Постанова

від 23.10.2024 по справі 910/10155/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2024 р. Справа№ 910/10155/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Владимиренко С.В.

Демидової А.М.

за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.

за участю представників:

від позивача: Буток Т. І.

від відповідача: Горб С. А.

від третьої особи-1: Мальцева І. В.

від третьої особи-2: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕОНІС МАРБЛ"

на рішення господарського суду міста Києва від 09.01.2024 (повне рішення складено 29.01.2024)

у справі № 910/10155/23 (суддя Ярмак О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕОНІС МАРБЛ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕЙРЛОДЖІКС"

треті особи: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕРСК Україна Лтд"; 2) Товариство з обмеженою відповідальністю "ДП ВОРЛД ТІС ПІВДЕННИЙ"

про витребування майна з володіння та його передачу

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

В червні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕОНІС МАРБЛ" (далі за текстом - ТОВ "ЛЕОНІС МАРБЛ"; позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕЙРЛОДЖІКС" (далі за текстом - ТОВ "ФЕЙРЛОДЖІКС"; відповідач), у якому просило:

витребувати у ТОВ "ФЕЙРЛОДЖІКС" індивідуально визначене майно - Верстат/ CNC WATERJET CUTTING MACHINE, запакований в контейнер GXXU5803234, вартістю 63 200, 00 доларів США;

зобов`язати ТОВ "ФЕЙРЛОДЖІКС" передати ТОВ "ЛЕОНІС МАРБЛ" індивідуально визначене майно - Верстат/ CNC WATERJET CUTTING MACHINE, запакований в контейнер GСXU5803234, вартістю 63 200, 00 доларів США.

стягнути з ТОВ "ФЕЙРЛОДЖІКС" на користь ТОВ "ЛЕОНІС МАРБЛ" сплачений судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 34 667, 03 грн.

Позов обґрунтовано тим, що ТОВ "ФЕЙРЛОДЖІКС", як експедитор, у порушення умов договору на транспортно-експедиторське обслуговування № 00382/21 від 08.10.2021 не здійснив транспортування контейнеру з вантажем, власником якого є позивач, за маршрутом "м. Одеса - с. Чайки Київської області", без достатніх правових підстав утримує вантаж і не передає його позивачу. Оскільки відповідач не задовольнив претензійні вимоги щодо передання ввіреного йому майна, позивач звернувся з позовом до суду.

Заперечення проти позову мотивовані, зокрема, тим, що: ТОВ "ЛЕОНІС МАРБЛ" неналежним чином виконувало умови договору на транспортно-експедиторське обслуговування № 00382/21 від 08.10.2021 в частині оплати послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу; ТОВ "ФЕЙРЛОДЖІКС" за свій рахунок доставило контейнер GСXU5803234 з вантажем на митну територію України, яке там зберігається; ТОВ "ФЕЙРЛОДЖІКС" не є володільцем спірного майна; важливою умовою звернення з віндикаційним позовом є відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин; на вантаж позивача був накладений арешт згідно з ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 18.05.2023 у справі № 947/27324/22.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.09.2023 залучено до участі у справі № 910/10155/23 Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕРСК Україна Лтд" та Товариство з обмеженою відповідальністю "ДП ВОРЛД ТІС ПІВДЕННИЙ" третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.01.2024 у справі № 910/10155/23 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Ухвалюючи рішення суд виходив з того, що позивачем належними та допустимими доказами не було доведено всіх необхідних обставин, що становлять предмет доказування у даному позові про витребування майна з чужого незаконного володіння, зокрема, факту наявності у відповідача на момент вирішення даного спору спірного майна.

Короткий зміст апеляційних скарг і заперечень на них

ТОВ "ЛЕОНІС МАРБЛ" до Північного апеляційного господарського суду подано апеляційну скаргу на рішення господарського суду міста Києва від 09.01.2024 у справі №910/10155/23, у якій просить суд його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована посиланням на те, що послуги за договором на транспортно-експедиторське обслуговування № 00382/21 від 08.10.2021, за які позивач розрахувався, відповідач так і не надав. Позивачем належним чином доведений факт права власності на спірне майно, його індивідуальні ознаки та знаходження цього майна у володінні відповідача, що ним визнається та є підставою для витребування цього майна з чужого незаконного володіння.

У відзивах на апеляційну скаргу ТОВ "ФЕЙРЛОДЖІКС", ТОВ "МЕРСК Україна Лтд" просять відмовити в її задоволенні та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Процедура апеляційного провадження

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 (судді: Ходаківська І.П. - головуюча; Владимиренко С.В., Демидова А.М.) за клопотанням ТОВ "ЛЕОНІС МАРБЛ" поновлено строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду міста Києва від 09.01.2024 та відкрито апеляційне провадження у справі №910/10155/23, апеляційну скаргу призначено до розгляду у судовому засіданні на 24.07.2024, зупинено дію оскаржуваного рішення.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2024 задоволені клопотання ТОВ "ФЕЙРЛОДЖІКС" та ТОВ "МЕРСК Україна Лтд" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; розгляд справи № 910/10155/23, призначений на 24.07.2024, постановлено здійснювати в режимі відеоконференції у системі ВКЗ.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2024 відкладено розгляд справи на 04.09.2024 та продовжено строк її розгляду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2024 розгляд справи відкладено на 25.09.2024.

У судовому засіданні 25.09.2024 протокольно оголошено перерву до 23.10.2024.

Присутня у судовому засіданні 23.10.2024 представниця ТОВ "ЛЕОНІС МАРБЛ" підтримала апеляційну скаргу і просила її задовольнити.

У судовому засіданні 23.10.2024 в режимі відеоконференції взяли участь представник ТОВ "ФЕЙРЛОДЖІКС" та представниця ТОВ "МЕРСК Україна Лтд", які заперечили проти задоволення апеляційної скарги, просили відмовити в її задоволенні.

ТОВ "ДП ВОРЛД ТІС ПІВДЕННИЙ" явку свого представника у судове засідання 23.10.2024 не забезпечило. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлено належним чином.

Розгляд заяв, клопотань учасників справи.

ТОВ "ЛЕОНІС МАРБЛ" було подано до суду письмове клопотання про зупинення апеляційного провадження у цій справі до розгляду пов`язаної справи №947/27324/22 провадження №1-кс/947/6222/23 за кримінальним провадженням в ЄРДР:62022150020000462.

Вказане клопотання мотивовано наявністю підстав для зупинення провадження у цій справі на підставі пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України. ТОВ "ЛЕОНІС МАРБЛ" вказує, що на підставі постанови слідчого від 19.04.2023 спірне майно було визнано речовим доказом в рамках вказаного кримінального провадження і на підставі ухвали Київського районного суду міста Одеси від 18.05.2023 у справі № 947/27324/22 на спірне майно був накладений арешт. Про ці обставини обізнані відповідач і треті особи. ТОВ "ЛЕОНІС МАРБЛ" має намір подати заяву у справі № 947/27324/22 про зняття арешту з контейнера, у якому знаходиться спірне майно, докази чого будуть надані суду додатково.

Розглянувши вказане клопотання (у судовому засіданні 04.09.2024) та заслухавши пояснення представників учасників справи колегія суддів дійшла таких висновків.

Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано нормами статей 227, 228 ГПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов`язаний та має право зупинити провадження у справі.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Водночас відповідно до положень другого речення пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що господарський суд не має право самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи цьому господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Пов`язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини четверта та шоста статті 75 ГПК України).

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 227 ГПК суд має обов`язок зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості лише до вирішення іншої кримінальної справи. У розумінні статей 314, 317 КПК України кримінальною справою є матеріали, направлені до суду після закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні, які включають, зокрема, обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності.

Системне тлумачення змісту наведених норм свідчить, що обов`язок суду щодо зупинення провадження у справі пов`язується із наявністю саме судового провадження, яке завершується ухваленням відповідного судового рішення, а проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні за своєю правовою природою таким провадженням не являється та під дію статей 227, 229 ГПК України не підпадає (постанови Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 913/32/21, від 27.01.2022 у справі № 910/9721/18).

В аспекті вирішення питання щодо об`єктивної неможливості вирішення господарської справи, що переглядається, до вирішення іншої кримінальної справи №947/27324/22 провадження № 1-кс/947/6222/23 (у кримінальному провадженні, відомості, про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62022150020000462 від 24.01.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України), слід виходити з такого.

Обвинувальний вирок, який набрав законної сили, є обов`язковим для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (частина шоста статті 75 ГПК України).

За відсутності вироку такі обставини (факти) не є преюдиційними, а тому встановлюються/спростовуються у загальному порядку на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Господарський суд не уповноважений встановлювати обставини (факти), що підлягають встановленню виключно у порядку кримінального судочинства (наявність у діянні складу кримінального правопорушення, винуватість особи у його вчиненні тощо), проте зобов`язаний дослідити подані йому докази та встановити на їх підставі наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників господарської справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення господарської справи.

Якщо подані докази відповідають вимогам, що висуваються до їх процесуальної форми згідно з ГПК України, містять інформацію про предмет доказування в господарському провадженні, у суду виникає обов`язок надати їм оцінку з наведенням мотивів відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 ГПК України). Законодавство не встановлює заборону дослідження матеріалів кримінального провадження в порядку господарського судочинства, якщо на момент розгляду справи вирок у кримінальній справі не ухвалений. Матеріали кримінального провадження підлягають оцінці сукупно з іншими доказами на загальних підставах відповідно до вимог статей 76-79, 86 ГПК України (пункт 64 постанови Верховного Суду від 18.01.2024 у справі № 910/114/19).

Отже господарський суд має повноваження самостійно встановити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, в тому числі, шляхом оцінки матеріалів кримінального провадження у сукупності з іншими доказами. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Водночас, існування кримінального провадження на стадії досудового розслідування, не є підставою для зупинення провадження у цій справі, а наявність в подальшому вироку в кримінальній справі, який набрав законної сили, відповідно до пункту 2 частини другої статті 320 ГПК України, може бути підставою для перегляду судового рішення у справі, яка переглядається, за нововиявленими обставинами.

З огляду на викладене, враховуючи пункт 5 частини першої статті 227 ГПК України та принцип розумності строків розгляду справи судом, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зупинення апеляційного провадження у справі, що переглядається до розгляду справи №947/27324/22 провадження №1-кс/947/6222/23 за кримінальним провадженням в ЄРДР: 62022150020000462.

Щодо клопотання ТОВ "ФЕЙРЛОДЖІКС" про поновлення провадження у цій справі, мотивованого тим, що суд апеляційної інстанції за клопотанням ТОВ "ЛЕОНІС МАРБЛ" зупинив провадження до розгляду судом першої інстанції його заяви про виправлення описки в рішенні. По-перше, судом апеляційної інстанції провадження у цій справі не зупинялось, по-друге, вчинення такої процесуальної дії місцевим господарським судом унеможливлює вирішення апеляційною інстанцією процесуального питання щодо поновлення провадження у справі. В іншому випадку це б свідчило про те, що Північний апеляційний господарський суд діяв би не як "суд, встановлений законом". Поняття "суд, встановлений законом" стосується не лише правової основи існування суду, але й дотримання ним норм, які регулюють його діяльність (пункт 24 рішення ЄСПЛ від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України", заяви № 29458/04 та № 29465/04) і включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності. У зв`язку наведеним, в задоволенні клопотання про поновлення провадження було відмовлено.

Фактичні обставини, встановлені місцевим господарським судом і перевірені судом апеляційної інстанції

06.03.2018 ТОВ "ФЕЙРЛОДЖІКС" уклало з ТОВ "ДП ВОРЛД ТІС ПІВДЕННИЙ" договір №0318-3, за умовами якого ТОВ "ДП ВОРЛД ТІС ПІВДЕННИЙ" зобов`язалось надавати ТОВ "ФЕЙРЛОДЖІКС" послуги/роботи щодо супроводження експортних, імпортних та транзитних вантажів в контейнерах, забезпечення приймання та документального оформлення вантажів, здійснення відвантаження вантажів та стафірування контейнерів, їх зберігання на власному складі.

01.01.2021 ТОВ "ФЕЙРЛОДЖІКС" (замовник) уклало договір з ТОВ "МЕРСК Україна Лтд" (експедитор) договір транспортного експедирування № UA00086358, за умовами якого ТОВ "МЕРСК Україна Лтд" зобов`язалось за плату та за рахунок ТОВ "ФЕЙРЛОДЖІКС" організовувати виконання наступних послуг стосовно вантажів ТОВ "ФЕЙРЛОДЖІКС", які постачаються в контейнерах: організація та забезпечення зберігання та перевезення вантажів; укладання від імені ТОВ "ФЕЙРЛОДЖІКС" або від власного імені договорів перевезення вантажів з перевізниками, іншими підприємствами, організаціями; організація та забезпечення відправлення та/або отримання вантажів в пунктах відправлення та/або призначення; організація митного оформлення вантажів ТОВ "ФЕЙРЛОДЖІКС".

24.06.2021 на підставі укладеного SHENYANG ALL-POWERFULL SCIENCE AND TECHNOLOGY STOCK CO. LTD контракту купівлі-продажу № 2021/06/24 ТОВ "ЛЕОНІС МАРБЛ" придбало машину для гідроабразивного різання WATERJET CUTTING MACHINE, вартістю 63 200, 00 доларів США.

08.10.2021 між ТОВ "ЛЕОНІС МАРБЛ", як клієнтом, та ТОВ "ФЕЙРЛОДЖІКС", як експедитором, укладено договір про транспортно-експедиторське обслуговування №00382/21.

За умовами цього договору:

предметом договору є надання експедитором клієнту послуг з транспортно-експедиторського обслуговування (ТЕО) експортних, імпортних, транзитних та інших вантажів клієнта, в тому числі з організації перевезення різними видами транспорту, перевалки у портах та надання інших узгоджених сторонами послуг (пункт 1.1.);

послуги надаються на підставі заявки на організацію транспортно-експедиторських послуг (додаток № 1) та/або додаткової угоди до договору, в якій вказуються: вид послуг, вид, найменування вантажу, відправник, отримувач, пункт відправлення та призначення вантажу, розмір плати експедитору та інші погоджені сторонами умови (пункт 1.2.);

експедитор має право, зокрема, отримувати від клієнта доручення. заявку на надання транспортно-експедиторських послуг, документи та іншу інформацію, необхідну для виконання своїх обов`язків за договором. У разі ненадання клієнтом вищевказаних документів та іншої необхідної інформації, експедитор має право відкласти виконання своїх обов`язків за договором до надання документів та інформації в повному обсязі. При цьому всі витрати, пов`язані зі зберіганням вантажу, простоєм контейнера і/або транспортного засобу і тому подібні відшкодовуються за рахунок клієнта (підпункт 2.1.6. пункту 2.1.);

оплата за цим договором здійснюється клієнтом на умовах 100 % предоплати, якщо інше не передбачено погодженою сторонами заявкою (пункт 4.1.);

у випадку виникнення у експедитора додаткових витрат, здійснених в інтересах клієнта та пов`язаних з виконанням цього договору, експедитор виставляє клієнту додаткові рахунки, які також підлягають оплаті в строк, передбачений п. 4.4. Договору (пункт 4.3.);

клієнт оплачує рахунки експедитора протягом 3 робочих днів з моменту виставлення рахунку шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок експедитора, якщо інше не передбачено Заявкою. У випадку несплати рахунку клієнтом протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту його виставлення. Експедитор залишає за собою право виставлення нового рахунку відповідно до курсу, діючого на день виставлення нового рахунку (пункт 4.4.).

Як зазначає позивач та не заперечується відповідачем, заявка на організацію транспортно-експедиторських послуг до договору не оформлювалась.

13.12.2021 ТОВ "ФЕЙРЛОДЖІКС" застрахувало у ПрАТ "СК "Альфа Страхування" вантаж - Верстат/ CNC WATERJET CUTTING MACHINE (сертифікат про страхування № 043.1608518.410 до Генерального Договору добровільного страхування вантажів № 043.1565271.410 від "04" січня 2021 р.).

Товар був переданий за контрактом купівлі-продажу № 2021/06/24 від 24.06.2021 на підставі інвойсу № 210624 від 24.06.2021 та коносаменту № SZBS21120013A від 21.12.2021 і завантажений в контейнер GСXU5803234.

23.02.2022 вказаний контейнер було доставлено до порту "Південний".

Листом № 162 від 15.05.2023 ТОВ "МЕРСК Україна Лтд" на запит ТОВ "ФЕЙРЛОДЖІКС" повідомило, що станом на 15.05.2023 згідно даних в системах перевізника Maersk контейнер GСXU5803234 вивантажений 23.02.2022 з борту судна і знаходиться на терміналі ТІС-Контейнерний термінал у порту "Південний".

Листом вих. № 0205/02 від 02.05.2023 ТОВ "ДП ВОРЛД ТІС ПІВДЕННИЙ" на запит ТОВ "ФЕЙРЛОДЖІКС" щодо контейнера GСXU5803234 повідомило, що вантаж не знищений та знаходиться у контейнері, який продовжує зберігатися на терміналі відповідно до умов терміналу з пломбою № А98531112.

У 2023 році господарським судом міста Києва розглядався спір за первісним позовом ТОВ "Леоніс Марбл" до ТОВ "Фейрлоджікс" про стягнення 63 200,00 доларів США та за зустрічним позовом ТОВ "Фейрлоджікс" до ТОВ "Леоніс Марбл" про стягнення 433 181,40 грн.

Позовні вимоги ТОВ "Леоніс Марбл" обґрунтовувались неналежним виконанням ТОВ "Фейрлоджікс" взятих на себе зобов`язань за договором № 00382/21 про транспортно-експедиторське обслуговування від 08.10.2021, внаслідок чого позивачу завдано збитки в розмірі 63 200,00 доларів США, що становить вартість втраченого вантажу.

Зустрічні позовні вимоги ТОВ "Фейрлоджікс" обґрунтовувались неналежним виконанням ТОВ "Леоніс Марбл" взятих на себе зобов`язань за вказаним договором в частині здійснення оплати послуг експедитора та відшкодування його витрат, понесених в інтересах клієнта.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.04.2023 у справі № 910/269/23 встановлено, що після прийняття зустрічного позову, ТОВ "Леоніс Марбл" сплатило ТОВ "Фейрлоджікс" 433 181,40 грн за вантажно-розвантажувальні, експедиторські послуги та страхування вантажу, що підтверджується платіжними дорученнями № 292 від 12.04.2023 на суму 13 549,14 грн, № 299 від 13.04.2023 на суму 4 212,68 грн та платіжною інструкцією № 1 від 10.04.2023 на суму 415 419,58 грн. У зв`язку з цим, суд закрив провадження у справі за зустрічним позовом на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України (відсутність предмета спору).

У подальшому, ухвалою господарського суду міста Києва від 05.07.2023 у справі №910/269/23 було прийнято відмову ТОВ "Леоніс Марбл" від позову та закрито провадження у справі № 910/269/23.

18.05.2023 Київським районним судом міста Одеси постановлена ухвала у справі №947/27324/22, провадження № 1-кс/947/6222/23 (у кримінальному провадженні №62022150020000462 від 30.09.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України), відповідно до якої, за клопотанням прокурора відділу Одеської обласної прокуратури було накладено арешт шляхом заборони розпорядження власникам та іншими особами, з подальшим збереженням на території контейнерного терміналу ТОВ "ДП ВОРЛД ТІС "Південний"" (код ЄДРПОУ 37468475), зокрема, на контейнер GСXU5803234, в якому перебуває: промисловий станок для різки металу "CNC Ultra - high Preassure Waterjet Cutting Machine" модель: APW41037Z-A16+B-4020BA-FZJ, маса вантажу з упаковкою становить 3890 кг.

Із змісту зазначеної ухвали вбачається, що за результатами проведення обшуку контейнери разом із товаром не вилучалися та на даний час вони знаходяться на території контейнерного терміналу ТОВ "ДП ВОРЛД ТІС ПІВДЕННИЙ" (код ЄДРПОУ 37468475), у зоні діяльності Одеської митниці.

Доказів скасування арешту, накладеного судом в межах вказаного кримінального провадження матеріали справи не містять.

Спір у цій справі стосується витребування від ТОВ "Фейрлоджікс" на користь ТОВ "Леоніс Марбл" верстату/ CNC WATERJET CUTTING MACHINE, запакованого в контейнер GXXU5803234, вартістю 63 200, 00 доларів США.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а частиною першою статті 16 цього Кодексу визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів закріплені у частині другій статті 16 ЦК України.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.

За змістом статей 317, 319 ЦК України власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном на власний розсуд та право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння здійснюється шляхом подання віндикаційного позову. Це речово-правовий позов, що може бути пред`явлений лише у випадку відсутності між позивачем та відповідачем зобов`язальних правовідносин. Незаконність володіння майном відповідача повинна бути доведена позивачем у суді, оскільки законодавством презюмується добросовісне володіння чужим майном, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.

Для застосування передбаченого статтею 387 ЦК України правового механізму відновлення порушеного права власності необхідним є встановлення наступних обставин у їх сукупності: існування в натурі індивідуально визначеного майна з ідентифікуючими ознаками на момент подачі позову та прийняття судом рішення про його витребування; наявність підтвердженого права власності або права законного володіння у позивача на відповідне майно; відсутність у власника чи титульного володільця можливості здійснювати фактичне володіння цим майном через те, що відповідач на момент подачі позову та прийняття рішення у справі фактично тримає його у себе; відсутність договірних відносин між позивачем і відповідачем, оскільки в протилежному випадку застосовуються зобов`язально-правові способи захисту права власності.

Аналогічні правові висновки викладені Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постановах від 13.02.2018 у справі № 924/1180/6, від 05.06.2018 у справі № 907/631/17, від 23.10.2019 у справі № 910/17416/18.

Згідно із частиною 1 статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Правовий аналіз положень статті 388 ЦК України дає підстави для висновку, що у наведеній нормі йдеться про право власника на віндикаційний позов, тобто позов власника, який не володіє, до невласника, який незаконно володіє майном, про вилучення цього майна в натурі.

Віндикаційний позов належить до речово-правових способів захисту; захищає право власності в цілому, оскільки він пред`являється у тих випадках, коли порушено права володіння, користування та розпорядження одночасно.

Сторонами у віндикаційному позові є власник речі, який не лише позбавлений можливості користуватися і розпоряджатися річчю, але вже й фактично нею не володіє, та незаконний фактичний володілець речі (як добросовісний, так і недобросовісний).

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Необхідно розмежовувати захист права власності шляхом подання віндикаційного позову та невиконання чи виконання з порушенням умов договірного зобов`язання.

Наявність між сторонами зобов`язальних правовідносин виключає можливість пред`явлення позову про витребування майна із чужого незаконного володіння, оскільки особа, яка зобов`язалася здійснити перевезення та передання майна, але не виконує цього обов`язку, базується на умовах укладеного між сторонами договору та регулюється відповідно розділу III книги 5 ЦК України ("Окремі види зобов`язань"). Майно, передане власником іншій особі у володіння або користування за договором між ними, не може вважатися таким, що вибуло із володіння власника не з його волі.

Пред`явлений у цій справі позов обґрунтований тим, що ТОВ "ФЕЙРЛОДЖІКС", як експедитор, не виконало умов договору на транспортно-експедиторське обслуговування № 00382/21 від 08.10.2021 в частині транспортування контейнеру з ввіреним відповідачу вантажем, власником якого є позивач, за маршрутом "м. Одеса - с. Чайки Київської області".

Отже, майно, про витребування якого заявлено позов у цій справі, було ввірено відповідачу на виконання зазначеного договору.

Окрім того, виходячи з правової природи віндикаційного позову, для правильного вирішення такого спору суд повинен встановити фактичного володільця спірного майна.

Задоволення позову до особи, яка не є фактичним володільцем такого майна, не є ефективним способом захисту, оскільки потягне за особою невиконуваність судового рішення.

Для володіння рухомими речами необхідно встановити факт їх фізичного утримання.

У даному випадку, відповідач не є фактичним володільцем майна на момент розгляду спору, оскільки згідно з ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 18.05.2023 у справі №947/27324/22 , провадження № 1-кс/947/6222/23 (у кримінальному провадженні №62022150020000462 від 30.09.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України) контейнер GСXU5803234 разом з товаром знаходиться на території контейнерного терміналу ТОВ "ДП ВОРЛД ТІС ПІВДЕННИЙ" у зоні діяльності Одеської митниці. Даною судовою ухвалою було накладено арешт шляхом заборони розпорядження власнику та іншим особам, з подальшим збереженням на території контейнерного терміналу ТОВ "ДП ВОРЛД ТІС "Південний"", на контейнер GСXU5803234, в якому перебуває: промисловий станок для різки металу "CNC Ultra - high Preassure Waterjet Cutting Machine" модель: APW41037Z-A16+B-4020BA-FZJ, маса вантажу з упаковкою становить 3890 кг.

Доказів скасування арешту, накладеного судом в межах вказаного кримінального провадження матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про витребування у ТОВ "Фейрлоджікс" на користь ТОВ "Леоніс Марбл" верстату/ CNC WATERJET CUTTING MACHINE, запакованого в контейнер GXXU5803234, вартістю 63 200, 00 доларів США, не підлягають задоволенню, так як до правовідносин, які виникли, застосовуються зобов`язально-правові способи захисту права власності.

ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів з огляду на викладене зазначає, що надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вказаних висновків.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до вимог статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно пункту 1 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, встановивши, що відповідні доводи щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати

З огляду на те, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати по сплаті судового збору за її подання до суду, в порядку статті 129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕОНІС МАРБЛ" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 09.01.2024 у справі №910/10155/23 залишити без змін та поновити його дію.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 29.10.2024.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді С.В. Владимиренко

А.М. Демидова