Рішення

від 21.10.2024 по справі 947/18393/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/18393/23

Провадження № 2/947/370/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2024 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді- Гниличенко М.В.

при секретарі Тіщенко О.І.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судум.Одесицивільну справуза позовомОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Атлант»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння, суд -

ВСТАНОВИВ:

08.06.2023року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Суворова Ю.І. звернулась до суду з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Атлант»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_2 , в якій просить витребувати на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , квартиру АДРЕСА_1 , яка в цілому складається з трьох житлових кімнат, загальною площею 65,9 кв. м., в тому числі житлова площа квартири 38,7 кв. м. від Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Атлант»</a>, код ЄДРПОУ 40745280; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 49927440 від 11.04.2023 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Одночасно з позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , що зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на праві власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Атлант» на підставі: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 67198099 від 13.04.2023 13:39:20, ОСОБА_3 , Лиманська селищна рада Роздільнянського району Одеської області, Одеська область, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1084194251101, номер об`єкта в РПВН:16801934, номер відомостей про речове право: 49927440; також до набрання чинності рішення у справі заборонити будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо квартири АДРЕСА_1 .

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.06.2023 року вказану справу передано судді Гниличенко М.В.

Відповідно до ч.2 ст.19 ЦПК України цивільне судочинство у порядку позовного провадження здійснюється за правилами загального та спрощеного провадження.

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 12.06.2023 року цивільна справа № 947/18393/23 була відкрита за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 12.06.2023 року, з виправленням описки в реєстраційному номері об`єкту нерухомого майна ухвалою суду від 07.07.2024 року, накладено арешт та заборону суб`єктам державної реєстрації прав вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 21084194251101, власником якої є Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Атлант»</a>, код ЄДРПОУ 40745280./а.с.41/

14.11.2023 року від представника відповідача ТОВ «Юридична компанія «Атлант» Яблочкіна В.М. надійшла заява про зупинення провадження по вказаній цивільній справі до розгляду Одеським апеляційним судом апеляційної скарги ОСОБА_2 по цивільній справі № 947/4253/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння./а.с.80/.

Ухвалою Київськогорайонного судум.Одесивід 12.12.2023року відмовленоу задоволеннізаяви представникавідповідача -директора ТОВ«Юридична Компанія«Атлант» Яблочкіна В.М. прозупинення провадження поцивільній справі запозовом ОСОБА_1 до ТОВ «Юридична Компанія «Атлант», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння та закрито підготовче провадження по справі./а.с.

До судового засідання позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Суворова Ю.І. не з`явились, належним чином повідомлялись, через канцелярію суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримали та просили задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична компанія «Атлант» Яблочкін В.М. до судового засідання не з`явився, належним чином повідомлявся, причини неявки суду невідомі.

Третя особа - ОСОБА_2 до судового засідання не з`явився, належним чином повідомлявся, причини неявки суду невідомі.

Проте, суд зазначає, що представник позивача адвокат Суворова Ю.І. та ОСОБА_2 надавали повні пояснення у судовому засіданні, яке відбулось 06.02.2024 року.

Дослідивши матеріали справи та долучені до матеріалів справи докази, з огляду на те, що неявка учасників процесу належним чином повідомлених, не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки учасники процесу обізнані про розгляд справи, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів та приходить до наступного.

Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Предметом спору у даній справі є витребування від Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Атлант»</a>, код ЄДРПОУ 40745280, на користь позивача ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 , яка в цілому складається з трьох житлових кімнат, загальною площею 65,9 кв. м., в тому числі житлова площа квартири 38,7 кв. м. та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 49927440 від 11.04.2023 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Судом встановлено, що спірна квартира АДРЕСА_1 належала на праві власності матері позивача ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 15 грудня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Лічман І.М., за реєстровим номером № 19445.

Відповідно договору дарування від 15 листопада 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Харитоновою Т.Є. за реєстровим номером № 822, ОСОБА_4 подарувала сину, позивачу по справі ОСОБА_1 , квартиру АДРЕСА_1 , внаслідок чого ОСОБА_1 набув право власності на вказану квартиру/а.с.10/.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є пенсіонером, особою з інвалідністю 2 групи безстроково, його мати ОСОБА_4 є пенсіонером, особою похилого віку -96 років./а.с.4,5/

Представник позивача зазначає, що позивач познайомився з громадянином ОСОБА_5 , періодично бачились з ним в барі та вдома у позивача та іноді вживали алкогольні напої, у подальшому через декілька тижнів позивач помітив, що у нього пропали документи на квартиру та громадянський паспорт, внаслідок чого позивач звернувся до поліції та подав заяву про вчинення злочину, також йому стало відомо, що квартира, яка належала йому на праві власності продана третій особі, внаслідок чого він був позбавлений права власності на належне йому житлове приміщення, у подальшому у липні 2019 року прийшов представник ОСОБА_2 з невідомими особами, в квартирі була лише мати позивача - ОСОБА_4 , яку вивели з квартири, хоча будь-яких рішень про виселення не було, потім позивача та його мати було знято з реєстраційного обліку місця проживання, з того часу позивач разом з мати змушені проживати на орендованій квартирі.

У позові зазначено, що 19.01.2018 року шахрайським шляхом, використовуючи підроблені документи, було проведено угоду купівлі-продажу спірної квартири начебто від імені ОСОБА_1 , як продавця, де ОСОБА_2 виступив покупцем вищевказаної квартири, на підставі чого було здійснено реєстрацію права власності на зазначену квартиру на його ім`я.

В матеріалах справи є копія пояснень громадянина ОСОБА_5 від 14.05.2018 року, надана слідчому Малиновського ВП у м.Одесі, з яких вбачається, що він достеменно знаючи, що не є ОСОБА_1 надав нотаріусу підроблений паспорт та назвався ОСОБА_1 , після чого підписав документи на купівлю-продажу квартири, розташованої по адресу: АДРЕСА_3 , замість власника ОСОБА_1 , провину свою визнав частково./а.с.102-103/

У судовому засіданні 06.02.2024 року відповідач ОСОБА_2 пояснив, що він працює в будівельному бізнесі, у зв`язку з накопиченням грошових коштів вирішив придбати трикімнатну квартиру в м.Одесі, оскільки в той час працював у м.Києві, то не мав можливості займатися вказаним питанням, тому доручив своєму другу за прізвищем ОСОБА_6 знайти квартиру, у подальшому останній повідомив ОСОБА_2 , що є чоловік, який продає трикімнатну квартиру, тому ОСОБА_2 доручив своєму другу оглянути квартиру, взяти документи та надіслати фотографії квартири, після огляду надісланих ОСОБА_2 фотографій, останній погодився на придбання спірної квартири та передав завдаток у сумі 2 тис.доларів США без отримання розписки, хоча він точно не пам`ятає, оформленням усіх документів займався ОСОБА_6 , ОСОБА_2 приїхав безпосередньо на саму угоду купівлі-продажу квартири до приватного нотаріуса Пучкової І.А., де з продавцем було оформлено та підписано договір купівлі-продажу спірної квартири, передано ключі, також ним було передано продавцю фактично 25 тисяч доларів, розписки про передачу грошей не має, потім пізніше було з`ясовано, що з його представником спілкувався ОСОБА_5 , а не ОСОБА_1 . Усі претензії ОСОБА_2 були до друга ОСОБА_6 , а з ОСОБА_1 він взагалі не був знайомий. ОСОБА_2 зазначив, що він звернувся до поліції з заявою, оскільки є добросовісним набувачем трикімнатної квартири, але не проти вирішити вказаний спір мирним врегулюванням, проте особистого спілкування з позивачем не було. Також, зазначив, що у зв`язку з тим, що він має багато нерухомого майна, та необхідно було сплачувати податок на нерухомість, ним було прийнято рішення передати придбану спірну квартиру до уставного капіталу ТОВ ЮК «Атлант», в якому він є керівником.

Відповідно договору купівлі-продажу від 19.01.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Пучковою І.А., за реєстровим номером № 31, ОСОБА_1 продав та передав у власність, а ОСОБА_2 купив та прийняв у власність квартиру АДРЕСА_1 .

Із п.2 вказаного договору вбачається, що за домовленістю сторін продаж вказаної трикімнатної квартири здійснено за 149812,50 копійок, які продавець одержав від покупця повністю до підписання цього договору та не має будь-яких претензій фінансового характеру./а.с.12/

Згідно Звіту про оцінку майна № А800-180117-001, ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 , складає 149812, 5 грн. Саме за вказану суму було реалізовано спірне майно, що було вказано в договорі купівлі - продажу, здійсненому за підробленими документами./а.с.15/

Проте, належних і допустимих доказів щодо передачі грошей по договору, зазначених у договорі купівлі-продажу від 19.01.2018 року в розмірі 149812,50 коп., або зі слів ОСОБА_2 про передачу грошей у розмірі 25 тисяч дол.США суду не надано, та навіть при наявності квитанції про перерахування 350000 грн. на ім`я ОСОБА_1 не мають доказового значення, оскільки безпосередньо ОСОБА_1 їх не отримував, оскільки наміру на продажу квартири не мав та вказану угоду було здійснено без його відома та згоди, як і відкрито рахунок в банку з підробленим його паспортом, протилежного суду не доказано./а.с.123,т.1/

07.02.2018р.відкрито кримінальнепровадження №12018160470000455,за ознакамикримінального правопорушенняпередбаченого ч.4ст.190КК України- заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) вчинено у великих розмірах.

16.09.2019 року оголошена та вручена підозра ОСОБА_5 в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 358, ч.4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України.

В ході досудового розслідування було встановлено достатні відомості, які вказують на те що ОСОБА_5 , шахрайським шляхом, з використанням підроблених документів, заволодів правом власності на квартиру АДРЕСА_1 , тим самими спричинивши позивачу майнову шкоду.

Відповідно ухвали Малиновського районного суду м.Одеси від 27.12.2022 року по справі № 521/16787/19 кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,4 ст.358, ч.3 ст.357, ч.4 ст.190 КК України та обвинуваченого за новим обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.3,4 ст.358, ч.3 ст.190 КК України було закрито на підставі п.5 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку зі смертю обвинуваченого.

Одним з доказів, підтверджуючим факт шахрайства ставВисновок№ 19.104/19-105 судово-технічної експертизи документів за матеріалами досудового розслідування внесеного до єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018160470000455 від 07.02.2018 р. за ознаками злочину передбаченого ч.4 ст.190 КК України, яким підтверджується факт перевклеювання фотокартки.

Також, відповідно до висновку експерта судово - почеркознавчої експертизи № 18-3820-3821, складеного 30.07.2019 року усі підписи на договорах купівлі-продажу від 19.01.18 року спірної квартири АДРЕСА_1 , у графі « ОСОБА_7 » не належать ОСОБА_7 , а належать ОСОБА_5 .

У судовому засіданні представник відповідача ТОВ «Юридична компанія» Атлант» Яблочкін В.М. надав пояснення, якими просить суд визнати неналежним доказом та не приймати до уваги висновок експерта судово-почеркознавчої експертизи № 18-3820-3821 від 30.07.2019 року, оскільки він складений всупереч вимогам ст.102 ЦПК України, а саме на замовлення слідчого у кримінальному провадженні, тому не може бути доказом у цивільному провадженні.

Представник позивача зазначає, що з вказаним висновком судово-почеркознавчої експертизи № 18-3820-3821 від 30.07.2019 року відповідач ОСОБА_2 був ознайомлений, але не заперечував, не оскаржував його ні в кримінальному, ні в цивільному процесі по справі № 947/4253/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння (суддя ОСОБА_8 ), будь-яких клопотань щодо проведення повторної або додаткової експертизи заявлено не було.

Проте, суд приймає до уваги висновок судово-почеркознавчої експертизи № 18-3820-3821 від 30.07.2019 року, оскільки він стосується предмета спору та з огляду на наступне.

Відповідно до статті 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви, що і було зроблено представником позивача. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку поважності причин їх неподання.

За змістом ст.ст.76, 81, 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Одним із засобів встановлення таких даних є письмові докази (документи (крім електронних), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Чинне процесуальне законодавство не встановлює заборону щодо використання під час розгляду цивільної справи доказів, отриманих у межах інших проваджень. Тобто докази, зібрані у межах кримінального провадження, можуть бути використані як докази у цивільній справі, якщо відповідні дані стосуються предмета доказування. Достовірність і достатність таких доказів суд оцінює з урахуванням обставин конкретної справи.

Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду 05 лютого 2020 року по справі №461/3675/17, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року по справі №477/2330/18.

Якщо експертиза, яка проведена у кримінальному провадженні, містить інформацію щодо предмета доказування у цивільному провадженні, то незважаючи на те, що на момент розгляду справи вирок у кримінальній справі не ухвалений така експертиза може бути допустимим доказом. Висновок, підготовлений у рамках кримінального провадження особою, яка є атестованим судовим експертом, відповідає положенням ст.102 ЦПК України. Наведений правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 29 березня 2023 року по справі №308/10606/17, від 10 травня 2023 року по справі №522/24078/14-ц.

Також,судом встановлено,щоОСОБА_1 вже звертався до Київського районного суду з позовної заяви до відповідача ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння ( цивільна справа № 947/4253/21).

Рішенням Київського районного суду м.Одеси 27.09.2022 року по справі №947/4253/21 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння було задоволено. Витребувано на користь ОСОБА_1 від ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 . Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 02.03.2023 року у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення суду в цивільній справі №947/4253/21 відмовлено./а.с.27/

Станом на дату розгляду вказаної справи, рішення суду по справі № 947/4253/21 не набрало законної сили, оскільки знаходиться на стадії апеляційного провадження. У зв`язку з чим ОСОБА_2 було заявлено клопотання про зупинення провадження по справі, однак ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 12.12.2023 року було відмовлено у зупиненні провадження по справі. В ухвалі суду зазначено про відсутність підстав для зупинення провадження у справі, оскільки зібрані у справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини, які є предметом даного судового розгляду, а відсутність набрання законної сили рішенням за результатами розгляду справи № 947/4253/21, не позбавляє суд можливості прийняти вмотивоване та законне рішення по справі № 947/18393/23 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Юридична Компанія «Атлант», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Крім того, суд зауважує про те, що незважаючи на той факт, що фактично предметом та підставами позову у цивільній справі № 947/4253/21 були аналогічні вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння, але різняться відповідачі по справі, тому залишення позову без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.257 ЦПК України судом не встановлено.

Представник позивача у судовому засіданні вказала, що ОСОБА_2 будучі повністю обізнаним про існування судового процесу в рамках цивільної справи № 947/4253/21та ухвалення рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 шляхом витребування майна спірної квартири від ОСОБА_2 , в порушення законних прав позивача розпоряджається вказаним майном та передає його у власність ТОВ «Юридична компанія «Атлант», де уповноваженою особою та власником даної юридичної особи є особисто ОСОБА_2 /а.с.23/

Відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 07.06.2023 року вбачається, що 11.04.2023 року державним реєстратором Карпенко А.А. Лиманська селищна рада Роздільнянського району Одеської області було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:67198099 від 13.04.2023 року, зокрема на підставі акту приймання-передачі, серія та номер 2279,2280, виданого 04.04.2023 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ярош О.М. за Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Атлант», код ЄДРПОУ 40745280 було зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 , яка і цілому складається з 3-х житлових кімнат, загальною площею 65,9 кв.м., в тому числі житлова площа квартири 38,7 кв.м./а.с.38/

Крім того, представник позивача акцентував увагу суду на той факт, у Суворовському районномусуді м.Одеси (№523/2064/18) було звернення ОСОБА_6 з позовомдо ОСОБА_2 про стягненнягрошових коштівза договоромпозики,де ОСОБА_2 ,як боржник,позов визнавта настадії виконаннярішення булоподано поданняСуворовського відділудержавної виконавчоїслужби ум.Одесіпро затвердженнямирової угоди,відповідно доумов якої ОСОБА_2 передає спірнуквартиру АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_6 ,якого уподальшому булозамінено найого правонаступника ОСОБА_9 , однак ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 28 листопада 2019 року у задоволенні подання було відмовлено./а.с.137,140/. Суд зазначає, що рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 28.03.2018 року та ухвала Суворовського районного суду від 28.11.2019 року є у відкритому доступу в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

При цьому суд звертає увагу на той факт, що вартість квартири АДРЕСА_1 у мировій угоді, поданої на затвердження судом від 28.11.2019 року, було визначено в розмірі 4410000 грн., що різниться з вартістю вказаної квартири при укладенні договору купівлі-продажу від 19.01.2018 року./а.с.140/

Представник позивача зазначала, що спірна квартира є єдиним житлом позивача ОСОБА_1 та його 96-річної мати, тому позивач не збирався продавати квартиру, не займався оформленням документів на продажу, не звертався до маклерів або нотаріусів, доказів протилежного суду не надано. Проте, усі дії ОСОБА_10 щодо придбання квартири носили умисний характер, оскільки з його слів, бажаючи придбати квартиру, він її взагалі не оглядав, документальним оформленням квартири не займався, наміру поселитися та проживати не мав, факти передачі грошей не доказано, у подальшому різними засобами намагався позбавитися права власності на квартиру з метою реєстрації та переходу прав власності на третіх осіб.

Таким чином, на сьогоднішній день ОСОБА_1 позбавлений можливості вільно користуватися та розпоряджатися своєю квартирою АДРЕСА_1 ,оскільки булоздійснено перехідправа власностіна спірнуквартиру безвідома тазгоди позивачана іншихосіб, ізвисновку експертасудово-почеркознавчоїекспертизи №18-3820-3821,складеного 30.07.2019року -з використаннямпідроблених документів, квартира є власністю інших осіб, зокрема власністю відповідача - юридичною особою ТОВ «Юридична компанія «Атлант».

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (частина 1 статті 387 ЦК).

Тобто витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речево- правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і таке майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Згідно ст. 391 ЦК України, власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Між позивачем та відповідачем жодних договорів не укладалось, тому у відповідача відсутні будь-які правові підстави володіння, розпорядження та користування квартирою АДРЕСА_1 .

За приписами ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

При цьому, суд враховує, що коли майно придбано за договором в особи, яка не мала права його відчужувати, то власник має право на підставі статті 388 ЦК України звернутися до суду з позовом про витребування майна у добросовісного набувача, та це стосується не лише випадків, коли укладено один договір із порушенням закону, а й випадків, коли спірне майно відчужено на підставі наступних договорів.

Позивач не заявляє вимогу про недійсність наступного правочину - договору, за яким спірне майно набув добросовісний набувач (від 19.01.2018 року), із застосуванням реституції, оскільки обрав належний спосіб судового захисту шляхом заявления вимоги про віндикацію витребування майна з чужого незаконного володіння.

Так, згідно правового висновку ВСУ (постанова від 17.02.2016 року по справі № 6- 2407цс15), «не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України. До того ж одна з умов застосування віндикаційного позову - відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, оскільки в такому разі здійснюється захист порушеного права власності за допомогою зобов`язально-правових способів.»

Крім того, відповідно до Постанови ВС від 18.01.2018 року (справа № 523/16439/15-ц), оскільки добросовісне набуття в розумінні статті 388 ЦК України можливе лише тоді, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна з незаконного володіння. Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захистові шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, установленого статтями 215, 216 ЦК України. При встановленні наявності речово-правових відносин, до таких відносин не застосовується зобов`язальний спосіб захисту. У зобов`язальних відносинах захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які мають право витребувати майно у добросовісного набувача.

Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. У разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем. Задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно. Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Цей припис слід розуміти так, що рішення суду про витребування з незаконного володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем. На підставі такого рішення суду для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем, не потрібно окремо скасовувати запис про державну реєстрацію права власності за відповідачем. Відтак, пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18). Задоволення віндикаційного позову є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Водночас такий запис вноситься виключно в разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою (пункти 84, 85 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 466/8649/16-ц (провадження № 14-93цс20).

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин справи суд вважає, що позовні вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння підлягають задоволенню, що стосується вимог про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень суд в цієї частині відмовляє.

Також, суд звертає увагу, що адвокатом Суворовою Ю.А., з метою довести суду незаконні дії ОСОБА_6 , було подано копії матеріалів за позовом іншої особи ОСОБА_11 до відповідача ОСОБА_6 про витребування майна з чужого незаконного володіння, подані до Приморського районного суду м.Одеси, однак суд вказані докази не приймає, оскільки вони не стосуються предмета даного спору./а.с.217/.

Відповідно до ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тау разі задоволення позову судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 81, 82, 89, 259, 263-265, 354 ЦПК України, ст.ст.11, 12, 13, 256, 257, 267, 317, 319, 328, 330, 387, 388 ЦК України,суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Атлант»</a>, третя особа ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння - задовольнити частково.

Витребувати на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Атлант»</a> (ЄДРПОУ 40745280) квартиру АДРЕСА_1 , яка і цілому складається з 3-х житлових кімнат, загальною площею 65,9 кв.м., в тому числі житлова площа квартири 38,7 кв.м.

В решті вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Атлант»</a> , ЄДРПОУ 40745280, судовий збір в дохід держави в розмірі 1498,12 грн.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 29.10.2024 року.

Суддя М. В. Гниличенко