Ухвала

від 24.10.2024 по справі 694/476/22

ВАТУТІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 694/476/22

Провадження № 1-кп/690/28/24

УХВАЛА

про закриття кримінального провадження

22 жовтня 2024 року м. Багачеве

Ватутінський міський суд Черкаської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ватутінського міського суду Черкаської області клопотання захисника адвоката ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження № 12022250360000081 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тишківка Новомиргородського району Кіровоградської області, адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , одруженого, освіта повна середня, офіційно не працевлаштованого, військовозобов`язаного, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Звенигородка Черкаської області, адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 , неодружений, освіта середня спеціальна, працевлаштований сторожем у Звенигородському позашкільному учбовому дитячому лікувально-оздоровчому закладі «Звенигора», обмежено придатний до військової служби, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_6 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисника обвинувачених ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Ватутінського міського суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження за № 12022250360000081 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у вчиненні 22.01.2022 року кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,у вчиненні 22.01.2022 року кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

Захисником обвинувачених адвокатом ОСОБА_3 , повноваження якого підтверджено ордером від 11.05.2022 року серії СА № 1029034, заявлено клопотання про закриття кримінального провадження відносно його підзахисних на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки на даний час втратив чинність закон, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння.

Судом роз`яснено обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про те, що вказана підстава для закриття кримінального провадження не є реабілітуючою, та вони мають право на продовження судового розгляду на загальних підставах, з метою доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого їм діянні.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання свого захисника, просив його задовольнити, вказавши, що не бажає продовжувати судовий розгляд даного кримінального провадження.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав клопотання свого захисника та просив його задовольнити, а провадження в даній справі закрити.

Прокурор ОСОБА_6 вказав, що наявні достатні підстави для закриття кримінального провадження на п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки в силу вартості викраденого ОСОБА_4 та ОСОБА_5 майна, їх діяння на даний час є не кримінально-караним, та обвинувачені не наполягають на продовженні судового розгляду. Також вказав на необхідність вирішення питання про стягнення з обвинувачених процесуальних витрат у справі.

Представник потерпілого в судове засідання не з`явився, поважність причин неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи чи з інших процесуальних питань від його імені до суду не надходило, що, на думку суду, не перешкоджає вирішенню питання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_5 22.01.2022 року близько 17 год. 00хв., діючи умисно, з корисливих мотивів, переконавшись у тому, що за їх діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу до території поля АДРЕСА_3 , таємно, за попередньою змовою намагалися здійснили крадіжку качанів кукурудзи, належної СТОВ «Неморож», вагою 120 кг., вартість яких згідно висновку експерта № СЕ-19/124-22/1214-ТВ від 17.02.2022 року становить 600,00 грн. Однак свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна не довів до кінця, з причин, що не залежали від його волі, так як в ході вчинення крадіжки був виявлений охоронником СТОВ «Неморож».

Своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою осіб.

ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_4 22.01.2022 року близько 17 год. 00 хв., діючи умисно, з корисливих мотивів, переконавшись у тому, що за їх діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу до території поля АДРЕСА_3 , таємно, за попередньою змовою намагалися здійснили крадіжку качанів кукурудзи, належної СТОВ «Неморож», вагою 120 кг., вартість яких згідно висновку експерта № СЕ-19/124-22/1214-ТВ від 17.02.2022 року становить 600,00 грн. Однак свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна не довів до кінця, з причин, що не залежали від його волі, так як в ході вчинення крадіжки був виявлений охоронником СТОВ «Неморож».

Своїми умисними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою осіб.

Згідно ч. 2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

За змістом ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Згідно ч. 6 ст. 3 КК України зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», який 09.08.2024 року набув чинності, передбачено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян є дрібним викраденням чужого майна, за яку настає відповідальність за ст. 51 КУпАП.

З огляду на вказане, суд вважає, що вищевказаним Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», крім іншого, внесено зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність.

Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року та дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, для будь-якого платника податку.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з 1 січня 2022 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць в розмірі 2481 грн.

При цьому, зміни до законодавства, внесені вищевказаним Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», призвели до часткової декриміналізації діянь, зокрема передбачених ст. 185 КК України, оскільки фактично скасовують кримінальну відповідальність у разі заподіяння внаслідок правопорушення меншої матеріальної шкоди у вигляді вартості викраденого майна, ніж встановлено верхньою межею диспозиції ч. 2 ст. 51 КУпАП, що становить 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в 2022 році 2481 грн. (2481 грн. * 0,5 = 1240,5 грн. * 2).

Отже, внесені законодавцем зміни про кримінальну відповідальність призвели до часткової декриміналізації діяння, і дія закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.

Вказані висновки суду узгоджуються з висновками, сформульованими Верховним Судом у постанові від 16.02.2021 року в справі № 345/3522/18, та Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 13.01.2021 року в справі №306/7567/12, про те, що за загальним правилом, закріпленим у ч. 2 ст. 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК України раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності. Зазначений підхід закріплено в ч. 1 ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти, що пом`якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі. Зміст цієї конституційно-правової норми деталізовано у статті 5 КК.

За змістом п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається, крім іншого, в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 479-2 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні 22.01.2022 року закінченого замаху на кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, внаслідок якого вони мали намір заволодіти майном загальною вартістю 600 грн., розмір заподіяної цим діянням шкоди є меншим 2481 грн., як наслідок, на даний час вчинене ними 22.01.2022року діяння не вважається кримінальним правопорушенням, в силу втрати чинності закону, яким встановлювалася їх кримінальна протиправність, що є передумовою для закриття даного кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КК України.

Вказане узгоджується з релевантною щодо обставин кримінального провадження практикою Верховного Суду, зокрема правових висновків, викладених у постановах Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 22.08.2024 року в справі № 567/507/23, Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 07.10.2024 року в справі № 278/1566/21.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 27.01.2022 року в справі № 694/149/22, на автомобіль Volkswagen Transporter, 1999 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , червоного кольору, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителю АДРЕСА_2 .

Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 124, ч. 1 ст. 126 КПК України суд стягує з обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта для проведення експертизи в даному кримінальному проваджені, розмір яких становить 686 (шістсот вісімдесят шість) грн. 48 коп.

Вказане узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 17.06.2020 року в справі № 598/1781/17, за змістом якої кримінальний процесуальний закон не обмежує можливість вирішення питання розподілу процесуальних витрат, зокрема витрат на правову допомогу, виключно обвинувальним вироком. Суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, зокрема, звільняючи особу від кримінальної відповідальності, суд або суддя, крім іншого, має вирішити питання про речові докази, розподіл процесуальних витрат тощо.

Також Верховним Судом у постанові від 01.02.2024 року в справі №930/497/23 зроблено висновок про те, що нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається.

Зазначена підстава дозволяє суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження. У разі згоди особи на завершення кримінального провадження у зазначеній формі, без використання своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодувати саме вона.

Водночас кримінальним процесуальним законодавством України не передбачено можливість солідарного стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

За змістом п. 11 постанови пленуму Верховного Суду України від 07.07.1995року № 11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» у справі, в якій засуджено декілька осіб, судові витрати мають визначатися в певних частках з урахуванням ступеня вини та майнового стану кожного із засуджених.

З огляду на вказане, враховуючи обставини справи, суд вважає за доцільне стягнути з обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта в рівних частинах, тобто по 343(триста сорок три) грн. 24 коп. з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 5, ч. 4 ст. 185 КК України, ст.ст. 2, 7, 100, 110, 124, 284, 286, 350, 372, 393-395, 479-2 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника обвинувачених задовольнити закрити кримінальне провадження № 12022250360000081 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні 22.01.2022року кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні 22.01.2022 року кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, в зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_2 , виданий 05.09.2019 року територіальним підрозділом Державної міграційної служби України № 7117, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта в розмірі 343 (триста сорок три) грн. 24 коп.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_4 , виданий 24.01.1997 року Звенигородським РВ УМВС України в Черкаській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 , на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта в розмірі 343 (триста сорок три) грн. 24 коп.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 27.01.2022 року в справі № 694/149/22, на автомобіль Volkswagen Transporter, 1999 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , червоного кольору, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителю АДРЕСА_2 .

Речовий доказ автомобіль Volkswagen Transporter, 1999 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , червоного кольору, залишити в розпорядженні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як його власника.

Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Копію ухвали суду вручити обвинуваченим та прокурору.

Ухвала судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду через Ватутінський міський суд Черкаської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено о 12 год. 40 хв. 24.10.2024 року.

Суддя ОСОБА_1