Вирок

від 29.10.2024 по справі 546/971/24

РЕШЕТИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

єдиний унікальний номер справи 546/971/24

номер провадження 1-кп/546/123/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2024 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Решетилівка кримінальне провадження № 12024175440000278, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 липня 2024 року, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Урожайне Токмацького району Запорізької області, громадянина України, з неповною вищою освітою освітньо-кваліфікаційного рівня молодший спеціаліст, неодруженого, не маючого утриманців, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого, як ВПО, за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , військовозобов`язаного, не депутата, не інваліда, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,

в с т а н о в и в :

На початку лютого 2024 року у ОСОБА_4 з метою отримання можливості керування машинами категорії «А1», «А2», «В1», «В2», «D1», «Е1» всупереч вимогам Положення про порядок видачі посвідчень тракториста-машиніста, затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України № 217 від 02.04.1994, виник прямий умисел, спрямований на пособництво у виготовленні підробленого посвідчення тракториста-машиніста на своє ім`я з дозволом на керування машинами категорій «А1», «А2», «В1», «В2», «D1», «Е1», з метою подальшого його використання за цільовим призначенням.

Реалізуючи свій протиправний намір, ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, на початку лютого 2024 року, перебуваючи за місцем проживання у АДРЕСА_3 ), у соціальній мережі «Facebook» знайшов публікацію про надання послуг з виготовлення посвідчення тракториста-машиніста, познайомився з невстановленим слідством чоловіком, матеріали стосовно якого виділені в окреме провадження, з яким вступив в усну домовленість з метою виготовлення останнім за винагороду завідомо підробленого посвідчення тракториста-машиніста на своє ім`я із дозволом на керування тракторами з потужністю двигуна до 73,5 кВт (категорія «А1»), тракторами із потужністю двигуна понад 73,5 кВт (категорія «А2»), самохідними зерно - і кукурудзозбиральними машинами (категорія «В1»), самохідними кормозбиральними машинами (категорія «В2»), екскаваторами з об`ємом ковша до 4 куб метрів (категорія «D1») та навантажувачами з потужністю двигуна до 147 кВт (категорія «Е1»), для чого з використанням застосунку для дзвінків та обміну повідомлень «Viber» надав цій невстановленій досудовим розслідуванням особі, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, фотозображення сторінок паспорта громадянина України на власне ім`я, ідентифікаційного коду та свого обличчя для подальшого їх внесення до підробленого документу, чим створив сприятливі умови для вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, при цьому цілком усвідомлюючи, що не проходив установленого законом порядку отримання посвідчення тракториста-машиніста, яке має складатися, видаватися, посвідчуватися повноваженими (компетентними) особами органів державної влади у відповідності до Положення про порядок видачі посвідчень тракториста-машиніста, затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України № 217 від 02.04.1994.

Невстановлений слідством чоловік, матеріали стосовно якого виділені в окреме провадження, використовуючи надані ОСОБА_4 фотозображення сторінок паспорта громадянина України, ідентифікаційного коду та його обличчя, підробив посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_2 , видане, згідно його змісту, 29.12.2021 ГУДержпродспоживслужби в Дніпропетровській області на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Урожайне Запорізької області, жителя АДРЕСА_1 , в якому зазначено, що ОСОБА_4 має право на керування машинами категорії «А1», «А2», «В1», «В2», «D1», «Е1». Відповідно до висновку експерта від 11.07.2024 бланк посвідчення тракториста-машиніста не відповідає аналогічним бланкам документів, які знаходяться в офіційному обігу: зображення реквізитних, внесених та вихідних типографських даних, захисної сітки, серії та номеру, нанесено струменевим способом друку з використанням знакодрукуючого пристрою (кольорового струменевого принтера), який не використовується при виготовленні бланків даного виду документів.

Наприкінці лютого 2024 року ОСОБА_4 від невстановленого слідством чоловіка, матеріали стосовно якого виділені в окреме провадження, з використанням послуг компанії «Нова пошта» у м. Запоріжжя отримав посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_2 , видане, згідно його змісту, 29.12.2021 ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, на своє ім`я з дозволом на керування машинами категорії «А1», «А2», «В1», «В2», «D1», «Е1», за виготовлення якого сплатив обумовлену грошову суму в розмірі 6500грн.

Згідно інформації, наданої Держпродспоживслужбою та ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, відповідно до даних уніфікованої автоматизованої електронно-облікової системи, посвідчення тракториста-машиніста серії АТ №081910 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не видавалося.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України, як пособництво у виготовленні підробленого посвідчення.

У подальшому, ОСОБА_4 08.07.2024 близько 11:10 год керував зернозбиральним комбайном CLAAS TUCANO 470, р.н. НОМЕР_3 , власником якого на підставі свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_4 є ТОВ «ОРІОН 2023» (код ЄДРПОУ - 45393038, адреса - АДРЕСА_4 ) та рухався вулицею Новосанжарська у м. Решетилівка Решетилівської територіальної громади Полтавського району Полтавської області, де його зупинили працівники поліції у зв`язку із вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 132-1 КУпАП.

У цей момент у ОСОБА_4 виник прямий умисел, спрямований на використання завідомо підробленого документа з метою підтвердження свого права керування зернозбиральним комбайном CLAAS TUCANO 470, р.н. НОМЕР_3 , а саме - посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_2 , виданого, згідно його змісту, 29.12.2021 ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, в якому зазначено, що ОСОБА_4 має право на керування машинами категорії «А1», «А2», «В1», «В2», «D1», «Е1».

Реалізуючи свій протиправний намір, спрямований на використання завідомо підробленого документа, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_4 під час перевірки у нього документів надав працівникам поліції завідомо підроблене посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_2 , видане, згідно його змісту, 29.12.2021 ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, на своє ім`я з дозволом на керування машинами категорії «А1», «А2», «В1», «В2», «D1», «Е1». Відповідно до висновку експерта від 11.07.2024 бланк посвідчення тракториста-машиніста не відповідає аналогічним бланкам документів, які знаходяться в офіційному обігу: зображення реквізитних, внесених та вихідних типографських даних, захисної сітки, серії та номеру, нанесено струменевим способом друку з використанням знакодрукуючого пристрою (кольорового струменевого принтера), який не використовується при виготовленні бланків даного виду документів, використавши у такий спосіб завідомо підроблений документ.

Згідно інформації, наданої Держпродспоживслужбою та ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, відповідно до даних уніфікованої автоматизованої електронно-облікової системи, посвідчення тракториста-машиніста серії АТ № 081910 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не видавалося.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.

У підготовче судове засідання з`явилися прокурор, обвинувачений та захисник.

Під час підготовчого судового засідання прокурором надано суду угоду про визнання винуватості, з якої вбачається, що 29 жовтня 2024 року під час судового провадження між прокурором Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12024175440000278 від 08.07.2024, з одного боку, та обвинуваченим у даному провадженні ОСОБА_4 , з іншого боку за участі захисника ОСОБА_5 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1935 від 31.10.2017), на підставі ст. ст. 468, 469, 472 КПК України, було укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з угодою ОСОБА_4 повністю визнав свою вину та зобов`язався беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, в межах підозри, повідомленої йому 24.09.2024, під судового провадження розгляду даного кримінального провадження.

Сторони дійшли згоди про можливість призначення покарання із урахуванням обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 , а саме щире каяття, підтвердженням чого є його добровільне звернення до прокурора із заявою про визнання своєї вини та прохання укласти угоду про визнання винуватості. Обставин, що обтяжують покарання не виявлено.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_4 буде призначено покарання: за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень; за ч. 4 ст. 358 КК України виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, сторони дійшли згоди про призначення остаточного покарання обвинуваченому у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Окрім того в угоді зазначено, що підозрюваний розуміє, що наслідком укладення та затвердження даної угоди для нього є: - відмова від здійснення прав, передбачених абзацом першим та четвертим п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, згідно яких ОСОБА_4 має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має право на допит у судовому засіданні свідків обвинувачення, заявлення клопотань, виклик свідків і надання суду своїх доказів; - обмеження права на оскарження вироку суду та його оскарження лише з підстав визначених у п. 1 ч. 4 ст. 394 та п. 1 ч. 3 ст. 424 КПК України. Також обвинувачений ОСОБА_4 розуміє наслідки невиконання угоди, визначені ст. 476 КПК України, а також те, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Наслідком укладення та затвердження даної угоди для прокурора є обмеження права на оскарження вироку суду. У разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні підтримала угоду та просила її затвердити, зазначивши, що угоду укладено з дотримання норм КПК України. Просила вирішити питання щодо речових доказів та процесуальних витрат, висловивши позицію про те, що речовий доказ підлягає залишенню в матеріалах справи, накладений на нього арешт слід скасувати, а процесуальні витрати, понесені на проведення експертизи, необхідно стягнути з обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні пояснив, що беззастережно визнає себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, в обсязі повідомленої йому підозри та пред`явленого обвинувачення. Підтверджує всі обставини кожного із кримінальних правопорушень в обсязі, визначеному у підозрі та в обвинувальному акті. Зазначив, що цілком усвідомлював, що на початку лютого 2024 року через мережу інтернет із використанням соціальної мережі «Facebook» замовив невідомому чоловіку виготовлення підробленого посвідчення машиніста-тракториста, за яке сплатив обумовлену суму грошових коштів. У подальшому в липні 2024 року під час керування комбайном використав зазначене посвідчення, однак його зупинили працівники поліції. На вимогу працівників поліції він пред`явив їм посвідчення тракториста-машиніста, усвідомлюючи те, що воно підроблене, оскільки у встановленому законом порядку він його не отримував, а придбав. Щиро розкаявся у скоєному, висловив осуд своєї поведінки, запевнив суд, що подібне в подальшому не повториться. Погоджується на призначення узгодженого покарання згідно умов угоди про визнання винуватості між ним та прокурором від 29 жовтня 2024 року. Підтвердив добровільність позиції щодо укладення угоди та просив її затвердити. Зазначив, що йому цілком зрозумілі наслідки затвердження та невиконання угоди. Пояснив, що хоча на даний час не працює, але має грошові кошти, тому в змозі сплатити штраф у розмірі, визначеному угодою.

Захисник ОСОБА_6 підтримав угоду та просив її затвердити, підтвердивши добровільність позиції щодо її укладення та зазначив, що угода відповідає вимогам КПК України.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши надані прокурором докази, розглянувши питання про затвердження угоди про визнання винуватості, прийшов до наступних висновків.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Відповідно до ч. ч. 2, 4, 5 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо, зокрема кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень внаслідок яких шкода завдана правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винуватим, відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України віднесено докримінальних проступків.Органом досудового розслідування його дії за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України кваліфіковано вірно.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 добровільно, беззастережно, без примусу та тиску в повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України в обсязі обставин встановлених досудовим розслідуванням та пред`явленого обвинувачення щодо кожного із епізодів вчинених ним кримінальних правопорушень. При цьому сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень та за ч. 4 ст. 358 КК України виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень. Сторонами угоди визначено, що відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_4 за сукупністю вчинених кримінальних правопорушень визначається шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.

Судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані у разі затвердження угоди судом. Обвинуваченому роз`яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України. Обвинувачений та прокурор цілком розуміють обмеження права на оскарження вироку у разі затвердження судом угоди про визнання винуватості.

Суд переконався, що укладення угоди між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосуванням насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій, будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При вирішенні питання про відповідність угоди вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України згідно з ч. 7 ст. 474 КПК України, суд, враховує, що умови Угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам цього Кодексу, правова кваліфікація дій кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод, чи інтересів сторін або інших осіб, не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, не є очевидною можливість невиконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань за угодою, фактичні підстави для невизнання винуватості відсутні.

Суд враховує ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, які відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України віднесені до кримінальних проступків. Дані про особу обвинуваченого, зокрема те, що ОСОБА_4 раніше не судимий, неодружений, не має утриманців, на даний час не працює, за місцем попередньої роботи характеризується виключно позитивно, за медичною допомогою до лікарів нарколога та психіатра не звертався, щиро розкаявся у скоєних кримінальних правопорушеннях.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 є щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання не встановлено.

Судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України, узгоджена між сторонами міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України, розміру покарання, який встановлений Кримінальним Кодексом України, та порядку його призначення.

Згідно з ч. 5 ст.65ККУкраїни у випадку затвердження вироком угоди про визнання винуватості, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість затвердження вказаної угоди про визнання винуватості із призначенням обвинуваченому узгодженої в угоді міри покарання.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не обирався, підстав для його обрання до набрання вироком законної сили суд не вбачає. Відповідних клопотань стороною обвинувачення не заявлено.

На підставі постанови про призначення судової технічної експертизи експертом Полтавського НДЕКЦ МВС України проведено експертизу та надано висновок № СЕ-19/117-24/11893-ДД від 11.07.2024. Розмір процесуальних витрат, пов`язаних із залученням експерта, становить 4543,68 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Постановою ст.дізнавача СД ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області від 08 липня 2024 року у даному кримінальному провадженні визнано речовим доказом посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_2 , видане, згідно його змісту, 29.12.2021 ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із відкритими категоріями «А1», «А2», «В1», «В2», «D1», «Е1».

Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 10.07.2024 накладено арешт на посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_2 , видане, згідно його змісту, 29.12.2021 ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із відкритими категоріями «А1», «А2», «В1», «В2», «D1», «Е1» шляхом позбавлення права користування та розпорядження до скасування арешту у встановленому нормами КПК України порядку.

Питання щодо речових доказів визначити відповідно до ст. 100 КПК України, вирішивши питання щодо скасування арешту згідно з ч. 4 ст. 174 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 70 КК України, ст. ст. 100, 124, 174, 314, 373-376, 394-395, 468,469, 472-475, 532, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд

у х в а л и в :

Затвердити угоду про визнання винуватості, яка була укладена 29 жовтня 2024 року між прокурором Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_4 з іншого боку, за участі захисника ОСОБА_5 .

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання:

-за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень;

-за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта, у розмірі 4543,68 грн (чотири тисячі п`ятсот сорок три гривні 68 копійок).

Речові докази по справі, а саме:

- посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_2 , видане, згідно його змісту, 29.12.2021 ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із відкритими категоріями «А1», «А2», «В1», «В2», «D1», «Е1», залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Скасувати арешт з посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_2 , виданого, згідно його змісту, 29.12.2021 ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із відкритими категоріями «А1», «А2», «В1», «В2», «D1», «Е1», який був накладений ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 10 липня 2024 року.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку лише з підстав, визначених у ч. 4 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Решетилівський районний суд Полтавської області.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вступна та резолютивна частини вироку проголошені судом на підставі ч. 15 ст. 615 КПК України.

Копію повного тексту вироку негайно вручити учасникам кримінального провадження.

Суддя ОСОБА_1