Рішення

від 18.10.2024 по справі 369/6872/24

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/6872/24

Провадження № 2/369/5301/24

РІШЕННЯ

Іменем України

18.10.2024 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Янченка А.В.,

при секретарі судового засідання Кубарській Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БД СЕРВІС АМЕТИСТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, -

ВСТАНОВИВ:

В провадження Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшла вказана справа.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що на підставі Рішення № 90 Виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 22.02.2017 року «Про визнання ТОВ «БД СЕРВІС АМЕТИСТ» виконавцем та надавачем послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій і обслуговування ліфтів та погодження тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій для споживачів за адресою: АДРЕСА_1 , корп. 1, АДРЕСА_2 », Позивач є виконавцем та надавачем послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій і обслуговування ліфтів, в тому числі і по багатоквартирному будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , та надає весь перелік послуг з управління багатоквартирним будинком.

Відповідач з 06 жовтня 2014 року є власником об`єкту нерухомого майна: квартири АДРЕСА_4 (Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, номер інформаційної довідки: 373583491; дата, час формування: 10.04.2024 10:11:58, додається у додатках) та отримує житлово-комунальні послуги, а саме: послуги з управління багатоквартирним будинком, при цьому Відповідач, як власник нерухомого майна (квартири), зовсім не виконує свої зобов`язання з їх оплати взагалі з моменту проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно на його ім`я, а саме - з 06 жовтня 2014 року по теперішній час.

З 01 березня 2017 року і по сьогоднішній день позивач належним чином надає відповідачу послуги з управління багатоквартирним будинком (з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій). Відповідач, в свою чергу, споживає такі послуги та претензій щодо їхньої якості позивачу жодного разу не заявляв.

Позивачем було відкрито особовий рахунок по квартплаті № НОМЕР_1 для квартири АДРЕСА_4 , власником якого є Відповідач.

Позивач з 01 березня 2017 року щомісячно нараховує відповідачу плату за надані послуги з управління багатоквартирним будинком (з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій). Відповідач жодного разу не сплачував Позивачу плату за спожиті послуги з управління багатоквартирним будинком (з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій).

Внаслідок чого у відповідача станом на момент подання позову виникла заборгованість за надані позивачем та спожиті відповідачем послуги за період з 01 березня 2017 року по 31 березня 2024 року та становить суму у розмірі 25553,55 грн. (двадцять п`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят три гривні 55 копійок).

Позивач відзначає, що відповідач щомісяця отримував від позивача рахунки на оплату житлово-комунальних послуг із зазначенням суми.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від «05» березня 2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» нарахування інфляційних нарахувань та 3 (трьох) процентів річних, нараховані Позивачем на суму заборгованості з 01.03.2017 року до 24.02.2022 року.

3 (три) % річних за період з 01.03.2017 року до 24.02.2022 року становить суму у розмірі 3825,00 грн. (три тисячі вісімсот двадцять п`ять гривень 00 копійок).

Індекс інфляції за період з 01.03.2017 року до 24.02.2022 року становить суму у розмірі 13074,53 грн. (тринадцять тисяч сімдесят чотири гривні 53 копійки).

На підставі вище наведеного, позивач просив суд стягнутим з ОСОБА_1 (реєстраційний номероблікової карткиплатника податків: НОМЕР_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БД СЕРВІС АМЕТИСТ» (код ЄДРПОУ 40458336; місцезнаходження: 08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Садова, 1-В кв. (оф.) 21; п/р № НОМЕР_3 в АТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299) заборгованість за спожиті послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території у розмірі 25553,55 грн. (двадцять п`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят три гривні 55 копійок), 3% річних у розмірі 3825,00 грн. (три тисячі вісімсот двадцять п`ять гривень 00 копійок), індекс інфляції у розмірі 13074,53 грн. (тринадцять тисяч сімдесят чотири гривні 53 копійки), а також понесені судові витрати.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.07.2024 року було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

18.10.2024 року сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином, представник позивача через канцелярію суду зареєструвала заяву, у якій просила суд здійснювати розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У разінеявки всіхучасників справиу судовезасідання,яким завершуєтьсярозгляд справи,або розглядусправи безповідомлення (виклику)учасників справи,суд підписуєрішення безйого проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. ч. 4, 5 ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України).

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що на підставі Рішення № 90 Виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 22.02.2017 року «Про визнання ТОВ «БД СЕРВІС АМЕТИСТ» виконавцем та надавачем послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій і обслуговування ліфтів та погодження тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій для споживачів за адресою: АДРЕСА_1 , корп. 1, АДРЕСА_2 », позивач є виконавцем та надавачем послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій і обслуговування ліфтів, в тому числі і по багатоквартирному будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , та надає весь перелік послуг з управління багатоквартирним будинком.

Відповідач з 06 жовтня 2014 року є власником об`єкту нерухомого майна: квартири АДРЕСА_4 (Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, номер інформаційної довідки: 373583491; дата, час формування: 10.04.2024 10:11:58, додається у додатках) та отримує житлово-комунальні послуги, а саме: послуги з управління багатоквартирним будинком, при цьому Відповідач, як власник нерухомого майна (квартири), зовсім не виконує свої зобов`язання з їх оплати взагалі з моменту проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно на його ім`я, а саме - з «06» жовтня 2014 року по теперішній час.

З 01 березня 2017 року і по сьогоднішній день позивач належним чином надає відповідачу послуги з управління багатоквартирним будинком (з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій). Відповідач, в свою чергу, споживає такі послуги та претензій щодо їхньої якості позивачу жодного разу не заявляв.

Позивачем було відкрито особовий рахунок по квартплаті № НОМЕР_1 для квартири АДРЕСА_4 , власником якого є Відповідач.

Позивач з 01 березня 2017 року щомісячно нараховує відповідачу плату за надані послуги з управління багатоквартирним будинком (з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій). Відповідач жодного разу не сплачував Позивачу плату за спожиті послуги з управління багатоквартирним будинком (з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій).

Внаслідок чого у відповідача станом на момент подання позову виникла заборгованість за надані позивачем та спожиті відповідачем послуги за період з 01 березня 2017 року по 31 березня 2024 року та становить суму у розмірі 25553,55 грн. (двадцять п`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят три гривні 55 копійок).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належить - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Положення ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»і положення підзаконних актів у сфері житлово-комунальних послуг покладають на користувачів житла (власників) обов`язок щомісяця вносити плату за житлово-комунальні послуги (теплопостачання, газ, водопостачання, каналізація тощо) та витрати на утримання будинку (житла) та прибудинкової території пропорційно до займаної площі.

У своїй діяльності Позивач керуєтьсяЗаконом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», відповідно до якого Позивач взяв на себе зобов`язання обслуговувати житловий будинок та прибудинкову територію, надавати інші послуги, а відповідач - своєчасно сплачувати зазначені послуги у строки та на умовах, передбачених договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України«Про особливостіздійснення прававласності убагатоквартирному будинку» кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника. Згідно ч. 3 ст. 12 Закону України«Про особливостіздійснення прававласності убагатоквартирному будинку» невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Станом на сьогоднішній день вВідповідач так і не уклав з позивачем договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, але є споживачем послуг з управління багатоквартирним будинком по теперішній час.

Так, необхідність укладення договору про надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладення визначено як обов`язок, а не право сторін, і відмова споживача від укладення договору у такому разі суперечить вимогам ст. ст. 627, 630 ЦК України, п. 1) ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Разом із тим, за змістом наведених норм Законів України споживач зобов`язаний оплатити житлово-комунальні послуги, відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Зазначена правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року №6-2951цс15; в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року по справі №751/3840/15-ц (провадження №14-280цс18) вказано, що відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов`язку оплачувати надані йому послуги; в Постанові Верховного Суду України від 18.03.2019 року, №61-1647св17, які мають враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений підпунктами 1, 5 частини 2 статті 7 цього Закону обов`язок споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону відповідач зобов`язаний оплатити житлово-комунальні послуги, які надані позивачем по тарифах, що затверджені органом місцевого самоврядування.

Відповідно до положень ст. ст. 319, 322 ЦК України відповідач зобов`язаний нести витрати по утриманню будинку та прибудинкової території в силу того, що він є власником нежитлового приміщення.

Положення статті 322 ЦК України встановлюють презумпцію обов`язку власника нести усі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна, у тому числі з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов`язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов`язок власника є похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов`язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб.

Відповідно доположень статті509ЦК України,зобов`язанням єправовідношення,в якомуодна сторона(боржник)зобов`язана вчинитина користьдругої сторони(кредитора)певну дію(передатимайно,виконати роботу,надати послугу,сплатити грошітощо)або утриматисявід певноїдії,а кредитормає правовимагати відборжника виконанняйого обов`язку.Частиною 3цієї статтівизначено,що зобов`язаннямає ґрунтуватисяна засадахдобросовісності,розумності тасправедливості. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу.

Як встановлено ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначає Закон України «Про житлово-комунальні послуги».

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулювання правових, організаційних та економічних відносин, пов`язаних з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначається Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Співвласником багатоквартирного будинку відповідно до пункту 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» є власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.

Частиною 3 статті 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» встановлено, що невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

Управління багатоквартирним будинком полягає у вчиненні співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконанні обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Відповідач зобов`язаний разом з іншими співвласниками багатоквартирного будинку оплачувати житлово-комунальні послуги для підтримання будинку в належному технічному та санітарному стані.

Частиною першою статті 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону. Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що споживачі зобов`язані щомісячно оплачувати житлово-комунальні послуги за встановленими цінами (тарифами).

Відповідно дост. 625 ЦК Україниборжник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму бору з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст. 625 ЦК України).

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від «05» березня 2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» нарахування інфляційних нарахувань та 3 (трьох) процентів річних, нараховані Позивачем на суму заборгованості з 01.03.2017 року до 24.02.2022 року.

3 (три) % річних за період з 01.03.2017 року до 24.02.2022 року становить суму у розмірі 3825,00 грн. (три тисячі вісімсот двадцять п`ять гривень 00 копійок).

Індекс інфляції за період з 01.03.2017 року до 24.02.2022 року становить суму у розмірі 13074,53 грн. (тринадцять тисяч сімдесят чотири гривні 53 копійки).

Розрахунок суми індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 (трьох) відсотків річних від простроченої суми додається до цієї позовної заяви.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, заборгованість відповідача є безспірною та підлягає стягненню у судовому порядку з відповідача на користь позивача.

Стаття 76 ЦПК України визначає що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 81 ЦПК України визначає що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем по справі були порушені обов`язки щодо оплати вартості наданих житлово-комунальних послуг, а тому вимоги позивача по даному позову підлягають до задоволення.

Усі інші пояснення сторін, їх докази і аргументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним «сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

В силу ст. 141 ЦПК України судові витрати, суд покладає на відповідача у розмірі 3028,00 грн.

Відповідно до ст. ст. 15, 16, 525, 625 ЦК України, ст.ст.10,14,15Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» та керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 76-82, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 274, 279 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_5 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БД СЕРВІС АМЕТИСТ» (код ЄДРПОУ 40458336; місцезнаходження: 08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Садова, 1-В кв. (оф.) 21; п/р № НОМЕР_3 в АТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299) заборгованість за спожиті послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території у розмірі 25553,55 грн. (двадцять п`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят три гривні 55 копійок), 3% річних у розмірі 3825,00 грн. (три тисячі вісімсот двадцять п`ять гривень 00 копійок), індекс інфляції у розмірі 13074,53 грн. (тринадцять тисяч сімдесят чотири гривні 53 копійки), а також витрати з оплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Учасник справи,якому повнерішення судуне буловручено удень йогоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Текст судового рішення складено 29.10.2024 року.

Суддя А.В. Янченко