Вирок

від 29.10.2024 по справі 352/966/23

ТИСМЕНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 352/966/23

Провадження № 1-кп/352/88/24

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2024 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю:

секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3

прокурора ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження №42022091780000057 від 13 липня 2022 року за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який має вищу освіту, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, проходить військову службу, учасника бойових дій, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 426-1, ч. 4 ст. 246 КК України,

В С Т А Н О В И В:

І. ФОРМУЛЮВАННЯ ОБВИНУВАЧЕННЯ, ВИЗНАНОГО СУДОМ ДОВЕДЕНИМ.

Командир військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України полковник ОСОБА_6 , будучи військовою службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, постійно виконуючи функції представника влади, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, порушуючи вимоги статті 19 Конституції України, статей 11, 16, 58, 59, 196 Статуту внутрішньої служби у Збройних Силах України, ст. 69 Лісового кодексу України, ст.ст. 9, 9-1 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», з метою забезпечення проведення на території військової частини НОМЕР_1 будівельно-господарських робіт з облаштування бліндажів та їх обігріву, перевищуючи в умовах воєнного стану надані йому владу та службові повноваження, а саме свої організаційно-розпорядчі функції стосовно підлеглого особового складу військової частини НОМЕР_1 та адміністративно-господарські функції щодо наявних у даній військовій частині матеріально-технічних засобів, без отримання лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення, затвердженого Івано-Франківською обласної державною адміністрацією, усвідомлюючи відсутність будь-яких дозволів на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення, а також спеціальних дозволів - лісорубних квитків, перебуваючи на території військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , з метою забезпечення проведення на території ввіреної йому військової частини будівельно-господарських робіт з облаштування інженерних споруд (бліндажів) та їх обігріву, організував проведення в період часу з 24.02.2022 по 15.08.2022 незаконних порубок 92 дерев на території виділів 4 та 6 кварталу 27 Посіцько-Новочинського лісництва Приватного підприємства «Спеціалізоване лісомисливське науково-дослідне природно-заповідне господарство «Чорний ліс», які входять до складу загальнозоологічного заказника місцевого значення «Чорний ліс» та розміщені в межах земельної ділянки із кадастровим номером 2625885800:01:002:0520, що є територією військової частини НОМЕР_1 , шляхом надання відповідних усних наказів підлеглим військовослужбовцям роти забезпечення навчального процесу даної військової частини, зокрема, командиру роти капітану ОСОБА_7 та військовослужбовцям рядового складу роти солдатам ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які не були обізнані із встановленим законодавством порядком проведення рубок деревини та не були об`єднані із ОСОБА_6 єдиними спільним злочинним умислом, внаслідок чого на території виділу 4 кварталу 27 Посіцько-Новочинського лісництва вказаного підприємства незаконно зрубано 66 дерев, а саме: 20 дерев породи осика, з яких 19 сироростучих із наступними середніми діаметрами у корі біля шийки кореня - 20, 21, 27, 35, 26, 33, 40, 22, 34, 30, 41, 34, 26, 30, 23, 28, 32, 29, 33, 32 сантиметрів, та 1 сухостійне із середнім діаметром у корі біля шийки кореня 20 сантиметрів; 39 дерев породи береза, з яких 37 сироростучих дерев із наступними середніми діаметрами у корі біля шийки кореня - 16, 24, 16, 19, 20, 21, 23, 20, 18, 17, 16, 17, 19, 17, 17, 14, 15, 15, 17, 15, 22, 18, 23, 16, 17, 15, 20, 14, 12, 19, 14, 13, 14, 16, 17, 16, 11 сантиметрів, та 2 сухостійних дерева із середніми діаметрами у корі біля шийки кореня 28 та 25 сантиметрів; 7 сироростучих дерев породи граб із наступними середніми діаметрами у корі біля шийки кореня - 14, 15, 12, 17, 14, 17, 16 сантиметрів, а на території виділу 6 кварталу 27 Посіцько-Новочинського лісництва вказаного підприємства незаконно зрубано 25 сироростучих дерев породи осика із наступними середніми діаметрами у корі біля шийки кореня: 35, 35, 33, 33, 34, 33, 29, 34, 35, 38, 40, 35, 42, 36, 27, 26, 30, 31, 27, 34, 38, 41, 32, 19, 44 сантиметрів, та 1 сироростуче дерево породи береза із середнім діаметром у корі біля шийки кореня 26 сантиметрів, у зв`язку із чим навколишньому природному середовищу заподіяно екологічні збитки на загальну суму 4417913,50 гривень (чотири мільйони чотириста сімнадцять тисяч дев`ятсот тринадцять гривень п`ятдесят копійок).

Своїми діями ОСОБА_6 вчинив перевищення військовою службовою особою влади та службових повноважень, тобто умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав та повноважень, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 426-1 КК України, а також незаконну порубку дерев у лісах на території природно-заповідного фонду, що спричинило тяжкі наслідки, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 246 КК України.

Прокурором в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції в спірних відносинах є Державна екологічна інспекція Карпатського округу, заявив цивільний позов про стягнення з ОСОБА_6 шкоди, заподіяної внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в розмірі 4 417 913, 50 грн (т. 1 а.с. 32-51).

ІІ. ДОКАЗИ, ЩО ПІДТВЕРДЖУЮТЬ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою провину визнав повністю і пояснив, що викладені в обвинувальному акті обставини відповідають дійсності. Так, він дійсно, з метою забезпечення облаштування на території військової бліндажів та їх обігріву, використовуючи своє службове становище як начальника військової частини, організував проведення порубок дерев без отримання будь-яких документів, які б це дозволяли. Вказані дії ним були вчинені через те, що в 2022 - 2023 роках у військовій частині перебували від 1500 до 2000 військовослужбовців, для розміщення яких необхідно було побудувати бліндажі. У вчиненому розкаявся. Цивільний позов не визнав, оскільки вважає себе неналежним відповідачем, так як діяв в інтересах військової частини, тому саме юридична особа - роботодавець, на його думку є належним відповідачем за вказаним позовом.

Окрім повного визнання своєї провини ОСОБА_6 , його винуватість у вчинення вказаних кримінальних правопорушень, підтверджується дослідженими в ході судового розгляду доказами, а саме:

Свідок ОСОБА_11 суду повідомив, що працює командиром роти військової частини НОМЕР_1 . З початку війни 24 лютого 2022 року до військової частини прибували військові, тому для їх розміщення необхідно було побудувати бліндажі. З цією метою за розпорядженням командира військової частини ОСОБА_6 , ним було організовано спилювання дерев на земельних ділянках, що були в розпорядженні військової частини. Частина деревини використовувалася для будівництва бліндажів. Частина для спалювання в буржуйках з метою обігріву.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що працює директором ПП «Спеціалізоване лісомисливське науково-дослідне природно-заповідне господарство «Чорний ліс». Розпорядження Івано-Франківської обласної державної адміністрації в 2020 році земельну ділянку, на якій наявний лісовий фонд ПП «Чорний ліс» було передано у постійне користування військової частини НОМЕР_1 . З того часу земельна ділянка не перебуває в користуванні підприємства, хоча лісовий фонд залишився під охоронним зобов`язанням. В 2023 році йому стало відомо, що з початку війни на території 4 та 6 кварталу 27 Посіцько-Новочинського лісництва, що входять до складу загально зоологічного заказника, була здійснена порубка лісу. За дозволами на порубку до нього ніхто не звертався.

Свідок ОСОБА_13 суду повідомив, що працює головою Лисецької селищної ради. З початком війни він усіма силами намагався допомогти військовим. За проханням командира військової частини ОСОБА_6 , селищною радою був орендований спеціальний транспортний засіб для розчищення території військової частини від чагарників та гілля. Селищною радою надавалася деревина, необхідна для облаштування бліндажів. Приватні особи також надавали наявну у них деревину. Йому відомо, що земельна ділянка, на якій розташована військова частина була передана в постійне користування військовим, але частина лісових насаджень перебуває в користуванні ПП «Чорний ліс». Одного разу, йому зателефонував ОСОБА_6 і попросив під`їхати на лісопильню, так як там зупинили машину з лісом. Під`їхавши туди, він побачив, що там вже були працівники поліції, які вилучили наявну деревину і складали якісь документи. Про обставини де саме проводилася вирубка деревини, йому не відомо.

13 липня 2022 року до Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері надійшло повідомлення про вчинення кримінального правопорушення від Департаменту військової контррозвідки СБУ, в якому вказано, що отримані данні щодо противоправних дій, пов`язаних з незаконною порубкою лісів на території військової частини НОМЕР_2 (т.1 а.с. 126-134).

13 липня 2022 року до ЄРДР були внесенні відомості про вчинення кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 426-1 КК України (т.1 а.с. 122).

16 вересня 2022 року до Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого в м. Львів надійшов рапорт старшого оперуповноваженого 4-го відділу УСР в Івано-Франківській області ОСОБА_14 про вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України (т.1 а.с. 135-136).

16 вересня 2022 року до ЄРДР були внесенні відомості про вчинення кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 246 КК України (т.1 а.с. 123-124).

Постановою від 20 вересня 2022 року кримінальні провадження за ч. 5 ст. 426-1 КК України та ч. 4 ст. 246 КК України були об`єднані в одне провадження (т. 1 а.с. 139-140).

Постановою від 15 вересня 2022 року слідчим були залучені в якості спеціалістів співробітники ДП «Калуський ЛГ» для проведення огляду місця події (т. 1 а.с. 141-142).

Відповідно до протоколу огляду місця події від 15 вересня 2022 року, була оглянута ділянка дороги між АДРЕСА_3 на котрій виявлено вантажний автомобіль МАЗ, модель 6501, д.н.з. НОМЕР_3 , номер шасі НОМЕР_4 , що належить військовій частині НОМЕР_1 , на якому знаходиться деревина в кількості 30 колод, В ході огляду були вилучені автомобіль, 30 колод деревини, технічний талон, дорожній лист № 2756 від 15 вересня 2022 року (т. 1 а.с. 143-148).

Згідно з протоколом огляду від 16 вересня 2022 року були оглянуті дорожній лист № 2756 від 15 вересня 2022 року та технічний талон транспортного засобу НОМЕР_5 , що були вилучені в ході огляду 15 вересня 2022 року (т. 1 а.с. 150-151).

В протоколі огляду від 15 вересня 2022 року вказано, що слідчим були оглянуті 30 колод деревини, що були вилучені в ході огляду місця події 15 вересня 2023 року. В ході огляду було встановлено, що довжина колод, породи осика, становить 4,15 м., а їх діаметри: 25, 30, 28, 27, 23, 28, 26, 29, 23, 28, 23, 26, 24, 26, 22, 32, 30, 25, 31, 30, 29, 28, 22, 19, 24, 25, 27, 31, 29, 36 см (т. 1 а.с. 150-164).

Ухвалою слідчого судді від 20 вересня 2022 року був накладений арешт на вилучені:

автомобіль МАЗ, модель 6501, д.н.з. НОМЕР_3 , номер шасі НОМЕР_4 , деревину в кількості 30 колод, технічний талон транспортного засобу НОМЕР_5 (т.1 а.с. 180-182).

Постановою від 15 вересня 2022 року прокурором був залучений в якості спеціаліста головний спеціаліст відділу державного екологічного нагляду (контролю) природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу Управління Державного екологічного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області - державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Карпатського округу ОСОБА_15 , з метою участі в проведенні огляду місцевості (лісового масиву) - території полігону військової частини НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 187-189).

Відповідно до протоколу огляду місцевості від 15 вересня 2022 року, була оглянута територія (ділянка) покрита лісом, що входить до складу полігону в/ч НОМЕР_1 в АДРЕСА_3 , де виявлено 26 пнів незаконно зрублених сиро ростучих дерев, з них 25 осик і 1 береза. Інформація щодо діаметрів вказаних пнів зафіксована на відомості № 1 обліку пнів незаконно зрубаних дерев на території лісового фонду кв. №27 вид. № 6, що є додатком до протоколу огляду. Неподалік від виявлених пнів, біля лісової дороги виявлено 25 свіжозрубаних колод деревини породи осика, без будь-яких бирок. Інформація про довжини і діаметри виявлених колод зафіксована у відомості № 2. В ході огляду були вилучені 25 свіжозрубаних колод деревини породи осика (т. 1 а.с. 191-190).

Ухвалою слідчого судді від 20 вересня 2022 року був наданий дозвіл на проведення огляду місцевості за правилами обшуку - території полігону військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_3 (т. 1 а.с. 200-202).

Ухвалою слідчого судді від 20 вересня 2022 року був накладений арешт на вилучені 25 свіжозрубаних колод деревини породи осика (т. 1 а.с. 203-205).

Відповідно до протоколу огляду місцевості від 15 вересня 2022 року, була оглянута територія полігону військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_3 , на якій фактично розташований виділ ІНФОРМАЦІЯ_2 », де виявлено 67 пнів незаконно зрублених дерев, з них: 21 пень від дерев породи осика, 39 пнів від дерев породи береза, 7 пнів від дерев породи граб. Інформація щодо діаметрів вказаних пнів зафіксована на відомості № 1 обліку пнів незаконно зрубаних дерев на території лісового фонду кв. №27 вид. № 4, що є додатком до протоколу огляду (т. 1 а.с. 209-215).

Ухвалою слідчого судді від 19 вересня 2022 року був наданий дозвіл на проведення огляду місцевості - території полігону військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_3 (т. 1 а.с. 216-217).

16 вересня 2022 року слідчий доручив оперативним працівникам УРС в Івано-Франківській області ДСР НП України встановити військовослужбовців в/ч НОМЕР_6 , причетних до незаконної порубки лісу (т.1 а.с. 218-220).

Постановою від 16 вересня 2022 року слідчий залучив як спеціаліста, провідного інженера по охороні та захисту лісу ДП Калуське лісове господарство» ОСОБА_16 (т.1 а.с. 221-222).

Відповідно до протоколу огляду місця події від 16 вересня 2022 року були оглянуті 25 колод, об`ємом 5,924 м.куб., вилучені слідчим 15 вересня 2022 року на території кварталу 27 виділу 6 Посіцько - Новочинського лісництва ПП «Чорний Ліс» (т. 1 ас. 224-227).

16 вересня 2022 року слідчий доручив оперативним працівникам 3-го відділу 6-го управління Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України встановити військовослужбовців в/ч НОМЕР_6 , причетних до незаконної порубки лісу (т.1 а.с. 228 - 230).

16 лютого 2023 року слідчий доручив оперативним працівникам 3-го відділу 6-го управління Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України оглянути відеозаписи з камер відеоспостереження, що збережені на оптичному диску № 17 (т.1 а.с. 228 - 230).

Згідно з протоколом огляду від 27 лютого 2023 року, був оглянутий оптичний диск № 17, на якому виявлено 2 відео файли з назвами: ІРС_20220915092656, ІРС_20220915095904. Оглянувши вказані відео-файли, зафіксовано осіб з числа добового наряду контрольно-пропускного пункту, які 15.09.2022 року здійснювали пропускний режим на територію військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, у тому числі, що стосується вивозу лісу кругляку за межі військової частини. В період з 10 год. 06 хв. 22 сек. По 10 год. 07 хв. 24 сек 15.09.2022 року, за межі території військової частини НОМЕР_1 НГУ, перетнувши контрольно-пропускний пункт виїхали 3 службові автомобілі типу «МАН» д.н. НОМЕР_15, «Лада Нива» д.н. НОМЕР_16 та «Рено Дастер» д.н. НОМЕР_17. Зазначені автомобіля виїхали до дороги загального користування національного значення Н-09 та попрямували в бік прилеглого до траси населеного пункту АДРЕСА_3 . Службовий автомобіль типу «МАН» д.н. НОМЕР_15, був завантажений лісом кругляком, довжиною колоди близько 4 метрів. В кабіні вказаного автомобіля перебуває командир роти капітан ОСОБА_11 обличчя якого зафіксовано на відеозаписі (т. 1 а.с.238-245).

12 жовтня 2022 року на запит прокурора, в.о. начальника Державної екологічної інспекції Карпатського регіону ОСОБА_17 , повідомив, що ймовірний розмір школи, заподіяної навколишньому природному середовищу, внаслідок рубки 67 дерев на території кварталу № 27, виділ № 6 Посіцько-Нивочинського лісництва ПП СЛМНДПЗГ «Чорний ліс» на території полігону військової частини НОМЕР_1 НГУ, відповідно до складного протоколу огляду місцевості від 15.09.2022 року та додатку 7 до даного протоколу, а саме відомості № 1 обліку пнів незаконно зрубаних дерев, може становити 2377375 грн (т.1 а.с. 250).

31 жовтня 2022 року на запит слідчого генеральним директором СЛНДПЗГ «Чорний ліс» ОСОБА_12 були надані копії таких документів: проекту організації та розвитку лісового господарства СЛМНДПЗГ «Чорний ліс» Івано-Франківської області ПОсіцьке лісництво, таксаційний опис, відомості квартальних просік з описом виділів 4,6 кварталу 27 Посіцько - Нивочинського лісництва; статуту СЛМНДПЗГ «Чорний ліс»; охоронних зобов`язань; розпорядження Івано-Франківської ОДА від 28 вересня 28 вересня 2017 року № 581; заяви №03-24 від 09.08.2022 р. Івано-Франківської ОДА та Управлінню екології та природних ресурсів Івано-Франківської ОДА «Про вжиття невідкладних заходів щодо передачі земель загально-зоологічного заказника «Чорний ліс» пл.8531,0 га; заяви №03-10 від 11 лютого 2022 року Головному управлінню Держгеокадарсту в Івано-Франківській області; листа 26 лютого 2021 року №766/1/1-21/01-108 Івано-Франківської обласної державної адміністрації; листа 03.02.2021 р. № 9836/1/1-20/01-108 Івано-Франківської обласної державної адміністрації; заяви №03-36 від 05.03.2014 р. прокурору Івано-Франківської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері; листа 19 жовтня 2016 року вих. № 03-137 командиру частини Національної гвардії України в/ч НОМЕР_1 ; листа 31 січня 2017 року вих № 03-17 командиру частини Національної гвардії України в/ч НОМЕР_1 (т. 2 а.с. 1-22).

Наказом № 172 від 01 вересня 2022 року відповідальним за екологічну безпеку був призначений офіцер групи бойової і спеціальної підготовки капітан ОСОБА_18 (т. 2 а.с. 28).

Відповідно до висновку службового розслідування від 28 жовтня 2022 року, службове розслідування щодо можливого перевищення посадовими особами військової частини НОМЕР_1 влади чи службових повноважень вважати завершеним. Враховуючи те що по даному факту проводиться досудове розслідування Територіальним управлінням ДБР, розташованого у місті Львові, прийняти рішення після встановлення вини посадових осіб військової частини НОМЕР_1 (т. 2 а.с. 30-37).

Згідно з витягом з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №21228663377 від 12 червня 2020 року, земельна ділянка кадастровий номер 2625885800:01:002:0520, перебуває на праві постійного користування у військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 (т.2 а.с. 40).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-2909701592020 від 04 лютого 2020 року, цільове призначення земельної ділянки кадастровий номер 2625885800:01:002:0520 - для розміщення та постійної діяльності Національної гвардії України; категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; вид використанні - для обслуговування навчально-тренувального центру «Лисець» (т. 2 а.с 41-43).

Листом № 06-80 від 02 лютого 2023 року, директор філії «Івано-Франківське лісове господарство» ОСОБА_19 повідомив слідчого, що у період з 24 лютого 2022 року по 19 вересня 2022 року ДП «Івано-Франківське ЛГ» не укладало та не поставляло лісо продукцію військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України. Командир військової частини ОСОБА_6 не виписував та не отримував лісо продукцію у період з 24 лютого 2022 року по 19 вересня 2022 року включно (т. 2 а.с. 45).

Висновком експерта від 15 лютого 2023 року № СЕ-19/120-23/666-ЕЛ встановлено, що розмір екологічного збитку (шкоди), завданих навколишньому середовищу незаконною порубкою дерев, що була проведена військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України. Відповідно до протоколів огляду місцевості (за правилами обшуку) з додатками від 15.09.2022 (без врахування зрубаного дерева породи осика, діаметр пня якого зазначений у графі 8 додатка 1 до протоколу огляду місцевості кварталу 27 виділ 4) становить 4417913,50 грн. Під час проведення вищевказаних незаконних рубок дерев не дотримано вимог ст. 69 Лісового кодексу України та ст. 9-1 Закону України «Про природно заповідний фонд України» (т. 2 а.с. 47-58).

В протоколі проведення негласних слідчих (розшукових) дій, зняття інформації електронних комунікаційних мереж від 17 листопада 2022 року по номеру телефону НОМЕР_7 , яким користується ОСОБА_13 зафіксовані телефонні розмови ОСОБА_13 з ОСОБА_20 , ОСОБА_6 та невідомими особами у період з 17 серпня 2022 року по 28 вересня 2022 року з приводу зупинки працівниками поліції лісовозу, що рухався з військової частини на пилораму (т. 2 а.с. 59-87).

Відповідно до протоколу проведення негласних слідчих (розшукових) дій, зняття інформації електронних комунікаційних мереж від 17 листопада 2022 року по номеру телефону НОМЕР_8 , яким користується ОСОБА_6 були зафіксовані телефонні розмови ОСОБА_6 з ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_13 та невідомими особами у період з 19 серпня 2022 року по 29 вересня 2022 року з приводу розпилу дерев на пилорамі і зупинки працівниками поліції лісовозу (т. 2 а.с. 88-125).

Згідно з протоколом проведення негласних слідчих (розшукових) дій, спостереження за транспортним засобом від 17 листопада 2022 року, службовий автомобіль військової частини НОМЕР_9 марки МАЗ н.з. НОМЕР_18, 15 вересня 2022 року був погружений колодами тополь (осика) о 09:51 виїхав з полігону так званого «Лисець» від контрольно-пропускного пункту і рухався в сторону с. Старий Лисець; о 09:52 автомобіль рухався в сторону с. Старий Лисець; о 10:32 автомобіль був зупинений біля колишньої території колгоспу с. Старий Лесець, на відстані 200 м від пилорами ФОП ОСОБА_22 та ТОВ «Франкоф»; за кермом автомобіля перебував військовослужбовець водій ОСОБА_23 (т. 2 а.с. 126-128).

Відповідно до протоколу проведення негласних слідчих (розшукових) дій, аудіо контроль особи від 17 листопада 2022 року відносно ОСОБА_6 , 15 вересня 2022 року була зафіксована його розмова з працівниками з приводу зупинки службового автомобіля військової частини з лісом, що рухався на пилораму (т. 2 а.с. 129-133).

Згідно з протоколом проведення негласних слідчих (розшукових) дій, спостереження за земельними ділянками від 17 листопада 2022 року, візуальне спостереження проводилося 16 серпня 2022 року з 18:11 по 18:16 на відстані біля 200 м від КПП військової частини НОМЕР_2 на задньому фоні розташована земельна ділянка кадастровий номер 26258858000:022:0520 площею 3532 га. На обочині автодороги на відстані біля 200 м від вказаного КПП здійснювалось подрібнення рубмашиною гілок. О 18:11 було виявлено автомобілі МАН н.з. НОМЕР_10 , на який здійснювалася погрузка подрібнених гілок. НА відстані біля 12 м від даного автомобіля знаходилося шасі зеленого кольору (щеповоз) н.з. НОМЕР_11 (т. 2 а.с. 134-136).

Відповідно до доручення від 31 серпня 2022 року № 12-08-04/231, слідчий доручив оперативному підрозділу УСР в Івано-Франківській області ДСР НП України виконати ухвалу слідчого судді про проведення негласних слідчих дій - спостереження за особою (т. 2 а.с. 137).

Дорученням від 04 серпня 2022 року № 12-08-04/171, слідчий доручив оперативному підрозділу УСР в Івано-Франківській області ДСР НП України виконати ухвали слідчого судді про проведення негласних слідчих дій відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_13 (т. 2 а.с. 138).

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського апеляційного суду від 04 серпня 2022 року був наданий дозвіл не проведення негласних слідчих дій - спостереження за земельними ділянками (т.2 а.с. 139).

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського апеляційного суду від 04 серпня 2022 року був наданий дозвіл не проведення негласних слідчих дій - спостереження за службовим транспортним засобом військової частини НОМЕР_1 (т.2 а.с. 140).

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського апеляційного суду від 04 серпня 2022 року був наданий дозвіл не проведення негласних слідчих дій щодо ОСОБА_6 , а саме: аудіо-, відео контроль особи; зняття інформації з електронних комунікаційних мереж; візуальне спостереження за особою (т.2 а.с. 141).

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського апеляційного суду від 04 серпня 2022 року був наданий дозвіл не проведення негласних слідчих дій щодо ОСОБА_13 , а саме: аудіо-, відео контроль особи; зняття інформації з електронних комунікаційних мереж; візуальне спостереження за особою (т.2 а.с. 142).

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського апеляційного суду від 30 серпня 2022 року був наданий дозвіл не проведення негласних слідчих дій - спостереження за особою, річчю або місцем - транспортними засобами МАН н.з. НОМЕР_12 , НОМЕР_13 та особами, які ними керують (т.2 а.с. 143).

Відповідно до Наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 19 грудня 2022 року № 500 були затверджені обов`язки командира військової частини НОМЕР_1 , серед яких: вживати заходів для охорони довкілля й раціонального використання природних ресурсів у районі розташування військової частини, під час проведення навчань та інших заходів бойової підготовки, повсякденної діяльності (т. 2 а.с. 144-147).

Наказом №78 о/с від 23 червня 2017 року ОСОБА_6 був призначений командиром військової частини НОМЕР_1 (т. 2 а.с. 150).

Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 426-1, ч. 4 ст. 246 КК України, повністю підтверджується сукупністю досліджених під час судового розгляду доказів, що узгоджуються між собою, а саме: показаннями свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ; протоколами огляду місця події, протоколами огляду предметів, зокрема, колод деревини; протоколами огляду місцевості, в ході яких були виявлені незаконні порубки деревини; висновками експертиз; протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо ОСОБА_6 .

Стосовно тверджень сторони захисту про наявність обставин крайньої необхідності, суд звертає вагу на таке:

Так, сторона захисту стверджує, що ОСОБА_6 вчинив зазначені дії, перебуваючи у стані крайньої необхідності, яку обвинувачений пояснює як необхідність забезпечення проведення на території військової частини будівельно-господарських робіт з облаштування інженерних споруд (бліндажів) та їх обігріву.

Суд наголошує, що в ході судового розгляду було встановлено, що відповідно до наказу тимчасово виконувача обов`язків командувача Національної гвардії України від 23.06.2017 № 78 о/с ОСОБА_6 призначено на посаду командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну гвардію України», Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від кримінальних та інших протиправних посягань, охорони громадської безпеки і порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами - із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» правоохоронні органи - органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, органи доходів і зборів, органи і станови виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

Отже, будучи військовою службовою особою з правоохоронними пункціями, ОСОБА_6 постійно обіймав посаду у державному органі та здійснював функції представника влади, а тому відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» є кранівником правоохоронного органу.

У своїй службовій діяльності командир військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України зобов`язаний керуватись Конституцією України, Законом України «Про Національну гвардію України», іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами Міністерства внутрішніх справ України та інших центральних органів виконавчої влади, наказами, директивами, розпорядженнями та дорученнями командувача Національної 'вардїї України.

Вимогами ст.ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби у Збройних Силах України передбачено, що кожний військовослужбовець зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок. Кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а ~вкож відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Згідно ст.ст. 29-32 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України за своїм службовим становищем і військовим званням військовослужбовці можуть бути начальниками або підлеглими стосовно інших військовослужбовців. Начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов`язаний перевірити їх виконання. Підлеглий зобов`язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, : ставитися до нього з повагою. Начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. За своїми військовими званнями начальниками є, зокрема, полковники - для військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу та молодшого офіцерського складу.

Згідно ст.ст. 58, 59 Статуту внутрішньої служби у Збройних Силах України, командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, корабля (підрозділу) за забезпечення охорони державної таємниці; за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів. Командир (начальник) відповідно до посади, яку він займає, повинен діяти самостійно і вимагати від підлеглих виконання вимог Конституції України, законів України, статутів Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів. Командир і начальник) зобов`язаний: планувати роботу і здійснювати заходи щодо підтримання та удосконалення бойової та мобілізаційної готовності і вимагати х виконання, своєчасно вносити до планів роботи необхідні зміни (уточнення), зживати заходів для охорони державної таємниці, забезпечення прихованого управління військами; знати стан справ у дорученій йому військовій частині, сміло керувати військовою частиною; ефективно використовувати навчально- матеріальну базу, спрямовувати кошти та матеріальні засоби на вдосконалення пієї бази; завжди мати точні відомості про особовий склад, озброєння, боєприпаси, бойову та іншу техніку, пальне, матеріальні засоби (кошти), що є у військовій частині, на кораблі (у підрозділі) за штатом, списком і в наявності; встановлювати у військовій частині, на кораблі (у підрозділі) такий внутрішній порядок, який гарантував би неухильне виконання законів України і положень статутів Збройних Сил України; організовувати експлуатацію, збереження і використання за призначенням казармено-житлового фонду, комунальних . поруд, інженерних мереж, наданих для розквартирування військових частин і підрозділів; контролювати додержання заходів пожежної безпеки у військовій частині, на кораблі (у підрозділі); вживати заходів для охорони довкілля в 'місцях розташування та дій військ; організовувати та здійснювати заходи, спрямовані на захист особового складу, озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки і майна від зброї масового ураження, звичайних засобів ураження; під час вирішення питань, пов`язаних з трудовою діяльністю працівників, суворо додержуватися законодавства про працю; вживати заходів для відшкодування матеріальних збитків, заподіяних військовій частині, кораблю (підрозділу).

Відповідно до ст. 196 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України полковник ОСОБА_6 відповідає за стан екологічної безпеки військової частини НОМЕР_1 НГУ та повинен дбати про раціональне користування природними ресурсами (природокористування) та охорону довкілля, утримуватися від дій, які можуть спричинити забруднення землі, водних ресурсів та повітря або заподіяти шкоду рослинному чи тваринному світові.

Отже, згідно ст.ст. 32, 66 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України ОСОБА_6 , проходячи військову службу у військовому званні полковник», та своїх функціональних обов`язків є прямим начальником усього особового складу військової частини НОМЕР_1 НГУ, а також є військовим начальником за військовим званням для усіх військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу та молодшого офіцерського складу.

За таких обставин, полковник ОСОБА_6 наділений організаційно- розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями і постійно виконує функції представника влади й відповідно до ч. 1 ст. 18 та примітки 1 до ст. 425 КК України є військовою службовою особою.

Поряд з цим, згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та убезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102- X. в Україні з 05 год. ЗО хв. 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб.

В подальшому, строк дії введеного на території України воєнного стану продовжено Указом Президента України «Про продовження строку дії зоснного стану в Україні» від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженого Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ, Указом Президента України «Про подовження строку дії воєнного стану в Україні» від 18.04.2022 № 259/2022, утвердженого Законом України від 21.04.2022 № 2212-ІХ, Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17.05.2022 341/2022, затвердженого Законом України від 22.05.2022 № 2263-ІХ, - до 2X11.2022.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади у органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише ті підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Лісового кодексу України усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Згідно ч. 1 ст. 4 Лісового кодексу України до лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 гектара.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.

Згідно ч. 1 ст. 17 Лісового кодексу України у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Лісового кодексу України збитки, завдані внаслідок порушення прав власників лісів, лісокористувачів та громадян, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до закону.

Статтею 65 Лісового кодексу України встановлено, що використання лісових ресурсів може здійснюватися в порядку загального і спеціального використання.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 67 Лісового кодексу України заготівля деревини порубки) належить до спеціального використання лісових ресурсів.

Відповідно до частин 1-5 статті 65 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубним квиток або лісовим квитком, що видається безоплатно. Спеціальний дозвіл на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства. Спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами. На виділених лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси і лише для лілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом. Спеціальний дозвіл видається власниками лісів або постійними лісокористувачами у встановленому порядку також на проведення інших рубок та робіт, пов`язаних і не пов`язаних із веденням лісового господарства.

Умови і механізм спеціального використання лісових ресурсів визначено Порядком спеціального використання лісових ресурсів, затвердженим лостановою Кабінету Міністрів України № 761 від 23.05.2007 (далі - Порядок).

Так, вказаним Порядком передбачено умови та механізм видачі лісорубного або лісового квитка, як спеціального дозволу на використання лісових ресурсів (п. 1 Порядку). Так, згідно п. 2, 3 вказаного Порядку лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого: здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів; ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню; ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурс. Лісорубний квиток видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держкомлісгоспу »далі - органи Держкомлісгоспу), на заготівлю деревини під час проведення рубок головного користування на підставі затвердженої в установленому порядку розрахункової лісосіки.

Відповідно до п. 36 додатку до Закону України «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», дозвіл на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно- заповідного фонду, також, віднесено до документів дозвільного характеру.

Закон України «Про природно-заповідний фонд України» запроваджує особливий режим охорони та використання природних ресурсів в межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду з урахуванням їх категорії та типу. Вимоги цього режиму полягають в обмеженнях господарської діяльності та особливих вимогах щодо здійснення додаткових заходів, спрямованих на збереження, відновлення та раціональне використання особливо цінних природних комплексів та об`єктів в установленому законодавством порядку.

У відповідності до ст. 9 Закону України «Про природно-заповідний зонд» території та об`єкти природно-заповідного фонду з додержанням вимог, встановлених цим Законом та іншими актами законодавства України, можуть використовуватися у природоохоронних цілях; у науково-дослідних цілях; в оздоровчих та інших рекреаційних цілях; в освітньо - виховних цілях для потреб моніторингу навколишнього природного середовища.

Перераховані у вказаному законі основні види спеціального використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також заготівля деревини, лікарських та інших цінних рослин, їх плодів, сіна, випасання худоби, мисливство, рибальство та інші види використання, можуть здійснюватися лише за умови, що така діяльність не суперечить цільовому призначенню територій та об`єктів природно-заповідного фонду, встановленим вимогам щодо охорони, відтворення та використання їх природних комплексів та окремих об`єктів, що визначені режимом територій та об`єктів природно- заповідного фонду.

Згідно частин 1, 5, 6, 8, 10, 11, 15 ст. 9-1 цього ж Закону спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно- заповідного фонду здійснюється в межах ліміту та на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення здійснюється в межах ліміту на використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду, затвердженого органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, а також на підставі дозволів. Спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення (крім корисних копалин) здійснюється на підставі дозволів, що видаються місцевими радами за погодженням з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями. Видача дозволів здійснюється на підставі клопотання (заявки) природо користувача, погодженого із власником або постійним користувачем земельної ділянки та заінтересованими органами. Здійснення господарської та зшої діяльності за декларативним принципом заборонено. Дозвіл видається після затвердження лімітів протягом місяця з моменту подання клопотання. Підставами для відмови у видачі дозволу є відсутність затвердженого в установленому порядку ліміту, порушення умов природокористування та режиму території природно-заповідного фонду. Проведення рубок формування з оздоровлення лісів, інших видів рубок здійснюється в межах затверджених планів та на підставі рішень науково-технічних рад установ природно- заповідного фонду згідно з лімітом на використання природних ресурсів на підставі дозволів.

У свою чергу, рішенням Івано-Франківської обласної ради від 26.04.1995 «Про утворення загально зоологічного заказника «Чорний ліс» на території Івано-Франківської області було створено (оголошено) територію (об`єкт) природно-заповідного фонду місцевого значення - загально зоологічний заказник «Чорний ліс» загальною площею 15,1 тисяч гектарів.

Рішенням Івано-Франківської обласної ради від 14.03.2000 № 278-12/2000 Про вилучення і надання земель лісового фонду» приватному підприємству «Спеціалізоване лісомисливське науково-дослідне природно-заповідне господарство «Чорний ліс» (далі - ПП СЛМНДПЗГ «Чорний ліс») було надано землі лісового фонду площею 8531 гектари на території колишніх Богородчанського, Калузького та Тисменицького районів Івано-Франківської області. Пунктом 7 даного рішення користувача земель лісового фонду зобов`язано дотримуватись вимог чинного законодавства та рішення Івано-Франківської обласної ради від 26.04.1995 «Про утворення загально зоологічного заказника «Чорний ліс».

Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища Івано-Франківській області було передано під охорону ПП СЛМНДПЗГ «Чорний ліс» частину загально зоологічного заказника місцевого значення Чорний ліс» площею 8527 гектарів та видано охоронне зобов`язання від 10.10.2003 № 554.

Розпорядженням Івано-Франківської обласної державної адміністрації № 302 від 10.06.2020 затверджено проект землеустрою та надано у постійне користування військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України земельну ділянку із кадастровим номером 2625885800:01:002:0520, загальною площею 353,9758 га, на території якої наявний лісовий фонд, що був переданий ПП СЛМНДПЗГ «Чорний ліс», у тому числі території виділів 4, 6 кварталу 27 Лосіцько - Новочинського лісництва ПП СЛМНДПЗГ «Чорний ліс», які входять ю складу загально зоологічного заказника місцевого значення «Чорний ліс».

Таким чином, на території вказаної земельної ділянки постійним землекористувачем є військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії, а постійним лісокористувачем є ПП СЛМНДПЗГ «Чорний ліс».

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Лісового кодексу України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від, зокрема, незаконних рубок.

Згідно ч. 5 ст. 86 Лісового кодексу України забезпечення охорони і захисту лісів покладається на, зокрема, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ст. 105 Лісового кодексу України особи, винні у незаконному вирубуванні дерев, несуть відповідальність за порушення лісового законодавства.

Згідно ст. 107 Лісового кодексу України громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

У свою чергу ОСОБА_6 , будучи обізнаним із вищеописаними з вимогами законодавства та обставинами створення і функціонування ПП СЛМНДПЗГ «Чорний ліс», що розміщується у тому числі в межах земельної ділянки із кадастровим номером 2625885800:01:002:0520, тобто на території звіреної йому військової частини НОМЕР_1 НГУ, діючи умисно, усвідомлюючи суспільні небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, порушуючи вимоги статті 19 Конституції України, статей 11, 16, 58, 59, 196 Статуту внутрішньої служби у Збройних Силах України, ст. 69 Лісового кодексу України, ст.ст. 9, 9-1 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», перебуваючи на території військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , без отримання ліміту на використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення, затвердженого Івано-Франківською обласною державною адміністрацією, дозволів на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення, а також спеціальних дозволів - лісорубних квитків, будучи наділеним організаційно-розпорядчими функціями стосовно особового складу військової частини НОМЕР_1 та адміністративно-господарськими функціями щодо наявних у військовій частині транспортних засобів і паливо-мастильних матеріалів, перевищуючи надані йому владу та службові повноваження, з метою забезпечення проведення на території військової частини НОМЕР_1 НГУ будівельно-господарських робіт з облаштування інженерних споруд (бліндажів) та їх обігріву, у період часу із 24.02.2022 по 15.09.2022 організував проведення незаконних порубок дерев на території виділів 4, 6 кварталу 27 Посіцько-Новочинського лісництва ПП СЛМНДПЗГ «Чорний ліс», які входять до складу загально зоологічного заказника місцевого значення «Чорний ліс» та розміщені на території військової частини НОМЕР_1 НГУ, шляхом надання відповідних усних наказів підлеглим військовослужбовцям роти забезпечення навчального процесу даної військової частини, зокрема, командиру роти капітану ОСОБА_11 та військовослужбовцям рядового складу роти солдатам ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які не були обізнані із встановленим законодавством порядком проведення рубок деревини та не були об`єднані із ОСОБА_6 єдиними спільним злочинним умислом.

Внаслідок виконання військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України вищевказаних незаконних наказів полковника ОСОБА_6 , останніми, у період часу із 24.02.2022 по 15.09.2022, на території виділу 4 кварталу 27 Посіцько-Новочинського лісництва ПП СЛМНДПЗГ «Чорний ліс», який входить до складу загально зоологічного заказника місцевого значення «Чорний ліс» та розміщений на території військової частини НОМЕР_1 НГУ, незаконно зрубано 66 дерев, а саме: 20 дерев породи осика, з яких 19 сиро ростучих із наступними середніми діаметрами у корі біля шийки кореня - 20, 21, 27, 35, 33, 40, 22, 34, 30, 41, 34, 26, 30, 23, 28, 32, 29, 33, 32 сантиметрів, та 1 сухостійне із середнім діаметром у корі біля шийки кореня 20 сантиметрів; 39 дерев породи береза, з яких 37 сиро ростучих дерев із наступними середніми діаметрами у корі біля шийки кореня - 16, 24, 16, 19, 20, 21, 23, 20, 18, 17, 16, 17, 19, 17, 17, 14, 15, 15, 17, 15, 22, 18, 23, 16, 17, 5, 20, 14, 12, 19, 14, 13, 14, 16, 17, 16, 11 сантиметрів, та 2 сухостійних дерева :з середніми діаметрами у корі біля шийки кореня 28 та 25 сантиметрів; т сиро ростучих дерев породи граб із наступними середніми діаметрами у корі біля шийки кореня - 14, 15, 12, 17, 14, 17, 16 сантиметрів.

Проведенням вказаної незаконної рубки деревини на території виділу 4 кварталу 27 Посіцько-Новочинського лісництва ПП СЛМНДПЗГ «Чорний ліс», ЕЕ виконання незаконного наказу полковника ОСОБА_6 , навколишньому природному середовищу завдано екологічного збитку на суму 2 040 538,5 гривень (два мільйони сорок тисяч п`ятсот тридцять вісім гривень п`ятдесят копійок), що є тяжкими наслідками.

Крім цього, на виконання незаконних наказів ОСОБА_6 , Ї пеьковослужбовцями військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, у період часу із 24.02.2022 по 15.09.2022, на території виділу 6 кварталу 27 Посіцько-Новочинського лісництва ПП СЛМНДПЗГ, який входить до складу загально зоологічного заказника місцевого значення «Чорний ліс» та розміщений на території військової частини НОМЕР_1 НГУ, було незаконно зрубано 25 сиро ростучих дерев породи осика із наступними середніми діаметрами у юрі біля шийки кореня: 35, 35, 33, 33, 34, 33, 29, 34, 35, 38, 40, 35, 42, 36, 27, 26, ЗО. 31, 27, 34, 38, 41, 32, 19, 44 сантиметрів, та 1 сиро ростуче дерево породи береза із середнім діаметром у корі біля шийки кореня 26 сантиметрів.

Проведенням вказаної незаконної рубки деревини на території виділу 6 кварталу 27 Посіцько-Новочинського лісництва ПП СЛМНДПЗГ «Чорний ліс», ЕЛ виконання незаконного наказу полковника ОСОБА_6 , навколишньому природному середовищу завдано екологічного збитку на суму 2 377 375 гривень (два мільйони триста сімдесят сім тисяч триста сімдесят п`ять гривень), що є тяжкими наслідками.

Загальна сума екологічного збитку, завданого навколишньому природному середовищу внаслідок проведення вказаної вище незаконної порубки 92 дерева на території виділів 4, 6 кварталу 27 Посіцько-Новочинського лісництва ПП СЛМНДПЗГ «Чорний ліс» становить 4 417 913,50 гривень (чотири мільйони чотириста сімнадцять тисяч дев`ятсот тринадцять гривень п`ятдесят копійок).

Відповідно до ч. 1 ст. 39 КК України не є кримінальним правопорушенням заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами і якщо при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхідності.

Отже, крайня необхідність є правомірною за сукупності чітко визначених умов, зокрема якщо: існує небезпека переліченим у цій статті об`єктам, яка виникла внаслідок дії стихійних сил, механізмів, тварин, а у деяких випадках - дій інших людей; небезпека є наявною, тобто такою, що безпосередньо загрожує завданням шкоди зазначеним об`єктам або вже її завдає; небезпека є дійсною, тобто існує реально, а не в уяві особи; небезпека в цій обстановці не може бути відвернена чи усунута іншим шляхом, крім заподіяння шкоди; під час усунення небезпеки не допущено перевищення меж крайньої необхідності.

У разі заподіяння особою шкоди за відсутності стану крайньої необхідності, зокрема, в умовах, коли особа мала змогу уникнути небезпеки без заподіяння шкоди, вона підлягає кримінальній відповідальності за вчинене на загальних підставах.

У цьому кримінальному провадженні судом встановлено, що під час вчинення ОСОБА_6 протиправних дій не існувало жодної з визначених законодавцем умов, за яких крайня необхідність є правомірною.

Отже, твердження сторони захисту про вчинення обвинуваченим таких дій у зв`язку з крайньою необхідністю є надуманими, оскільки ця обставина, що виключає кримінальну протиправність діяння, має місце лише в тих випадках, коли обставини вчинення того чи іншого діяння вказують фактично на вимушеність його вчинення через наявність певної загрози об`єктам кримінально-правової охорони і така небезпека є реальною, а не існує в уяві особи.

Враховуючи викладене, твердження обвинуваченого та захисника про те, що ОСОБА_6 не вчиняв інкримінованого кримінального правопорушення, а діяв у стані крайньої необхідності, не ґрунтуються на матеріалах провадження та вимогах закону.

Таким чином, проаналізувавши досліджені докази, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд знаходить обвинувачення доведеним і визнає кваліфікує дії ОСОБА_6 за ч. 5 ст. 426-1 КК України, як перевищення військовою службовою особою влади та службових повноважень, тобто умисне вчиненні дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав та повноважень, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене в умовах воєнного стану; а також за ч. 4 ст. 246 КК України, тобто незаконна порубка дерев у лісах на території природно-заповідного фонду, що спричинило тяжкі наслідки.

ІV. ВИСНОВКИ ЩОДО ЦИВІЛЬНОГО ПОЗОВУ.

Прокурором в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції в спірних відносинах є Державна екологічна інспекція Карпатського округу, заявив цивільний позов про стягнення з ОСОБА_6 на користь фонду охорони навколишнього природного середовища Лисецької селищної ради Івано-Франківської області шкоди, заподіяної внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в розмірі 4 417 913, 50 грн.

Відповідно до частини 2 статті 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до частини 1 статті 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 129 КПК України суд, ухвалюючи, зокрема, обвинувальний вирок, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому залежно від доведеності підстав і розміру позову.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Тобто, відповідальність юридичної або фізичної особи настає лише у разі коли особа з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з цими особами в трудових (службових) відносинах та під час їх виконання.

За змістом ст. 1174 ЦК шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Тобто, з урахуванням положень статей 1172, 1174 Цивільного кодексу України, для покладення на юридичну особу відповідальності за наслідками вчинення кримінального правопорушення необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності так і спеціальних, зокрема, перебування у трудових (службових) відносинах з юридичною особою або фізичною особою - роботодавцем незалежно від характеру таких відносин; завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов`язків.

При цьому під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків розуміється виконання ним роботи, передбаченої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою або спричинена необхідністю як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов`язків працівника.

У випадку завдання шкоди працівником діями, що за своїм змістом не випливають з виконання ним службових обов`язків, не виникає відповідальності юридичної або фізичної особи за шкоду, спричинену вказаним працівником.

Таким чином, при деліктних зобов`язаннях треба доводити не тільки факт заподіяння шкоди внаслідок протиправного діяння, але й виникнення такого діяння внаслідок неналежного виконання чи невиконання особою покладених на нього службових чи інших обов`язків.

Перевищення командиром військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 своїх службових повноважень та незаконна порубка дерев у лісах на території природно-заповідного фонду, відбулося під час несення ним військової служби на території військової частини НОМЕР_1 .

Перебування ОСОБА_6 у трудових відносинах з Військовою частиною НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , Код ЄДРПОУ НОМЕР_19, підтверджується відповідним наказом №78 о/с від 23 червня 2017 року, яким ОСОБА_6 був призначений командиром військової частини НОМЕР_1 та копією контракту (т. 2 а.с. 215).

Окрім того, вчинення ОСОБА_6 злочинів в результаті яких була спричинена шкода, саме під час виконання службових обов`язків, підтверджується самими обставинами встановленими як в дохі досудового розслідування, так і судового розгляду, оскільки відповідно до обвинувачення, визнаного судом доведеним: ОСОБА_6 з метою забезпечення проведення на території ввіреної йому військової частини будівельно-господарських робіт з облаштування інженерних споруд (бліндажів) та їх обігріву, організував проведення в період часу з 24.02.2022 по 15.08.2022 незаконних порубок

Отже, обов`язок відшкодувати потерпілим шкоду, завдану ОСОБА_6 , покладається на роботодавця - Військовою частиною НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , Код ЄДРПОУ НОМЕР_19.

Вивчення положень ст. 51 ЦПК та сталої судової практики (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц, від 15 травня 2019 року у справах № 552/91/18, 554/9144/17) вказує на те, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, а установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

При цьому суд має сприяти всебічному і повному з`ясуванню обставин справи, зокрема шляхом роз`яснення особам їхніх прав та обов`язків, попередження про наслідки вчинення чи не вчинення певних процесуальних дій і сприянню здійснення їхніх прав у певних випадках. Разом з тим виходячи з принципів диспозитивності та змагальності цивільного процесу, суд не вправі з власної ініціативи встановлювати якісь обставини, що мають значення для справи. В той же час ході судового розгляду судом створені усі необхідні умови для реалізації прокурором та позивачем своїх прав на подання заяв та клопотань.

В той же час як прокурор, так і позивач, розпорядилися своїми процесуальними правами на свій розсуд, пред`явивши позов саме до ОСОБА_6 , який спричинив шкоду, перебиваючи в службових (трудових) відносинах з юридичною особою, а відтак не має процесуального статусу відповідача в цій справі, та клопотань про заміну відповідача чи залучення співвідповідача прокурор або позивач суду не заявили.

За таких обставин, з врахуванням того, що судом при розгляді справи встановлено, що ОСОБА_6 спричинив шкоду, перебиваючи в службових (трудових) відносинах з юридичною особою, а тому він є неналежним відповідачем, тобто позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, належним відповідачем є Військова частина НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , Код ЄДРПОУ НОМЕР_19, клопотання про заміну неналежного відповідача на належного прокурором або позивачем в ході судового розгляду не заявлялись, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог до відповідача ОСОБА_6 , оскільки позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом цим позовом.

Аналогічна позиція висловлена і в постанові Верховного Суду від 08.07.2021 у справі №264/632/19.

Додатково суд роз`яснює прокурору і позивачу право звернутися із тотожним позовом до належного відповідача, яким є юридична особа - Військова частина НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , Код ЄДРПОУ НОМЕР_19.

Окремо, суд звертає увагу на положення ч.1 ст.1191 ЦК України, відповідно до якої, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Отже, юридична особа, з якою ОСОБА_6 перебував в трудових відносинах, у випадку відшкодування шкоди, матиме право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

ІV. МОТИВИ ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ.

Судом під час судового розгляду детально проаналізовано поведінку обвинуваченого, наслідки суспільно-небезпечних діянь останнього, особу обвинуваченого, його спосіб життя, зважено на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності.

Відповідно до статей 50, 65 КК України, метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових злочинів.

Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч. 1 ст. 1 КК України, завдань закону про кримінальну відповідальність, правового забезпечення охорони від злочинних посягань прав і свобод людини і громадянина, власності та інших охоронюваних законом цінностей, а також запобігання злочинам.

В той час, каральна функція не є домінуючою, а обраний захід примусу має найбільше сприяти досягненню справедливого балансу між правами і свободами особи та захистом інтересів держави й суспільства. У будь-якому разі покарання має бути співмірним злочину, що передбачає врахування способу й об`єкту посягання, тяжкості його наслідків і потенційної суспільної небезпеки. Така домірність є необхідним проявом справедливості кримінальної відповідальності.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд бере до уваги характер та тяжкість вчинених ним кримінальних правопорушень, ставлення обвинуваченого до вчиненого, спосіб вчинення кримінальних правопорушень, характер злочинних дій. Також суд враховує тяжкість заподіяних кримінальних правопорушень наслідків, дані про особу обвинуваченого, який вперше притягається до кримінальної відповідальності, на обліку в лікаря психіатра та нарколога не перебуває, за місцем несення служби характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину; обставини, які пом`якшують покарання, а зокрема: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, має статус учасника бойових дій.

Обтяжуючих покарання обставин, відповідно до статті 67 КК України, судом не встановлено.

Як сторона обвинувачення, так і сторона захисту, просили суд призначити покарання ОСОБА_6 із застосуванням положень ч. 1 ст. 69 КК України, але прокурор вважав за необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі, а захисник наполягала на призначенні більш м`якого покарання.

У кримінальних провадженнях № 205/7091/16-к у постанові від 17 жовтня 2019 року, № 206/5073/15-к у постанові від 12 вересня 2018 року, Верховний Суд наголосив, що поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

У кримінальному провадженні № 167/341/16-к у постанові від 24 травня 2018 року, Верховний суд вказав, що загальні засади призначення покарання (стаття 65 КК) наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує урахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування статті 75 КК, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду і розміру, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання або призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом застосовуючи ст. 69 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції частини статті Особливої частини КК України або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання.

При цьому нормами ст. 69 КК України, положення якої покликані гуманізувати закон про кримінальну відповідальність передбачено призначення покарання «нижче нижчого». Але застосування даної норми може відбуватись лише за наявності певних обставин, а саме наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного.

У справі № 629/2739/18 від 03.02.2021 ККС ВС зазначив, що положення ч. 1 ст. 69 КК України надають повноваження суду у виключних випадках призначити більш м`яке покарання, ніж мінімальне покарання, передбачене законом за відповідний злочин, лише «за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину», тобто якщо певні обставини або сукупність обставин одночасно відповідають двом умовам, визначеним в законі: вони можуть бути визнані такими, що пом`якшують покарання відповідно до частин 1 та/або 2 статті 66 КК України; істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Крім того, ці обставини чи сукупність обставин мають знаходитися в причинному зв`язку з цілями та/або мотивами злочину, поведінкою особи під час вчинення злочину та іншими факторами, які безпосередньо впливають на суспільну небезпеку злочину та/або небезпечність винуватої особи. Ці обставини в своїй сукупності повинні настільки істотно знижувати ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції було би явно несправедливим.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд приймає до уваги сукупність вище перелічених обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме: щире каяття; активне сприяння розкриттю злочину; позитивну характеристику за місцем служби; наявність статусу учасника бойових дій.

Також, суд вважає, що ОСОБА_6 не є особою, яка здатна до системного скоєння правопорушень. Кримінальні правопорушення, в яких він обвинувачується вчинені ним вперше, з часу тих подій пройшло декілька років, жодних інших даних про вчинення будь-якого іншого кримінального чи адміністративного правопорушення судом не встановлено.

Враховуючи сукупність вище перелічених пом`якшуючих покарання обставин, відповідно з вимогами ч. 1 ст. 69 КК України, суд переконаний у можливості при призначенні ОСОБА_6 основного покарання за вчинені ним кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 426-1, ч. 4 ст. 246 КК України, перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції відповідних статей, а саме - службового обмеження для військовослужбовців.

Визначене таким чином остаточне покарання у виді службового обмеження не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав людини, - воно має бути законним (несвавільним) і пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи), тому доводи сторони захисту у цій частині заслуговують на увагу.

Такі висновки узгоджуються із вимогами ст. ст. 65, 66, 69 КК України, положеннями Постанови Пленуму ВСУ 24.10.2003 №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», практикою ЄСПЛ щодо справедливого судового розгляду, індивідуалізації та пропорційності покарання.

Крім того, відповідно до ст. 58 КК України покарання у виді службового обмеження застосовується до засуджених військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на строк від шести місяців до двох років у випадках, передбачених цим Кодексом, а також у випадках, коли суд, враховуючи обставини справи та особу засудженого, вважатиме за можливе замість обмеження волі чи позбавлення волі на строк не більше двох років призначити службове обмеження на той самий строк.

Із суми грошового забезпечення засудженого до службового обмеження провадиться відрахування в доход держави у розмірі, встановленому вироком суду, в межах від десяти до двадцяти відсотків. Під час відбування цього покарання засуджений не може бути підвищений за посадою, у військовому званні, а строк покарання не зараховується йому в строк вислуги років для присвоєння чергового військового звання (ч. 2 ст. 58 КК України).

Оскільки ОСОБА_6 є військовослужбовцем, враховуючи обставини справи та особу винного, його бажання продовжити військову службу, суд дійшов висновку про модливість призначення йому покарання саме у виді службового обмеження з відрахуванням у дохід держави відповідних відсотків з його грошового забезпечення.

При цьому суд вважає, що з огляду на продовження воєнного стану в Україні, високої необхідності держави у військовослужбовцях, саме таке покарання надасть можливість обвинуваченому продовжувати проходити військову службу, та шляхом відрахування в дохід держави частини його грошового забезпечення принести більшу суспільну користь.

На думку суду, саме таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових злочинів.

VІ. МОТИВИ УХВАЛЕННЯ ІНШИХ РІШЕНЬ ЩОДО ПИТАНЬ, ЯКІ ВИРІШУЮТЬСЯ СУДОМ ПРИ УХВАЛЕННІ ВИРОКУ, ТА ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНУ, ЯКИМ КЕРУВАВСЯ СУД.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Так, ухвалами слідчих суддів був накладений арешт на майно з метою проведення експертиз та забезпечення збереження доказів, а також на майно ОСОБА_6 з метою забезпечення цивільного позову. Враховуючи, що судовий розгляд закінчився, а в задоволенні позову відмовлено, суд вважає необхідним скасувати арешт накладений на вказане майно.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у випадку винесення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого документально підтверджені витрати на залучення експерта, тому з обвинуваченого підлягають стягненню витрати в сумі 4719,50 грн. 50 коп.

Керуючись ст. ст. 371, 373-374 Кримінального процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В :

Визнати винуватим ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.426-1, ч. 4 ст. 246 КК України та призначити йому покарання:

-за ч. 5 ст. 426-1 КК України, із застосуванням положень ч. 1 ст. 69 КК України, у виді службового обмеження на строк 2 (два) роки із відрахуванням 20 (двадцяти) відсотків із суми грошового забезпечення ОСОБА_6 в дохід держави;

-за ч. 4 ст. 246 КК України, із застосуванням положень ч. 1 ст. 69 КК України, у виді службового обмеження на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців із відрахуванням 10 (десяти) відсотків із суми грошового забезпечення ОСОБА_6 в дохід держави.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді службового обмеження на строк 2 (два) роки із відрахуванням 20 (двадцяти) відсотків із суми грошового забезпечення ОСОБА_6 в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_6 процесуальні витрати на користь держави, на залучення експерта за висновок судової інженерно-екологічної експертизи № СЕ-19/120-23/666-ЕЛ від 15 лютого 2023 року в розмірі 4719 (чотири тисячі сімсот дев`ятнадцять) грн. 50 коп.

В задоволенні позову прокурора в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції Карпатського округу, до ОСОБА_6 про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства - відмовити.

Скасувати арешт накладений: ухвалами слідчих суддів від 20 вересня 2022 року на майно: вантажний автомобіль МАЗ, модель 6501, д.н.з. НОМЕР_3 , номер шасі НОМЕР_4 ; деревину породи осика в кількості 30 колод; лісопродукцію - 25 колод; технічний талон транспортного засобу НОМЕР_5 ; а також ухвалою слідчого судді від 27 квітня 2023 року, накладений на майно, належне ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_14 , а саме на: земельну ділянку із кадастровим номером 2625885801:04:003:0971, площею 0,1253 гектара, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2519392526258 та земельну ділянку із кадастровим номером 6124682300:01:006:0392, площею 3,9821 гектара, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1145574461246.

Речові докази: вантажний автомобіль МАЗ, модель 6501, д.н.з. НОМЕР_3 , номер шасі НОМЕР_4 , технічний талон транспортного засобу НОМЕР_5 - залишити в розпорядженні військовій частині НОМЕР_1 ; дорожній лист № 2756 від 15 вересня 2022 року, оптичний диск № 17 із відеозаписом з камер відеоспостережень - залишити в матеріалах кримінального провадження; Лісопродукцію - 25 колод наступними діаметрами та довжиною: 1) 20 см - 410 см, 2) 23 см - 423 см, 3) 29 см - 410 см, 4) 22 см - 424 см, 5) 34 см - 426 см, 6) 17 см - 423 см, 7) 21 см - 425 см, 8) 28 см - 422 см, 9) 20 см - 426 см, 10) 26 см - 423 см, 11) 25 см - 418 см, 12) 23 см - 419 см, 13) 22 см - 420 см, 14) 26 см - 424 см, 15) 23 см - 422 см, 16) 19 см - 422 см, 17) 23 см - 419 см, 18) 28 см - 426 см, 19) 23 см - 428 см, 20) 28 см -426 см, 21) 22 см - 421 см, 22) 23 см - 427 см, 23) 25 см - 420 см, 24) 25 см - 429 см, 25) 21 см - 419 см; деревину у кількості 30 колод, наступної довжини та діаметру: 1) 4,15 м на 0,25 м, 2) 4,15 м на 0,30 м, 3) 4,15 м на 0,28 м, 4) 4,15 м на 0,27 м, 5) 4,15 м на 0,23 м, 6) 4,15 м на 0,28 м, 7) 4,15 м на 0,26 м, 8) 4,15 м на 0,29 м, 9) 4,15 м на 0,23 м, 10) 4,15 м на 0,28 м, 11) 4,15 м на 0,23 м, 12) 4,15 м на 0,26 м, 13) 4,15 м на 0,24 м, 14) 4,15 м на 0,26 м, 15) 4,15 м на 0,22 м, 16) 4,15 м на 0,32 м, 17) 4,15 м на 0,30 м, 18) 4,15 м на 0,25 м, 19) 4,15 м на 0,31 м, 20) 4,15 м на 0,30 м, 21) 4,15 м на 0,29 м, 22) 4,15 м на 0,28 м, 23) 4,15 м на 0,22 м, 24) 4,15 м на 0,19 м, 25) 4,17 м на 0,24 м, 26) 4,15 м на 0,25 м, 27) 4,15 м на 0,27 м, 28) 4,15 м на 0,31 м, 29) 4,15 м на 0,29 м, 30) 4,15 м на 0,36 м. - передати власнику Приватному підприємству «Спеціалізоване лісомисливське науково-дослідне природно-заповідне господарство «Чорний ліс».

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляція в Івано-Франківський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_24