Ухвала

від 29.10.2024 по справі 692/1206/24

ДРАБІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 692/1206/24

Провадження № 2/692/474/24

29.10.2024

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2024 року с-ще Драбів

Суддя Драбівського районного суду Черкаської області Левченко Л.О., розглядаючи позовну заяву Органу опіки та піклування Драбівської селищної ради в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини,

У С Т А Н О В И В:

Позивач Орган опіки та піклування Драбівської селищної ради в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини.

Ухвалою судді від 23.10.2024 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків - 5 днів з дня отримання копії ухвали у зв`язку з несплатою судового збору при поданні позову.

25.10.2024 на від представника позивача до суду надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору, де позивач, посилаючись на п. 14 ч. 2 ст. 3 та ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» просить звільнити його від сплати судового збору.

Вивчивши подану заяву, суддя приходить до наступного.

Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно ч.3ст.136ЦПК Україниз підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».

Позивач щодо підстав звільнення від сплати судового збору посилався на п. 14 ч. 2 ст. 3 ЗУ «Про судовий збір».

Згідно п.14ч.2ст.3Закону України«Про судовийзбір»,судовий збірне справляєтьсяза поданнязаяви,апеляційної такасаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.

Статтею 8 ЗУ "Про судовий збір" визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно ч. 2 ст. 8 "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в пункті 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" N 10 від 17 жовтня 2014 року єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Обставини для звільнення або відстрочки від сплати судового збору повинні бути виключними та такими, що обумовлюють необхідність у звільнені.

У відповідності із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини "Креуз проти Польщі" (CASEOFKREUZv.POLAND) (Заява N 28249/95) від 19 червня 2001 року, суд констатував, що він ніколи не виключав можливості того, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Проте у цьому ж рішенні суд також наголошує, що положення пункту 1 статті 6 про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Відповідно Суд постановляє, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (п. 60).

Також, зокрема, у п. п. 50, 52 рішення Європейського суду з прав людини "Станков проти Болгарії" ("STANKOVv. BULGARIA") від 12.07.2007 (заява N 68490/01), вказано про те, що цілі, які переслідуються при стягненні судових витрат, зокрема судового збору слід вважати прийнятними враховуючи загалом питання відправлення правосуддя, зокрема, що стосується фінансування судової системи, крім цього, такі діють стримуючим фактором для легковажних претензій, однак такі не повинні бути надмірним тягарем, тобто значне фінансове навантаження може виступати як фактор, що обмежує доступ до правосуддя, право на суд.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ "Kniat v. Poland" від 26 липня 2005 року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ "Jedamski and Jedamska v.Poland" від 26 липня 2005 року.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.

Статтею 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Звертаючись до суду з клопотання про звільнення від сплати судового збору позивач на жодну з підстав, визначених ст. 8 ЗУ «Про судовий збір», не посилається, доказів на підтвердження наявності обставин, що перешкоджають сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі, не надає.

Натомість посилання позивача на п. 14 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» не є підставою для звільнення від сплати судового збору відповідно до ЗУ «Про судовий збір». Суд наголошує, що порушене позивачем у позові про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо малолітньої дитини ОСОБА_1 не є вимогою щодо захисту прав малолітніх чи неповнолітніх осіб. Звернення позивача до суду з позовною заявою про позбавлення батьківських прав відповідача, не вирішує питання про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб, а стосується лише прав та обов`язків відповідача як матері дитини, яких остання може бути позбавлена у разі ухвалення рішення про задоволення позову, правові наслідки чого визначені у ст. 166 СК України, а отже вказане положення закону не підлягає до застосування у даній справі.

Таким чином, подання вказаного клопотання про звільнення від сплати судового збору не є усуненням недоліків, вказаних в ухвалі суду від 23.10.2024, вищевказані недоліки поданої заяви про звільнення від сплати судового збору унеможливлюють її розгляд та прийняти рішення про відкриття провадження по справі.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Таким чином, необхідно залишити позовну заяву без руху та надати позивачеві строк для усунення недоліків, у 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Керуючись ст.ст. 175, 185 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Органу опікита піклуванняДрабівської селищноїради вінтересах неповнолітньоїдитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавленнябатьківських правта стягненняаліментів наутримання дитини - залишити без руху.

Надати позивачу та його представнику строк для усунення недоліків - 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.О. Левченко