Ухвала

від 28.10.2024 по справі 358/1569/24

БОГУСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 358/1569/24 Провадження № 2/358/797/24

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про залишення позовної заяви без руху

28 жовтня 2024 року м. Богуслав

Суддя Богуславського районного суду Київської області Романенко К.С., розглянувши матеріали позовної заяви Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, як органу опіки та піклування до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Богуславської міської ради про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В:

Печерська районна в місті Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування 23 вересня 2024 року звернулася до Богуславського районного суду Київської області із зазначеним позовом, в якому просить позбавити батьківськи прав гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 щодо їх дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .Печерська районна в місті Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування 23 вересня 2024 року звернулася до Богуславського районного суду Київської області із зазначеним позовом, в якому просить позбавити батьківськи прав гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 щодо їх дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 23 вересня 2024 року зазначену цивільну справу передано в провадження судді Богуславського районного суду Київської області Романенко К.С.

24 вересня 2024 року суд у відповідності до ч. 6 ст. 187 ЦПК України звернувся до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області та до Єдиного державного демографічного реєстру про зареєстроване місце проживання відповідачів.

Як вбачається з довідки відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області № 3080 від 30.09.2024, яка надійшла до суду 23.10.2024, відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається з відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 802625 від 24.09.2024, відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтями 175, 177 ЦПК України встановлено обов`язкові вимоги до змісту та форми позовної заяви, обов`язок дотримання яких покладається на позивача.

Відповідно до частини 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 статті 185 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Дослідивши матеріали цивільної справи, вважаю за необхідне позовну заяву Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, як органу опіки та піклування до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Богуславської міської ради про позбавлення батьківських прав залишити без руху та надати позивачу строк для усунення її недоліків з наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За змістом положень статті 16 ЦК України розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором. Суд забезпечує захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються, шляхом здійснення провадження у справах.

Для ефективного судового захисту цивільного права або інтересу важливим також є обраний позивачем спосіб захисту, який має відповідати природі такого права або охоронюваного законом інтересу, характеру незаконного посягання та бути ефективним.

Суд звертає увагу позивача, що позов це матеріально-правова вимога позивача до відповідачів, звернена через суд або інший орган цивільної юрисдикції про захист порушеного, оспореного чи невизнаного права або інтересу, який здійснюється у певній, визначеній законом, процесуальній формі.

Позов як складне явище має декілька елементів, до яких відносяться: предмет, підстава, зміст.

З викладеного вбачається, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідачів, стосовно яких позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Зміст позову - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду.

Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог процесуального законодавства, що забезпечує прийняття суддею заяви та порушення ним провадження у справі. Значення елементів позову також полягає у тому, що за ними визначаються межі судового розгляду, адже суд відповідно до статті 13 ЦПК України розглядає цивільні справи в межах заявлених сторонами вимог.

У поданій позовній заяві позивач просить: позбавити батьківськи прав гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 щодо їх дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Всупереч п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивачем не зазначено дати народження відповідача ОСОБА_2 , його реєстраційного номеру облікової картки платника податків за наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, що унеможливлює проведення судом ідентифікації особи ОСОБА_2 , який є відповідачем по справі в частині встановлення його особи та підтвердження дієздатності. Також позов не містить відомостей щодо наявності або відсутності в учасників по справі електронних кабінетів;

Всупереч п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивачем не викладено обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно п. 8 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866, служба у справах дітей за участю інших структурних підрозділів районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради здійснює підготовку документів для звернення органу опіки та піклування до суду про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав або відібрання дитини у матері, батька без позбавлення їх батьківських прав.

Якщо протягом року після прийняття судом рішення про відібрання дитини у батьків не усунені причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, зобов`язана вжити заходів до позбавлення батьків їх батьківських прав.

Так, до позовної заяви додана копія заочного рішення Печерського районного суду міста Києва № 757/67707/21 від 05.07.2023 без відмітки про набрання рішенням законної сили, із якого вбачається, що неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відібрано у батьків гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 без позбавлення їх батьківських прав та стягнуто з них аліменти.

Даний позов пред`явлено до суду 23.09.2024, тобто більше року після прийняття судом рішення про відібрання дитини у батьків, без відмітки працівника суду про набрання рішенням законної сили та без зазначення поважності причини пропуску позивачем подачі даного позову до суду.

Всупереч п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивачем не зазначено відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися.

Всупереч п. 7 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивачем не зазначено відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Всупереч п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивачем не зазначено перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; не зазначено докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

В даній позовній заяві взагалі відсутній перелік додатків (доказів), які позивач додає до свого позову, що позбавляє суд здійснити перевірку копій додатків та копій всіх документів, що додаються до позову, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Крім того, додані документи, в якості письмових доказів, не засвідчені належним чином.

Порядок засвідчення копій документів встановлено Національним стандартом України ДСТУ 4163-2020 «Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації».

Так, згідно 5.26 ДСТУ 4163:2020 «відмітка про засвідчення документа» має містити наступне: слова «Згідно з оригіналом» (без лапок); найменування посади; особистий підпис особи, яка засвідчує копію; її власне ім`я та прізвище; дата засвідчення копії. Крім того, згідно ДСТУ 4163:2020 підпис особи має виглядати наступним чином: посада; особистий підпис; власне ім`я (повністю) ПРІЗВИЩЕ (великими літерами).

Всупереч п. 9 ст. 175 ЦПК України, позивачем не зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

Всупереч п. 10 ст. 175 ЦПК України, позивачем не надано підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до акту Богуславського районного суду Київської області про втрату, невідповідність документів або перепідшивання справи, відсутність вкладень або порушень цілісності, пошкодження конверта (пакування) від 23.09.2024 за № 36, підписаного керівником апарату суду ОСОБА_4 , старшим секретарем суду Ольгою Познацькою та консультантом суду Олесею Гав`ядою, було виявлено, що 23 вересня 2024 року до Богуславського районного суду Київської області надійшла позовна заява Печерської районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав. Позовна заява подана в 4-х примірниках з додатками в загальній кількості 69 аркушів. При реєстрації поданих документів виявлено, що в позовній заяві після слова «Додатки:» відсутній перелік документів та інших доказів, що додаються дщо заяви, як це передбачено п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

Відповідно до частини другої статті 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.

Також суддя звертає увагу позивача на таке.

У ч. 5 ст. 177 ЦПК України зазначається, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Як визначено п. 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані: подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Питання щодо позбавлення батьківських прав певної особи повинно обов`язково розглядатися в досудовому порядку органом опіки та піклування з оформленням та видачою про це письмового висновку.

Ненадання висновку одночасно з позовом позбавляє суд можливості провести розгляд справи у встановленому законом порядку та строки. Суд вважає, що зверненню до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтовна підготовка документів, збір необхідної доказової бази. У цьому контексті суд звертає увагу на позицію ВСС України, викладену в ухвалі від 01.11.2017 року у справі № 211/559/16-ц, відповідно до якої позбавлення батьківських прав є передчасним без відповідного висновку органу опіки та піклування і попередження матері про необхідність змінити ставлення до виховання дитини.

Висновок органу опіки та піклування є ключовим доказом по даній категорії справ, якою б не була підстава позбавлення батьківських прав. Даний висновок робиться на підставі засідань комісії органу опіки та піклування про питання доцільності позбавлення батьківських прав. Для підготовки даного висновку комісія спілкується з відповідачем та вивчає наявність підстав для позбавлення батьківських прав.

Так, згідно п. 15 Постанови Пленуму ВСУ від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Відповідно до п. 16 вказаної Постанови заборонену законодавством поведінку батьків можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Процес позбавлення батьківських прав умовно поділяється на етапи, зокрема, етап звернення заявника з відповідною заявою до органу опіки та піклування про надання висновку про доцільність позбавлення конкретної особи батьківських прав. Така заява подається до відповідної Служби у справах дітей органу місцевого самоврядування відповідного району в місті або місцевої державної адміністрації в районі відповідної області за місцем реєстрації матері або батька, стосовно яких вирішується питання про позбавлення батьківських прав згідно з вимогами, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року №866, якою затверджено Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини.

Слід звернути увагу, що відповідно п. 3 розділу «Загальна частина» Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №866 від 24.09.2008, органом опіки та піклування є Богуславська міська рада Київської області, до якої повинен був звернутися позивач, тобто Служба у справах дітей та сім`ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації не має повноважень щодо надання висновку доцільності позбавлення батьківських прав.

Згідно із ч. 4, 5 ст. 19 Сімейного кодексу України, при розгляді судом спорів, зокрема щодо позбавлення батьківських прав, обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Крім того, позивач, заявляючи вимогу про позбавлення відповідачів батьківських прав не надає акти обстеження житлово-побутових умов проживання дитини, батьків, характеристики на батьків, довідки про стан їх здоров`я, докази, що відповідачі дійсно ухиляються від батьківських обов`язків, на які суд може посилатись при постановленні рішення суду та встановлення істини по справі. До матеріалів позову додано лише копії наказів Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м.Києва» про звільнення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з місць роботи.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Згідно з ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до п. 14 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 11 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», органами опіки та піклування є державні адміністрації районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад.

Поряд з цим, позовна заява подана та підписана від голови Наталії Кондрашової , однак до позовної заяви не додано жодних доказів на підтвердження повноважень Кондрашової Наталії , як голови Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, як органу опіки та піклування та, відповідно, представника вказаного органу місцевого самоврядування.

Крім цього, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем судовий збір не сплачений, при цьому у позові міститься посилання на п.14 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якого судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.

Однак, посилання на п.14 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір», як на підставу звільнення його від сплати судового збору, є безпідставним, оскільки позов про позбавлення батьківських прав відповідачів по справі, не вирішує питання прав та обов`язків дитини, а стосується лише прав та обов`язків відповідачів, як матері та батька дитини, щодо яких вони можуть бути позбавлені батьківських прав у разі ухвалення рішення про задоволення позову.

Це повністю узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним в ухвалі від 27.07.2021 у справі № 461/5125/20 (провадження № 61-11799св21), п.14 ч.2 ст.3 ЗУ «Про судовий збір» не поширюється на справи за позовом про позбавлення батьківських прав, не звільняє позивача від сплати судового збору за подання позовної заяви з вимогою про позбавлення батьківських прав, оскільки звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав не вирішує питання захисту інтересів малолітніх дітей, а стосується лише прав та обов`язків відповідача як батька дітей, яких останній може бути позбавлений у разі ухвалення рішення про задоволення позову.

Таким чином, позивач не звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви про позбавлення батьківських прав на підставі п.14 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою - підприємцем сплачується судовий збір у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.2 п.1 п.п. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»).

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3028 грн.

Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання даного позову у розмірі 3028 грн.

Судовий збір сплачується за наступними реквізитами:

- Отримувач коштів - ГУК уКиїв.обл/Богуслав.міс./22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37955989; Банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.подат.); Рахунок отримувача - UA418999980313101206000010750; Код класифікації доходів бюджету - 22030101; Призначення платежу - судовий збір.

Таким чином, позов подано без додержання вимог ст. 177 ЦПК України.

Таким чином, суддя прийшла до висновку, що недотримання позивачем обов`язкових вимог до змісту позовної заяви є перешкодою до відкриття провадження у справі.

Таким чином, позивачу, усуваючи недоліки потрібно:

- обґрунтувати правовий статус позивача;

- приєднати повноваження представника органу місцевого самоврядування належним чином підтверджені;

- виконати вимоги п.п. 2, 6, 7, 8, 9, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України;

- додати належним чином засвідчені копії документів;

- надати висновок про доцільність позбавлення батьківських прав від Служби у справах дітей органу місцевого самоврядування відповідного району в місті або місцевої державної адміністрації в районі відповідної області за місцем реєстрації матері або батька, стосовно яких вирішується питання про позбавлення батьківських прав;

- надати акти обстеження житлово-побутових умов проживання дитини, батьків, характеристики на батьків, довідки про стан їх здоров`я; докази на підтвердження факту умисного ухилення відповідачів від виконання ними батьківських обов`язків;

- сплатити судовий збір.

Слід зазначити, що зазначені в ухвалі суду недоліки поданої заяви не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Отже, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку на усунення викладених в ухвалі недоліків.

Враховуючи викладене, залишення даної позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.

Згідно приписів ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175-177, 185, 258-261, 353 ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, як органу опіки та піклування до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Богуславської міської ради про позбавлення батьківських прав - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання останнім копії ухвали суду.

Роз`яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, заява буде вважатись неподаною та буде повернута останньому, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною позовною заявою до суду.

Копію ухвали суду надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Відповідно до ч. 2 ст. 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий: суддя К. С. Романенко