Ухвала

від 09.07.2024 по справі 370/2061/24

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

У Х В А Л А

09 липня 2024 року Справа № 370/2061/24

Суддя Макарівського районного суду Київської області Косенко А.В., ознайомившись з позовною заявою

ОСОБА_1 до Макарівського відділу Державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області про скасування записів про арешт нерухомого майна,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача у якому просить суд скасувати арешт нерухомого майна (все майно), яке належить позивачу, який накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії та номер 46420809, виданої 10.02.2015 року, видавник ВДВС Макарівського РУЮ, на підставі якої до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесений запис про обтяження №8683564 (спеціальний розділ), вид обтяження: арешт нерухомого майна, опис предмета обтяження: все майно та запис №8683729 (розділ відкритий на об`єкт нерухомого майна №261414568236), вид обтяження: арешт нерухомого майна, опис предмета обтяження: все майно.

Свої позовні вимоги мотивує тим що, йому на праві приватної власності належить, зокрема, земельна ділянка за кадастровим номером 6823682200:02:009:0024, площею 4,24 га, цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Воробіївського старостинського округу Полонської міської ради Хмельницької області.

На даний час у позивача виникли складні життєві обставини і він вирішив продати належу йому на праві власності вище зазначену земельну ділянку.

Проте, при зверненні до нотаріуса із відповідним пакетом документів для укладення договору купівлі- продажу, нотаріусом ОСОБА_1 було повідомлено, що здійснити відчуження належної йому земельної ділянки не можливо, через наявність в ДРРП запису про арешт нерухомого майна (все майно) за №№ 8683729, 8683564, відповідно до яких в реєстрі речових прав наявні записи про арешт всього нерухомого майна.

03.04.2024 року, ОСОБА_1 звернувся до Відповідача із письмовою заявою про скасування записів про арешт майна, оскільки будь-яких боргових зобов`язань останній не має, усі виконавчі провадження відносно його мають статус завершених, а відтак наявність в ДРРП запису про арешт всього належного йому майна, яке накладено згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії та номер 46420809 від 10.02.2015 року, винесеної державним виконавцем ВДВС Макарівського РУЮ, позбавляє ОСОБА_1 права на розпорядження належним йому майном.

Крім того, ОСОБА_1 вказує на те, що листом №14023 від 29.04.2024 року, Відповідач повідомив його про те, що ДВС Макарівського РУЮ позбавлена можливості скасувати постанову про накладення арешту, так як 24.02.2016 року, згідно заяви стягувана від 22.02.2016 року виконавче провадження закінчено відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (направлено ВД за належністю до іншого відділу ДВС). До якого відділу ДВС воно було відправлене у листі не повідомляється. Відповідно до ст. 59 перелічено підстави для зняття арешту з майна та зазначено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Згідно із ч. 1ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів.

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатись визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Статтею 12 ЦК України передбачено, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до Державного акту на право власності на землю серії ХМ №849 належить, земельна ділянка площею 4,24 га, цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Воробіївського старостинського округу Полонської міської ради Хмельницької області.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності вбачається, що на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії та номер 46420809, виданої 10.02.2015 року, видавник ВДВС Макарівського РУЮ, на підставі якої до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесений запис про обтяження №8683564 (спеціальний розділ), вид обтяження: арешт нерухомого майна, опис предмета обтяження: все майно та запис №8683729 (розділ відкритий на об`єкт нерухомого майна №261414568236), вид обтяження: арешт нерухомого майна, опис предмета обтяження: все майно.

Згідно з ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Підстави зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини визначено ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження".

За приписами ст.59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Публічно - правовими є спори між особою, на майно якої накладено арешт у виконавчому провадженні і яка не є боржником у цьому провадженні, та органом державної виконавчої служби - суб`єктом владних повноважень з приводу рішень, дій чи бездіяльності, прийнятих (вчинених) під час проведення опису та арешту майна, що не пов`язані з визнанням права власності на арештоване майно.

Таким чином, за змістом наведених положень Закону України "Про виконавче провадження", в судовому порядку може бути ухвалено рішення про зняття арешту з майна у випадку незавершеного виконавчого провадження або у випадку, коли особа вважає себе власником майна, на яке накладено арешт, та одночасно звертається з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Положеннями ст.59 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що до суду з позовом про зняття арешту з майна може звернутись не сторона виконавчого провадження, а інша особа, яка є власником, чи претендує на таке майно.

Таким чином, арешт майна, який не пов`язаний зі спором про право на це майно, а стосується порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, слід розглядати за правилами розділу VII ЦПК України.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 26.09.2019 у справі №607/3894/17.

З огляду на наведені норми та роз`яснення, надані Верховним Судом, суд дійшов висновку, що боржник, на майно якого державним виконавцем накладено арешт, не може звертатися до суду з заявою про зняття арешту з майна, оскільки у судовому процесі він є боржником та законом для нього встановлений інший порядок вирішення даного питання (шляхом звернення до суду зі скаргою відповідно до розділу VII ЦПК України).

Заява про зняття арешту подається стороною справи, якщо арешт накладений судом відповідно до глави 10 ЦПК України.

Як вбачається із змісту позовної заяви, арешт на майно позивача було накладено постановою державного виконавця в межах виконавчого провадження № 46420809, не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а питання про зняття арешту з майна повинно вирішуватись за скаргою, поданою у порядку, визначеному розділом VII ЦПК України.

Оскільки позовна заява ОСОБА_1 про зняття арешту з майна підлягає розгляду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України, у відкритті провадження слід відмовити.

Керуючись ст. ст.186,448 ЦПК України, суддя,

п о с т а н о в и в :

У відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Макарівського відділу Державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області про скасування записів про арешт нерухомого майна - відмовити.

Роз`яснити позивачу право на оскарження дій державного виконавця у порядку ст.ст.447-453 ЦПК України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя А.В.Косенко