Рішення

від 17.10.2024 по справі 363/7212/23

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17.10.2024 Справа № 363/7212/23

РІШЕННЯ

Іменем України

ЗАОЧНЕ

17 жовтня 2024 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області в складі головуючого судді Свєтушкіної Д.А., за участі секретаря судових засідань Крикун Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгороді в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лісова гармонія» про розірвання договору оренди та стягнення орендної плати,-

УСТАНОВИВ:

21грудня 2023року доВишгородського районногосуду Київськоїобластічерез підсистему «Електронний суд» від представника позивача адвоката Цикалевича В.М. надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лісова гармонія» про стягнення заборгованості за договором оренди.В обґрунтуванняякої вказав,що 29.05.2020року між ОСОБА_1 та ТОВ«ДОБРОВОЛЕЦЬ» (теперішнєнайменування ТОВ«ЛІСОВА ГАРМОНІЯ»,підписано договіроренди належнихпозивачу земельнихділянок кадастровіномери 3221888000:27:029:2060,3221882800:29:129:0123,3221888000:27:033:1035;загальною площею1,3492гектарів,2,9954гектарів та1,0008гектарів відповідно;цільове призначення:ведення особистогоселянського господарства;місце розташування:Київська область,Вишгородський район,Жукинська таСувидська сільськарада.Договір укладенотерміном на7років. З моменту укладення Договору відповідач виплатив орендну плату в повному обсязі лише за 2021 та 2022 роки. 22.08.2023 року позивач надіслав на адресу відповідача лист з проханням до 01.09.2023 року сплатити орендну плату в повному обсязі за Договором за 2020 рік зі сплатою штрафу у розмірі 10 відсотків річної орендної плати, а також не заперечив щодо припинення Договору за згодою сторін в разі сплати орендної плати за 2023 рік. Станом на дату подання вказаного позову відповідач не сплатив орендну плату за цим Договором за 2020 рік (здійснено передоплату в сумі 1500 грн.) та за 2023 рік. На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача на його користь орендну плату за 2020 та 2023 роки в розмірі 25227,00 грн., штраф за 2020 рік в розмірі 1336,35 грн., а також витрати на професійну правову допомогу в розмірі 16897,00 грн.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 26 грудня 2023 року позовну заяву було залишено без руху та надано строк десять днів на усунення недоліків, на виконання вимог ухвали зазначені недоліки позивачем було усунуто.

Ухвалою Вишгородського району Київської області від 02 січня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого судового засідання.

Ухвалою Вишгородського району Київської області від 20 серпня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання представник позивача не з`явився, до суду подав клопотання, в якому зазначив, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити у повному обсязі, а також просить розглянути справу без участі його участі за наявними в матеріалах справи документами, проти заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про місце, час та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, заяви про розгляд справи за його відсутністю до суду не надходило, своїм правом на подачу відзиву не скористався, а тому суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи та вирішити справу на підставі наявних доказів без участі відповідача.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного.

За ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Судом установлено,що29 травня 2020 року між ОСОБА_1 (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Доброволець» (Орендар) укладено договір оренди землі.

Строк дії договору - 7 років (пункт 2.1 Договору).

Відповідно до пункту 1.1 Договору, орендодавець зобов`язується передати Орендареві земельні ділянки у строкове платне володіння і користування без зміни цільового призначення, а Орендар зобов`язується прийняти і використовувати земельні ділянки відповідної до умов цього договору та вимог законодавства.

Згідно із пунктами 1.2, 1.3, 1.4 Договору, в оренду передано належні Орендодавцю земельні ділянки, які не мають недоліків, що можуть перешкоджати ефективному використанню, з кадастровими номерами: 3221888000:27:029:2060, 3221882800:29:129:0123 та 3221888000:27:033:1035; загальною площею 1, 3492 гектарів, 2,9954 гектарів та 1,0008 гектарів; цільове призначення: ведення особистого селянського господарства; місце розташування: Київська область, Вишгородський район, Жукинська та Сувидська сільська рада.

Згідно пункту 3.1. Договору, розмір орендної плати становить 2 500 гривень 00 копійок за один календарний рік за оренду 1 га землі.

Відповідно до пункту 3.4. Договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі. Внесення орендної плати підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі орендної плати та/або відповідними платіжними документами орендаря у разі безготівкового внесення плати.

Орендна плата сплачується один раз на рік, не пізніше тридцять першого грудня поточного року. За проханням орендодавця в разі виникнення відповідної необхідності оренді плата за календарний рік повністю або частково може вноситися в обумовлений сторонами строк на протязі відповідного календарного року (пункт 4.1 Договору).

Також, відповідно до пункту 4.3. Договору, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором у 10-денний строк за письмовою вимогою Орендодавця Орендар сплачує штраф у розмірі 10 відсотків річної орендної плати, встановленої цим договором.

Відповідно до пункту 11.3 Договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін, або прішенням суду на вимогу однієї із- сторін внаслдідок грубого неодноразового невиконання другою стороною обовязків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

З Актів приймання-передачі орендної плати убачається, що ОСОБА_1 прийняла а відповідач передав згідно договору оренди земельної ділянки орендну плату за 2020 рік у розмірі 1500,00 грн. (частина орендної плати), за 2021 рік у розмірі 13363,50 грн.

Крім того, 06 липня 2023 року відповідачем було здійснено орендну плату позивачу за користування земельними ділянками як зазначено в квитанції за період з 28.06.2021 року по 29.06.2022 року у розмірі 10245,15 грн., що підтверджується копією квитанції про зарахування коштів від 06.07.2023 року.

22 серпня 2023 року та 17 червня 2024 року позивач надіслав на адресу відповідача вимогу про сплату до 01.09.2023 року орендну плату в повному обсязі за Договором за 2020 рік зі сплатою штрафу у розмірі 10 відсотків річної орендної плати, та за 2023 рік, а також не заперечив щодо припинення Договору за згодою сторін в разі сплати орендної плати за 2023 рік.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань 05.12.2023 року ТОВ «Доброволець» код ЄРДПОУ 43618902 змінило назву на ТОВ «Лісова гармонія».

Спір між сторонами виник з договірних правовідносин пов`язаних з орендою землі.

Стаття 41 Конституції України визначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є абсолютним і найширшим із існуючих прав.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», Законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (стаття 2 Закону України «Про оренду землі»).

В силу положень статті 90 ЗК України, власники земельних ділянок мають право продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину, довірчу власність.

Частиною третьою статті 792 ЦК України встановлено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Так, відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (частина перша статті 2 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до частини третьої статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Стаття 15 Закону України «Про оренду землі» - істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі (частина перша статті 21 Закону України «Про оренду землі»).

Статтею 24 Закону України «Про оренду землі» передбачено право орендодавця вимагати від орендаря в тому числі і своєчасного внесення орендної плати.

Згідно із статтею 31 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, яка діяла на час укладання спірного договору) договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Частина перша статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачає, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

За змістом статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких, за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК, належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно із статтею 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Тобто, наведені положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання як договору оренди, так і договору суборенди земельної ділянки, тоді як разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання.

Дослідивши матеріали справи, судом установлено, що згідно умов Договору оренди земельної ділянки від 29 травня 2020 року, позивачу не сплачено відповідачем орендної плати в повному обсязі за 2020, 2022 та 2023 роки.

Таким чином, несплата відповідачем орендної плати в повному обсязі позивачу за 2020,2022 рік та 2023 рік поспіль свідчить про наявність систематичного порушення відповідачем, взятих на себе за договором оренди щодо виплати орендної плати.

Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо внесення орендної плати є вичерпною підставою для розірвання такого договору, про що свідчить усталена судова практика Верховного Суду, яку слід урахувати при застосуванні норми права відповідно до вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України.

Зокрема, такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 28 вересня 2016 року у справі №6-977цс16 та від 12 грудня 2012 року у справі №6-146цс12.

У постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі №183/262/17 (провадження №61-41932сво18) зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематичне невнесення орендної плати (два та більше випадки). При цьому систематичне внесення орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02 травня 2018 року у справі №925/549/17. При цьому систематичне порушення договору оренди земельної ділянки щодо внесення орендної плати є підставою для розірвання договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість.

Згідно статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

У зв`язку з тим, що відповідачем не надано до суду заперечень проти позову, доказів на підтвердження того, що ним належним чином виконувалися умови договору про оренду землі, суд вважає, що вимоги позивача обґрунтованими, такими, що підлягають задоволенню.

Суд установив, що відповідачем умови договору оренди землі належним чином не виконуються, орендна плата, як зазначалось вище, не сплачується, що свідчить про ухилення відповідача від виконання зобов`язань зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою у визначений договором строк.

Крім того, у зв`язку з невиплатою орендної плати за 2020 рік на підставі пункту 4.3 договору оренди земельної ділянки від 29 травня 2020 року на користь позивача з відповідача підлягає стягненню штраф у розмірі 10 відсотків річної орендної плати за 2020 рік в сумі 1 336,35 грн. (13 363,50 грн. * 10%).

Таким чином, враховуючи заявлені позовні вимоги, з відповідачана користь позивача підлягає до стягнення 26563,35 грн., з яких: 25227,00 гривень - заборгованість по орендним платежам за 2020 та 2023 роки; 1336,35 гривень штраф за 2020 рік.

Щодо вимог про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статті 265 ЦПК України, суд під час ухвалення судового рішення вирішує питання про судові витрати склад та розмір яких входить до предмета доказування в справі.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із частинами першою та другою статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Представник позивача заявив вимогу про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 16897,00 грн., на підставі: копій договору № 23-12/22-1 від 23 грудня 2022 року про надання правової допомоги АДВОКАТСЬКИМ БЮРО «ВОЛОДИМИРА ЦИКАЛЕВИЧА», ОСОБА_1 , додаткових угод № від 18.12.2023 року та 20.08.2024 року до договору про наданння правової допомоги № 23-12/22-1 від 23 грудня 2022 року, актів про надані правові послуги № від 20.12.2023 року та 20.08.2024 року, ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія АА № 1261498, квитанцій до прибуткового касового ордеру № від 20.12.2023 року та 10.08.2023 року. Загальна вартість послуг з надання правової допомоги за виконані роботи складає 16897,00 грн.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд виходить з диспозиції частини першої статті 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Так, згідно із частиною другою статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із : 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 3 грудня 2021 у справі № 927/237/20).

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, слід дійти висновку про неспівмірність заявленого до стягнення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 16897,00 грн., який є завищеним.

За таких обставин, суд визнає доведеним факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000,00 грн., як такий, що є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), ціною позову та значенням справи для позивача.

Крім того, відповідно дост. 141 ЦПК Українисуд присуджує стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 2 147,20 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лісова гармонія» про розірвання договору оренди та стягнення орендної плати задовольнити.

Розірвати договір оренди землі від 29 травня 2020 року укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОБРОВОЛЕЦЬ» щодо оренди земельних ділянок кадастрові номери 3221888000:27:029:2060, 3221882800:29:129:0123, 3221888000:27:033:1035, загальною площею 1,3492 гектарів, 2,9954 гектарів та 1,0008 гектарів відповідно, цільове призначення: ведення особистого селянського господарства; місце розташування: Київська область, Вишгородський район, Жукинська та Сувидська сільська рада.

Стягнути з Товариства зобмеженою відповідальністю«Лісова гармонія»на користь ОСОБА_1 орендну плату за 2020 та 2023 роки в розмірі 25 227 (двадцять п`ять тисяч двісті двадцять сім) гривень 00 копійок.

Стягнути з Товариства зобмеженою відповідальністю«Лісова гармонія»на користь ОСОБА_1 штраф за 2020 рік в розмірі 1336 (одна тисяча триста тридцять шість) гривень 35 копійок.

Стягнути з Товариства зобмеженою відповідальністю«Лісова гармонія»на користь держави суму судового збору у розмірі 2 147 (дві тисячі сто сорок сім) гривні 20 копійок.

Стягнути з Товариства зобмеженою відповідальністю«Лісова гармонія»на користь ОСОБА_1 суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12000 (дванадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Повне судове рішення складено 28 жовтня 2024 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вишгородського районного суду Київської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Лісова гармонія», ЄДРПОУ 43618902, адреса: 33028, Рівненська обл., Рівненський р-н., м. Рівне, вул. Бандери Степана, буд. 15А.

Суддя Д.А. Свєтушкіна