Постанова

від 22.10.2024 по справі 917/1135/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 року м. Харків Справа № 917/1135/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Медуниця О.Є., суддя Радіонова О.О.

секретар судового засідання Семченко Ю.О.

за участю представників:

заявника не з`явився

апелянта не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Новобуд 17 (вх.№2122П/3) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 27.08.2024 у справі №917/1135/23 (суддя Мацко О.С., повний текст ухвали складено 30.08.2024)

за заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Новобуд 17 про визнання таким, що не підлягає виконанню наказу у справі №917/1135/23

за позовною заявою ОСОБА_1 , Полтавська область, Полтавський район

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Новобуд 17, м.Полтава,

про зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 06.12.2023 у справі №917/1135/23 частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Новобуд 17», зобов`язано відповідача надати ОСОБА_1 на ознайомлення, з правом зняття копій та виписок копії протоколів загальних зборів ОСББ «Новобуд 17» з відповідними додатками які відображають голосування учасників за період з січня 2019 року по квітень 2023 року (за винятком копій протоколів загальних зборів співвласників ОСББ «Новобуд 17» №6 від 19.06.2019, №7 від 20.08.2019, №9 від 16.06.2020та № 12 від 28.12.2022), копії укладених ОСББ «Новобуд 17» витратних договорів з їх додатками, копіями актів до них, видатковими накладними, рахунками та іншими обов`язковими первинними бухгалтерськими документами за період з січня 2019 року по квітень 2023 року.

На виконання вказаного рішення 23.01.2024 судом було видано наказ.

25.07.2024 від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Новобуд 17» до суду надійшла заява про визнання наказу Господарського суду Полтавської області від 23.01.2024 у справі №917/1135/23 таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, 26.08.2024 боржник надав суду клопотання через систему Електронний суд про приєднання до матеріалів справи доказів понесення витрат на виготовлення виписок по рахунку ОСББ «Новобуд 17» на суму 1.000,00 грн, та заявив клопотання про покладення на стягувача цих витрат та витрат на професійну правову допомогу, понесених ОСББ під час підготовки та розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, в сумі 4800,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 27.08.2024 у справі визнано наказ Господарського суду Полтавської області від 23.01.2024 у справі №917/1135/23 таким, що не підлягає виконанню, у повному обсязі; відмовлено Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку Новобуд 17 у задоволенні заяви про відшкодування судових витрат.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Новобуд 17 з ухвалою господарського суду першої інстанції не погодилось в частині відмови в задоволені заяви про відшкодування судових витрат та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Полтавської області від 27.08.2024 скасувати в частині відмови в задоволенні заяви ОСББ Новобуд 17 про відшкодування судових витрат та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ Новобуд 17 судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 4.800,00 грн.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції не мав права застосовувати ст.ст. 58 та 60 ГПК України до вищевказаних правовідносин, про витрати на представництво адвоката у розгляді справи не було заявлено.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.09.2024 року, суддею доповідачем у справі визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В., суддя Плахов О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.09.2024 витребувано з Господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/1135/23, відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.

23.09.2024 на виконання ухвали апеляційного суду на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали оскаржуваної ухвали у справі №917/1135/23.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.09.2024 задоволено заяву судді Терещенко О.І. про самовідвід у справі №917/1135/23. Матеріали справи №917/1135/23 передано на повторний автоматизований розподіл відповідно до ст. 32 ГПК України.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.09.2024, у зв`язку з самовідводом судді Терещенко О.І. для розгляду справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя-доповідач Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О., суддя Медуниця О.Є.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.10.2024 у справі №917/1135/23 прийняти справу №917/1135/23 до провадження колегією суддів в новому складі. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСББ Новобуд 17. Встановлено строк до 17.10.2024 (включно) для учасників справи для подання відзиву на апеляційну скаргу до канцелярії суду разом з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи в порядку ч.2 ст.263 ГПК України. Запропоновано учасникам справи до 17.10.2024 (включно) надати до суду заяви, клопотання та заперечення (у разі наявності), з доказами надсилання їх копії та доданих до них документів інших учасникам справи в порядку ч.4 ст.262 ГПК України. Призначити розгляд справи призначено справу до розгляду на 22.10.2024.

21.10.2024 на адресу Східного апеляційного господарського суду через систему Електроний суд від представника стягувача Супрун А.О. надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Судова колегія зазначає, що відповідно до частин 1, 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження; відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Статтею 118 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Таким чином право на подання відзиву може бути реалізовано відповідачем виключно у встановлений строк, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.

З наявної довідки про доставку електронного листа вбачається, що ухвала про відкриття провадження у справі доставлена представнику стягувача ОСОБА_1 - Нікітенко Д.Ю. 01.10.2024 о 17:31 год.

В ухвалі апеляційного суду про відкриття апеляційного провадження встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 17.10.2024, проте відзив на апеляційну скаргу сформований стягувачем через систему «Електронний суд» 21.10.2024, тобто з порушенням строку, встановленого частиною першою статті 180 ГПК України. Крім того, представником не було реалізовано право на подання відповідного клопотання про продовження процесуального строку в порядку ст.119 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що відзив на апеляційну скаргу подано з порушенням вимог процесуального законодавства, а також приймаючи до уваги відсутність будь-якої заяви щодо продовження строку на його подання із викладенням причин пропуску процесуального строку, колегія суддів не залучає наданий стягувачем відзив до матеріалів оскаржуваної ухвали.

22.10.2024 через систему Електроний суд апелянтом подано заяву про пропуск процесуального строку, в якому боржник зауважує на факті пропуску строку стягувачем ОСОБА_1 для подачі відзиву на апеляційну скаргу без поважних причин (до 17 жовтня 2024 року) та відсутність відповідного клопотання про поновлення цих строків.

Учасники справи (повноважні представники) про час та місце судового засідання повідомлялись шляхом направлення до електронних кабінетів учасників справи.

Згідно із Законом України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення (включаючи ухвали суду господарського суду про відкриття провадження у справі) є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання (ст. 2). Для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень; суд вносить до Реєстру всі судові рішення, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту (ст. 3). Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ст. 4).

Ухвали суду у даній справі розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що підтверджується даними вказаного Реєстру, який є відкритим. Тобто, ухвала суду від 01.10.2024 оприлюднена на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень 03.10.2024і з цього моменту стала загальнодоступною для ознайомлення.

Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції було вчинено всі належні та допустимі заходи направлені на повідомлення учасників справи про час та місце судового засідання. Суд визнавав явку представників сторін необов`язковою та повідомляв, що їх нез`явлення у судове засідання апеляційної інстанції (особисто чи представників), а також відсутність відповідного клопотання, не тягне за собою відкладення розгляду справи на іншу дату, а також не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, явка їх представників у судове засідання не визнавалась обов`язковою, судова колегія, порадившись на місці, ухвалила здійснити розгляд заяви за відсутності представників сторін у даному судовому засіданні.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, боржник надав суду клопотання через систему Електронний суд про приєднання до матеріалів справи доказів понесення витрат на виготовлення виписок по рахунку ОСББ «Новобуд 17» на суму 1000,00 грн, та заявив клопотання про покладення на стягувача цих витрат та витрат на професійну правову допомогу, понесених ОСББ під час підготовки та розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, в сумі 4800,00 грн, що стала, між іншим, предметом розгляду ухвали Господарського суду Полтавської області від 27.08.2024.

Так, боржник просив суд покласти на стягувача 4.800,00 грн витрат на правову допомогу адвоката, у обґрунтування чого надав наступні документи:

- платіжну інструкцію №52 про сплату 4.800,00 грн на користь адвоката за договором про надання правової допомоги №3 від 14.07.2023,

- довідку-розрахунок про витрачений час та розмір коштів, що підлягають виплаті за надану професійну правничу допомогу відповідно до договору №3 від 14.07.2023,

- договір про надання юридичних послуг №3 від 14.07.2023, укладений між відповідачем та адвокатом Плішкіним Ю.С.,

- Акт приймання-передачі наданих послуг до договору №3 від 13.08.2024,

- заяву про надання доказів щодо розміру понесених відповідачем судових витрат.

Додатково клопотанням від 26.08.2024 боржник просив приєднати до матеріалів справи квитанцію за виготовлення виписок по рахунку ОСББ «Новобуд 17» за 2019-2023 роки згідно тарифів банку на 1.000,00 грн.

Господарський суд, приймаючи оскаржувану ухвалу, якою між іншим відмовив в задоволені заяви про відшкодування судових витрат. зазначив, що відповідачем не подано жодних документів з переліку, наведеного у ст..60 ГПК України, на підтвердження повноважень адвоката Плішкіна Ю.С. (фактично такі документи відсутні, у переліку додатків до заяви про розподіл судових витрат вони не зазначені), що є підставою для відмови у задоволенні заяви про відшкодування витрат на професійну правову допомогу за рахунок іншої сторони. Крім того, рішенням суду не було зобов`язано відповідача виготовлювати копії запитуваних позивачем документів (позивач мав право ознайомлюватися з ними та робити копії самостійно, за власний рахунок), дані витрати не були обов`язковими та неминучими для відповідача

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно зі ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини першої статті 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно ч.4 ст.60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ордер - це письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Ордер, який видається адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням, обов`язково має містити підпис адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі цього ордера, та підпис керівника адвокатського бюро, адвокатського об`єднання і скріплений печаткою юридичної особи.

Правовідносини між адвокатом, який надає правничу (правову) допомогу на підстав цього ордера та адвокатським об`єднанням, адвокатським бюро врегульовуються внутрішніми документами цих організаційно правових форм здійснення адвокатської діяльності.

Ордер є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.

Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій (ч.4 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

У постанові Верховного Суду від 23.07.2019 у справі №910/7398/18 зазначено, що ордер, який видано відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката. Чинна редакція ГПК України не вимагає надання разом з ордером договору про правничу допомогу, його копії або витягу. Отже, договір про надання правничої допомоги (за відсутності ордера, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства) не є достатнім та належним доказом повноважень адвоката в господарському процесі (ухвала Верховного Суду від 02.07.2018 у справі №910/17956/17).

Проте, як вбачається з матеріалів справи №917/1135/23 вони не містять ордеру на представництво інтересів ОСББ «Новобуд 17» в суді , виданого згідно ГПК України, Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" на адвоката Плішкіна Ю.С., у переліку додатків до заяви про розподіл судових витрат він не значиться. Крім того, додатки заяви не містять і відповідної довіреності, виданої зазначеному представнику від імені боржника, в той час як позивачем укладено договір про надання правової допомоги саме з Адвокатським бюро.

В поданій боржником апеляційній скарзі як і в матеріалах справи не зазначено обставин надання ОСББ Новобуд 17 правової допомоги адвокатом Плішкіна Ю.С., обсягу та змісту виконаних ним робіт та наданих послуг у справі №917/1135/23, позаяк апеляційна скарга містить тільки загальні посилання на норми права, розмір заявлених до стягнення витрат на правову допомогу в сумі 4.800 грн.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін, що були покладені в основу оскаржуваного судового рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що наведене місцевим судом мотивування є достатнім для обґрунтування свого рішення за аргументами та доказами, які наявні у матеріалах справи. При цьому, рівень деталізації судом своїх доводів в будь-якому разі не призвів до неправильного вирішення справи, тому підстави для скасування ухвали Господарського суду Полтавської області від 27.08.2024 у справі №917/1135/23, відсутні.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

За таких обставин, враховуючи межі перегляду ухвали місцевого господарського суду, визначені частиною 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх фактичних обставин справи, дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що підстави для його скасування відсутні.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при перегляді оскаржуваної ухвали в апеляційному порядку та відхиляються судовою колегією апеляційної інстанції за необґрунтованістю, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню, ухвалу Господарського суду Полтавської області від 27.08.2024 у справі №917/1135/23, слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 254, 269, 270, 273, п.1 ч.1 ст.275, ст.276, ст.282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Новобуд 17 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 27.08.2024 у справі №917/1135/23 в частині відмови в задоволені заяви про відшкодування судових витрат - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 28.10.2024

Головуючий суддя О.А. Істоміна

Суддя О.Є. Медуниця

Суддя О.О. Радіонова