Рішення

від 28.10.2024 по справі 216/2843/24

ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 216/2843/24

провадження №2/216/1756/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2024 року Центрально Міський районний суд м. Кривого Рогу у складі:

головуючого судді: Бутенко М. В.

за участю

секретаря судового засідання: Кравець А.С.

без участі сторін та без застосування технічного запису

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 м. Кривого Рогу цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного комерційного підприємства «Південукргеологія» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні, середнього заробітку за весь час затримки, компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату, -

ВСТАНОВИВ:

До Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшов цивільний позов ОСОБА_1 до Державного комерційного підприємства «Південукргеологія» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні, середнього заробітку за весь час затримки, компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату.

Позивачка просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з Державного комерційного підприємства «Південукргеологія» на її користь заборгованість із заробітної плати в сумі 92 423,04 грн. (дев`яносто дві тисячі чотириста двадцять три гривні 04 копійки), компенсацію за несвоєчасно виплачену заробітну плату в сумі 43 847,39 грн. (сорок три тисячі вісімсот сорок сім гривень 39 коп.), суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні 39 091,00 грн. (тридцять дев`ять тисяч дев`яносто одна гривна 00 коп.).

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання 28.10.2024 року не з`явилася, раніше подала суду заяву, у якій зазначила, що позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити в повному обсязі, просить суд слухати справу за її відсутністю.

Представник відповідача Державного комерційного підприємства «Південукргеологія» в жодне судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить поштове повідомлення, але в установлений судом строк не подав до суду відзиву на позовну заяву, та не подав жодної іншої заяви, у зв`язку з чим суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, та оскільки позивачка жодних заперечень проти цього не подавала, що відповідає положенням ст. ст. 280-282 ЦПК України.

За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

У період з 02 липня 2001 року по 29 січня 2021 року ОСОБА_1 знаходилась у трудових відносинах з підприємством «Південукргеологія», що підтверджується записами у трудовій книжці серії НОМЕР_1 , запис №3 про приймання на роботу згідно наказу №157/1-к від 02.07.2001р.

Під час знаходження позивачки у трудових правовідносинах з відповідачем, з боку останнього була нарахована, але не виплачена заробітна плата у розмірі 92 423 (дев`яносто дві тисячі чотириста двадцять три) грн. 04 коп., що підтверджується довідкою про заборгованість по заробітній платі, яка видана підприємством «Південукргеологія» за №01/12-197 від 10.03.2021 року.

29 січня 2021 року позивачка була звільнена за власним бажанням, у зв`язку з невиконанням адміністрацією підприємства законодавства про працю, ч. 3 ст.38 Кодексу законів про працю України, згідно наказу № 5-к від 29 січня 2021 року, що підтверджується заявою і наказом про звільнення.

Вказаним наказом, була також передбачена виплата вихідної допомоги, відповідно до ст.44 КЗпП України у розмірі тримісячного середнього заробітку та виплата компенсації за невикористану щорічну основну та додаткову відпустки.

Як передбачено ч. 1 ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до приписів ч. 1 ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначенні суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Крім того, частиною 1 ст.83 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - інваліда з дитинства підгрупи А І групи.

З аналізу вказаної правової норми вбачається, що остаточний розрахунок при звільненні працівника проводиться в день його звільнення, з обов`язковим попереднім письмовим повідомленням працівника про розмір нарахованих сум.

У день звільнення із позивачем ОСОБА_1 не було проведено повного розрахунку по заробітній платі.

У день звільнення позивача, 29.01.2021р., відповідач письмово не повідомив позивача про нараховані суми належні при звільненні та не здійснив виплату належних коштів, що є грубим порушенням ч. 1 ст. 116 КЗпП України.

Згідно довідки відповідача про заборгованість по заробітній платі № 01/12-197 від 10.03.2021 року на загальну суму 92 423,00грн., у зв`язку із звільненням позивачу було нараховано до виплати: заробітна плата за період з 01.06.2020р. по 29.01.2021р. в розмірі окладу на суму 49 206,56 грн., польові в сумі 6 240,00 грн., компенсація за несвоєчасну виплату заробітної плати в сумі 1 583,94 грн., розрахункові в сумі 39 973,57 грн., вихідна допомога в розмірі тримісячного середнього заробітку в сумі 18 915,00 грн.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню судовому порядку 92 423,00 грн. (49206,56грн. (сумарна сума окладу) + 1 583,94грн. (компенсація за затримку заробітної плати) + 6240,00грн. (польові) + 39973,57грн. (розрахункові) + 18915,00грн. (три середніх зарплати) = 115919,07грн. - 20865,44грн. (ПДФО) - 1 738,78грн. (військовий збір) - 891,81грн. (профспілковий внесок) = 92423,04грн. (заборгованість підприємства).

Крім того, як передбачено ч. 1 ст.117 КЗпП України, в разі не виплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначенні в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити своєму працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Визначення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні здійснюється відповідно до «Порядку обчислення середньої заробітної плати», що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року.

У відповідності до абз. З п.2 Порядку, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної заробітної плати - п.5 Порядку.

При цьому, середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів - п.8 Порядку.

Цим же пунктом встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяця роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів.

Як зазначено в розрахунково-платіжній відомості працівника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), за грудень 2020 року позивачу було нараховано до виплати заробітну плату в розмірі 6 305,00 гривень; за січень 2021 року - 6 305,00 гривень.

При цьому, за грудень 2020 року позивачем було фактично відпрацьовано 22 дні, в січні 2021 року відпрацьовано 18 днів.

Таким чином, для визначення середньоденної заробітної плати, яка є базою для проведення розрахунку середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, нараховану заробітну плату позивачу за відпрацьовані дні в грудні 2020р. - січні 2021 року необхідно розділити на кількість цих відпрацьованих днів: 12610,00 грн. / 40 днів = 315,25 грн. -середня заробітна плата за 1 день.

Керуючись відповідними листами Міністерства соціальної політики України якими встановлено норми тривалості робочого часу, за період з 01 лютого 2021 року по 31 липня 2021 року загальна кількість - 124 робочих днів

Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні становить:

- лютий 2021р.: 20 робочих днів х 315,25 грн. (середня заробітна плата за 1 день) = 6305,00 грн.;

- березень 2021р.: 22 робочих днів х 315,25 грн. (середня заробітна плата за 1 день) = 6935,50 грн.;

- квітень 2021р.: 22 робочих днів х 315,25 грн. (середня заробітна плата за 1 день) = 6935,50 грн.;

- травень 2021р.: 18 робочих днів х 315,25 грн. (середня заробітна плата за 1 день) = 5674,50 грн.;

- червень 2021р.: 20 робочих днів х 315,25 грн. (середня заробітна плата за 1 день) = 6305,00 грн.;

- липень 2021р.: 22 робочих днів х 315,25 грн. (середня заробітна плата за 1 день) = 6935,50 грн.

Загальна сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за шестимісячний період після звільнення позивача ОСОБА_1 29.01.2021 року до 31 липня 2021 року складає: 6305,00 грн. + 6935,50 грн. + 6935,50 грн. + 5674,50 грн. + 6305,00 грн. + 6935,50 грн. = 39 091,00 грн.

Частиною першою статті 117 Кодексу законів про працю України визначено, що у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців (роз`яснення Державної служби України з питань праці від 30.11.2023 №4206/2/2.1-23а).

У відповідності до статті 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Такий порядок затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21 лютого 2001 року.

У відповідності до п.1 Порядку, його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу.

Компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року-п.2 Порядку.

Пунктом 4 порядку встановлено порядок обчислення суми грошової компенсації - як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Місяць Приріст індексу споживчих цін, у % за період невиплати доходу

Роки

2020 2021 2022 2023 2024

Січень 54,0 45,1 31,9 4,7

Лютий 54,4 43,6 29,8 3,9

Березень 53,2 41,2 24,2 2,4

Квітень 52,0 40,2 20,5 2,2

Травень 51,5 38,4 17,3 1,7

Червень 51,2 38,2 13,8 0,9

Липень 52,2 38,0 13,0 1,5

Серпень 52,5 38,3 11,7 2,9

Вересень 51,7 36,7 9,7 2,4

Жовтень 50,2 35,4 7,0 1,6

Листопад 48,3 34,4 6,2 1,1

Грудень 46,9 33,6 5,5 0,4

У відповідності до ч. 1 ст.115 КЗпП України граничним терміном виплати заробітної плати є сьоме число місяця, наступного за місяцем, в якому нараховано заробітну плату.

Як вбачається з розрахунково-платіжної відомості працівника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), сума нарахованої, але не виплаченої заробітної плати дорівнює:

- за червень 2020 року: 5 613,60 грн. (сума до видачі) х 51,2 (приріст індексу споживчих цін) 7 100 = 2 874,16 грн.;

- за липень 2020 року: 5 984,56 грн. (сума до видачі) х 52,2 (приріст індексу споживчих цін) / 100 = 3 123,94 грн.;

- за серпень 2020 року: 5 727,82 грн. (сума до видачі) х 52,5 (приріст індексу споживчих цін) / 100 = 3 007,11 грн.;

- за вересень 2020 року: 5 993,07 грн. (сума до видачі) х 51,7 (приріст індексу споживчих цін) / 100 = 3 098,42 грн.;

- за жовтень 2020 року: 5 842,46 грн. (сума до видачі) х 50,2 (приріст індексу споживчих цін) / 100 = 2932,91 грн.;

- за листопад 2020 року: 5 537,13 грн. (сума до видачі) х 48,3 (приріст індексу споживчих цін) / 100 = 2 674,43 грн.;

- за грудень 2020 року становить: 5 706,36 грн. (сума до видачі) х 46,9 (приріст індексу споживчих цін) / 100 = 2 676,28 грн.;

- за січень 2021 року становить: 52 018,00 грн. (сума до видачі) х 45,1 (приріст індексу

споживчих цін) / 100 = 23 460,14грн.;

- за лютий 2021 року становить: 6000 грн. (мінімальна заробітна плата) -18% (податок з доходів) - 1,5% (військовий збір) = 4846,20 грн. + 39973,57 грн. (розрахункові) х 45,1 (приріст індексу споживчих цін) / 100 = 23 460,14грн.;

До стягнення загальна сума компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату, яка розрахована, виходячи з індексів інфляції за період з червня 2020 року по січень 2021 року (з урахуванням розмірів невиплаченої заробітної плати по кожному з періодів) складає: 2874,16 грн. + 3123,94 грн. + 3007,11 грн. + 3098,42 грн. + 2932,91 грн. + 2674,43 грн. + 2676,28 грн. + 23460,14 грн. = 43 847,39 грн.

У зв`язку з тим, що відповідач не провів повний розрахунок при звільненні позивача, загальна сума, яка підлягає стягненню з Відповідача на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) дорівнює: 92 423,04грн. (заборгованість підприємства з виплати заробітної плати) + 39 091,00 грн. (сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні) + 43 847,39грн. (сума компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату) = 175 361,43 грн. (сто сімдесят п`ять тисяч триста шістдесят одна тисяча гривень 43 коп.).

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.

У п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону УкраїниПро судовий збірвстановлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачіу справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, при цьому середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні та компенсація за несвоєчасно виплачений дохід не входить до структури заробітної плати.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати у розмірі 1211,20 грн. по сплаті судового збору, та підлягають стягненню судові витрати на користь позивача в розмірі 1211, 20 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.5-8,12-19,23,89,128,131,136,141,197,206,258-259,263-265,268,280-283, ЦПК України, ст.43 Конституції України, ст.ст.21, 47, 49, 94, 116, 117 КЗпП України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Державного комерційного підприємства «Південукргеологія» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні, середнього заробітку за весь час затримки, компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату задовольнити.

Стягнути з комерційного підприємства «Південукргеологія» (місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, Дніпропетровська область, вул. Чернишевського, буд. 11, ЄДРПОУ 01432150) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) заборгованість із заробітної плати в сумі 92 423,04 грн. (дев`яносто дві тисячі чотириста двадцять три гривні 04 копійки, компенсацію за несвоєчасно виплачену заробітну плату в сумі 43 847,39 грн. (сорок три тисячі вісімсот сорок сім гривень 39 коп.), суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні 39 091,00 грн. (тридцять дев`ять тисяч дев`яносто одна гривна 00 коп.), судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Стягнути з комерційного підприємства «Південукргеологія» (місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, Дніпропетровська область, вул. Чернишевського, буд. 11, ЄДРПОУ 01432150) в дохід держави судовий збір у розмірі 1211.20 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленомуЦивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Головуючий суддя М.В. БУТЕНКО