Ухвала

від 28.10.2024 по справі 448/1954/24

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальнийномер 448/1954/24

Провадження № 2/448/695/24

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

28.10.2024 року суддя Мостиського районного суду Львівської області Кічак Ю.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Судововишнянської міської ради Яворівського району Львівської області, третя особа Новояворівська державна нотаріальна контора Львівської області, про визнання права власності на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В:

На адресу суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Судововишнянської міської ради Яворівського району Львівської області, третя особа Новояворівська державна нотаріальна контора Львівської області, про визнання права власності на нерухоме майно.

Вимоги до позовної заяви встановлені ст.ст.175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява має містити відомості:1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3)зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язків досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч.4 та ч.5 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно ст.83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Ознайомившись із вказаною позовною заявою ОСОБА_1 , вважаю, що таку необхідно залишити без руху виходячи з наступного.

Так, зі змісту позовної заяви вбачається, що в інтересах позивачки ОСОБА_1 заявлено майнову вимогу про визнання права власності на майно житловий будинок по АДРЕСА_1 .

Згідно з пунктами 2, 9 частини першоїстатті 176 ЦПК Україниціна позову в позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю такого майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності - дійсною вартістю нерухомого майна.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 зазначено, що будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17).

Разом з тим, аналіз позову та доданих до нього матеріалів не дозволяє встановити ціни позову, яка в силу приписів п.п.2, 9 ч.1ст.176 ЦПК Українивизначається дійсною вартістю житлового будинку, на яку сторона позивача просить визнати право власності.

Відповідно до п.3 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженихпостановою Кабінетів Міністрів України №1440 від 10 вересня 2003 року, ринкова вартість це вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

Заст.3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання.

Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.

Ціна позову визначається від ринкової вартості майна на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи).

Механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення державного мита та інших обов`язкових платежів визначенийпостановою Кабінету Міністрів України «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» від 21 серпня 2014 року №358.

У відповідності до п.п.1 п.1 вказаної вище Постанови, оціночною вартістю для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства є ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав.

Відповідно дост.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна.

ЗгідноПостанови Кабінету Міністрів України № 358 від 21 серпня 2014 року «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства», строк дії звіту про оцінку нерухомого майна становить не більше шести місяців з дати оцінки.

Таким чином, якщо у позивача виникають труднощі з визначенням ціни позову, що відповідатиме дійсній вартості спірного майна, позивач не позбавлений можливості провести експертну оцінку такого майна, за результатами якої позивач може визначити вірну ціну позову, оскільки оцінка має бути дійсною, тобто за висновком спеціаліста-оцінювача, чиннім протягом шести місяців, що передують даті звернення позивача з позовом до суду.

Однак стороною позивача, всупереч вищенаведеному, у змісті позовної заяви зазначено ціну позову як 94058 грн. Як вбачається із додатків до позовної заяви, саме така вартість 94058 грн. зазначена у технічному паспорті на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 як «інвентаризаційна вартість даного житлового будинку». При цьому, датою виготовлення зазначеного технічного паспорта вказано дату - 09.02.2023р.Будь-який інший висновок (звіт) про вартість майна в матеріалах позову відсутній.

Внаслідок цього суд позбавлений можливості встановити дійсну вартість спірного майна, оскільки стороною позивача не надано актуальних відомостей щодо ринкової вартості нерухомого майна та не зазначено підстав неможливості проведення експертної оцінки такого майна, за результатами якої сторона позивача може визначити правильну ціну позову, оскільки оцінка має бути дійсною, тобто чинною протягом шести місяців, у межах яких позивачу слід звернутися з відповідним позовом до суду.

З огляду на зазначену обставину, суд позбавлений можливості перевірити правильність сплати стороною позивача судового збору за заявлену позовну вимогу майнового характеру.

Відповідно до вимог ч.2ст.4 Закону України «Про судовий збір»за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, до позовної заяви стороною позивача додано нечитабельні копії додатків, зазначених в переліку додатків за №№2,3,4,5,6,7 (договору дарування, договору купівлі-продажу, книги реєстрації, паспорта позивачки та погосподарських книг).

Також в порушення п.8 та п.9 ч.3 ст.175 ЦПК України, подана позовна заява не містить попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивачка понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; стороною позивача не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Від змісту позовної заяви залежать дії судді при вирішенні питання про відкриття провадження у справі і проведення подальших підготовчих дій для розгляду справи у судовому засіданні та при її розгляді по суті, у тому числі і про її судову юрисдикцію та підсудність, про залучення в процес інших осіб, дослідження доказів тощо. Також, від змісту позовної заяви залежить позиція відповідача, котрий, як і позивач, має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнаний з тим, які вимоги до нього заявлені, з яких підстав і якими доказами це підтверджується. Вже на стадії пред`явлення позову позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо несення тягаря доказування і довести при пред`явленні позову певне коло фактів, що мають процесуальне значення. Мається на увазі доведення фактів наявності передумов права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.

Вищезазначені обставини позбавляють можливості суд вирішити питання про відкриття провадження у справі, відповідно, позивачці слід виправити зазначені недоліки позовної заяви.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи вищенаведене, приходжу до переконання, що вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, а позивачці ОСОБА_1 необхідно надати строк для усунення зазначених вище недоліків.

На підставі наведеного, керуючись ст.185 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Судововишнянської міської ради Яворівського району Львівської області, третя особа Новояворівська державна нотаріальна контора Львівської області, про визнання права власності на нерухоме майно залишити без руху.

Надати позивачці ОСОБА_1 строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення їй копії ухвали про залишення позову без руху та роз`яснити, що у випадку виконання нею у встановлений строк відповідних вимог ухвали суду, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання, інакше заява вважається неподаною та повертається позивачеві.

Ухвала є остаточною та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя Ю.В. Кічак