Справа № 638/20257/24
Провадження № 2/638/6811/24
УХВАЛА
Іменем України
29 жовтня 2024 року м. Харків
Суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Тимченко А.М., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Інвестиційного фонду ПрАТ «Міжнародний фонд промислових інвестицій «Нефтьгазпром», третя особа ОСОБА_2 , про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок недобросовісних та протиправних дій і бездіяльності щодо ненарахування та невиплати доходів у вигляді дивідендів,-
встановив:
24 жовтня 2024 року ОСОБА_1 за допомогою системи «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до Інвестиційного фонду ПрАТ «Міжнародний фонд промислових інвестицій «Нефтьгазпром», третя особа ОСОБА_2 , в якому просив суд стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВО «МІЖНАРОДНИЙ ФОНД ПРОМИСЛОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ «НЕФТЬГАЗПРОМ» (єдрпоу 23462298) юридична адреса: Харківська область, м. Харків, просп. Леніна, 30, заподіяну внаслідок недобросовісних та протиправних дій і бездіяльністю відповідача щодо ненарахованих та отриманих доходів у вигляді дивідендів у період з 1996 року по теперішній час, відповідно до оригіналів свідоцтва на предявника № НОМЕР_1 та № 002772 від 05.04.1996 на право володіння, користування та розпорядження пакетом інвестиційних сертифікатів на користь ОСОБА_1 , що зумовило обмеження моїх прав власності, як власника цінного папера та завдано моральних та душевних страждань у розмірі 1 023 400,00 ( один мільйон двадцять три тисячі чотириста грн. 00 коп.) тис. грн., що є еквівалентом 25 840, 00 (двадцять п`ять тисяч вісімсот сорок) доларів США станом на 21.04.2024 року за офіційним курсом Національного банку України.
Перевіривши матеріали позову, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження з наступних підстав.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що спір між позивачем та відповідачем виник з приводу того, що діями та бездіяльністю Інвестиційного фонду ПрАТ «Міжнародний фонд промислових інвестицій «Нефтьгазпром», який зловживає своїм становищем та шляхом шахрайських дій відмовляє у наданні фінансових звітів весь період діяльності, а саме з 1996 року, не виплачує доходи від дивідендів, ухиляється від господарської та фінансової відповідальності по інвестиційним сертифікатам Інвестиційного фонду ПрАТ «Міжнародний фонд промислових інвестицій «Нефтьгазпром» № 002772 та № 002769, чим порушує право позивача вільно володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, чим було завдано ОСОБА_1 моральних та душевних страждань.
Цивільний процесуальним кодексом України визначено, що суди розглядають справи у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з цивільних правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19).
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін, як правило, є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Господарський процесуальний кодекс України (далі ГПК України) установлює, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів (пункт 3 частини першої статті 20 цього кодексу). Тобто, одним зі спорів, що виникають із корпоративних відносин, є спір члена юридичної особи з нею самою, пов`язаний з діяльністю останньої.
Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку (частина перша статті 80 Цивільного кодексу України, далі ЦК України). Юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариства поділяються на підприємницькі та непідприємницькі (частина перша, речення перше та третє частини другої статті 83 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про акціонерні товариства» акціонерне товариство - це господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.
Акціонерні товариства за типом поділяються на публічні акціонерні товариства та приватні акціонерні товариства. Тип акціонерного товариства визначається у статуті акціонерного товариства (ч. 1 ст. 6 Закону України «Про акціонерні товариства).
Частиною 1 статті 22 ЗУ «Про акціонерні товариства» визначено, що акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо відповідного акціонерного товариства.
Спір у цій справі виник з корпоративних відносин, пов`язаних з діяльністю юридичної особи - відповідача, правами й обов`язками учасника товариства, який вважає, що систематичною невиплатою доходів від дивідендів йому було завдано моральної шкоди.
Суд вважає, що спір за позовом учасника товариства (у даному випадку ОСОБА_1 є акціонером ПрАТ «МІЖНАРОДНИЙ ФОНД ПРОМИСЛОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ «НЕФТЬГАЗПРОМ», організаційно правова форма якого згідно відомостей в ЄДРПОУ «Акціонерне товариство») щодо відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірними діями/бездіяльністю відповідача, є таким, що пов`язаний зі здійсненням корпоративних прав відповідного члена товариства (акціонера), тому такий спір слід розглядати за правилами господарського судочинства.
Такий висновок суду узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 338/667/19.
Як зазначалось вище, до компетенції господарських судів відносяться справи у спорах між учасником господарського товариства та господарським товариством, пов`язані з реалізацією та захистом корпоративних прав, носіями яких (прав) є учасники цих товариств (п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що спір про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ОСОБА_1 як акціонеру відповідача внаслідок недобросовісних та протиправних дій і бездіяльністю відповідача щодо ненарахованих та отриманих доходів у вигляді дивідендів у період з 1996 року по теперішній час, є таким, що пов`язаний зі здійсненням корпоративних прав відповідного члена товариства, тобто виник з корпоративних відносин між товариством та його учасниками, а тому підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, що виключає можливість його розгляду судом загальної юрисдикції.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За таких обставин, суд відмовляє у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Інвестиційного фонду ПрАТ «Міжнародний фонд промислових інвестицій «Нефтьгазпром», третя особа ОСОБА_2 , про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок недобросовісних та протиправних дій і бездіяльності щодо ненарахування та невиплати доходів у вигляді дивідендів, та роз`яснює ОСОБА_1 , що цей спір може бути розглянутий судом в порядку господарського судочинства.
Керуючись ст. 19, 186, 353 ЦПК України, суд,-
постановив:
У відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Інвестиційного фонду ПрАТ «Міжнародний фонд промислових інвестицій «Нефтьгазпром», третя особа ОСОБА_2 , про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок недобросовісних та протиправних дій і бездіяльності щодо ненарахування та невиплати доходів у вигляді дивідендів - відмовити на підставі п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що розгляд справи за його позовом віднесено до юрисдикції господарського суду.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя А.М. Тимченко
Суд | Дзержинський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 29.10.2024 |
Оприлюднено | 31.10.2024 |
Номер документу | 122626645 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про спонукання виконати або припинити певні дії |
Цивільне
Дзержинський районний суд м.Харкова
Тимченко А. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні