Вирок

від 29.10.2024 по справі 334/8388/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 29.10.2024

Справа № 334/8388/24

Провадження № 1-кп/334/712/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2024 року Ленінський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Запоріжжя кримінальне провадження №12024082050001808 від 04.09.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця смт.Терново,Тятчевського району,Закарпатської області,громадянина України,не одруженого,який маєсередню освіту,офіційно непрацевлаштованого,який немає наутриманні малолітніхта неповнолітніхдітей,зареєстрованого заадресою: АДРЕСА_1 ,фактично проживаючогоза адресою: АДРЕСА_2 ,раніше несудимого,

обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбаченого ч.4 ст.185, ч.3 357 КК України,

ВСТАНОВИВ:

03 вересня 2024 року, приблизно о 16 годині 45 хвилин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, бажаючи їх настання, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, викрав з продуктового візку клатч темно-синього кольору, в якому знаходились грошові кошти у розмірі 13 195 гривень 50 копійок, який потерпілий ОСОБА_6 залишив у вказаному візку.

Після цього, ОСОБА_4 звикраденим майномзалишив приміщення магазину, яким в подальшому розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 матеріальний збиток на суму 13195 гривень 50 копійок.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Крім того, 03 вересня 2024 року, приблизно о 17 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покинув місце вчинення злочину з викраденим майном, за адресою: АДРЕСА_3 , надалі, достовірно знаючи, що у клатчі темно-синього кольору, знаходиться паспорт громадянина України № НОМЕР_1 виданий 12.07.2021 року та інші важливі офіційні документи, а саме: військовий квиток НОМЕР_2 на ім`я потерпілого ОСОБА_6 ,що посвідчуєперебування особина військовомуобліку,та посвідчення водія серія НОМЕР_3 , на ім`я потерпілого ОСОБА_6 , що посвідчує його право керування транспортними засобами, якими він заволодів шляхом крадіжки та в подальшому розпорядився на власний розсуд.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 3 ст. 357 КК України, як незаконне заволодіння паспортом та іншими важливими особистими документами, шляхом крадіжки.

Під час досудового розслідування, прокурор Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя Запорізької області ОСОБА_3 та підозрюваний ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 , на підставі ст. ст. 52, 468-470, 472, 473, 476 КПК України, уклали угоду про визнання винуватості від 11.10.2024 року, яка разом з обвинувальним актом направлена до суду.

Виходячи зі змісту даної угоди, підозрюваний ОСОБА_4 повністю та беззастережно визнав свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, щиро покаявся у вчиненому, зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.

Згідно даноїугоди,сторони погодилисяна призначенняпокарання,яке повиненпонести обвинуваченийза ч.4ст.185КК Україниу вигляді5років позбавленняволі,за ч.3ст.357КК Україниу вигляді 1року обмеженняволі,на підставіч.1ст.70КК Україниостаточно призначитипокарання увигляді 5років позбавленняволі тазастосувати ст.75КК Українита звільнити ОСОБА_4 від відбуванняпокарання,з випробувальниміспитовим строком на 1рік та з покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Угода містить посилання сторін на усвідомлення ними наслідків укладення і затвердження угоди, передбачених ст.473 КПК України.

Судом роз`яснено наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, що передбачені ст.476 КПК України.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 КПК України.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні вважає, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просить цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_4 пояснив,що вінповністю згоденз підписаноюугодою,розуміє наслідкиукладання таневиконання угоди,угода булаукладена добровільно,без будь-якогопримусу,просить судзатвердити укладенуугоду і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 КК України, в обсязі обвинувачення.

Захисник ОСОБА_5 не заперечував проти затвердження угоди, зазначаючи, що її умови не суперечать нормам законодавства, угода укладена добровільно в його присутності, обвинувачений у повній мірі розуміє наслідки укладення угоди, вину визнає у повному обсязі.

Потерпілий ОСОБА_6 пояснив, що він надав прокурору письмову заяву від 11.10.2024 року про згоду на укладання угоди між ним та підозрюваним ОСОБА_4 .

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з п.1 ч.4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої тяжкості, тяжких злочинів.

Також у ч. 4 ст.469КПК України зазначено,що угодапро визнаннявинуватості міжпрокурором тапідозрюваним чиобвинуваченим можебути укладенащодо кримінальнихпроступків,злочинів,в наслідокяких шкодазавдана лишедержавним чисуспільним інтересам.Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Судом у підготовчому судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК УКраіни, яке згідно вимог ст.12КК України відноситься до тяжкого злочину та за ч.3 ст. 357 КК України, яке згідно вимог ст.12КК України відноситься до тяжкого злочину.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст.66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

Перед затвердженням угоди про визнання винуватості суд переконався в тому, що обвинувачений розуміє положення ч. 4 ст.474 КПК України та укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Зміст укладеної сторонами угоди відповідає вимогам ст. 472 КПК України, а також Кримінального кодексу України, підстави для відмови в її затвердженні, передбачені ч. 7 ст.474 КПК України, відсутні.

Відповідно ст..475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, і призначення ОСОБА_4 узгодженого сторонами виду та розміру покарання.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі ч. 15 ст.615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку суд користується своїм правом обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Керуючись ст.ст.314, 374, 376, 472, 473, 474, 475, 615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 11.10.2024 року укладену між прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя Запорізької області ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 , визнати винним у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.3 ст. 357 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання:

за ч.4 ст.185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років;

за ч.3 ст.357 КК України у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ч. 1 ст..70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 , остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст..75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 , від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк на 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 , періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок може бути оскаржений з підстав передбачених ст.394КПК України з врахуванням обмеження права оскарження даного вироку, відповідно до ч. 1 ст.473КПК України до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суду м. Запоріжжя шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1