Постанова

від 29.10.2024 по справі 758/15789/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

29 жовтня 2024 року

м. Київ

провадження №33/824/4751/2024

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Мазурик О. Ф.

за участю представників Енергетичної митниці Держмитслужби - Холодкової Олени Сергіївни та Гереги Катерини Михайлівни , особи, яка притягається до відповідальності за порушення митних правил ОСОБА_2 та його захисників - Ковальчук Вікторії Леонідівни та Карліна Опанаса Володимировича

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Енергетичної Митниці Державної митної служби України

на постанову Подільського районного суду м. Києва

від 11 вересня 2024 року

в складі судді Казмиренко Л. В.

у справі №758/15789/23 Подільського районного суду м. Києва

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України,

керівника ТОВ «ПАНАМАКС ОІЛ» (Львівська область, Золочівський район, с. Заболотці, вул. Шевченка, 12, ЄДРОУ: 44118684) - ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

У С Т А Н О В И В:

08.01.2023 через пункт пропуску «Ягодин - Дорогуск» митного поста «Ягодин» Волинської митниці з Латвійської Республіки на митну територію України на адресу ТОВ «ПАНАМАКС ОІЛ» ввезено товар «Бензин автомобільний, неетильований, АИ-95 «Premium» вагою 22830 кг, у кількості 30,690 тис. л при 15оС, вартістю 16 693,75 Євро.

Переміщення товару через митний кордон України було здійснено на підставі наступних документів: товаротранспортна накладна CMR від 07.01.2023 №LV-PSG-050123/03; рахунок (commercial invoice) від 07.01.2023 №656UA-2022, із зазначеною назвою товару як «Бензин преміум Євро 95»; сертифікат якості від 08.12.2022 №161540_4839686; зовнішньоекономічний контракт від 16.09.2022 №S/UA/1 та додаткової угоди до нього від 17.12.2022 №34. Згідно з відомостями, зазначеними в наданих до митних органів документах, на митну територію України ввезено товар «Бензин автомобільний, неетильований, АИ-95 «Premium» походженням з Європейського Союзу. З метою підтвердження назви товару до митних органів надано (commercial invoice) від 07.01.2023 №656UA-2022, із зазначеною назвою товару як «Бензин преміум Євро 95».

Однак органами Латвійської Республіки надано копії документів, які були оформленні при здійсненні транзитного переміщення товару з території Латвійської Республіки в Україну, а саме митна декларація №23LV00021010036840 і рахунок (INVOICE) від 07.01.2023 №656UA-2022, відповідно до яких з Латвійської Республіки в Україну переміщено саме товар «Gasoline Premium», отже в назві (описі) товару була відсутня інформація про марку бензину, що не відповідає відомостям комерційних документів на підставі яких здійснено переміщення товару через митний кордон України.

Як наслідок 07 листопада 2023 року головним державним інспектором оперативного відділу управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Енергетичної митниці Лучинським В. О. складено протокол про порушення митних правил №0414/90300/23 за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України відносно громадянина України ОСОБА_2 який станом на дату переміщення товарів через митний кордон України (08.01.2023) був директором ТОВ «ПАНАМАКС ОІЛ», щодо вчинення ним порушення митних правил, а саме подання митному органу, як підстави для переміщення через митний кордон України та для митного оформлення товару, документів, що містили неправдиві відомості.

Постановою Подільського районного суду м. Києва від 11 вересня 2024 року провадження у справі відносно ОСОБА_2 закрито у зв`язку із відсутністю в діях останнього складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду Енергетична Митниця, діючи через свого представника Носко Ю. Ю. , подала апеляційну скаргу, в якій представник посилалася на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги вказувала, що суд першої інстанції не звернув уваги, що фактично через митну територію було переміщено бензин з октановим числом 92,1-92,8, що відповідає марці палива АИ-92, а у товаросупровідних документах зазначено, що переміщувався бензин АИ-95. Вказане підтвердилося результатами проведених досліджень із взятих зразків.

Також вказувала, що інформація та документи надані митними органами Латвійської республіки, які були оформлені прим здійсненні транзитного переміщення товару через її територію місять відмінність у назві (описі) товару, а саме зазначено «Gasoline Premium» на відміну від назви (опису) АИ-95 «Premium», що було зазначено у митній декларації наданій митним брокером для переміщення через митний кордон України 08.01.2023.

Додала, що вказане порушення призвело до того, що вказане порушення призвело до того, що кінцевому споживачу в Україні було поставлено бензин із зниженим октановим числом, що відповідає марці палива АИ-92, що в свою чергу збільшує розхід палива та зменшує ресурс мотору.

Посилалася на те, що поданий декларантом сертифікат також містив неправдиві відомості щодо характеристик товару та подавався неодноразово, що встановлено у інших судових рішеннях, якими притягнуто ОСОБА_2 до відповідальності за порушення митних правил.

За вказаних обставин просила скасувати постанову Подільського районного суду м. Києва від 11.09.2024 та прийняти нову постанову, якою ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 100% вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів.

У судовому засіданні 15.10.2024 у режимі відеоконференцзв`язку був присутній ОСОБА_2 , а його захисники Ковальук В. Л.та Карлін О. В., в залі судового засідання надали пояснення стосовно складеного 07.11.2023, відносно ОСОБА_2 , протоколу про порушення митних правил №0414/90300/23.

15 жовтня 2024 року у день судового засідання від представника Енергетичної митниці Холодкової О. С. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване отриманням 14.10.2024 заперечень на апеляційну скаргу та необхідністю підготовки відповіді. З метою забезпечення права скаржника на участь у судовому засіданні, суд відклав розгляд справи на 29.10.2024.

У судовому засіданні 29.10.2024 представники Енергетичної митниці - Холодкова О. С. та Герега К. М. надали пояснення, тотожні зазначеним в апеляційній скарзі, підтрималиапеляційну скаргу та просили задовольнити з підстав, наведених в ній. Крім того, пояснили, що у даній справі не проводилася експертиза якості переміщеного палива та визначення його октанового числа. Крім того зазначили, що у Європйському Союзі відсутній бензин марки АИ-92, а є тільки АИ-95, однак стверджували, що бензин який ввезено на митну територію України на адресу ТОВ «ПАНАМАКС ОІЛ» був марки АИ-92, що не відповідало відомостям, які зазначені у митній декларації. Відсутність висновку експертизи щодо октанового числа бензину яке завозилось на митну територію України у даній справі пояснили вибірковістю контролю, передбаченого ст. 320 МК України та додали, що така експертиза проводилася у іншій справі відносно ОСОБА_2 , де був долучений той самий сертифікат якості, який не відповідав дійсності.

У судовому засіданні 29.10.2024 захисники ОСОБА_2 - Ковальук В. Л. та Карлін О. В. надали пояснення та заперечували проти задоволення апеляційної скарги. Зважали на те, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою. Крім того, зазначили, що за відсутності результатів експертизи, доводи скаржника про невідповідність октанового числа бензину заявленому у митній декларації є недоведеним, а відтак і протокол про порушення митних правил №0414/90300/23 складено безпідставно. Крім того, додали, що митну декларацію та товаросупровідні документи для переміщення товару через митний кордон України подавав ТОВ «БРОКОІЛТРЕЙД» від імені якого діяв митний брокер ОСОБА_7 , тобто ТОВ «БРОКОІЛТРЕЙД» був декларантом та за умовами договору несе відповідальність за достовірність даних, заявлених ним у документах, що подаються до митниці.

Апеляційний суд заслухав доповідь судді, пояснення представників Енергетичної митниці - Холодкової О. С. та Гереги К. М., пояснення ОСОБА_2 та його захисників - Ковальчук В. Л. та Карліна О. В., вивчив та перевірив матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідив наявні у справі докази, перевірив доводи апеляційної скарги, викладені скаржником, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність вини ОСОБА_2 у поданні документів, які містять неправдиві відомості, до митного органу з метою переміщення товарів через митний кордон України.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Диспозицією ч. 1 ст. 483 МК України передбачено настання адміністративної відповідальності за переміщення або дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Зі змісту правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, випливає, що об`єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи.

Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України підроблених документів, які містять неправдиві дані.

Суб`єктом правопорушення є декларант (ч. 1 ст. 257, ч. 2 ст. 259, ч. 8 ст. 264, ч. 2 ст. 259 МК України), тобто особа, яка подає відповідні документи митному органу з метою переміщення товарів через митний кордон.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні злочину чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку чи вивезти з України.

Таким чином, правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України, може бути вчинено лише умисно, коли особа знає, що документи, які вона надає митному органу, як підставу для переміщення товару - є підробленими, чи, одержані незаконним шляхом або містять неправдиві дані, але бажає таким чином незаконно перемістити товар.

З матеріалів справи вбачається, що 16 вересня 2022 року укладений контракт №S/UA/1 купівлі-продажу нафтородуктів між ТОВ «ПАНАМАКС ОІЛ» (покупець) та PANAMAX SWISS GROUP SARL (продавець). Згідно п. 1.1 контракту продавець зобов`язується продати, а покупець оплатити і прийняти нафтопродукти, в тому числі бензин автомобільний АІ-95, АІ-98, бензин експортний АІ-92, паливо дизельне тощо (товар).

Пунктом 1.2 контракту встановлено, що найменування і кількість товару в конкретній партії, строк поставки, ціна і вартість кожної погодженої для поставки партії товару визначаються відповідними додатковими угодами, що є невід`ємною частиною контракту. Згідно п. 2.1 контракту якість товару повинна відповідати стандарту якості EN590 і підтверджується сертифікатом якості (паспортом якості), виданим заводом-виробником.

Відповідно до п. 1.1 додаткової угоди №34 від 17 грудня 2022 року до контракту, ТОВ «ПАНАМАКС ОІЛ» придбає в грудні 2022 року такі нафтопродукти (товари): бензин автомобільний АІ-95, кількість: 250,000 тон +/- 5 %, виробник OrlenLietuva SA, походження товару: Європейський Союз.

Отже, за умовами контракту ТОВ «ПАНАМАКС ОІЛ» як покупець товару (нафтопродуктів) купує товар, при цьому згідно з договірними умовами контракту, саме на продавця PANAMAX SWISS GROUP SARL покладено обов`язок забезпечити товар належної якості, на підтвердження чого продавець має надати сертифікат якості.

Умови поставки визначені п. 3.1 додаткової угоди №34 від 17 грудня 2022 року, відповідно до якого товар поставляється на умовах Інкотермс 2010 FCA PARS TERMINALS SIA, Рига, Латвія (вул. Твайка 7а, Рига, Латвія, LV1005).

На підставі договору надання послуг міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом ТОВ «ПАНАМАКС ОІЛ» надало на завантаження (налив палива) автомобіль НОМЕР_4/ НОМЕР_2 (графи 18, 21 МД ІМ 40 ЕА №23UА903220000544U3).

ТОВ «ПАНАМАКС ОІЛ» отримало від вантажовідправника PARS TERMINALS SIA, Рига, Латвія (вул. Твайка 7а, Рига, Латвія, LV1005) електронною поштою технічний лист про налив палива АИ-95 в загальній кількості згідно з товаросупровідними документами та згідно з цим електронним листом ТОВ «ПАНАМАКС ОІЛ» одержало від вантажовідправника PARS TERMINALS SIA, Рига, Латвія копії товаросупровідних документів, з яких вбачається, що предметом переміщення через митний кордон України є саме бензин неетильований АИ-95.

Відповідно до п. 3.4 контракту товар вважається переданий продавцем і прийнятий покупцем за кількістю відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної CMR.

На підставі міжнародної товарно-транспортної накладної CMR LV-PSG-050123/03 ТОВ «ПАНАМАКС ОІЛ» прийняло товар, який згідно з п. 5 міжнародної товарно-транспортної накладної супроводжувався такими документами: сертифікат якості №161540_4839686 від 08 грудня 2022 року, інвойс (рахунок) №656UA-2022 від 07 січня 2023 року.

На підставі договору доручення №11/05 від 11 травня 2022 року на митно-брокерське обслуговування митний брокер ТОВ «БРОКОЛОІЛТРЕЙД» ОСОБА_7 пред`явив товар «1.Бензин автомобільний, неетильований, АИ-95 «Premium», з вмістом кисню до 2,7%мас, клас D. LST EN228:2012+AI:2017. 30,690 тис.л., густина при температурі 15 град. С складає 743,9 кг/м3. Вміст сірки - 0,00046 мас.%, вміст свинцю менше 2,0 мг/л, із вмістом менше як 5 мас.% біоетанолу або етил-трет-бутилового ефіру або їх суміші (об`ємна доля біоетанолу (етанолу) 0,00%; Октанове число за дослідницьким методом - 95,3; за моторним методом-85,1», за МД ІМ 40 ЕА № 23UА903220000544U3, а також про це свідчить підпис у графі 54 цієї митної декларації « ОСОБА_7 НОМЕР_3 НОМЕР_5 ІНФОРМАЦІЯ_2».

У графі 5 міжнародної товарно-транспортної накладної CMR LV-PSG-050123/03 вказано відповідний сертифікат якості № 161540_4839686 від 08 грудня 2022 року, що підтверджує передачу вказаного сертифіката перевізнику, і те, що продавцем PANAMAX SWISS GROUP SARL було надано сертифікат якості №161540_4839686 від 08 грудня 2022 року в пакеті товаросупровідних документів, який супроводжував товар при переміщенні через митний кордон України.

Відомості, заявлені у графах 31, 33 митної декларації, відповідають відомостям, наявним у товаросупровідних документах: Контракт № S/UA/1 купівлі-продажу нафтопродуктів від 16 вересня 2022 року, додаткова угода №34 від 17 грудня 2022 року, сертифікат якості №161540_4839686 від 08 грудня 2022 року, рахунок (invoice) SA №656UA-2022 від 07 січня 2023 року та інші видані заводом-виробником OrlenLietuva, тобто не створювалися ТОВ «ПАНАМАКС ОІЛ», а тому відсутні підстави вважати, що ОСОБА_2 передав митному брокеру документи, що містять недостовірні відомості, зазначені у товаросупровідних документах.

ТОВ «ПАНАМАКС ОІЛ» не створювало і не затверджувало відповідні документи для декларування товару за МД ІМ 40 ЕА № 23UА903220000544U3, а докази щодо їх недостовірності матеріали справи не містять.

Як вказано у графі 44 МД 40 ЕА № 23UА903220000544U3 для митного оформлення в Україні наданий рахунок (invoice) №656UA-2022 від 07 січня 2023 року. У експортній митній декларації країни відправлення 23LV00021010036840 також зазначено, що для митного оформлення наданий рахунок (invoice) № 656UA-2022 від 07 січня 2023 року.

Рахунок (invoice) № 656UA-2022 від 07 січня 2023 року, виданий продавцем PANAMAX SWISS GROUP SARL, отриманий ТОВ «ПАНАМАКС ОІЛ» як товаросупровідний документ з міжнародною товарно-транспортною накладною CMR LV-PSG-050123/03 містить повні відомості про товар - Бензин преміум Євро 95, код ЗЕД 271012, кількість бензину, ціну, загальну вартість, автомобіль перевізника та напівпричіп.

При цьому комерційне найменування товару в рахунку (інвойсі) не визначає його фізико-хімічні властивості і як наслідок, не впливає на визначення коду класифікації товару.

Отже, процедура декларування даного товару була здійснена митним брокером виключно на підставі наданих продавцем (PANAMAX SWISS GROUP SARL) товаросупровідних документів у відповідності до вимог чинного законодавства.

Матеріали справи містять доказ на підтвердження ввезення на митну територію України саме товару бензину А95 - лист PARS TERMINALS від 01 березня 2024 року № 7-2024 з сертифікатом якості № 14201/00011851.14/L/22 від 30 серпня 2022 року компанії Saybolt.

На запит вантажовідправник PARS TERMINALS надав відповідь від 01 березня 2024 року №7-2024, зазначивши, що в його резервуарах перебували нафтопродукти, які доставлялись вантажівками з терміналів у Латвії (від таких постачальників як Cirkle K, OrlenLatvija, EasWestTransit морським судном з Естонії, а також залізницею безпосередньо з нафтопереробного заводу OrlenLietuva та нафтопереробного заводу в Казахстані. Згідно зі звітом компанії Saybolt за результатом випробування нафтопродуктів, про які запитував ТОВ «ПАНАМАКС ОІЛ» у запиті, визначено октанове число не нижче 95, вміст сірки не перевищував 5,4. У всіх документах на ці нафтопродукти був вказаний код товару ТНЗЕД 27 10 12, який включає бензин 95. До відповіді PARS TERMINALS наданий сертифікат якості №14201/00011851.14/L/22 від 30 серпня 2022 року, яким підтверджується дослідницьке октанове число бензину 95,0.

Отже, вантажовідправник товару, що був задекларований за МД 40 ЕА №23UА903220000544U3, додатково підтвердив, що на адресу ТОВ «ПАНАМАКС ОІЛ» було відправлено товар - бензин неетильований А95, який в подальшому і був задекларований за вказаною митною декларацією.

Матеріали справи про порушення митних правил не містять будь-яких відомостей та жодних доказів того, що ОСОБА_2 як директором ТОВ «ПАНАМАКС ОІЛ» вчинялись будь-які умисні дії по складанню, підписанню, направленню, пред`явленню тощо товаросупровідних документів, які б були спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.

До протоколу про порушення митних правил митним органом не долучено жодного належного доказу на підтвердження обставин, викладених в протоколі, у справі відсутні належні та допустимі докази, що в автоцистерні містився інший товар, аніж вказаний у митній декларації. У ТОВ «ПАНАМАКС ОІЛ» не були відібрані проби товару, а експертиза не проводилась, відповідність товару відомостям, викладеним у митній декларації, під сумнів не ставилась, внаслідок чого товар було випущено у вільний обіг, і в подальшому протокол про порушення митних правил складено лише на припущенні, яке неможливо ані перевірити, ані спростувати.

Слід зазначити, що ЄСПЛ неодноразово зазначав, що поняття «якість закону», зокрема, охоплює таких два складових елементи:

1. передбачуваність актів права (чи наслідки приписів права є передбачуваними? чи укладено акти права в зрозумілий спосіб? чи вказує нове законодавство чітко на те, що попередньо ухвалене (і яке саме) законодавство скасовано або змінено? чи зміни інкорпоровано до зведеної версії приписів актів права, припустимої для суспільства?);

сталість і послідовність приписів права (чи є приписи актів права сталими та послідовними? чи є приписи актів права сталими настільки, що вони зазнають змін лише за належного попередження про це? чи є їх застосування послідовним?).

Так, ЄСПЛ у справі «Щокін проти України» (заяви № 23759/03 та №37943/06, п. 50?56) зазначив, зокрема, що верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції; відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення…, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника.

Так само уніфіковано ЄСПЛ інтерпретував «якість законодавства» і в іншому своєму рішенні, а саме, у справі «Сєрков проти України» (заява № 39766/05, п. 51; державні органи неправомірно зобов`язали заявника сплатити податок) «… якість законодавства … - доступне для зацікавлених осіб, чітке і передбачуване у застосуванні»; відсутність необхідної передбачуваності та чіткості національного законодавства з важливого питання, що призводило до його суперечливого тлумачення судом, стала причиною порушення вимог положень Конвенції щодо «якості закону».

Як зазначено у пункті 186 рішення ЄСПЛ у справі «Промислово-фінансовий Консорціум «Інвестиційно-металургійний Союз» проти України» (заява № 10640/05, п. 186) принцип законності передбачає, що чинні положення національного законодавства є достатньо доступними, чіткими та передбачуваними у своєму застосуванні (рішення у справі «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункти 109, 110). Аналогічно національне законодавство має надавати засіб юридичного захисту від свавільного втручання державних органів влади у права, захищені Конвенцією (рішення у справі «Хасан і Чауш проти Болгарії» [ВП] (Hasan and Chaush v. Bulgaria), заява № 30985/96, п. 84).

Аналогічні підходи застосовані цим Судом також у багатьох інших справах, зокрема, Hentrich v. France, заява № 13616/88, п. 42; Lithgow and Others v. the United Kingdom, заяви 9006/80, 9262/81 та ін., п. 110; Alisic and Others v. Bosnia and Herzegovina, Croatia, Serbia, Slovenia and the Former Yugoslav Republic of Macedonia [ВП], заява № 60642/08, п. 103; Centro Europa 7 S.R.L. and di Stefano v. Italy [ВП], заява № 38433/09, п. 187; Hutten-Czapska v. Poland [ВП], заява № 35014/97, п. 163.

Крім того, у справі «Новік проти України» (заява № 48068/06, п. 19) ЄСПЛ зробив висновок, що надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога «якості закону» у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для убезпечення від будь-якого ризику свавілля.

Обов`язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст. 62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 р., Першого протоколу та протоколів 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».

Положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

В той же час, у справі «Barbera, Messeguand Jabardov. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

З матеріалів справи також вбачається, що 08.01.2023 товари «бензин автомобільний не етильований, АИ-95 «Premium» заявлено до митного оформлення декларантом ТОВ «БРОКОІЛТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 44502509, 08150, Київська обл., Фастівський р-н, м. Боярка, вул. Незалежності, буд. 63) ОСОБА_7 за митною декларацією типу ІМ40ЕА №23UA903220000544U3.

У відповідності до частини 1 статті 266 Митного кодексу України - декларант зобов'язаний: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; 2) на вимогу органу доходів і зборів пред'явити товари, транспорті засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; 3) надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; 4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексам України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього кодексу; 5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів.

Декларантом може бути юридична або фізична особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування.

В ст. 257 МК України зазначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Заявлення таких відомостей здійснюється за встановленою законом формою в ході процедури декларування, повноваженнями щодо якого відповідно до положень ст. 265 МК України наділений декларант. Виходячи з аналізу цих положень, особа може брати участь у митних відносинах як декларант у двох випадках: коли вона особисто здійснює декларування товарів або як його власник, або як уповноважений власником. Декларант може здійснювати декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення самостійно або уповноважувати інших осіб на здійснення декларування від свого імені.

Пунктами 4, 5 статті 266 МК України передбачено, що у разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант. Особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов'язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.

Апеляційний суд зазначає, що у міжнародній товарно-транспортній накладній CMR LV-PSG-050123/03 зазначено «Gasiline Premium», однак, як уже встановлювалось вище даний документ був підставою за якою ТОВ «ПАНАМАКС ОІЛ» прийняло товар, який згідно з п. 5 міжнародної товарно-транспортної накладної супроводжувався такими документами: сертифікат якості №161540_4839686 від 08 грудня 2022 року, інвойс (рахунок) №656UA-2022 від 07 січня 2023 року, за якими бензин мав октанове число не нижче 95.

Тобто дану товарно-транспортну накладну CMR LV-PSG-050123/03, відомості в яку не ТОВ «ПАНАМАКС ОІЛ», разом з іншими документами, необхідними для переміщення товару через митний кордон України, надавав митний брокер ТОВ «БРОКОІЛТРЕЙД» ОСОБА_7 , який ніс повну юридичну відповідальність за достовірність даних заявлених ним у документах, які подаються для митного оформлення, згідно п. 6.3 Договору-доручення №11/05 від 11.05.2022.

Наведене вказує на відсутність в діях ОСОБА_2 складу порушення митних правил, передбаченого частиною першою статті 483 МК України.

Таким чином, ОСОБА_2 підлягає відповідальності лише у тому випадку, коли «поза розумним сумнівом», належними та допустимим доказами, буде доведена його вина, в тому, що він здійснював декларування товару особисто з метою приховування від митного контролю та особисто вчиняв будь-які дії, що складають об'єктивну сторону такого порушення.

З матеріалів справи вбачається, що Координаційно-моніторингова митниця, встановивши, що документи для переміщення товарів через митний кордон України, а саме митна декларація типу ІМ40ЕА №23UA903220000544U3 з іншими, необхідними документами, були подані декларантом ТОВ «БРОКОІЛТРЕЙД» ОСОБА_7 направило повідомлення ТОВ «БРОКОІЛТРЕЙД» та керівнику ТОВ «ПАНАМАКС ОІЛ» - ОСОБА_2 (а. с. 31-34, 37-40) .

Матеріали справи не містять відомостей про результати їх опитування та надання ними пояснень.

Крім того, частина долучених до протоколу документів складена іноземною мовою та не містить офіційного перекладу, що позбавляє можливості суд пересвідчитись у достовірності інформації, що зазначена у них.

Саме по собі перебуванняОСОБА_2 на час переміщення товарів через митний кордон України на посаді керівника ТОВ «ПАНАМАКС ОІЛ» не може свідчити про наявність в його діях умислу на порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, що виключає ознаку суб'єктивної сторони даного правопорушення.

Таким чином, у суду відсутні належні та достатні докази, які б слугували підставою для притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України.

Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 , зазначених в описовій частині протоколу, складу порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

За таких обставин, відсутні підстави для скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про визнання винним ОСОБА_2 у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, у зв`язку із відсутністю в його діях складу такого правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 483, 487, 526 МК України, ст. 289, 294 КУпАП

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Енергетичної митниці Державної митної служби України - залишити без задоволення.

Постанову Подільського районного суду м. Києва від 11 вересня 2024 року стосовно ОСОБА_2 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О. Ф. Мазурик