Ухвала

від 22.10.2024 по справі 357/7514/23

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/7514/23

1-кп/357/328/24

У Х В А Л А

22.10.2024 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Білоцерківського міськрайонного суду Київської області клопотання захисника у кримінальному провадженні №42023112030000111 внесеному до ЄРДР 21.03.2023 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква, Київської області, громадянина України, із середньою освітою, працюючого на посаді водія автотранспортних засобів у ТОВ «БН ЛОГІСТИК», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,

прокурор ОСОБА_4 ,

захисник ОСОБА_5 ,

обвинувачений ОСОБА_3 ,

У С Т А Н О В И В :

На розгляді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебуває обвинувальнмй акт у кримінальному провадженні № 42023112030000111 внесене до ЄРДР 21.03.2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_5 звернулася з клопотанням про закриття кримінального провадження за окремими епізодами вчиненя злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, на підставі п 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що відповідно до обвинувального акту ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні великої кількості епізодів кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємного викрадення майна, вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, належного ТОВ«Транскомгруп».

09.08.2024 року набрав чинності Закон № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів». Цим законом внесені зміни до ст. 51 КУпАП, згідно з якими визначено граничну вартість викраденого чужого майна, яка може підпадати під кваліфікацію дій особи за відповідною частиною ст. 51 КУпАП. У зв`язку з чим, інкриміноване особі у межах кримінального провадження викрадення чужого майна (крадіжка) на суму до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, виходячи із того розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, який діяв на момент вчинення діяння, законодавцем віднесено до адміністративних правопорушень, що посягають на власність, та такі діяння не є кримінально караними відповідно диспозицій частин статті 185 КК України.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні таємного викрадення майна, вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, проте суми збитків по окремих епізодах ввчиненого злочину не перевищує граничної вартості майна, за викрадення якого передбачено саме кримінальну відповідальність, а тому кримінальне провадження слід закрити на підставі п 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Захисник підтримала оглошене клопотання та просила його задовольнити.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 підтримав клопотання свого захисника, не заперечував щодо закриття судом кримінального провадження з підстав, передбаченого п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з втратою чинності законом, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння.

Прокурор в судовому засіданні вважала за доцільне клопотання захисника задовольнити.

Заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, які наявні в розпорядженні суду, суд дійшов наступного висновку.

Так, відповідно до ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

09 серпня 2024 року набув чинності Закон України від 18 липня 2024 року № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким було внесено зміни до ст.51КУпАП (дрібне викрадення чужого майна).

Згідно вказаного Закону, за ч.1 ст.51 КУпАП України передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Частиною 2 ст. 51 КУпАП встановлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст.51КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, за вказаним Законом, особа несе адміністративну відповідальність за ст. 51 КК України, у випадку якщо вартість чужого майна, яке вона викрала шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати не перевищує 2 неоподатковуваних мінімума доходів громадян.

Крім того, Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у своєму висновку, викладеному у постанові у постанові від 07.10.2024 (справа № 278/1566/21 провадження № 51-2555кмо24) зазначила, що Закон № 3886-IX, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом № 3886-IX, мають зворотну дію в часі. У ході з`ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд.IV Податкового кодексу України. Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв`язку з набуттям чинності Законом № 3886- IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.

Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом169.1.1 пункту 169.1 статті 169розділуIVцього Кодексу для відповідного року.

При цьому, підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Згідно ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023рік» з 1 січня 2023 року установлено прожитковий мінімум для працездатної особи у розмірі 2684 грн.

Таким чином кваліфікуючи адміністративні або кримінальні правопорушення у 2023 році використовується сума одного неоподатковуваного мінімуму, який у цьому році встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, тобто 1342 грн.

ОСОБА_3 , крім іншого, обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.185 КК України, а саме у вчиненні таємного викрадення чужого майна, вчиненого повторно в умовах воєнного стану.

При цьому вартість викраденого майна відповідно до зміненого обвинувального акту встановлена: за епізодом від 18.02.2023 року о 10 годині 48 хвилин - на суму 1840 грн. 00 коп.; епізодом від 18.02.2023 року о 15 годині 25 хвилин на суму 1812 грн. 51 коп.; епізодом від 18лютого 2023 року о 18 годині 25 хвилин на суму 1960 грн. 00 коп.; епізодом від 18.02.2023 року о 20 годині 17 хвилин на суму 980 грн. 00 коп.; епізодом від 19.02.2023 року о 15 годині на суму 1961 грн. 47 коп.; епізодом від 19.02.2023 року о 15 годині 26 хвилин на суму 1891 грн. 52 коп.; епізодом від 19.02.2023 року о 15 годині 29 хвилин. на суму 2495 грн. 96 коп.

Таким чином, сума викраденого майна, за кожним епізодом окремо, в даному конкретному випадку, складає менше ніж два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян станом на день скоєння злочинів, тобто менше ніж 2684 грн., а тому відповідно до вимог Закону України№3886-ІХ такі протиправні діяння не є кримінально-караними на теперішній час.

Відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Частиною сьомою статті 284 КПК України передбачено, що ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої або пунктом 1-2 частини другої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених статтею 479-2 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 479-2 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.

Враховуючи вишевикладене та те, що під час здійснення судового провадження захисником обвинуваченого подане клопотання про закриття кримінальне провадження, а обвинувачений ОСОБА_3 не заперечував проти закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 КПК України, суд вважає, що клопотання захисника слід задовольнити, а кримінальне провадження закрити в частині окремих епізодів у зв`язку із втратою чинності законом, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння.

Керуючись ст. ст. 284, 286, 369-372 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання захисника ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 185 КК України, в частині окремих епізодів, задовольнити.

Кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42023112030000111від 21.03.2023року за обвинуваченням ОСОБА_3 в частині вчинення епізодів крадіжок від 18.02.2023 року на суму 1840 грн., 18.02.2023 року на суму 1812,51 грн., 18.02.2023 року на суму 1960 грн., 18.02.2023 року на суму 980 грн., 19.02.2023 року на суму 1961,47 грн., 19.02.2023 року на суму 1891,52 грн, 19.02.2023року на суму 2495,96 грн., тобто, епізодів кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України - закрити на підставі п. 4-1 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку з декриміналізацією відповідно до Закону України № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляції через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

СуддяОСОБА_6