Справа № 286/2993/24
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2024 року м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Гришковець А. Л.
з секретарем Павленко Л. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Овручі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гладковицької сільської ради про поділ в натурі житлового будинку та виділення в натурі частки нерухомого майна , -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до Гладковицької сільської ради і просить розділити в натурі житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 , виділивши йому наступні приміщення загальною площею 74,10 кв. м, житловою площею 33,0 кв. м, а саме: веранду площею 9,60 кв.м, кухню площею 17,80 кв.м, санвузол площею 5,50 кв. м, коридор площею 8,20 кв. м, кімнату площею 13,80 кв. м, кімнату площею 19,20 кв.м, ганок «а1», сарай «Б», літню кухню «В», погріб з оголовком «П», навіс «Н», колодязь «К», огорожу «О», а також припинити право спільної часткової власності та визначити частку 1/1, мотивуючи тим, що відповідно до договору купівлі-продажу від 09.10.1998 йому належить 1/2 частина житлового будинку АДРЕСА_1 . Житловий будинок складається із 2-х частин, які мають окремі входи. Дані про іншого співвласника у реєстрі речових прав відсутні. У Гладковицькій сільській раді відсутні дані про власність на іншу 1/2 частину житлового будинку. Він на даний час позбавлений можливості оформити право власності на земельну ділянку для обслуговування належної йому 1/2 частини будинку в зв`язку з відсутністю співвласника будинку.
Відповідно до висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна від 15.02.2024 експертом з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_2 було встановлено, що за технічними показниками об`єкт є відокремленим, має окремий вхід, комунікації та може бути виділений в натурі в окремий житловий будинок.
При зверненні до Гладковицької сільської ради щодо можливості проведення державної реєстрації права власності на належну йому частину житлового будинку, як окремого об`єкта нерухомості вцілому, йому було відмовлено по причині відсутності договору між співвласниками про поділ нерухомого майна, посвідченого нотаріально.
Відзиву на позовну заяву відповідачем до суду не надано.
В судове засіданні сторони не з`явилися. Позивач надав заяву, в якій просить справу слухати у його відсутність. Позовні вимоги підтримує. Представник відповідача Гладковицької сільської ради надала клопотання, в якому також просить справу слухати у її відсутність. Щодо задоволення позову не заперечує.
Суд, врахувавши позиції сторін, наведені в їх письмових заявах, та дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачеві на праві спільної часткової власності, на підставі договору купівлі-продажу серії ААН №280040 від 09.10.1998, зареєстрованого в реєстрі за №2-2291, належить 1/2 частина житлового будинку в АДРЕСА_1 . Відомості про власника іншої 1/2 частини вказаного житлового будинку, відсутні.
Вказані обставини підтверджуються копіями договору купівлі-продажу серії ААН №280040 від 09.10.1998, зареєстрованого в реєстрі за №2-2291, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23.11.2017 та довідкою виконавчого комітету Гладковицької сільської ради №854 від 30.09.2024.
Відповідно до ст. ст. 355, 356 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно. Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Згідно ч.1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.
Кожний з учасників права спільної часткової власності має певні правомочності у відношенні належної йому частки. У зв"язку з цим кожен співвласник може вимагати виділу своєї частки зі спільного майна. У тому випадку, коли таку вимогу висунуть усі співвласники або якщо учасників спільної часткової власності буде тільки двоє, настає поділ майна, що знаходиться в спільній частковій власності. Поділ спільного майна можливий за спільною згодою між усіма співвласниками, а у випадку недосягнення спільної згоди між співвласниками про поділ спільного майна, поділ цього майна відбувається за рішенням суду.
Частиною 3 ст. 358 ЦК України передбачено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
В ч.6 постанови від 04.10.1991 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» Пленум Верховного суду України роз`яснив, що при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частку будинку з самостійними виходами (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення.
Таким чином, з аналізу змісту ст.ст. 183, 358, 364, 367, 379, 380, 382 ЦК України слідує, що виділ (поділ) часток жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.
При цьому, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 травня 2021 року у справі N 501/2148/17 зроблено висновок, що поняття "поділ" та "виділ" не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється
Відповідно до технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , експлікації приміщень будинку садибного типу вбачається, що будинок двохквартирний та має окремі входи (а. с. 11-14).
З висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна № 16 від 15.02.2024 вбачається, що у користуванні ОСОБА_1 знаходиться веранда площею 9,6 кв.м, кухня площею 17,8 кв.м, санвузол площею 5,5 кв. м, коридор площею 8,2 кв. м, кімната площею 13,8 кв. м, кімната площею 19,2 кв.м, ганок «а1» - 4,9 кв.м, сарай «Б» - 29,8 кв. м, літня кухня «В» - 25,2 кв. м, погріб з оголовком «П» - 18,6 кв.м, навіс «Н» - 9,6 кв. м, колодязь «К» - 1,3 кв. м, огорожа «О», що становить 1 цілу частину житлового будинку по АДРЕСА_1 . При вивчені поверхового плану житлового будинку та при візуальному огляді встановлено, що за технічними показниками об`єкт є відокремленим, має окремий вхід, комунікації та може бути виділений в натурі в окремий житловий будинок (а. с. 15).
Лист Гладковицької сільської ради № К-138 від 10.04.2024 свідчить про відмову у проведенні державної реєстрації права власності на житловий будинок ОСОБА_1 по причині неподання ним договору поділу нерухомого майна або рішення суду щодо припинення права спільної часткової власності і визначення права власності в одиниці (а. с. 16).
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ч.2 ст.367 ЦК України у разі поділу спільного майна між співласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
Тобто, при поділі спільного майна частка кожного співвласника становить цілу частину - 1/1.
Відповідно до ч.1 ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.
У разі якщо на об`єкті нерухомого майна на момент відкриття спадщини знаходиться рухоме майно, що входить до складу спадщини, таке рухоме майно переходить у власність територіальної громади, якій передано нерухоме майно.
Заява про визнання спадщини відумерлою може також бути подана кредитором спадкодавця, а якщо до складу спадщини входять земельні ділянки сільськогосподарського призначення - власниками або користувачами суміжних земельних ділянок. У такому разі суд залучає до розгляду справи органи місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини.
Особи, які мають право або зобов`язані подати заяву про визнання спадщини відумерлою, мають право на одержання із Спадкового реєстру інформації про заведену спадкову справу та видане свідоцтво про право на спадщину.
В ч. 24 Постанови «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №5 Пленум Верховного Суду України роз`яснив, що при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Відповідно до положень ст. 335 ЦК України безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації.
Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона, за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.
Таким чином, з огляду на положення вищевказаних правових норм та, зважаючи, що відомості про власника іншої 1/2 частини вказаного житлового будинку, відсутні, Гладковицька сільська рада є належним відповідачем у справі.
За встановлених обставин та визначеного правового врегулювання, враховуючи, що спірний житловий будинок належить позивачеві на праві спільної часткової власності та складається з двох частин, будинок має окремі входи, тобто наявна визначена законом технічна можливість поділу спільного майна між співласниками на дві частини, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для розподілу.
Від сплати судового збору позивач звільнений на підставі п.10 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 1495 грн. 08 коп. (1% ціни позову) в дохід держави.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 245, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Розділити в натурі, перебуваючий у спільній частковій власності житловий будинок АДРЕСА_1 , та виділити ОСОБА_1 наступні приміщення: веранду площею 9,60 кв.м, кухню площею 17,80 кв.м, санвузол площею 5,50 кв. м, коридор площею 8,20 кв. м, кімнату площею 13,80 кв. м, кімнату площею 19,20 кв.м, ганок «а1», сарай «Б», літню кухню «В», погріб з оголовком «П», навіс «Н», колодязь «К», огорожу «О», як цілу частку 1/1, припинивши право спільної часткової власності.
Стягнути з Гладковицької сільської ради судовий збір в сумі 1495 грн. 08 коп. в дохід держави.
На рішення суду до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд Житомирської області може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: А. Л. Гришковець Повне рішення виготовлено 28.10.2024.
Суд | Овруцький районний суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 17.10.2024 |
Оприлюднено | 31.10.2024 |
Номер документу | 122624012 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: визнання права власності |
Цивільне
Овруцький районний суд Житомирської області
Гришковець А. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні