Постанова

від 28.10.2024 по справі 910/1118/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2024 р. Справа № 910/1118/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Корсака В.А.

Алданової С.О.

без повідомлення учасників справи,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована клініка "Добрий прогноз"

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2024

у справі №910/1118/24 (суддя - Чебикіна С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована клініка "Добрий прогноз"

про стягнення заборгованості.

ВСТАНОВИВ:

У січні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована клініка "Добрий прогноз" про стягнення заборгованості у загальному розмірі 189169,70 грн, з яких: 105669,50 грн - основний борг, 14900,85 грн - пеня, 26663,45 грн - 30% річних та 41935,90 грн - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг з організації перевезення відправлень №255827 від 20.12.2018 в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2024 відкрито провадження у справі №910/1118/24 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Рішенням Господарського суду Києва від 24.06.2024 у справі №910/1118/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована клініка "Добрий прогноз" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким повністю відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції оскаржуване рішення ухвалено за умов неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Відповідач зауважує на тому, що матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження факту надання послуг, а також доказів вручення Товариству з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована клініка "Добрий прогноз" актів надання послуг.

Окрім цього, відповідач стверджує про те, що позивач звернувся з даним позовом поза межами строку позовної давності, не зазначивши причин поважності пропуску такого строку.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2024 апеляційну скаргу у справі №910/1118/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Буравльов С.І., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2024 апеляційну скаргу у справі №910/1118/24 залишено без руху на підставі ч. 6 ст. 6 та ч. 2 ст. 260 ГПК України та надано заявникові строк на усунення недоліків.

До суду 19.08.2024 від відповідача надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/2809/24 від 20.08.2024 у зв`язку з перебуванням суддів Буравльова С.І. та Андрієнка В.В. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/1118/24.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2024 апеляційну скаргу у справі №910/1118/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Алданова С.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2024 відповідачу поновлено строк на апеляційне оскарження, зупинено дію рішення, відкрито апеляційне провадження у справі №910/1118/24, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) на підставі ч. 10 ст. 270 ГПК України, а також встановлено позивачу строк на подання відзиву.

До суду 05.09.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" надійшов відзив, у якому позивач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Зі встановлених місцевим господарським судом обставин справи убачається, що 20.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" (експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована клініка "Добрий прогноз" (замовник) укладений договір про надання послуг з організації перевезення відправлень шляхом приєднання замовника до договору на підставі заяви №255827.

Відповідно до п. 2.1 договору останній є договором приєднання у розумінні ст. 634 Цивільного кодексу України і може бути укладений лише шляхом приєднання замовника до всіх його умов в цілому шляхом надання експедитору заяви про приєднання (додаток №1 до цього договору).

Згідно з п. п. 2.2 та 2.4 договору експедитор зобов`язується за плату та за рахунок замовника організувати перевезення відправлення та надання комплексу інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення відправлення, а замовник зобов`язується їх прийняти та оплатити на умовах, визначених договором. За надані експедитором послуги замовник сплачує експедитору винагороду згідно з чинними тарифами експедитора, розміщеними на офіційному сайті експедитора novaposhta.ua.

Шляхом надання заяви про приєднання замовник підтверджує, що він ознайомлений та погоджується з умовами, чинними на момент укладення договору та розміщеними на офіційному сайті експедитора, і зобов`язується їх виконувати (п. 2.7 договору).

У відповідності до п. 5.1 договору загальна ціна договору складається з вартості послуг, наданих експедитором протягом строку дії договору. Оплата вартості наданих експедитором послуг відбувається за чинними тарифами експедитора на підставі акту наданих послуг шляхом перерахування замовником на поточний рахунок експедитора коштів у розмірі 100% вартості послуг упродовж 2 (двох) банківських днів з моменту погодження актів наданих послуг експедитора.

Згідно з п. 5.3 договору експедитор щомісячно складає акти наданих послуг на підставі фактично наданих послуг і надсилає замовнику одним із способів на власний вибір:

- шляхом направлення підписаних та скріплених печаткою актів наданих послуг у двох паперових примірниках для підписання замовником (підп. 5.3.1);

- шляхом направлення актів в електронному вигляді з накладенням кваліфікованого електронного підпису. Підписання актів наданих послуг в електронному вигляді здійснюється сторонами з урахуванням порядку та строків, що визначені умовами п. 5.4 договору. Адреса електронної пошти замовника для обміну електронними документами вказується замовником в заяві про приєднання (підп. 5.3.2).

Пунктом 5.4 договору узгоджено, що замовник упродовж 2 (двох) робочих днів з дати отримання актів наданих послуг від експедитора підписує надані експедитором 2 (два) примірники актів наданих послуг та повертає експедитору 1 (один) примірник підписаного акту або в той самий строк надає експедитору письмову мотивовану відмову від підписання актів. Не підписання замовником актів упродовж 2 (двох) робочих днів з дати отримання актів від експедитора без надання відповідних письмових пояснень є фактом визнання замовником повного виконання експедитором своїх зобов`язань за договором. У такому разі вважається, що акти погоджено, послуги експедитора надано в повному обсязі та відповідно до умов договору претензії замовника відсутні і замовник зобов`язаний здійснити оплату послуг згідно з отриманими документами для оплати наданих послуг.

Згідно з п. 6.3.1 договору за несвоєчасну та/або неповну оплату наданих експедитором послуг замовник сплачує експедитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу та 30% річних від суми заборгованості. Строк нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань є більшим, ніж це передбачено ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України і становить 1 рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Договір набуває чинності з моменту прийняття експедитором від замовника заяви про приєднання та діє до дати відмови будь-якої сторони від договору, але не раніше виконання однією зі сторін взятих на себе обов`язків (п. 8.1 договору).

На виконання умов договору експедитором надані, а замовником прийняті послуги загальною вартістю 109629,50 грн, які відображені в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг): №НП-004664195 від 10.12.2020 на суму 23620,50 грн, №НП-004714837 від 20.12.2020 на суму 30133,00 грн, №НП-004756978 від 31.12.2020 на суму 11955,00 грн, №НП-004816577 від 10.01.2021 на суму 12331,00 грн, №НП-004864565 від 20.01.2021 на суму 7915,00 грн, №НП-004909307 від 31.01.2021 на суму 5529,00 грн, №НП-004947101 від 10.02.2021 на суму 5831,00 грн, №НП-005196120 від 31.03.2021 на суму 2578,00 грн та №НП-004612268 від 30.11.2020 на суму 9737,00 грн.

Зазначені акти, а також рахунки-фактури для оплати наданих позивачем послуг направлені на адресу відповідача засобами поштового зв`язку та отримані останнім 20.04.2021, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 14.04.2021, списком згрупованих відправлень, фіскальним чеком відділення зв`язку та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0590002436690.

Проте, вищевказані акти залишилися не підписані, а послуги не оплачені з боку відповідача. Також матеріали справи не містять письмової мотивованої відмови відповідача від підписання актів у порядку, визначеному п. 5.4 договору.

Наведені вище обставини стали підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" з даним позовом до суду про стягнення з відповідача суми боргу, а також нарахованих 14900,85 грн пені, 26663,45 грн 30% річних та 41935,90 грн інфляційних втрат.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування позовних вимог до суду першої інстанції не подав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що сума боргу у розмірі 109629,50 грн за надані послуги підтверджується матеріалами справи, а відповідачем існування вказаної заборгованості у заявленому розмірі належними та допустимими доказами не спростовано. Також суд вказав на обґрунтованість розрахунку позивачем сум пені, 30% річних та інфляційних втрат.

З наведеними висновками місцевого господарського суду погоджується і колегія суддів та вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3 та 5 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 ЦК України).

Статтями 525 та 526 ЦК України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Дана норма кореспондується з приписами ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як убачається з матеріалів справи та було зазначено вище, на підставі укладеного між сторонами договору позивачем надано відповідачу послуги з організації перевезення відправлень за період з листопада 2020 року по березень 2021 року на загальну суму 109629,50 грн, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), які підписані лише зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта".

Відповідно до п. 5.4 договору замовник упродовж 2 (двох) робочих днів з дати отримання актів наданих послуг від експедитора підписує надані експедитором 2 (два) примірники актів наданих послуг та повертає експедитору 1 (один) примірник підписаного акту або в той самий строк надає експедитору письмову мотивовану відмову від підписання актів. Не підписання замовником актів упродовж 2 (двох) робочих днів з дати отримання актів від експедитора без надання відповідних письмових пояснень є фактом визнання замовником повного виконання експедитором своїх зобов`язань за договором. У такому разі вважається, що акти погоджено, послуги експедитора надано в повному обсязі та відповідно до умов договору претензії замовника відсутні і замовник зобов`язаний здійснити оплату послуг згідно з отриманими документами для оплати наданих послуг.

Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) надіслані позивачем та отримані Товариством з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована клініка "Добрий прогноз" 20.04.2021, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 14.04.2021, списком згрупованих відправлень, фіскальним чеком відділення зв`язку та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0590002436690.

З урахуванням п. 5.4 договору, оскільки відповідач не надав письмової мотивованої відмови від підписання актів, акти вважаються погодженими, а послуги експедитора наданими у повному обсязі.

Отже, строк оплати послуг для відповідача є таким, що настав 23.04.2021.

На підставі вищевикладеного, судом першої інстанції правильно встановлено, що виходячи з положень договору та приписів діючого законодавства, станом на день подання позову та розгляду справи відповідач не виконав свій обов`язок з оплати послуг.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд прийшов до правомірного висновку стосовно обґрунтованості заявлених вимог в частині стягнення суми основного боргу та наявності передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача вартості отриманих послуг у сумі 105669,50 грн.

Як наслідок, доводи апеляційної скарги відповідача в частині відсутності належних доказів надання послуг, а також відсутності доказів вручення актів надання послуг спростовуються встановленими вище обставинами справи.

Стосовно доводів апеляційної скарги відповідача з приводу пропуску позивачем строку позовної давності, слід зазначити наступне.

За змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Відтак, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Як було встановлено вище, строк оплати послуг для відповідача є таким, що настав 23.04.2021. Тобто, саме з цього моменту позивач набув права на звернення до суду з даним з позовом. При цьому, позовна заява надіслана позивачем до суду 29.01.2024.

Отже, з вимогою про стягнення суми основного боргу позивач звернувся в межах загальної позовної давності.

В той же час, відповідно до п. 19 Перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №2102-IX від 24.02.2022, перебіг позовної давності, визначений цим кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

З урахуванням викладеного, закінчення строку позовної давності щодо усіх вимог позивача припало на період дії воєнного стану, а отже строк позовної давності відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України зупинено і він не сплив станом на день звернення до суду.

З урахуванням вищезазначеного, доводи апеляційної скарги відповідача в зазначеній частині колегією суддів відхиляються.

Також, позивачем на підставі п. 6.3.1 договору заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу у сумі 14900,85 грн за загальний період з 26.04.2021 по 26.02.2022 включно.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Відповідно до п. 6.3.1 договору за несвоєчасну та/або неповну оплату наданих експедитором послуг замовник сплачує експедитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу та 30% річних від суми заборгованості. Строк нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань є більшим, ніж це передбачено ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України і становить 1 рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як убачається з указаного положення договору, сторони передбачили інший строк нарахування пені, ніж передбачений законом.

Як наслідок, здійснивши перевірку розрахунку пені, наданого позивачем, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що розрахунок є обґрунтованими та арифметично вірним, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача 41935,90 грн інфляційних втрат за період з травня 2021 року по грудень 2023 року та 26663,45 грн 30% річних за період з 26.04.2021 по 26.02.2022 включно, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до п. 6.3.1 договору за погодженням сторін проценти за прострочення грошових зобов`язань, передбачені ст. 625 ЦК України, встановлено у розмірі 30% річних.

Перевіривши розрахунок 30% річних та інфляційних втрат, апеляційний суд дійшов висновку, що позивачем здійснено правильний розрахунок, а тому вказані вимоги також підлягають задоволенню.

Таким чином, оскільки строк виконання зобов`язання відповідачем є таким, що настав, доказів проведення повного розрахунку з позивачем за отримані послуги матеріали справи не містять, місцевий господарський суд прийшов до правомірного висновку про задоволення позову та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована клініка "Добрий прогноз" на користь позивача 105669,50 грн основного боргу, 14900,85 грн пені, 26663,45 грн 30% річних та 41935,90 грн інфляційних втрат на підставі договору про надання послуг з організації перевезення відправлень №255827 від 20.12.2018.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76 та 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 у справі №910/1118/24 ухвалене з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована клініка "Добрий прогноз" не підлягає задоволенню.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як передбачено ч. 3 ст. 287 ГПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 даної статті.

Вказана справа є малозначною, а тому прийнята постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована клініка "Добрий прогноз" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 у справі №910/1118/24 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 у справі №910/1118/24.

4. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована клініка "Добрий прогноз".

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді В.А. Корсак

С.О. Алданова