Ухвала

від 10.10.2024 по справі 127/30173/24

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Cправа № 127/30173/24

Провадження № 1-кс/127/12984/24

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Іменем України

10 жовтня 2024 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

представника ОСОБА_6 ,

розглянувши в залі Вінницького міського суду Вінницької області клопотання слідчого відділу СУ ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , про накладення арешту на не зібраний урожай соняшника площею 27,4896 га, який знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 0523484700:03:002:0063, площа якої становить 31,3414 га, та не зібраний урожай соняшника площею 1,3681 га, наявний на земельних ділянках прибережної захисної смуги загальною площею 2,3126 га, межуючих із земельною ділянкою, з кадастровим номером 0523484700:03:002:0063, в рамках кримінального провадження № 12024020000000628 внесеного до ЄРДР 21.08.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 197-1, ч. 2 ст. 364 КК України, за фіксації судового розгляду технічними засобами, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло клопотання слідчого ОСОБА_7 , яке погоджене з прокурором про накладення арешту на майно.

Клопотання мотивовано тим, що у провадженні слідчого перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024020000000628 від 21.08.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 197-1, ч. 2 ст. 364 КК України, у зв`язку із чим у органу досудового розслідування постала необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на майно.

Під час розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що за результатами опрацювання матеріалів з Державної екологічної інспекції у Вінницькій області встановлено, що на земельних ділянках, які являються прибережно захисними смугами вздовж річок, навколо водойм та на островах, що знаходяться на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області, невстановленими особами здійснено їх самовільне зайняття та використання, шляхом вирощування сільськогосподарських культур.

Крім цього, встановлено, що службові особи Погребищенської територіальної громади, зловживаючи службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, всупереч інтересам служби, передали в користування невстановленим особам землі, що відносяться до прибережно захисних смуг вздовж річок, навколо водойм та на островах з метою вирощування сільськогосподарських культур, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.

З метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення 10.09.2024 в порядку ст.ст. 233, 237 КПК України проведено огляд земельної ділянки, з кадастровим номером 0523484700:03:002:0063, площа якої становить 31,3414 га, не визначеної форми власності, яка відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення, вид використання землі запасу, розташована на території Погребищанської міської територіальної громади Вінницького району Вінницької області за межами с. Розкопане та суміжних з нею земельних ділянок прибережно захисної смуги.

В ході проведення огляду виявлено посів соняшнику на загальній площі 31,3414 га земельної ділянки, з кадастровим номером 0523484700:03:002:0063, який частково зібрано з площі 3,8518 га, а також посів соняшнику на суміжних земельних ділянках прибережно захисної смуги, загальною площею 2,3126 га який частково зібрано з площі 0,9445 га.

Також, під час збору вищевказаного врожаю соняшнику із земельної ділянки 0523484700:03:002:0063, неподалік від неї виявлено та вилучено комбайн марки «New Holland B8210», ID НОМЕР_1 , жовтого кольору без реєстраційного номерного знаку із жаткою «ЖНС-91НХ4», із № НОМЕР_2 , який на праві власності належить - ТОВ «Погребищанське» код ЄДРПОУ 32701610, бункер якого заповнений зерном соняшнику у кількості близько 3000 кг.

Так, не зібраний урожай соняшника площею 27,4896га. наявний на земельній ділянці, з кадастровим номером 0523484700:03:002:0063, та не зібраний урожай соняшника площею 1,3681 га. наявний на земельних ділянках прибережно захисної смуги, межуючих із земельною ділянкою, з кадастровим номером 0523484700:03:002:0063, визнано речовимдоказом укримінальному провадженні,про щовинесено відповідну постанову.

Окрім цього, вище зазначені посіви рослин підпадають під ознаки майна, що підлягає спеціальній конфіскації, оскільки підпадають під ознаки зазначені в п. 1 ч. 1 ст. 96-2 КК України, а саме: одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна.

Згідно з абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Тому є підстави вважати що при не накладенні арешту на посіви сільськогосподарських культур, що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 0523484700:03:002:0063, площа якої становить 31,3414 га, не визначеної форми власності, відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення, вид використання землі запасу, розташована на території Погребищанської міської територіальної громади Вінницького району Вінницької області за межами с. Розкопане та суміжних з нею земельних ділянок прибережно захисної смуги, урожай буде зібрано та речовий доказ втрачено, що перешкоджатиме подальшому досудовому розслідуванню.

Так, існують цілком обґрунтовані ризики приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження зазначеного майна.

Вказане майно має доказове значення у кримінальному провадженні, а отже необхідно усунути будь-яку можливість стороннім особам користуватись ним.

Не накладення арешту на зазначене майно призведе до фактично повного знищення слідів кримінального правопорушення, а отже - до неможливості виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, а також спеціальної конфіскації. Окрім того в органу досудового розслідування є підстави вважати, що зазначений майбутній урожай на земельній ділянці є результатом незаконної діяльності.

Згідно з правовою позицією, висловленою у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Раймондо проти Італії» від 22.02.1994, арешт відповідного майна, поза сумнівом, застосовується як проміжний захід, що має забезпечувати, у разі потреби, подальшу конфіскацію цього майна, яке вважається органом досудового розслідування ймовірним результатом незаконної діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 100 КПК України регламентовано, що зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 року №1104 «Про реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу України» затверджено Порядок зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження (далі - Порядок).

Так, забезпечення схоронності тимчасово вилученого майна врегульовано у п. 27 вказаного Порядку, де зазначено, що схоронність такого майна забезпечується згідно з пунктами 1-26 цього Порядку до повернення майна власнику у зв`язку з припиненням тимчасового вилучення майна або до постановлення слідчим суддею, судом ухвали про накладення арешту на майно.

При цьому за п. 28 Порядку речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, які через громіздкість або з інших причин, визначених у КПК, не можуть зберігатися без зайвих труднощів в обладнаних приміщеннях або в інших місцях зберігання, визначених у пунктах 17-26 цього Порядку, передаються (крім випадків, коли такі речові докази повернуто власникові або передано йому на відповідальне зберігання) за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду торговельному підприємству для реалізації, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 100 КПК речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - АРМА), для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (далі - Закон), АРМА здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову лише щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.

Зазначені активи приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів, копії яких надсилаються до АРМА не пізніше наступного робочого дня після їх винесення (надання) з відповідним зверненням прокурора (п. 2 ч. 1 ст. 19 Закону).

Відповідно до ч. 7 ст. 100 КПК України у випадках, передбачених пунктами 2, 4 та абзацом сьомим частини 6 цієї статті, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, або до суду під час судового провадження, яке розглядається згідно із ст. 171-173 цього Кодексу.

Прокурор у випадку, передбаченому абзацом сьомим частини шостої цієї статті, не пізніше наступного робочого дня з моменту постановлення ухвали слідчого судді, суду надсилає копію цієї ухвали Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, із зверненням щодо прийняття активів, а також вживає невідкладних заходів щодо передачі цих активів Національному агентству У країни з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. У разі надходження винесеного у межах наданих законом повноважень рішення прокурора, а також судового рішення, що набрало законної сили, яким скасовано арешт прийнятих в управління активів, Національне агентство у триденний строк повертає їх законному власнику.

Вимогами статті 24 Закону, встановлено, що надходження від здійснюваного Національним агентством управління активами, а також кошти, одержані на підставі міжнародних угод щодо розподілу та повернення активів в Україну, перераховуються до державного бюджету.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» передбачено, що Національне агентство є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, та/або з управління активами, на які накладено арешт або які конфісковано у кримінальному провадженні.

У пункті 4 частини першої статті 9 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» зазначається, що на Національне агентство покладено функцію з проведення оцінки, ведення обліку та управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні.

Згідно із абзацом 1 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» встановлено, що Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.

Такі активи приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів (абз. 2 ч. 2 ст. 19 Закону).

Спеціальним механізмом для забезпечення збереження арештованого у кримінальному провадженні майна є визначений законодавством України інститут управління таким майном, який закріплено Законом України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».

Зазначений Закон визначає єдиною підставою для управління активами накладення на них арешту у кримінальному провадженні (ч. 1 ст. 19 Закону) без конкретизації мети такого арешту.

Як передбачено п. 1, 4 ч. 1 ст. 1 Закону застосований в ст. 19 термін «активи» означає в тому числі майно, на яке накладений арешт у кримінальному провадженні; «управління активами» є діяльністю із володіння, користування та/або розпорядження активами, тобто забезпечення збереження активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, та їх економічної вартості.

За таких умов управління АРМА активами (арештованим майном) відповідає завданню арешту такого майна, яке визначене ст. 170 КПК України, а в даному конкретному випадку - запобігання можливості його пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Зазначене в клопотанні майно є активами, на які поширюються вимоги спеціального закону «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів». А управління такими активами шляхом їх реалізації є єдиним законодавчо встановленим способом, спроможнім забезпечити збереження цього майна, чим досягається мета і завдання арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження.

По суті спосіб збереження майна, що має відповідний статус у кримінальному провадженні, шляхом його передачі в управління уповноваженому органу.

Відповідно доч.4,5ст.21Закону України«Про Національнеагентство Україниз питаньвиявлення,розшуку тауправління активами,одержаними відкорупційних таінших злочинів»рухоме майноможе бутипередано дляреалізації беззгоди власниказа рішеннямслідчого судді,суду занаявності хочаб однієїз такихпідстав майнопіддається швидкомупсуванню; майношвидко втрачаєсвою вартість; витрати на зберігання рухомого майна протягом одного календарного року становлять більше 50 відсотків його вартості.

Нерухоме майно не може бути передано для реалізації без згоди власника такого майна до винесення обвинувального вироку суду, що набрав законної сили, або іншого судового рішення, що набрало законної сили, яке є підставою для застосування спеціальної конфіскації відповідно доКримінального процесуального кодексу України, або судового рішення, яке набрало законної сили, про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави.

Реалізація майна у порядку, передбаченому цією частиною, здійснюється за цінами, не нижчими за ринкові.

Активи, визначені частиною четвертою цієї статті, передаються для реалізації без згоди власника на підставі ухвали слідчого судді або суду про управління активами шляхом реалізації, копія якої надсилається Національному агентству негайно після її винесення з відповідним зверненням прокурора.

Передача для реалізації активів може також здійснюватися за згодою їх власника, підпис на якій засвідчений нотаріально, нотаріально засвідчена копія якої надається Національному агентству з відповідним зверненням прокурора.

Реалізація активів відповідно до цього Закону є примусовою реалізацією (примусовим продажем), крім випадків реалізації активів за згодою власника.

Реалізація активів здійснюється визначеними на конкурсних засадах юридичними особами. Порядок відбору таких юридичних осіб, порядок реалізації активів на прилюдних торгах (аукціонах) та/або електронних торгах визначаються Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, з метою забезпечення збереження речивих доказів та економічної вартості арештованого майна та об`єктивну необхідність виключити прямий або опосередкований вплив та посягання на нього, запобігти можливості знищення, відчуження майна керуючись вимогами ст. ст. 36, 98, 100 КПК України, ст. ст. 1, 9, 19, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», тому слідчий просив слідчого суддю клопотання задовольнити.

В судовому засідання слідчий та прокурор клопотання підтримали за обставин викладених у ньому.

Представник та представник - захисник в судовому засіданні заперечив проти клопотання слідчого, просив задовольнити клопотання частково з можливістю передачі техніки на відповідальне зберігання з можливістю використання.

Слідчий суддя вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Так,згідно ч.1ст.170КПК Україниарештом майнає тимчасове,до скасуванняу встановленомуцим Кодексомпорядку,позбавлення заухвалою слідчогосудді абосуду правана відчуження,розпорядження та/абокористування майном,щодо якогоіснує сукупністьпідстав чирозумних підозрвважати,що воноє доказомзлочину,підлягає спеціальнійконфіскації упідозрюваного,обвинуваченого,засудженого,третіх осіб,конфіскації уюридичної особи,для забезпеченняцивільного позову,стягнення зюридичної особиотриманої неправомірноївигоди,можливої конфіскаціїмайна.Арешт майнаскасовується увстановленому цимКодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

В силу ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову також цивільний позивач.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

В рамках кримінального провадження № 12024020000000628 від 21.08.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 197-1, ч. 2 ст. 364 КК України, урожай соняшника є предметом вчинення кримінального правопорушення.

Заперечення представників, слідчий суддя вважає необгрунтованими та такими, яке є передчасним, оскільки по кримінальному провадженню проводяться першочергові слідчі дії та експертизи направленні на встановлення істини по справі.

Разом із тим, клопотання слідчого в частині передачі не зібраного урожаю соняшника Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, слідчий суддя вважає передчасним, оскільки на теперішній час не встановлено кількісні характеристики урожаю, а також його вартість, тому в цій частині клопотання слідчого на теперішній час задоволенню не підлягає.

З огляду на вищенаведене, а також враховуючи те, що урожай соняшника є предметом вчинення кримінального правопорушення, може бути використане як доказ під час досудового розслідування кримінального провадження, з метою з`ясування дійсних обставин події кримінального правопорушення, а також з метою унеможливлення подальшого відчуження вказаного майна на час досудового розслідування та забезпечення схоронності даного майна, тому слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого відділу СУ ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , про накладення арешту на майно, підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 131, 132, 170, 171, 172, 174, 175 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого відділу СУ ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 задовольнити частково.

Накласти арешт на не зібраний урожай соняшника площею 27,4896 га., який знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 0523484700:03:002:0063, площа якої становить 31,3414 га, не визначеної форми власності, яка відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення, вид використання землі запасу, розташована на території Погребищанської міської територіальної громади Вінницького району Вінницької області за межами с. Розкопане та не зібраний урожай соняшника площею 1,3681 га. наявний на земельних ділянках прибережно захисної смуги загальною площею 2,3126 га., межуючих із земельною ділянкою, з кадастровим номером 0523484700:03:002:0063.

Виконання та контроль за виконанням ухвали суду покласти на слідчого відділу СУ ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, однак її оскарження не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Вінницького міського суду

Вінницької області ОСОБА_8