалів справи, установлено причинний зв`язок між бездіяльністю ТОВ «Бердичів», що призвело до падіння ОСОБА_2 , та отримання нею закритого перелому лівої стегнової кістки зі зміщенням відламків, що свідчить про заподіяння позивачці відповідачем майнової шкоди.

Подібні висновки викладені Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 28 жовтня 2019 року у справі № 554/1583/16-ц (провадження № 61-25018св18).

В зв`язку з чим позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 31617,00 грн суд задовольняє в повному обсязі, оскільки їх понесення підтверджено матеріалами справи.

Статтею 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частин другої-п`ятої цієї статті моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати у порушенні права власності, у порушені нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми при настанні інших негативних наслідків. Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Вирішуючи спір, належним чином дослідивши та давши оцінку поданим позивачкою доказам, врахувавши наведені норми матеріального права, суд дійшов висновку, що позивачка надала належні та допустимі докази на підтвердження завдання їй майнової та моральної шкоди, понесених моральних страждань, доведено наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправною бездіяльністю заподіювача. Визначаючи розподіл тягаря доведення, судом враховано, що у такій категорії спорів позивачка звільняється від обов`язку доведення вини відповідача, проте зобов`язана довести наявність інших елементів цивільно-правової відповідальності особи за завдання іншій особі шкоди в результаті вчинення протиправних дій або бездіяльності (постанова Верховного Суду від 28жовтня 2019 року у справі №554/1583/16-ц (провадження № 61-25018св18).

Тому з урахуванням тяжкості отриманої травми, тривалості перебування ОСОБА_2 на лікуванні та тяжкості перебігу отриманої травми з урахуванням віку пацієнтки, суд вважає можливим призначити у рахунок відшкодування моральної шкоди суму 10000,00 грн, задовольнивши частково вимоги у цій частині.

Згідно з ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 та 6 ст. 137 ЦПК України).

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

У постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19) та від 30 вересня 2020 року в справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19) викладено правовий висновок про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії», заява № 58442/00, зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу має бути не тільки доведений та документально обґрунтований, але й відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачкою понесені витрати на професійну правничу допомогу, що підтверджується: договором про надання правової допомоги від 01.03.2024, розрахунком витрат на правову допомогу на суму 10000,00 грн, з яких: усна консультація - 1000,00 грн, складання та подання адвокатського запиту - 1000,00 грн, пошук судової практики - 1000,00 грн, складання процесуальних документів та їх подача до суду - 3000,00 грн, представництво інтересів клієнта в суді - 4000,00 грн; довідкою та квитанцією до прибуткового касового ордера б/н від 001.03.2024 (а.с.15-20).

При розподілі судових витрат на професійну правничу допомогу суд враховує, що справа належить до категорії справ незначної складності, судова практика у спірних правовідносинах є сталою. Зважаючи на обґрунтованість розміру витрат на професійну правничу допомогу, надані суду докази на підтвердження наданих юридичних послуг, беручи до уваги критерії розумності та справедливості, суд вважає, що на відповідача потрібно покласти витрати у розмірі 6000,00 грн.

Згідно частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору при поданні позову до суду на підставі пункту 2 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», він підлягає стягненню з відповідача в розмірі 416,17 грн. - пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 12-13,76-81,89,258,263-265,354 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бердичів» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної ушкодженням здоров`я задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бердичів» (код ЄДРПОУ 30103662, адреса: Житомирська область, м.Бердичів, вул.Гранична, 3) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) 31 617,00 грн матеріальної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, 10 000,00 грн моральної шкоди та 6000 грн витрат на правничу допомогу, в загальному розмірі стягнути 47617,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бердичів» (код ЄДРПОУ 30103662, адреса: Житомирська область, м.Бердичів, вул.Гранична, 3) на користь держави судовий збір в розмірі 416,17 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 29 жовтня 2024 року

Суддя Т.М. Вдовиченко