Рішення

від 24.10.2024 по справі 541/2168/24

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/2168/24

Номер провадження 2/541/847/2024

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24 жовтня 2024 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Городівського О.А.

за участю секретаря судового засідання - Ніколаєнко М.В.

з участю прокурора - ОСОБА_1 ,

представника третьої особи, адвоката Коваленко О.А.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Миргородської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області до ОСОБА_2 про конфіскацію земельної ділянки у власність держави, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Астарта Прихоролля",

у с т а н о в и в:

Заступник керівника Миргородської окружної прокуратури Полтавської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, у якому просить конфіскувати у власність держави в особі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області земельну ділянку належну ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачка ОСОБА_2 є громадянкою Російської Федерації, за рішенням Миргородського міськрайонного суду від 25.03.2021 у порядку спадкування отримала у власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Миргородської територіальної громади Миргородського району Полтавської області, кадастровий номер 5323281400:00:005:0282 площею 6,3359 га.

18.05.2021 ОСОБА_2 зареєструвала право власності на вказану земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та на даний час є її власником.

Отримана у власність відповідачкою земельна ділянка протягом року нею добровільно не відчужена, тому вона підлягає конфіскації на користь держави, згідно Закону.

Одночасно із позовом до суду надійшла заява прокурора про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 14.06.2024 накладено арешт шляхом заборони ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання належної їй на праві приватної власності земельної ділянки кадастровий номер 5323281400:00:005:0282. площею 6,3359 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Миргородської територіальної громади (колишня Гаркушинська сільська рада) Миргородського району.

Ухвалою суду від 24.06.2024 відкрито провадження у даній справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Прокурор Миргородської окружної прокуратури Герасименко Ю.Ю. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, з підстав викладених у позовній заяві просила позов задовольнити.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області у судове засідання не з`явився, подав на адресу суду заяву та просив проводити розгляд справи без його участі, зазначає, що позов прокурора підтримує повністю, просить його задовольнити (а.с. 45-53,64-65).

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про місце та час розгляду справи належно повідомлена за адресою місця проживання, зареєстрованої у встановленому законом порядку відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України та шляхом публікації оголошення на веб-сторінці Миргородського міськрайонного суду, офіційного веб-порталу судової влади. Причину своєї неявки суду не повідомила, як і не надіслала заяв чи клопотань про розгляд справи у її відсутність або перенесення розгляду. Відзив на позовну заяву не направила (а.с. 54-55, 61-63).

Представник третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Астарта Прихоролля" в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до положень ст.ст. 280, 281 ЦПК України, судом ухвалено провести заочний розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів та постановлено ухвалу суду від 24.10.2024 про проведення заочного розгляду справи.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є громадянкою Російської Федерації.

Згідно інформації Управління Державної міграційної служби України у Полтавській області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка Російської Федерації, паспорт № НОМЕР_1 , дата видачі 17.03.2014, дата закінчення строку дії 17.03.2019, орган який видав документ УФМС 926; документована посвідкою на постійне проживання в Україні серія НОМЕР_2 , видана 08.04.2016, орган, що видав 5301 (а.с.14,16-17).

Рішенням Миргородського міськрайонного суду від 25.03.2021 у справі 541/2478/20, визнано за ОСОБА_2 , в порядку реалізації права на отримання земельної частки (паю) внаслідок розпаювання земель ДП «Сільськогосподарське підприємство імені Іваненка», яке отримане нею в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,3359 га з кадастровим номером 5323281400:00:005:0282, розташовану на території колишньої Гаркушинської сільської ради Миргородського району Полтавської області, яка увійшла до складу Миргородської територіальної громади, право на отримання якої мала ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.12-13).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, право власності на земельну ділянку кадастровий номер 5323281400:00:005:0282, площею 6,3359 га було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 18.05.2021 (а.с. 8).

Аналогічні відомості щодо власника містяться у Державному земельному кадастрі (а.с. 18-20).

Відповідно до ст. 1 Земельного кодексу України земля в Україні є національним багатством і перебуває під особливою охороною закону. Згідно норм ст. 19 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення віднесено до категорії особливо цінних. Положення статей13,14 Конституції України визначають, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Суб`єктами права приватної власності на землю згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України визначено громадян України та юридичних осіб. Проте з урахуванням змісту частини другої статті 81 та інших норм Земельного кодексу України суб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.

У відповідності до ч. 5 ст. 22 ЗК України, землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

Частиною 4 ст. 81 Земельного кодексу України передбачено, що землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Згідно ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності на земельну ділянку відповідач набула з 18.05.2021, після державної реєстрації речового права на нерухоме майно, однак у подальшому і по даний час земельна ділянка нею самостійно не відчужена, чим безпідставно порушено річний строк, установлений ч. 4 ст. 81 Земельного кодексу України.

Згідно пункту "е" ч. 1ст. 140 Земельного кодексу України однією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку є не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Примусове припинення прав на земельну ділянку, у відповідності до п. "в" ч. 1 ст. 143 Земельного кодексу України, здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.

Відповідно до ч. 2 ст. 145 ЗК України у разі, якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

У правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 18 вересня 2013 року (справа № 6-92цс13) зазначено, що основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», від 11 березня 2003 року «Новоселецький проти України», від 01 червня 2006 року «Федоренко проти України»), Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі ст. 1. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 38, ч. 1 ст. 39 Закону України «Про міжнародне приватне право» право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно, виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

Оскільки Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, яке здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, самостійно не реалізувало процесуальне право на подання позову про конфіскацію земельних ділянок, то наявні підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді, що узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26.05.2020 по справі №912/2385/18.

Тому, враховуючи вказане вище та те, що відповідач, будучи іноземним громадянином, упродовж року (з 18.05.2021 по даний час) після набуття права власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва не відчужила її, є підстави для конфіскації такої у власність держави, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати у вигляді судового збору.

Керуючись ст. ст.4, 12, 13, 76-80, 81, 83, 263-265,268,280,354-355 ЦПК України,

у х в а л и в:

Позовні вимоги Миргородської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області до ОСОБА_2 про конфіскацію земельної ділянки у власність держави, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Астарта Прихоролля" задовольнити.

Конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області належну ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_3 , на праві приватної власності земельну ділянку кадастровий номер 5323281400:00:005:0282, площею 6,3359 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Миргородської територіальної громади Миргородського району Полтавської області (колишня Гаркушинська сільська рада Миргородського району).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Полтавської обласної прокуратури судовий збір в розмірі 4335 (чотири тисячі триста тридцять п`ять) гривень 93 копійки.

Заходи забезпечення позову у виді накладення арешту шляхом заборони ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання належної їй на праві приватної власності земельної ділянки кадастровий номер 5323281400:00:005:0282, площею 6,3359 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Миргородської територіальної громади (колишня Гаркушинська сільська рада) Миргородського району - скасувати після набрання рішенням законної сили.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення його повного тексту.

Повне рішення суду виготовлено 29.10.2024.

Суддя О. А. Городівський